Клініко-лабораторна характеристика і лікування хворих на хламідійну інфекцію порожнини рота - Автореферат

В Україні, за відомостями Інституту дерматології та венерології АМН України, захворюваність на хламідіоз у кілька разів перевищує захворюваність на гонорею і трихомоноз (Резенкіна Л.Д., 2000). В останні роки хламідійна інфекція набуває дедалі більшого значення в патології немовлят і дітей раннього віку в зв?язку з ростом частоти урогенітальних хламідіозів у вагітних жінок. Незначна кількість розрізнених наявних даних, а також відсутність відомостей про ураження хламідійною інфекцією слизової оболонки порожнини рота і тканин пародонту, змін багатошарового плоского епітелію, ураженого хламідіозом, значною мірою вказують на необхідність розробки раціонального комплексного лікування хламідійної інфекції порожнини рота, а також намітити шляхи її профілактики. З огляду на вищевикладене, нам уявлялося доцільним вивчити клінічні прояви хламідійної інфекції слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів стоматологічного профілю, хворих на урогенітальний хламідіоз, розробити лікувально-профілактичний комплекс заходів, спрямованих на усунення етіопатогенетичного фактора при захворюваннях слизової порожнини рота і тканин пародонту. Дисертант вивчала клінічні та епідеміологічні особливості хламідійної інфекції слизової оболонки порожнини рота, розробляла та виконувала клінічну апробацію нового патогенетично обґрунтованого методу лікування хворих на хламідійну інфекцію порожнини рота.Під нашим спостереженням знаходилось 128 пацієнтів із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота та 70 пацієнтів, хворих на сечостатевий хламідіоз. Було проведено клініко-лабораторне обстеження 128 осіб із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота і тканин пародонту віком від 10 до 60 років: жінок - 77, чоловіків - 51 і 70 пацієнтів, що страждали на урогенітальний хламідіоз без клінічних проявів захворювань слизової оболонки порожнини рота: жінок - 45, чоловіків - 25. При аналізі клінічних симптомів найчастіше мали місце неприємний запах з рота, кровоточивість, гноєтеча ясен, оніміння і печіння ясен, свербіж, печіння слизової порожнини рота, рухливість, розхитування зубів, біль у глотці. Нами встановлено, що цитоплазматичні включення хламідій виявлено в 26,7 % зішкрябних препаратах зі слизової оболонки порожнини рота (у 32 пацієнтів з виявленою хламідійною інфекцією слизової оболонки порожнини рота і 35 осіб з урогенітальним хламідіозом); у 58,8 % зішкрябних препаратах із сечівника (18 чоловік з виявленою хламідійною інфекцією слизової оболонки порожнини рота і 70 чоловік с урогенітальним хламідіозом); у 45,9 % зішкрябних препаратах зі слизової цервікального каналу в 56 пацієнток (11 жінок з виявленою хламідійною інфекцією слизової оболонки порожнини рота і 45 пацієнток з урогенітальним хламідіозом). В результаті проведеного цитологічного дослідження було виявлено в 56,3 % (18 з 32 чоловік) інфікування хламідійною інфекцією порожнини рота, сечостатевого тракту в хворих із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота.У дисертаційній роботі наводиться теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності діагностики і лікування хворих із хламідійними ураженнями слизової оболонки порожнини рота на підставі клініко-лабораторних особливостей цього захворювання і використання в комплексній терапії комбінованого препарату норфлоксацин із тінідазолом (Золоксацин) і доксицикліну моногідрат (Юнідокс), а також імуномодулятора натрієва сіль 10-метиленкарбоксилат-9-акридину (Неовір) і місцевого лікування витяжкою перстача із хлоргексидином (Парагель). Встановлено більш продуктивну діагностичну значущість лабораторних методів досліджень з виявлення хламідій різними методами: зокрема, за Романовським-Гімзою хламідії слизової оболонки порожнини рота виявлялися в 26,7 ± 1,3 %, ПІФ-методом - у 36,7 ± 1,2 %, у РНІФ діагностичні титри антихламідійних антитіл виявлялися в 51,5 ± 3,6 %, а при ІФА Ig G до Chlamydia pneumoniae у 18,1 ± 3,0 % обстежених хворих з рецидивуючим афтозним стоматитом, генералізованим пародонтитом і катаральним гінгівітом. Порівняльна оцінка частоти виявлення хламідій із щічного епітелію, пародонтальних кишень і задньої стінки глотки показала, що в препаратах із щічного епітелію хламідії виявлені в 31,8 ± 2,3 %, із пародонтальних кишень - у 19,9 ± 2,0 %, а із задньої стінки глотки - у 34,8 ± 2,4 % обстежених. Наведені дані показують, що частота виявлення хламідій із задньої стінки глотки і щічного епітелію в 3,6 раза більша за показники виявлення хламідій із пародонтальних кишень. Розроблено комплексний метод лікування хворих із хламідійною інфекцією порожнини рота шляхом застосування етапної етіотропної терапії комбінованим препаратом Золоксацин (400 мг норфлоксацину, 600 мг тинідазолу) по 1 таблетці 2 рази на день протягом 14 днів, після закінчення прийому Золоксацину призначається Юнідокс (доксицикліну моногідрат) по 0,1 г 2 рази на день протягом 7 днів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі наводиться теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності діагностики і лікування хворих із хламідійними ураженнями слизової оболонки порожнини рота на підставі клініко-лабораторних особливостей цього захворювання і використання в комплексній терапії комбінованого препарату норфлоксацин із тінідазолом (Золоксацин) і доксицикліну моногідрат (Юнідокс), а також імуномодулятора натрієва сіль 10-метиленкарбоксилат-9-акридину (Неовір) і місцевого лікування витяжкою перстача із хлоргексидином (Парагель).

1. Хламідійна інфекція є частою причиною запальних уражень слизової оболонки порожнини рота. Висока питома вага виявлення хламідій відзначається у хворих на пародонтит, гінгівіт, стоматит - у 32 осіб (25 %) з 128 обстежених. Найчастіше хламідії виявляються з порожнини рота в пацієнтів з урогенітальним хламідіозом - у 35 осіб (50 %) з 70 обстежених.

2. Встановлено більш продуктивну діагностичну значущість лабораторних методів досліджень з виявлення хламідій різними методами: зокрема, за Романовським-Гімзою хламідії слизової оболонки порожнини рота виявлялися в 26,7 ± 1,3 %, ПІФ-методом - у 36,7 ± 1,2 %, у РНІФ діагностичні титри антихламідійних антитіл виявлялися в 51,5 ± 3,6 %, а при ІФА Ig G до Chlamydia pneumoniae у 18,1 ± 3,0 % обстежених хворих з рецидивуючим афтозним стоматитом, генералізованим пародонтитом і катаральним гінгівітом.

3. При лабораторному обстеженні хворих на урогенітальний хламідіоз з метою виявлення хламідій з порожнини рота має значення не тільки вибір методу дослідження, але і забір матеріалу з осередків ураження. Порівняльна оцінка частоти виявлення хламідій із щічного епітелію, пародонтальних кишень і задньої стінки глотки показала, що в препаратах із щічного епітелію хламідії виявлені в 31,8 ± 2,3 %, із пародонтальних кишень - у 19,9 ± 2,0 %, а із задньої стінки глотки - у 34,8 ± 2,4 % обстежених. Наведені дані показують, що частота виявлення хламідій із задньої стінки глотки і щічного епітелію в 3,6 раза більша за показники виявлення хламідій із пародонтальних кишень.

4. Встановлено, що в епітелії щічної поверхні, пародонтальних кишень, задньої стінки глотки має місце хронічне запалення хламідійної етіології. При цьому багатошаровий плоский епітелій піддавався різного роду дистрофічним та диспластичним змінам. Ці зміни характеризувалися наявністю пікноза ядер, глибчатого розпаду, жирової та вакуольної дистрофії, зроговінням та дисплазією. Вплив хламідій на слизову оболонку порожнини рота сприяв розвитку гіперпластичних процесів з атрофією слизової оболонки, наявністю склеротичних змін, порушенням стромально-паренхіматозних взаємовідношень.

5. Розроблено комплексний метод лікування хворих із хламідійною інфекцією порожнини рота шляхом застосування етапної етіотропної терапії комбінованим препаратом Золоксацин (400 мг норфлоксацину, 600 мг тинідазолу) по 1 таблетці 2 рази на день протягом 14 днів, після закінчення прийому Золоксацину призначається Юнідокс (доксицикліну моногідрат) по 0,1 г 2 рази на день протягом 7 днів.

На тлі етіотропного лікування пацієнтам проводять імуномоделюючу терапію Неовіром по 2 мл 12,5 % розчину 1 раз на три дні - на курс 6-8 інєкцій; рекомендовано місцеве лікування ясен і слизової оболонки у вигляді аплікацій Парагелем (“Парагель”) протягом 10 днів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати проведених досліджень і клінічних спостережень можуть бути рекомендовані до впровадження в практику дерматовенерологічних служб, стоматологічних, оториноларингологічних клінік, навчальний процес і проведення наукових досліджень. Пропонуються такі рекомендації: Перед проведенням індивідуального комплексного лікування хворим при ураженні хламідійною інфекцією слизової оболонки порожнини рота слід проводити комплексне обстеження пацієнтів на наявність хламідіозу.

Хламідії необхідно виявляти комплексно: за допомогою методу Романовського-Гімзи, що дає можливість візуально диференціювати хламідії від інших елементів, методом прямої імунофлюоресценції, за допомогою реакції непрямої імунофлюоресценції та імуноферментного аналізу. Інфікованість хламідійною інфекцією раціонально виявляти паралельно за усіма методами діагностики хламідіозу.

Рекомендуємо проводити патоморфологічну діагностику хламідійної інфекції слизової оболонки порожнини рота для виявлення дистрофічних змін багатошарового плоского епітелію з метою призначення в комплексному лікуванні симптоматичних засобів.

Рекомендується комплексна терапія, що включає комбінований антимікробний препарат “Золоксацин” - кожна таблетка містить тинідазол - 600 мг і норфлоксацин - 400 мг. Після закінчення прийому “Золоксацину” призначають “Юнідокс” (доксицикліну моногідрат) - по 0,1 г 2 рази на добу протягом 7 днів. Поряд із застосованою терапією рекомендовано “Неовір” (натрієва сіль 10-метиленкарбоксилат-9-акридину) в якості імуномодулятора і противірусного препарату. Препарат призначається внутрішньомязово по 2 мл 12,5 % розчину з інтервалом у 2 доби. На курс лікування призначається 6-8 інєкцій. Паралельно для місцевого лікування призначають “Парагель” у вигляді аплікацій ясен і щічного епітелію протягом 10 днів. Така схема добре переноситься і не призводить до ускладнень.

И.И. Мавров, Н.А. Божко Хламидийная инфекция полости рта у больных с мочеполовым хламидиозом // Дерматологія та венерологія, №3 (21).- 2003.- С. 35-38.

Н.А. Божко, В.В. Кутовая Клинико - диагностические особенности хламидийной инфекции слизистой оболочки полости рта // Журн. Проблеми медичної науки та освіти, №1.- 2004.- С. 79-80, 90.

Н.А. Божко Клинические проявления венерических инфекций полости рта // Дерматологія та венерологія, №1 (23).- 2004.- С.57-61.

Т.П. Якимова, Н.А. Божко, Д.Ю. Якимов, О.В. Шевченко Клинико-морфологичекие аспекты диагностики хламидиоза // Лабораторна діагностика, №1 (31)- 2005.- С.53-58.

Т.П. Якимова, Н.А. Божко Морфологические изменения слизистой оболочки щек при хламидийной инфекции // Дерматологія та венерологія, №1 (27)- 2005.- С. 56-59.

Мавров Г.І., Унучко С.В., Клітний А.Г., Маврова Д.І., Бондаренко Г.М., Губенко Т.В., Божко Н.О, Никитенко І.М. Деякі особливості антибактеріальної терапії урогенітальних захворювань хламідійної та змішаної етіології // Материалы международной конференции “Лекарства - человеку”, Харьков 2000.- С. 60-62.

Божко Н.А. Венерические инфекции полости рта: эпидемиология, клинические проявления // Сборник материалов научно-практической конференции молодых ученых Харьковской медицинской академии последипломного образования ?Нові технології в медицині?, Харьков 2000.- С.71-72.

Божко Н.А. Роль хламидийной инфекции в развитии патологических процессов слизистой оболочки полости рта и тканей пародонта // Материалы научно-практической конференции молодых ученых Харьковской медицинской академии последипломного образования ?Нові технології в медицині?, Харьков 2001.- С.10-11.

В.В. Кутова, Н.О. Божко, В.В. Гончаренко, О.В. Щоголева, С.К. Рудік Лабораторна діагностика хламідіоза при ураженні порожнини рота // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні аспекти етіопатогенезу, діагностики, клініки та лікування в дерматовенерології і косметології”, Донецьк 2003.- С. 71.

Божко Н.А., Кутовая В.В., Гончаренко В.В., Джораева С.К., Щеголева Е.В. К вопросу о частоте обнаружения хламидий у больных с поражениями полости рта // Імунологія та алергологія, №4.- 2003.- С.76.

Божко Н.А. Современные методы диагностики венерических заболеваний полости рта // Сборник тезисов конференции молодых ученых Харьковского государственного медицинского университета, Ч. 1, Харьков 2001.- С.55-56.

Божко Н.О. Хламідійна інфекція порожнини рота у хворих із стоматологічними захворюваннями // Матеріали підсумкової наукової конференції молодих учених Харківської медичної академії післядипломної освіти ?Нові технології в медицині?, Харьков 2002.- С. 8-9.

Божко Н.А. Поражение слизистой оболочки полости рта при венерических инфекциях // Материалы международного медицинского конгресса студентов и молодых ученых, Тернополь, Укрмедкнига, 2001.- С. 78.

Божко Н.О. Пародонтіт і хламідійна інфекція // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти, Харків 2003.- С.12.

Божко Н.О. Морфологічна оцінка хламідійної інфекції слизової оболонки порожнини рота. Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю міста Харкова, Харків 2004.- С. 10-11.