Ризик і головні фактори розвитку раку контралатеральної молочної залози у хворих, які отримували лікування з приводу його первинної стадії. Менструальна та дітородна функції, супутні і попередні захворювання у хворих на односторонній і білатеральний рак.
При низкой оригинальности работы "Клініко-генетичні фактори ризику білатерального раку молочної залози", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Поряд з підвищенням захворюваності на односторонній рак молочної залози (ОРМЗ), спостерігається збільшення частоти первинно-множинних злоякісних новоутворень з ураженням обох молочних залоз [С.А. Захворювання на рак контралатеральної молочної залози може виникнути синхронно або метахронно у осіб з первинним РМЗ, внаслідок прояву загальної схильності організму до раку (спадкові онкологічні синдроми, сімейний рак, не усунуті гормонально-метаболічні порушення, імунодепресія), і після проведеного протипухлинного лікування хворих на РМЗ. Виявлення етіологічних, патогенетичних і клінічних особливостей розвитку раку в контралатеральній молочній залозі, що виник у хворих з первинним РМЗ, можуть стати основою для удосконалення методів профілактики, ранньої діагностики і лікування хворих з даною патологією. Визначити ризик розвитку раку контралатеральної молочної залози у хворих, які отримували лікування з приводу первинного РМЗ. Провести порівняльне клініко-генеалогічне дослідження хворих на БРМЗ та ОРМЗ і оцінити співвідносний внесок генетичної компоненти (ГК) та інших факторів у загальну схильність до виникнення цих захворювань.Із 5073 хворих у О-III В стадіях РМЗ радикальне лікування було проведено у 4948 пацієнток (97,5%), паліативне і симптоматичне - 71 хворої (1,4%), відмовилися від лікування 54 жінки (1,1%). При формуванні групи хворих на первинно-множинний БРМЗ були використані наступні критерії: 1) різний гістологічний тип пухлин у молочних залозах; 2) наявність в одній чи обох молочних залозах раку in situ; 3) відсутність внутрішньомамарної дисемінації раку; 4) наявність передракових змін і вогнищ раку in situ у тканинах, що оточують пухлину протилежної молочної залози; 5) відсутність рецидиву першого раку молочної залози при метахронних пухлинах; 6) відсутність віддалених метастазів в інших органах; 7) вузлова анатомічна форма РМЗ і відсутність набряку шкіри молочної залози, а також проростання в грудну стінку; 8) локалізація пухлин у зовнішніх квадрантах обох молочних залозах; 9) рентгеномамографічні ознаки: наявність класичної зірчастої, багатовузлової форми новоутворення і наявність мікрокальцинатів у пухлині. В залежності від виду лікування першої пухлини, усі хворі на первинний РМЗ були розподілені на 5 груп: 1 група - тільки хірургічне лікування (радикальна мастектомія за Halsted та Patey або квадрантектомія з пахвовою лімфаденектомією без додаткового застосування інших видів протипухлинної терапії - 491 пацієнтка); 2 група - комбіноване хірургічне і променеве лікування (перед - чи післяопераційна гаматерапія (50 Гр) - 357 пацієнток); 3 група - хірургічне лікування і тільки нео - чи адювантна хіміотерапія (не менше 3 курсів) - 906 пацієнток); 4 група - комплексне лікування (хірургічне втручання в поєднанні з хіміотерапією (не менше 3 курсів) і променевою терапією (50 Гр) без застосування гормонотерапії - 2176 пацієнток); 5 група - комплексне чи комбіноване лікування в поєднанні з гормонотерапією антиестрогенним препаратом тамоксифен (20 мг/доба) тривалістю не менше 1 року - 1018 пацієнток. Із 129 хворих синхронний БРМЗ був у 21 пацієнтки, що становило лише 0,4±0,1% від усіх 5073 хворих на первинний РМЗ. Виходячи з цього, усі пацієнтки з виявленому у НИХБРМЗ можуть бути розподілені на три групи, в залежності від термінів появи пухлини в іншій молочній залозі: 1 група - хворі з одночасно виявленим синхронним БРМЗ (21 випадок, частота-0,4±0,1%); 2 група - хворі, у яких друга пухлина в контралатеральній молочній залозі проявилася метахронно протягом перших 10 років спостереження, з кумулятивною частотою 1,26±0,1% (61 пацієнтка); 3 група - хворі, у яких пухлина в протилежній молочній залозі проявилася через 10 і більше років після лікування першого новоутворення, з кумулятивною частотою 8,5 ±0,4% (47 хворих).Частота виникнення білатерального раку молочної залози за 20 років спостереження серед 5073 хворих на первинний рак молочної залози, що мешкають в Кримському регіоні, становить 10,15 ± 0,4% з урахуванням синхронно (0,4%) і метахронно (9,75%) виявлених полінеоплазій. Частота метахронного білатерального раку молочної залози зростає зі збільшенням терміну спостереження за пацієнтами після проведеного радикального лікування. Абсолютний ризик метахронного білатерального раку молочної залози становить 6,8 випадків на 10 000 хворих на первинний рак молочної залози, які одержали радикальне лікування. Генетична компонента у розвитку раку молочної залози у родичок хворих на білатеральний рак молочної залози становить 65,6% і вірогідно перевищує внесок спадковості у схильність до цієї патології у родичок хворих на односторонній рак молочної залози (36,1%). Кількість родин пробандів хворих на білатеральний рак молочної залози з переліченими асоціаціями вірогідно перевищує таку у хворих на односторонній рак молочної залози в складає 59,1±.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Частота виникнення білатерального раку молочної залози за 20 років спостереження серед 5073 хворих на первинний рак молочної залози, що мешкають в Кримському регіоні, становить 10,15 ± 0,4% з урахуванням синхронно (0,4%) і метахронно (9,75%) виявлених полінеоплазій. Частота метахронного білатерального раку молочної залози зростає зі збільшенням терміну спостереження за пацієнтами після проведеного радикального лікування. Метахронний рак у контралатеральній молочній залозі частіше виникає у більш молодих жінок, хворих на РМЗ.
2. Абсолютний ризик метахронного білатерального раку молочної залози становить 6,8 випадків на 10 000 хворих на первинний рак молочної залози, які одержали радикальне лікування. У жінок, які вперше захворіли на рак молочної залози у молодому віці, відмічається зростання відносного ризику розвитку раку контралатеральної молочної залози при збільшенні терміну спостереження, що пройшов після проведеного лікування першої пухлини.
3. Встановлено мультифакторіальне походження одностороннього і білатерального раку молочної залози з провідною роллю спадкових факторів. Генетична компонента у розвитку раку молочної залози у родичок хворих на білатеральний рак молочної залози становить 65,6% і вірогідно перевищує внесок спадковості у схильність до цієї патології у родичок хворих на односторонній рак молочної залози (36,1%).
4. У родоводах хворих на односторонній і білатеральний рак молочної залози виділені чотири групи асоціацій пухлин, згідно принципу - пробанд / родичі: рак молочної залози / рак молочної залози; рак молочної залози / рак органів жіночої репродуктивної системи; рак молочної залози / рак шлунково-кишкового тракту; рак молочної залози / рак органів жіночої репродуктивної системи і шлунково-кишкового тракту. Кількість родин пробандів хворих на білатеральний рак молочної залози з переліченими асоціаціями вірогідно перевищує таку у хворих на односторонній рак молочної залози в складає 59,1±. 6,05%.
5. Порівняльне дослідження інших факторів ризику у хворих на білатеральний та односторонній рак молочної залози: показників репродуктивного анамнезу і попередніх захворювань, повязаних з порушенням ендокринно-метаболічного гомеостазу, не виявило між ними вірогідних розходжень.
6. Встановлено статистично значиме підвищення вмісту загальних ліпідів та загального холестерину у сироватці крові хворих на білатеральний та односторонній рак молочної залози порівняно з такими у практично здорових осіб. Вірогідних розбіжностей показників надлишка маси тіла і ступеня вираженості гіперліпідемії у хворих на односторонній та білатеральний рак молочної залози не виявлено.
7.У хворих на односторонній і двосторонній рак молочної залози, порівняно з практично здоровими жінками, виявлені істотні зміни в досліджуваних ланках антиоксидантної системи: високий вміст первинних продуктів ПОЛ та зниження ендогенного антиоксиданту церулоплазміну у сироватці крові. Ці показники вірогідно вище у хворих з метахронним раком контралатеральної молочної залози.
8. Порівняння результатів лікування хворих на первинний рак молочної залози з урахуванням використаних методів показало, що при включенні до схеми лікування антиестрогенного препарату тамоксифену відмічається істотне зниження частоти хворих на метахронний білатеральний рак молочної залози. Відносний ризик ураження контралатеральної молочної залози в цій групі нижче на 19,1%.
Практичні рекомендації
1. Хворі на первинний рак молочної залози у віці до 49 років після перенесеного лікування повинні бути виділені в групу ризику розвитку раку контралатеральної молочної залози і вимагають тривалого динамічного спостереження.
2. Хворі на первинний рак молочної залози з порушенням жирового та вуглеводного обміну, які страждають на цукровий діабет та ожиріння, і перебувають в клінічній ремісії після проведеного лікування, є групою ризику по виникненню метахронного білатерального раку молочної залози.
3. Наявність у хворих на метахронний білатеральний рак молочної залози виражених порушень у вивчених ланках антиоксидантної системи (ПОЛ (ГП) і рівня церулоплазміну) є підставою для включення до існуючих схем лікування засобів, що нормалізують функціонування систем гомеостазу в організмі.
4. До схеми лікування хворих на первинний рак молочної залози рекомедується включення антиестрогенних препаратів, як науково обгрунтованого заходу профілактики метахронного білатерального раку молочної залози.
5. Наявність в родині хворої на білатеральний рак молочної залози аналогічної патології, а також інших злоякісних новоутворень є підставою для спостереження здорових членів даної родини в генетичній консультації онкологічного профілю. Враховуючи високу ймовірність виникнення раку молочної залози, яєчника, тіла матки, шлунка і товстої кишки у жінок-родичок пробандів першого і другого ступеня спорідненості, та раку шлунка і товстої кишки у родичів-чоловіків, доцільно виділити цих осіб у групу ризику щодо розвитку злоякісних новоутворень.
Список литературы
1. Телькиева Г.Н. Билатеральный рак молочной железы: повозрастная заболеваемость и риск развития рака в контралатеральной молочной железе // Вісник проблем біології і медицини. -1999. - №1. - С. 122-127.
2. Соркин В.М., Ефетов В.М., Телькиева Н.Г. Частота выявления и критерии первичной множественности злокачественных опухолей у больных раком молочной железы // Клінічна хірургія. -1998. - №5. - С. 24-26. (Особистий внесок здобувача: на основі критеріїв первинної множинності злоякісних пухлин розрахована частота первинно-множинних злоякісних пухлин у хворих на рак молочної залози за 20 років спостереження в Кримському регіоні).
3. Телькиева Г.Н., Соркин В.М. Частота билатерального первично-множественного рака молочной железы среди жительниц Крыма // Лікарська справа. -1998. - №6. - С. 143-145. (Особистий внесок здобувача: визначення критеріїв первинної множинності білатерального раку молочної залози. Зібрано клінічний матеріал та проведено обробку отриманих результатів. Проведено огляд літератури).
4. Соркин В.М., Ефетов В.М., Беширов А.Н., Телькиева Г.Н. Роль методов противоопухолевой терапии в развитии рака контралатеральной молочной железы // Журнал АМН України. -2000. - Т.6, №3. - С. 601-610. (Особистий внесок здобувача: проведено огляд літератури, зібрано клінічний матеріал та проведено обробку отриманих результатів).
5. Соркин В.М., Телькиева Г.Н., Проняков В.И. Генетический риск заболевания злокачественными опухолями молочных желез в семьях больных билатеральным раком молочной железы // Сімейна медицина. -2002. - №1-2. - С. 67-70. (Особистий внесок здобувача: проведено підбір та аналіз літератури, клініко-генеалогічний аналіз родоводів хворих та здорових жінок (методом анкетування). Проведено генетико-математичний аналіз даних клініко-генеалогічного дослідження на підставі моделі Edwards).
6. Решетов Г.С., Диленок М.В., Похвалін І.В. Тєлькієва Г.М. Сполучне ураження - рак молочної залози з пухлинами інших органів // Тез. доп. 9 зїзду онкологів України. - К., 1995. - С. 268-269.
7. Залевская И.Н., Соркин В.М., Телькиева Г.Н., Устинова Е.П. Клинико-генетический анализ и некоторые показатели липидного обмена в зависимости от возраста заболевания раком молочной железы // Тез. доп. Міжнар. симп. «Біологічні механізми старіння». - Харків, 1996. - С. 55.
8. Соркин В.М., Телькиева Г.Н., Устинова Е.П., Залевская И.Н., Решетов Г.С. Клинико-генетический анализ и некоторые показатели липидного обмена при раке молочной железы // Тез. докл. 1 Съезда онкологов стран СНГ. - М., 1996. - С. 106-107.
9. Телькиева Г.Н. Риск развития рака контралатеральной молочной железы // Тез. докл. Междунар. науч. конф. «Актуальные вопросы онкологии». - Саратов, 1998. - С. 111.
10. Телькиева Г.Н. Оценка наследственного фактора в предрасположенности к раку молочной железы // Тез. доп. 10 зїзду онкологів України. - К., 2002. - С. 207.
11. Телькиева Г.Н. Клинико-генеалогический анализ одностороннего и билатерального рака молочной железы // Матер. ІІІ наук.-практ. конф. памяті проф. К.П. Ганіної «Проблеми онкогенетики: наукові та прикладні аспекти». - К., 2002. - С. 47-48.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы