Клініко-лабораторна характеристика ацетонемічного синдрому у дітей з патологією травної системи - Автореферат

Залишаються недостатньо вивченими особливості обміну речовин у дітей з АС при патології ТС, патогенетичні механізми, які спричиняють розвиток ацетонемічних станів у таких хворих, та не розроблено чітких реабілітаційних та профілактичних заходів щодо ацетонемічних станів при лікуванні дітей з патологією ТС. Завдання дослідження: Встановити клініко-анамнестичні особливості дітей з ацетонемічним синдромом на тлі патології травної системи та розробити прогностичні критерії його розвитку. Вивчити стан жирового, вуглеводного та білкового обмінів при ацетонемічному синдромі у дітей з патологією травної системи. На підставі одержаних результатів дослідження розробити програму медикаментозної реабілітації дітей з ацетонемічним синдромом при патології травної системи. Визначено особливості гомеостазу у дітей з ацетонемічним синдромом на тлі захворювань травної системи, які переважно полягають у порушенні обміну вуглеводів (активація гліколізу) за абсолютного або відносного дефіциту глюкози і зміні жирового обміну (порушення ?-окиснення жирів).Хворих із хронічним гастритом, хронічним гастродуоденітом, виразкою 12-палої кишки у стадії загострення було розподілено на 3 групи: I групу склали 55 дітей з наявністю АС (46,6 %), II групу - 27 хворих з епізодами АС в анамнезі (22,9 %), III групу - 36 пацієнтів без епізодів АС (30,5 %). Також у пацієнтів I та II груп частіше, ніж у дітей ІІІ групи, відзначалася часта зміна настрою (63,6 ± 6,5 %, 81,5 ± 7,6 % і 25,0 ± 7,3 % відповідно, р <0,001), у 2 рази частіше вони мали погане відчуття при поїздках у транспорті, у 3,5 рази - схильність до схуднення, що відбиває наявність у хворих дисфункції ВНС. У хворих з АС (І група) частіше, ніж у дітей ІІ та ІІІ груп, констатовано патологічний перебіг вагітності: гестози протягом всього періоду вагітності (49,1 ± 6,8 %, 33,3 ± 9,2 %, 41,7 ± 8,3 % відповідно у дітей І, ІІ та ІІІ груп), загрози зриву вагітності (27,3 ± 6,1 %, 25,9 ± 8,6 %, 22,2 ± 7,0 % відповідно), нефропатії (16,4 ± 5,0 %, 3,7 ± 3,7 %, 13,9 ± 5,9 % відповідно), інфекційні захворювання матері в період вагітності (10,9 ± 4,2 %, 11,1 ± 6,2 %, 8,3 ± 4,7 % відповідно), фетоплацентарна недостатність мала місце тільки у матерів дітей І групи (5,5 ± 3,1 %). У пацієнтів ІІ і ІІІ груп означена симптоматика спостерігалася дещо рідше, за винятком больового абдомінального синдрому: в цих групах блідість шкіри відзначалась відповідно у 70,4 ± 9,0 % і 36,1 ± 8,1 % дітей, сухість шкіри - у 25,9 ± 8,6 % і 25,0 ± 7,3 % дітей, тахікардія - у 11,1 ± 6,2 % і 11,1 ± 5,3 % дітей, помірне підвищення систолічного артеріального тиску - у 7,4 ± 5,1 % і 19,4 ± 6,7 % дітей, болісність пальпації черева - у 74,1 ± 8,6 % і 83,3 ± 6,3 % дітей відповідно. Відзначалися зміни в рівні холестерину у дітей І групи (підвищення - у 4,3 ± 3,0 % дітей, зниження - у 38,3 ± 7,2 %), ІІ групи (підвищення - у 8,0 ± 5,5 %, зниження - 4,0 ± 4,0 %), ІІІ групи (підвищення - у 4,0 ± 4,0 % дітей, зниження - у 8,0 ± 5,5 %).У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі сучасної педіатрії - удосконалення діагностики ацетонемічного синдрому на підставі уточнення патогенетичних механізмів його розвитку шляхом поглибленого вивчення стану жирового, вуглеводного та білкового обмінів у дітей із захворюваннями травної системи і розробка методів їх реабілітації. Несприятливе прогностичне значення для розвитку ацетонемічного синдрому у дітей з патологією травної системи мають наступні клініко-анамнестичні ознаки: обтяженість перинатального анамнезу, сімейного анамнезу (по дисметаболічних захворюваннях, хворобах серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, мігрені), рецидивуючі гострі респіраторні вірусні інфекції на 1-му році життя, оперативні втручання під загальним наркозом, алергічні захворювання з першого року життя, характерологічні особливості дитини (емоційна лабільність, гіперактивність, підвищена комунікабельність). У всіх дітей з ацетонемічним синдромом при патології травної системи мають місце порушення вуглеводного обміну (активація гліколізу, зниження рівня глюкози крові, підвищення лактату, пірувату) та жирового обміну (активація ліполізу, порушення ?-окиснення жирів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі сучасної педіатрії - удосконалення діагностики ацетонемічного синдрому на підставі уточнення патогенетичних механізмів його розвитку шляхом поглибленого вивчення стану жирового, вуглеводного та білкового обмінів у дітей із захворюваннями травної системи і розробка методів їх реабілітації.

Несприятливе прогностичне значення для розвитку ацетонемічного синдрому у дітей з патологією травної системи мають наступні клініко-анамнестичні ознаки: обтяженість перинатального анамнезу, сімейного анамнезу (по дисметаболічних захворюваннях, хворобах серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, мігрені), рецидивуючі гострі респіраторні вірусні інфекції на 1-му році життя, оперативні втручання під загальним наркозом, алергічні захворювання з першого року життя, характерологічні особливості дитини (емоційна лабільність, гіперактивність, підвищена комунікабельність).

У всіх дітей з ацетонемічним синдромом при патології травної системи мають місце порушення вуглеводного обміну (активація гліколізу, зниження рівня глюкози крові, підвищення лактату, пірувату) та жирового обміну (активація ліполізу, порушення ?-окиснення жирів).

Провідними патогенетичними механізмами розвитку ацетонемічного синдрому у дітей із захворюваннями травної системи є підвищення активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи, абсолютний або відносний дефіцит глюкози та вторинна мітохондріальна дисфункція (за рахунок зниження сироваткового карнітину, підвищення лактату і пірувату).

У період ацетонемічної кризи та в міжприступний період у хворих формуються різні вегето-гуморальні взаємовідносини, які свідчать про те, що у період кризи утворюється режим декомпенсації з початковими явищами компенсації, а у фазі ремісії - режим функціонального напруження (гіперкомпенсації) з явищами виснаження (декомпенсації).

Включення в терапевтичний комплекс ноотропних препаратів, препаратів седативної та антиоксидантної дії, полівітамінних форм, препаратів із вмістом гліцину, карнітину сприяє корекції мітохондріальних порушень та змін вегетативного гомеостазу, підвищує ефективність терапії та профілактики розвитку ацетонемічного синдрому в міжкризовий період.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для прогнозування формування ацетонемічного синдрому у дітей старше двох років життя рекомендується визначати прогностичні критерії розвитку ацетонемічного синдрому, які складаються з комплексу клініко-анамнестичних даних, що може проводитись на всіх етапах спостереження за хворими - в поліклініках, амбулаторіях сімейного лікаря.

З метою визначення правильної тактики лікування дітей з ацетонемічним синдромом на тлі патології травної системи рекомендується визначати вегетативний гомеостаз, стан карнітинової системи крові, рівні НЕЖК, глюкози, лактату та пірувату крові, враховуючи участь цих показників у патогенезі ацетонемічних станів.

Після корекції дефіциту глюкози у дітей з ацетонемічним синдромом на тлі патології травної системи для нормалізації метаболічних процесів у мітохондріях рекомендується використовувати препарати із вмістом карнітину.

При виході хворих з ацетонемічної кризи рекомендується проведення терапії, яка включає використання ноотропних препаратів, гліцину, препаратів седативної та антиоксидантної дії, полівітамінних форм, препаратів із вмістом карнітину, що не суперечить протоколу терапії захворювань травної системи.

Осипенко Е.В. Состояние вегетативного гомеостаза у детей с ацетонемическим синдромом при хронической патологии органов пищеварения / Е.В. Осипенко, О.В. Николаева, М.Н. Ермолаев, И.В. Никитина // Медицина сьогодні і завтра. - 2010. - № 1 (46). - С. 126-131. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, оцінка вегетативної регуляції, статистична обробка отриманих результатів).

Осипенко Е.В. Роль вегетативной нервной системы в развитии ацетонемического синдрома у детей с патологией пищеварительной системы / Е.В. Осипенко, О.В. Николаева // Перинатология и педиатрия. - 2010. - № 1 (41). - С. 144-147. (Здобувачем проведено відбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз матеріалу, підготовлено матеріал до друку).

Осипенко О.В. Значення визначення вмісту карнітину для зясування патогенетичних механізмів ацетонемічного синдрому у дітей / О.В. Осипенко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2010. - № 1. - С. 19-22.

Сенаторова А.С. Ацетонемический синдром у детей / А.С. Сенаторова, Е.В. Осипенко // Здоровье ребенка. - 2007. - № 5 (7). - С. 115-120. (Здобувачем проведено аналіз сучасних інформаційно-літературних джерел).

Николаева О.В. Функциональное состояние вегетативной нервной системы у детей с ацетонемическим синдромом с гастроэнтерологической патологией / О.В. Николаева, Е.В. Осипенко // Проблеми питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією : матеріали Української науково-практичної конференції. - Харків, 2008. - С. 87-89. (Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, оцінка вегетативної регуляції, статистична обробка отриманих результатів).

Осипенко О.В. Особенности функции нервной системы у детей с ацетонемическими состояниями / О.В. Осипенко // Медицина третього тисячоліття : матеріали міжвузівської конференції молодих вчених та студентів. - Харків, 2009. - С. 74-75.

Николаева О.В. Вегетативный гомеостаз у детей с ацетонемическим синдромом на фоне гастроэнтерологической патологии / О.В. Николаева, Е.В. Осипенко // Biomedical and Biosocial Anthropology : матеріали науково-практичної конференції. - Вінниця, 2009. - № 12. - С. 272. (Здобувачем проведено відбір та клінічне обстеження хворих, визначення функціонального стану вегетативної нервової системи у дітей з ацетонемічним синдромом).

Осипенко Е.В. Изучение значения уровня карнитина у детей с ацетонемическим синдромом / Е.В. Осипенко // Медицина третього тисячоліття : матеріали міжвузівської конференції молодих вчених та студентів, присвяченій 205-й річниці заснування Харківського національного медичного університету. - Харків, 2010. - С. 117-118.

Николаева О.В. Сывороточный карнитин у детей с ацетонемическим синдромом и его роль в кетогенезе / О.В. Николаева, Е.В. Осипенко // Педіатрична гастроентерологія і нутріціологія : матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Харків, 2010. - С. 72-73. (Здобувачем проведено аналіз сучасних інформаційно-літературних джерел, відбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз матеріалу, підготовлено матеріал до друку).

Патент 48722 UA, МПК А61К 31/00 А61К 36/00. Спосіб лікування дітей з ацетонемічним синдромом між нападами / Ніколаєва О.В., Осипенко О.В. (UA): Харківський національний медичний університет (UA). - № u2009 11651; Заяв. 16.11.09; Опубл. 25.03.2010, Бюл. № 6. (Здобувачем проведено аналіз сучасних інформаційно-літературних джерел, клінічне спостереження за хворими та їх лікування).