Клініко-комп’ютерно-томографічна характеристика гострого періоду черепно-мозкової травми - Автореферат

Однак, актуальність цієї проблеми визначається не тільки її масштабами, але і невирішеністю багатьох питань діагностики і лікування. Дисертація повязана з плановою науково-дослідною роботою Інституту нейрохірургії ім. академіка А.П.Ромоданова АМН України “Дослідити співвідношення структурних змін і показників мозкової перфузії при вогнищевих травматичних ушкодженнях головного мозку для підвищення ефективності лікування”, 2002-2004 рр. (номер державної реєстрації 0102U003250). Виявити особливості і кореляційні звязки клінічної картини гострого періоду легкої ЧМТ і даних компютерно-томографічної діагностики. Виявити особливості і кореляційні звязки клінічної картини гострого періоду ЧМТ середнього ступеня тяжкості і даних компютерно-томографічної діагностики. Виявити особливості і кореляційні звязки клінічної картини гострого періоду тяжкої ЧМТ і даних компютерно-томографічної діагностики.Результати досліджень за темою дисертації й основні її положення доповідалися на науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю Чернігівської обласної лікарні (2001р.), VII зїзді Всеукраїнського лікарського товариства (2003р.), ІІІ зїзді нейрохірургів України (2003р.). Апробація дисертації проведена 11.06.2004 року на спільному засіданні Вченої ради Інституту нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України та кафедр нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України і Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України (протокол № 9). Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, підсумку, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, 2 додатків.При співставленні клінічної симптоматики з характером КТ-змін відмічено, що в групі пацієнтів з поєднанням вогнищевої та загальномозкової симптоматики дещо частіше (відмінність статистично недостовірна: х2=1,8; n=3; р=0,61) виявлялися зміни з боку лікворовмісних просторів (в т.ч. подібні до КТ-проявів САК), а в групі з перевагою вогнищевої симптоматики - внутрішньомозкові гіподенсивні вогнищеві зміни (відмінність статистично достовірна: х2=14,2; n=3; р<0,01). При повторних КТ-дослідженнях вторинні зміни виявлялися у всіх групах, в цілому вони були у 6 хворих і переважно полягали у появі вогнищ забою першого та другого виду. При співставленні чотирьох клінічних груп за характером і частотою КТ-змін (критерій х2) значущих відмінностей виявлено не було. При повторних КТ-дослідженнях, в цілому, “нові” вогнищеві зміни виникли у16 хворих: у 3 хворих це були переважно вогнища забою на інтактному фоні, у 4 хворих - на фоні інших первинно виявлених вогнищ забою, у 2 - збільшилися раніше виявлені вогнища; При повторних КТ-дослідженнях вторинні вогнищеві зміни були виявлені у 32 хворих: у 5-гематоми (основні фактори стиснення) були виявлені вперше, ще в 19 випадках збільшився обєм гематом (основних факторів стиснення).У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове рішення конкретної наукової задачі істотного значення в області нейрохірургії, що полягає у встановленні взаємозвязку між клінічними проявами і даними компютерно-томографічної діагностики в гострому періоді черепномозкової травми, виявленні їхніх особливостей і невідповідностей, теоретичному обґрунтуванні і пропозиції принципів курації потерпілих у ранній термін після травми з використанням компютерно-томографічного спостереження. Гострий період легкої, середньої тяжкості і тяжкої черепномозкової травми в 21% - 55% випадків відзначається певною невідповідністю клінічної картини і даних компютерної томографії. Особливою невідповідністю та динамічністю даних клінічного і компютерно-томографічного обстеження відрізняються найбільш ранні строки гострого періоду черепномозкової травми, що доцільно виділити як найгостріший період травми, для якого патофізіологічно характерні первинний максимум порушень функцій мозку та лабільні вторинні порушення з потенційним формуванням вторинних ("нових") ушкоджень головного мозку. Компютерно-томографічне обстеження в гострому періоді черепномозкової травми дозволяє виявляти зміни з боку речовини мозку, лікворовмісної системи, епі-та субдуральних просторів, а також кісткові і екстракраніальні. Використання компютерної томографії в гострому періоді легкої черепномозкової травми дозволяє діагностувати приховану субарахноїдальну геморрагію (яка не виявляється при люмбальній пункції), що має значення для диференційної діагностики між струсом головного мозку і забоєм легкого ступеню.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове рішення конкретної наукової задачі істотного значення в області нейрохірургії, що полягає у встановленні взаємозвязку між клінічними проявами і даними компютерно-томографічної діагностики в гострому періоді черепномозкової травми, виявленні їхніх особливостей і невідповідностей, теоретичному обґрунтуванні і пропозиції принципів курації потерпілих у ранній термін після травми з використанням компютерно-томографічного спостереження.

Гострий період легкої, середньої тяжкості і тяжкої черепномозкової травми в 21% - 55% випадків відзначається певною невідповідністю клінічної картини і даних компютерної томографії. Клінічна симптоматика, зокрема стан свідомості, не може бути надійним критерієм дійсної тяжкості травми.

Особливою невідповідністю та динамічністю даних клінічного і компютерно-томографічного обстеження відрізняються найбільш ранні строки гострого періоду черепномозкової травми, що доцільно виділити як найгостріший період травми, для якого патофізіологічно характерні первинний максимум порушень функцій мозку та лабільні вторинні порушення з потенційним формуванням вторинних ("нових") ушкоджень головного мозку.

В залежності від тяжкості травми тривалість найгострішого періоду складає: для легкої черепномозкової травми - до 3 діб, середнього ступеню тяжкості - до 4-5 діб і тяжкої травми - від 10 до 21 доби.

Компютерно-томографічне обстеження в гострому періоді черепномозкової травми дозволяє виявляти зміни з боку речовини мозку, лікворовмісної системи, епі- та субдуральних просторів, а також кісткові і екстракраніальні. Виявлені зміни слід диференціювати на повязані, можливо повязані і не повязані з травмою.

Для легкої черепномозкової травми найбільш характерними є компютерно-томографічні зміни з боку лікворовмісної системи - звуження, загальне або локальне розширення підпавутинного простору, підвищення щільності вмісту різних його ділянок, розширення шлуночків мозку. Використання компютерної томографії в гострому періоді легкої черепномозкової травми дозволяє діагностувати приховану субарахноїдальну геморрагію (яка не виявляється при люмбальній пункції), що має значення для диференційної діагностики між струсом головного мозку і забоєм легкого ступеню.

Для черепномозкової травми середнього і тяжкого ступенів найбільш характерними при компютерній томографії є вогнищеві зміни.

Компютерно-томографічне обстеження не може вважатися методом вибору для діагностики ушкоджень черепа, оскільки переломи кісток з його допомогою виявлялися лише в 63,5% веріфікованих випадків.

При наявності непрямих КТ-ознак ізоденсивної (підгострої) внутрішньочерепної гематоми цей метод обстеження доцільно доповнити проведенням МРТ.

Встановлено статистично достовірний корелятивний звязок між виникненням первинних внутрішньочерепних ушкоджень при черепномозковій травмі і такими факторами як вік постраждалих, область дії травмуючого фактору, наявність перелому черепа, субарахноїдального крововиливу. Для вторинних травматичних ушкоджень простежується також статистично достовірний корелятивний звязок з виявленням при первинній компютерній томографії вогнищевих змін речовини мозку.

Повторне використання компютерно-томографічної діагностики в гострому періоді черепномозкової травми дозволяє обєктивно оцінювати динаміку посттравматичних змін, вчасно виявляти появу вторинних ушкоджень мозку і вносити відповідні корективи в лікувальну тактику.

Запропонований алгоритм компютерно-томографічного дослідження в динаміці ґрунтується на таких статистично вагомих факторах як стан хворого при поступленні, особливості травмуючого фактора, зокрема, напрямок та місце удару, вік потерпілих, дані додаткових методів дослідження (краніографія, люмбальна пункція), клінічний перебіг травми, а також досліджених строках виникнення вірогідних вторинних ушкоджень мозку.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

КТ-дослідження в динаміці гострого періоду ЧМТ доцільно виконувати з дотриманням запропонованого алгоритму.

Для діагностики переломів черепа на даний час методом вибору залишається краніографія, доповнена,при підозрі на перелом основи черепа, отоневрологічним дослідженням.

При підозрі на підгостру (ізоденсивну) внутрішньочерепну гематому додатково до компютерної томографії доцільне проведення МРТ.

Гарус А.А. Особенности диагностики и лечения в остром периоде ушиба головного мозга // Ліки України. - 2004. - №5(82). - С.61-65.

Гарус А.А. Особенности клинической и компьютерно-томографической диагностики в остром периоде диффузного аксонального повреждения головного мозга // Український нейрохірургічний журнал. - 2003. -№4. - С.45-52.

Морозов А.Н., Дмитриев К.Н., Гук А.Н., Гарус А.А., Михайличенко П.Д. Проблемные вопросы догоспитальной диагностики и первичной медицинской помощи при острой черепно-мозговой травме. // Український нейрохірургічний журнал.- 2001.- №3.- С.56-62.

(Здобувачем на основі особливостей дошпитальної діагностики і первинної медичної допомоги при ЧМТ обґрунтовується необхідність поглибленого дослідження ранніх етапів гострого періоду ЧМТ та розробки стандартів діагностики і лікування).

Цимбалюк В., Сутковой Д., Морозов А., Троян О., Мілковська Н., Сутковой А., Гарус А. Вплив трансплантатів фетальної нервової тканини на перекисно-окисний і енергетичний метаболізм в організмі та мозку щурів після експериментальної черепномозкової травми // Ліки України. - 2002. - №4 (57). - С. 12-17.

(Здобувачем досліджені та узагальнені порушення енергетичного та перекисно-окисного метаболізму при експериментальній ЧМТ як патогенетичного підгрунтя періодизації перебігу травматичної хвороби головного мозку).

Бугрей А.А., Гарус А.А., Мироненко А.В. Вплив динамічного КТ-дослідження при гострій черепномозковій травмі на лікувальну тактику // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми практичної медицини”.- Чернігів, 2001.- С. 27 -29.

Морозов А.М., Робак О.П., Гарус А.А. Особливості клінічної картини і дані компютерної томографії в гострому періоді легкої черепномозкової травми // Матеріали ІІІ зїзду нейрохірургів України, Крим, Алушта, 23-25 вересня 2003р. - С.70.

Морозов А.М., Гарус А.А. Причини летальних результатів в гострому періоді черепномозкової травми // Українські медичні вісті (Тези доповідей VII зїзду Всеукраїнського лікарського товариства, м.Тернопіль, 16-17 травня 2003 року). - 2003. - Т.5, №1(63). - С.115. травма черепний мозковий