Клініко-гормональні особливості синдрому полікістозних яєчників у хворих зі сполучнотканинною дисплазією - Автореферат

Протягом декількох десятиліть існують і дотепер зберігаються протиріччя, що стосуються класифікації, діагностики і лікування СПКЯ. При цьому сполучнотканинним дисплазіям (СТД) варто відвести особливе місце через їх велику поширеність, а також з врахуванням того, що діапазон захворювань, повязаних з сполучною тканиною (СТ) досить широкий і різноманітний (О.І.Мартинов, О.Б. Таким чином, уявляється цікавим і практично важливим установити, якими клініко-гормональними особливостями характеризується СПКЯ, поєднаний з симптомокомплексом СТД (ССТД)у порівнянні з ХПКЯ. Дисертація є частиною науково-дослідної роботи кафедри перинатології і гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти "Особливості становлення репродуктивної системи у дівчат-підлітків, які навчаються у закладах I-II рівню акредитації під впливом учбових навантажень, повязаних з компютерними технологіями" (№ держреєстрації 0102 U 001868). 3) Встановити особливості гормонального статусу хворих з СПКЯ і ССТД шляхом визначення у них рівня ЛГ, ФСГ, Е2, Т, ПРЛ в сироватці крові та екскреції кето стероїдів і глюкокортикоїдів в добовій сечі.Із усіх хворих виділили 106 жінок, які перенесли клиноподібну резекцію яєчників у звязку з їх полікістозом і обстежених через 1-2 місяця після операції, а також 42 жінки з ПКЯ, що не піддавалися операції. У цю групу були включені лише ті хворі, у яких виявлялася класична тріада ознак СТД - гіпермобільність суглобів, арахнодактилія і гіперпластичність шкіри. В 2-у групу ввійшли 59 хворих з позитивні ефектом клиноподібної резекції яєчників. Третя група (42 жінки) сформована з хворих зі СПКЯ і перерахованими вище ознаками СТД, що не піддавалися хірургічному лікуванню. Гормональні показники хворих (1-а група - хворі зі СПКЯ і ССТД, які перенесли клиноподібну резекцію яєчників; 2-а група - хворі з ХПКЯ, які перенесли операцію; 3-я група - хворі зі СПКЯ і ССТД, які не були оперовані;) і жінок контрольної групи.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі, яка полягає в розробці, патогенетичного обґрунтування та впровадження нового підходу до діагностики та лікування СПКЯ у хворих з ССТД, що дозволило підвищити ефективність терапії гормональних порушень та репродуктивні функції у жінок. Соматогенетичне дослідження із синдромологічним аналізом забезпечило виділення нового варіанту вторинного полікістозу яєчників, що відноситься до генетично детермінованої патології. Виділений варіант полікістозу яєчників, маючи клінічну спільність з проявами типової форми СПКЯ або ХПКЯ, відрізняється від нього комплексом ознак, що характеризують дані анамнезу, особливості зовнішнього фенотипу (інфантильний морфотип), у тому числі й антропометричні, а також наявність малих аномалій розвитку і підтвердження фахівцями (терапевтом або генетиком) діагнозу синдрому сполучнотканинної дисплазії. Наявність вищевказаних клінічних ознак та особливостей гормонального статусу у хворих з СПКЯ і ССТД дає можливість на основі дифереціально діагностичних критеріїв в кожному конкретному випадку встановити варіант патогенетичної форми ПКЯ і визначити найбільш оптимальний напрямок лікувальної тактики (консервативної або хірургічної). Для хворих з СПКЯ і ССТД хірургічний варіант лікування не дає позитивного ефекту, бо після клиноподібної резекції яєчників у них на відміну від прооперованих хворих з ХПКЯ, зберігаються значні порушення гормонального статусу у вигляді гіперандрогенії, гіпоестрогенії, гіперпролактинемії та дисбалансу гонадотропних гормонів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі, яка полягає в розробці, патогенетичного обґрунтування та впровадження нового підходу до діагностики та лікування СПКЯ у хворих з ССТД, що дозволило підвищити ефективність терапії гормональних порушень та репродуктивні функції у жінок.

1. Соматогенетичне дослідження із синдромологічним аналізом забезпечило виділення нового варіанту вторинного полікістозу яєчників, що відноситься до генетично детермінованої патології. Ним є синдром полікістозних яєчників, що поєднується із симптомокомплексом дисплазії сполучної тканини.

2. Виділений варіант полікістозу яєчників, маючи клінічну спільність з проявами типової форми СПКЯ або ХПКЯ, відрізняється від нього комплексом ознак, що характеризують дані анамнезу, особливості зовнішнього фенотипу (інфантильний морфотип), у тому числі й антропометричні, а також наявність малих аномалій розвитку і підтвердження фахівцями (терапевтом або генетиком) діагнозу синдрому сполучнотканинної дисплазії.

3. У хворих з СПКЯ і ССТД відмічаються значні відхилення гормонального статусу, що позначається гіпоестрогенією, гіперандрогенією, гіперпролактинемією, дисгонадотропією та посиленням андрогенної та глюкокортикортикоїдної функції наднирок.

4. Наявність вищевказаних клінічних ознак та особливостей гормонального статусу у хворих з СПКЯ і ССТД дає можливість на основі дифереціально діагностичних критеріїв в кожному конкретному випадку встановити варіант патогенетичної форми ПКЯ і визначити найбільш оптимальний напрямок лікувальної тактики (консервативної або хірургічної).

5. Для хворих з СПКЯ і ССТД хірургічний варіант лікування не дає позитивного ефекту, бо після клиноподібної резекції яєчників у них на відміну від прооперованих хворих з ХПКЯ, зберігаються значні порушення гормонального статусу у вигляді гіперандрогенії, гіпоестрогенії, гіперпролактинемії та дисбалансу гонадотропних гормонів.

6. Адекватним для групи хворих з СПКЯ і ССТД є патогенетично обумовлений, комплексний консервативний метод лікування, спрямований на корекцію властивих їм гормональних порушень.

7. Для жінок з СПКЯ і ССТД лікувальний комплекс повинен включати поряд з антиандрогенами, що знижують продукцію тестостерону і надниркових стероїдів, та засобів , що подавляють гіперпролактинемію, також дієту з підвищеним вмістом колагену, мікроелементів та аскорбінової кислоти, а також терапію властиву даній категорії хворих, тобто з ССТД.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для адекватного рішення питань диференціальної діагностики і лікувальної тактики при СПКЯ доцільно використання генетичного підходу, яким є соматогенетичне дослідження із синдромологічним аналізом. Зазначений підхід забезпечує виділення з клінічно гетерогенного СПКЯ одного з його варіантів, досить подібного з ХПКЯ, який поєднується із симптомокомплексом сполучнотканинної дисплазії.

2. Необхідно хворим з СПКЯ провести огляд (терапевтом або генетиком) з метою виявлення ССТД.

3. Оскільки в хворих із СПКЯ та ССТД провідні гормональні порушення визначаються наявністю гіперпролактинемії, гіперандрогенії, гіпоестрогенемії в сполученні з підвищеною глюкокортикоїдною активністю кори надниркової залози, обсяг додаткового лабораторного обстеження даної категорії хворих може бути обмежений рамками показників, що відповідають зазначеним порушенням.

4. Полікістоз яєчників, що поєднується з клінічними ознаками дисплазії сполучної тканини, варто відносити до однієї з вторинних форм СПКЯ, при якій хірургічне лікування (клиноподібна резекція яєчників) не показано.

5. Хворим, у яких СПКЯ виявляється на фоні СТД дисплазії, рекомендується призначення комплексної медикаментозної терапії відповідно до клінічних особливостей і виявленими в них змінами гормональних показників. До комплексу препаратів рекомендується включення антагоністів дофаміну (парлоделу, бромкріптину та ін.), дексаметазону, верошпірону, Діане-35 та андрокуру. Система реабілітаційних заходів у таких хворих повинна включати також профілактику і корекцію екстрагенітальних захворювань, обумовлених носінням уродженої патології сполучної тканини.

6. З урахуванням факторів, провокуючих і посилюючих прояви гіпоменструального синдрому, хворі зі СТД потребують повноцінне харчування й адекватного режиму фізичних навантажень. Рекомендується їжа з високим вмістом колагену та аскорбінової кислоти, що підтримує нормальну масу тіла.

1. Лысенко Т.П. Некоторые гинекологические аспекты гипермобильного синдрома. //Пробл. мед. науки та освіти.-Х., 2001. -№4. -С.87-89.

2. Лысенко Т.П., Грищенко О.В. Генерализованная гипермобильность суставов и синдром гиперандрогении. //Пробл. екол. та мед. генетики і клін. імунології. -К.-Л.-Х., 2001. -№ 4, -С.30-35.

(Автору належить обстеження жінок з гіпермобільним синдромом.)

3. Лысенко Т.П. Особенности ведения больных СПКЯ с учетом синдромологического анализа // Актуал. пробл. акушерства та гінекол., клін. імунології та мед. генетики. - К.-Л., 2002.- № 8.-С.92-97.

4. Лысенко Т.П., Грищенко О.В Лечебная тактика при синдроме поликистозных яичников в сочетании с соединительнотканной дисплазией //Медицина сегодня и завтра.-Х., 2003.-№ 2.- С. 115-118.

(Автору належить розробка схем лікування).

5. Грищенко О.В. Лысенко Т.П. Некоторые гинекологические аспекты гипермобильного синдрома у девушек. //Нейрогуморна регуляція функції жіночої репродук. системи у періоді її становлення в нормі та при патології: Матеріали симпоз. -Х., 2001. -С.109-114.

(Автору належить вивчення позасуглобних проявів гіпермобільного синдрому поєднанного з полікістозом яєчників).

6. Попова С.С., Лисенко Т.П. Фенотипический полиморфизм синдрома поликистозных яичников. //Ендокрінологія. -Х., 2001. -Т.6, дод. -С.243.

(Автором проведено соматогенетичне дослідження з синдромологічним аналізом).

7. Попова С.С., Лисенко Т.П. Некоторые эндокринные аспекты синдрома дисплазии соединительной ткани. //Патоген. аспекти фармакотерапії ендокрин. захворювань: Матеріали наук.-практич. конф., присвяч. 150-річчю з дня народження акад. В.Я.Данилевського. -Х., 2002. -С.96-97.

(Автору належить обстеження жінок з гірсутизмом та ознаками СТД).