Клініко-лабораторні зрушення у хворих на сальмонельоз дітей та їх корекція ентеросорбентом "Силлард П" - Автореферат

Мета дослідження: зясувати роль клініко-метаболічних порушень у тяжкості перебігу сальмонельозу у дітей, патогенетично обгрунтувати необхідність застосування ентеросорбції “Силлардом П” в комплексній терапії цієї недуги. Задачі дослідження: Виявити клінічні та лабораторні прояви ендотоксикозу у дітей, хворих на сальмонельоз. Оцінити ефективність використання ентеросорбенту “Силлард П” у комплексі терапії дітей, хворих на сальмонельоз, залежно від ступеня тяжкості перебігу захворювання. В результаті клінічних та лабораторних досліджень у дітей, хворих на сальмонельоз, на підставі достовірного збільшення МСМ у крові, зростання показників ЕІІ, ЛІІ виявлено значні зміни гомеостазу у вигляді СЕІ, oo?eiaii дані про роль ендотоксемії у сучасних епідеміологічних умовах у підтриманні патологічного процесу, зумовленого сальмонелами та їх токсинами, в організмі, що супроводжується вираженими відхиленнями з боку клітинної ланки імунітету та у мікробному пейзажі кишківника. Автором особисто проведено клінічне спостереження та лікування 84 дітей, хворих на сальмонельоз та проаналізовно документацію 51 пацієнта, що перебували на стаціонарному лікуванні у інфекційному відділенні Тернопільської міської дитячої клінічної лікарні та інфекційно-боксованому відділенні Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні.Найвищий рівень ендогенної інтоксикації спостерігається у хворих із тяжким перебігом захворювання. В умовах ендогенної інтоксикації в організмі хворих на сальмонельоз дітей суттєво порушується імунний захист. Враховуючи ініціальну роль токсинів сальмонел у розвитку синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на сальмонельоз дітей, вплив їх і токсинів ендогенного походження на всі системи та органи ураженого організму, опосередкований вплив на імунну систему, мікробний пейзаж кишківника, патогенетично обгрунтованою є їх елімінація шляхом ентеросорбції. Застосування комплексної терапії із включенням ентеросорбенту "Силлард П" у лікуванні хворих на сальмонельоз дітей сприяє зменшенню клінічних проявів хворби: скороченню тривалості гарячки, діареї, симптомів інтоксикації. Поряд з цим - ефективно знижує лабораторні ознаки ендогенної інтоксикації, і, тим самим, сприяє усуненню дефіциту Т-клітинної ланки імунітету, зниженню концентрації імуноглобуліна М, скороченню тривалості бактеріовиділення, відновленню мікробного пейзажу товстої кишки та зменшенню відсотка реконвалесцентних бактеріоносіїв.

Провідним синдромом у хворих на сальмонельоз дітей є синдром ендогенної інтоксикації. Його клінічні прояви виявлено у 66,7% хворих на сальмонельоз легкого ступеня, у 81,4% - середньої тяжкості та у 100% - тяжкого. Найвищий рівень ендогенної інтоксикації спостерігається у хворих із тяжким перебігом захворювання.

Крім клінічних ознак для синдрому ендогенної інтоксикації властиві параклінічні прояви, виявлені у всіх хворих. Маркерами синдрому ендогенної інтоксикації є: рівень молекул середньої маси у плазмі крові хворих, еритроцитарний, лейкоцитарний індекси інтоксикації.

В умовах ендогенної інтоксикації в організмі хворих на сальмонельоз дітей суттєво порушується імунний захист. Про це свідчать зміни як у клітинній, так і в гуморальній ланках імунітету. Зареєстровано низький вміст загальної кількості Т-лімфоцитів, високий рівень 0-клітин, порушення співвідношення імунорегуляторних Т-лімфоцитів на користь Т-хелперів. Зміни у імуноглобуліновому спектрі проявилися високим рівнем Ig M поряд із низькою концентрацією Ig A та Ig G. Порушення імунного захисту можуть служити допоміжними критерями діагностики ендотоксикозу.

У хворих на сальмонельоз дітей спостерігається порушення мікробного пейзажу кишківника за рахунок пригнічення облігатної мікрофлори, росту умовнопатогенних та патогенних мікроорганізмів. Вираженість дисбіотичних змін наростає відповідно тяжкості перебігу захворювання.

Враховуючи ініціальну роль токсинів сальмонел у розвитку синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на сальмонельоз дітей, вплив їх і токсинів ендогенного походження на всі системи та органи ураженого організму, опосередкований вплив на імунну систему, мікробний пейзаж кишківника, патогенетично обгрунтованою є їх елімінація шляхом ентеросорбції.

Застосування комплексної терапії із включенням ентеросорбенту "Силлард П" у лікуванні хворих на сальмонельоз дітей сприяє зменшенню клінічних проявів хворби: скороченню тривалості гарячки, діареї, симптомів інтоксикації. Поряд з цим - ефективно знижує лабораторні ознаки ендогенної інтоксикації, і, тим самим, сприяє усуненню дефіциту Т-клітинної ланки імунітету, зниженню концентрації імуноглобуліна М, скороченню тривалості бактеріовиділення, відновленню мікробного пейзажу товстої кишки та зменшенню відсотка реконвалесцентних бактеріоносіїв. Це зумовлює скорочення терміну стаціонарного лікування, порівняно із традиційним лікуванням.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для оцінки вираженості синдрому ендогенної інтоксикації, глибини метаболічних зрушень у дитячому організмі та контролю ефективності його корекції рекомендується визначати вміст молекул середньої маси у плазмі крові, еритроцитарний, лейкоцитарний індекси інтоксикації.

Для визначення ступеня порушення імунного захисту, мікробного пейзажу товстої кишки та їх корекції дітям, хворим на сальмонельоз, рекомендується дослідження стану клітинної та гуморальної ланок імунітету та мікробіоценозу товстої кишки.

Для прискорення і повноти корекції синдрому ендогенної інтоксикації, імунологічних зрушень, дисбіоценозу товстої кишки в комплексне лікування хворих на сальмонельоз дітей рекомендується призначати ентеросорбент "Силлард П". Рекомендована доза при легкому перебігу захворювання - 75 мг/кг маси тіла на добу у 4 прийоми протягом 5 діб, при середньотяжкому - 100 мг/кг маси тіла на добу у 4 прийоми протягом 5 діб, при тяжкому - 100 мг/кг маси тіла на добу в 4 прийоми протягом 7 діб. Для попередження адсорбції харчових продуктів, пероральних лікарських засобів ентеросорбент слід призначати з інтервалом 1,5 години до чи після їх прийому.

Застосування "Силларду П" дозволяє на 1,5-2 доби швидше купувати клінічні прояви сальмонельозу у дітей, зменшити тривалість бактеріовиділення, знизити відсоток бактеріоносіїв і, тим самим, скоротити тривалість стаціонарного лікування.

Проблеми сальмонельозу у дітей раннього віку (в співавт. Лугова С.)// І Міжнар. мед. конгрес студ. і молодих вчених (тези доп.), 18-22 травня 1997 р., м. Тернопіль. - Тернопіль, 1997. - С. 232-232.

Ефективність застосування ентеросорбента “Силлард П” у корекції синдрому ендогенної інтоксикації у дітей, хворих на сальмонельоз // ІІ Міжнар. мед. конгрес студ. і молодих вчених (тези доп.), 6-8 травня 1998 р., м. Тернопіль. - Тернопіль, 1998. - С. 149-149.

Клінічний досвід застосування сучасних пробіотиків у терапії діарей у дітей (в співавт. Алексеєнко Л.І., Сміян І.С., Волянська Л.А., Никитюк С.О.) // Матеріали V зїзду інфекціоністів України “Актуальні проблеми клінічної інфектології” (7-9 жовтня 1998 р., м.Тернопіль). - Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. - С.82-84.

Про імуномодулюючий ефект ентеросорбції в дітей, хворих на сальмонельоз // Матеріали V зїзду інфекціоністів України “Актуальні проблеми клінічної інфектології” (7-9 жовтня 1998 р., м.Тернопіль). - Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. - С.117-118.

Клініко-епідеміологічна характеристика сальмонельозу в дітей (в співавт. Сміян І.С., Алексеєнко Л.І., Волянська Л.А., Никитюк С.О.) // Матеріали V зїзду інфекціоністів України “Актуальні проблеми клінічної інфектології” (7-9 жовтня 1998 р., м.Тернопіль). - Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. - С.186-188.

Размещено на .ru