Клініко-лабораторна характеристика дітей з спадковою алергічною схильністю, корекція порушень - Автореферат

Профілактика алергічних захворювань у дітей є надзвичайно актуальною проблемою педіатрії і всієї медицини, зважаючи на широке розповсюдження алергічних захворювань і чітку тенденцію до їх збільшення. Слід зазначити, що приблизно у 36,4% дітей визначається спадкова схильність до алергічних захворювань [Л.В. За даними літератури, при наявності схильності до алергії з боку обох батьків алергічні захворювання реалізуються у 81% випадків, а з боку одного із батьків - у 56% випадків [О.О. Зокрема, не вивчені особливості мінерального обміну у дітей з алергічною схильністю на до нозологічному етапі та при наявності реалізованого алергічного захворювання, залишаються не до кінця зясованими окремі механізми імунної відповіді у дітей з алергічною схильністю. Вивчити клініко-лабораторні особливості дітей з спадковою алергічною схильністю і розробити реабілітаційні заходи для запобігання трансформації алергічної схильності в захворювання.Робота базується на результатах комплексного обстеження 100 дітей, серед яких 75 дітей з проявами спадкової алергічної схильності (САС) та 25 дітей хворих на АД, віком від 6 місяців до 3 років, які перебували на обстеженні в дитячому відділенні Дорожньої клінічної лікарні №1 м. Критерієм залучення дітей до дослідження було наявність обтяженої алергічної спадковості та підвищення рівня загального Ig E в сироватці крові. 50 дітям з САС та 15 дітям з АД після проведення клінічного та параклінічного обстеження призначався комплекс ПРЗ, який включав призначення сорбентів, ферментних препаратів, пробіотиків, мембраностабілізаторів. Атопічні захворювання в двох поколіннях спостерігалися в сімях у 15 (20%) дітей з САС та у 8 (32%) - дітей з АД. Перші алергічні прояви у дітей були діагностовані протягом перших трьох місяців життя у 45 (60%) дітей, середній вік появи незначних алергічних ознак у більшості дітей з САС становив 2,5±0,5 місяців.В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання педіатрії стосовно оптимізації комплексу профілактичних заходів для дітей раннього віку з алергічною схильністю, спрямованих на корекцію клініко-лабораторних порушень у цієї категорії дітей з метою запобігання розвитку алергічних захворювань. У дітей з алергічно обтяженою спадковістю, особливо по лінії матері, за умови дії тригерних факторів на різних етапах розвитку, починаючи з антенатального періоду (патологічний перебіг вагітності, зловживання матір”ю продуктами з високою сенсибілізаційною активністю та призначення їй медикаментозних препаратів на різних термінах вагітності) та раннє штучне або змішане вигодовування дітей і часте призначення їм антибактеріальних медикаментів в перші роки життя, спостерігається клінічна реалізація алергічної схильності в захворювання. У дітей з алергічним генотипом спостерігається порушення макро-та мікро елементарного гомеостазу: достовірно знижений (р<0,05) рівень Mg в сироватці крові до 0,840±0,01 у дітей з алергічною схильністю і до 0,761±0,01 у дітей з атопічним дерматитом та достовірне підвищення (р<0,05) рівня фосфору в сироватці крові у дітей з алергічною спадковістю на донозологічному етапі 1,61±0,21. У дітей з алергічною спадковою схильністю спостерігаються зміни в імунному статусі: підвищення рівнів IGE, IGG та зниження рівня IGA; підвищення рівня загального Ig E в крові сягає в середньому в крові 38,6±15,16 МО/мл вже на першому році життя, підвищення рівня ІЛ-4 вище 15,0 пг/мл в сироватці крові; зниження в назальному секреті s Ig У дітей з спадковою алергічною схильністю та атопічним дерматитом спостерігається копрологічний синдром у 69 (92,1%) та у 22 (88%) відповідно, пов”язаний з ферментативною недостатністю травної системи та дисбактеріозом кишечника різного ступеня у 53 (70,6%) дітей з алергічною схильністю та у 18 (72%) дітей затопічним дерматитом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання педіатрії стосовно оптимізації комплексу профілактичних заходів для дітей раннього віку з алергічною схильністю, спрямованих на корекцію клініко-лабораторних порушень у цієї категорії дітей з метою запобігання розвитку алергічних захворювань.

1. У дітей з алергічно обтяженою спадковістю, особливо по лінії матері, за умови дії тригерних факторів на різних етапах розвитку, починаючи з антенатального періоду (патологічний перебіг вагітності, зловживання матір”ю продуктами з високою сенсибілізаційною активністю та призначення їй медикаментозних препаратів на різних термінах вагітності) та раннє штучне або змішане вигодовування дітей і часте призначення їм антибактеріальних медикаментів в перші роки життя, спостерігається клінічна реалізація алергічної схильності в захворювання.

2. У дітей раннього віку найпоширенішою є харчова сенсибілізація (88,8%). З огляду на це реальним шляхом запобігання реалізації алергії в ранньому віці є гіпоалергенне харчування матерів під час вагітності та при годуванні дітей першого року грудним молоком, тривале грудне вигодовування (не менше 1,5 року), застосування гіпоалергенних сумішей при змішаному і штучному вигодовуванні, гіпоалергенне якісно повноцінне харчування дітей перших 3-х років життя.

Водночас має суттєве значення своєчасна профілактика анемії, ГРВІ, раціональне їх лікування та відповідна підготовка до проведення планових профілактичних щеплень.

3. У дітей з алергічним генотипом спостерігається порушення макро- та мікро елементарного гомеостазу: достовірно знижений (р<0,05) рівень Mg в сироватці крові до 0,840±0,01 у дітей з алергічною схильністю і до 0,761±0,01 у дітей з атопічним дерматитом та достовірне підвищення (р<0,05) рівня фосфору в сироватці крові у дітей з алергічною спадковістю на донозологічному етапі 1,61±0,21. Рівень Са у дітей з алергічною схильністю та з реалізованим алергічним захворюванням суттєво не відрізнявся від даних здорових дітей.

4. У дітей з алергічною спадковою схильністю спостерігаються зміни в імунному статусі: підвищення рівнів IGE, IGG та зниження рівня IGA; підвищення рівня загального Ig E в крові сягає в середньому в крові 38,6±15,16 МО/мл вже на першому році життя, підвищення рівня ІЛ-4 вище 15,0 пг/мл в сироватці крові; зниження в назальному секреті s Ig A (0,96±0,27, р<0,005). Підвищення рівня Ig E в сироватці крові зростає прямо пропорційно рівню ІЛ-4. Зростання рівня ІЛ-4 передує підвищенню рівня загального Ig E в сироватці крові у випадках трансформації алергічної схильності в атопічний дерматит, у зв”язку з чим даний показник може використовуватись, як маркер еволюції алергічної схильності в алергічне захворювання.

5. Проведені дослідження виявили прямі кореляційні співвідношення між рівнем P, Ca та рівнем загального Ig E та ІЛ-4 та зворотній кореляційний зв”язок між рівнем Mg та імунологічними показниками і їх динаміку у дітей з алергічною спадковою схильністю, як на донозологічному етапі так і при атопічному дерматиті, що вказує на участь перелічених чинників в усіх фазах алергічного запалення. Зважаючи на це доцільним є проведення корекції макро- та мікро елементарного гомеостазу, перш за все зниженого рівня Mg для запобігання трансформації схильності в захворювання.

6. У дітей з спадковою алергічною схильністю та атопічним дерматитом спостерігається копрологічний синдром у 69 (92,1%) та у 22 (88%) відповідно, пов”язаний з ферментативною недостатністю травної системи та дисбактеріозом кишечника різного ступеня у 53 (70,6%) дітей з алергічною схильністю та у 18 (72%) дітей затопічним дерматитом. Ці дані свідчать про необхідність корегуючих заходів із застосуванням ферментативної та пробіотичної терапії за індивідуальною схемою.

7. Доведена ефективність залучення препаратів Mg до профілактично-реабілітаційного комплексу, що призводить до суттєвого запобігання розвитку алергічних захворювань у дітей з спадковою алергічною схильністю. У дітей, яким призначалися препарати Mg не відмічено еволюції схильності в алергічне захворювання впродовж спостереження до 3-х років, в той час як у тих дітей, до профілактично-реабілітаційний комплексу, яких не входив Mg, алерічні захворювання розвинулись у 25 % (атопічний дерматит, бронхіальна астма, алергічний риніт).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для впровадження в практику охорони здоровя рекомендується: При алергічно обтяженій спадковості у дітей для раннього виявлення алергічної схильності у них і високого ризику реалізації атопії рекомендовано визначення рівня ІЛ-4 в сироватці крові.

Профілактику трансформації алергічної схильності в захворювання слід починати з антенатального періоду шляхом дотримання вагітною жінкою гіпоалергенної дієти, профілактики ГРВІ і раціонального їх лікування з мінімальним, по можливості, застосування антибактеріальних препаратів, веденням харчового щоденника.

Дітям з спадковою алергічною схильністюю при мінімальних проявах алергії доцільно призначати щоквартально до 3-х років комплекс профілактично-реабілітаційних заходів, який включає призначення сорбентів, ферментних препаратів упродовж 2-3 тижнів, препаратів Mg упродовж 3 тижнів, пробіотиків, мембраностабілізаторів впродовж 3-4 тижнів на фоні гіпоалергенної дієти. Для усунення сухості шкіри рекомендовано застосовувати зволожуючі креми після купання.

При відсутності проявів алергії у дитини з обтяженою по алергії спадковістю профілактично-реабілітаційні заходи можуть обмежуватись гіпоалергенним харчуванням матері та дитини, тривалим грудним вигодовуванням (не менше 1,5 роки), введенням гіпоалергенних прикормів та проведенням відповідної підготовки до планових профілактичних щепленнь.

Левадна Л.О., Пятницький Ю.С. Показники деяких макроелементів у сироватці крові дітей з алергічним діатезом і в разі трансформації його в алергічне захворювання // Актуальні проблеми медицини: Збірник тез. -Київ, 2005.- С.150

Левадна Л.О., Нечиталюк І.М. Вивчення рівня магнію в крові дітей з алергічним діатезом і при маніфестації діатезу в алергічні захворювання // Наукова студентська 65 конференція ЛДМУ ім.. Д. Галицького: Збірник тез. - Львів, 2005 - С..85 (Автором самостійно здійснено набір матеріалу, статистичне оброблення,підготовлено матеріал до друку)

Тяжка О.В., Левадна Л.О. Особливості мінерального обміну у дітей з алергічною схильністю // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2007. - №1(419- С.37-40.(Автором особисто проведено набір хворих, здійснено пошук і аналіз літературних джерел, проведено статистичне оброблення, підготовлено матеріал до друку).

Тяжка О.В., Левадна Л.О., Нечиталюк І.М. Вивчення рівня магнію в сироватці крові у дітей з алергічним діатезом і в разі трансформації його в алергічне захворювання (огляд літератури) // Медицина залізничного транспорту України. - 2004. - №2. - С.81-83 (Автором самостійно проведено збір та аналіз матеріалу, підготовлено матеріал до друку).

Тяжка О.В., П”ятницький Ю.С., Левадна Л.О. Результати електрокардіографічного обстеження дітей із синдромом недиференційованої сполучнотканинної дисплазії // Ювілейний ( 1990-2005 ) VIII зїзд Всеукраїнського Лікарського Товариства: Збірник тез. - Київ, 2005. - С. 58 (автором самостійно проведено статистичне оброблення, підготовлено матеріал до друку).

Левадна Л.О., Нечиталюк І.М. Вивчення рівня магнію в сироватці крові дітей з алергічним діатезом і при маніфестації діатезу в алергічне захворювання // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2004. - №1-2. - С.12-16. (автором самостійно проведено збір та аналіз матеріалу, проведене статистичне оброблення матеріалу, підготовлено матеріал до друку).

Тяжка О.В., Боброва В.І., П”ятницький Ю.С., Левадна Л.О. Гастроінтестинальна гіперреактивність і її клініко-патогенетичне значення у формуванні алергічного діатезу у дітей // Науково-практична конференція з міжнародною участю „ Функціональні розлади травлення у дітей раннього віку, їх профілактика та лікування „: Збірник тез. - Київ, 2006. - С.47-49 (автором самостійно підібрано хворих та праналізовано результати дослідження).

Левадна Л.О., П”ятницький Ю.С. Показники деяких макроелементів в сироватці крові дітей з алергічним діатезом і при трансформації його в алергічне захворювання // Наукова студентська 65 конференція ЛДМУ ім.. Д. Галицького: Збірник тезів. - Львів, 2005 - С.86 (автором самостійно проведено статистичне оброблення матеріалів, проаналізовано результати досліджень, підготовлено матеріал до друку).

Деклараційний патент на корисну модель №27734 Спосіб корекції порушень мінерального обміну у дітей з алергічним діатезом. Тяжка О.В., Левадна Л.О. Бюл. Промислова власність. - 2007. - №10. - С.3-5 (автором самостійно проводила дослідження, проводила аналіз дослідження та оформляла їх у вигляді патента).

Левадна Л.О. Особливості іммунного статусу у дітей з алергічною схильністю // Всеукраїнській науково-практичній конференції викладачів, студентів та молодих вчених „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини”: Збірка тез. - Суми, 2007. - С. 54.

Тяжка О.В., Левадна Л.О. Реабілітаційно-профілактичні заходи для запобігання трансформації спадкової атопії в алергічні захворювання // Проблемні питання патології у дітей та підлітків: Збірник тезів. - Тернопіль, 2008. - С.69-70 (автором самостійно підготовлено матеріал до друку та представлена доповідь на конференції).