Клініко-генетичні аспекти дисліпопротеїдемії та ішемічної хвороби серця - Автореферат

Дослідження цих актуальних питань дасть змогу уточнити внесок генетичних факторів (спадковості, мутацій в генах аполіпопротеїдів), способу життя та інших факторів ризику атеросклерозу в детермінацію порушень ліпідного обміну як натще, так і після їжі, оцінити вплив ДЛП і повязаних з нею порушень в генах аполіпопротеїдів на клінічний перебіг ІХС, уточнити фактори, що впливають на віддалений прогноз хворих з коронарним атеросклерозом, запропонувати диференційовані підходи до корекції ДЛП на підставі порівняльної оцінки ефективності гіполіпідемічних засобів, їх впливу на післяхарчову ліпемію, уточнення інших факторів, що впливають на ефективність застосування гіполіпідемічних ліків і здійснити оцінку впливу гіполіпідемічної терапії на ефективність антигіпертензивного лікування. Дисертаційна робота виконувалась в рамках наукової тематики відділів генетики атеросклерозу і епідеміології й профілактики хронічних неінфекційних захворювань Інституту терапії АМН України “Вивчення функціонального стану генів, що контролюють ліпідний обмін в популяційних дослідженнях у осіб з дисліпопротеїдемією” (шифр 02/95, № державної реєстрації 0195U009082); “Визначити звязок ДНК-поліморфізму гена апо(а) з дисліпопротеїдемією та атеросклерозом” (шифр 01/98, № державної реєстрації 0198U002458); “Розробити ефективні заходи первинної та вторинної профілактики хронічних неінфекційних захворювань на основі виявлення їх факторів ризику та ранніх клінічних ознак (у межах Міжнародної програми CINDI)” (шифр 08/01, № державної реєстрації 0101U000154). Мета - розробка диференційованих підходів до корекції дисліпопротеїдемії на підставі ідентифікації факторів, що визначають наявність і ступінь вираженості порушень ліпідного обміну, тяжкість клінічних проявів та віддалений прогноз при коронарному атеросклерозі і оцінки ефективності застосування гіполіпідемічних препаратів у хворих з різними факторами ризику атеросклерозу. Зясувати можливий вплив таких класичних факторів ризику атеросклерозу, як вік пацієнта, стать, спадковість, харчування, фізична активність, паління, споживання алкоголю, маса тіла хворого, порушення толерантності до вуглеводів, наявність у пацієнта цукрового діабету (ЦД) ІІ типу на вираженість ДЛП та поширеність окремих фенотипів ДЛП серед цих факторів ризику. Предмет дослідження: показники обміну ліпідів і аполіпопротеїдів, спадкові чинники порушень ліпідного обміну (генеалогічні, мутації аполіпопротеїнових генів АПОВ, АПОА-І і АПОС-ІІІ); післяхарчова ліпемія; метаболічні розлади; клінічний перебіг ІХС; фактори, що впливають на віддалений прогноз й ефективність гіполіпідемічної терапії; вплив гіполіпідемічних засобів на вираженість ДЛП, в тому числі, післяхарчової ліпемії у хворих на ІХС та ефективність застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів з метаболічним синдромом.При виконанні роботи обстежено 545 пацієнтів, із них 358 хворих на ІХС і 187 осіб без клініко-інструментальних ознак ІХС але з факторами її ризику (ФР), в тому числі 56 дорослих дітей (28,2 0,7 років), батьки яких мали передчасну ІХС. Із статинів призначали наступні: симвастатин - 101 (28,2%) хворому, ловастатин - 43 (12,0%) пацієнтам, флувастатин - 22 (6,1%) особам, аторвастатин - 3 (0,8%) хворим. З метою дослідження впливу ДЛП на ефективність антигіпертензивної терапії інгібітором АПФ (еналаприла малеатом) при МС здійснено порівняльну оцінку гіпотензивних ефектів монотерапії препаратом (5-30 мг/добу) у 9 (16,4%) із 55 хворих з МС, які мали ДЛП і 16 (29,1%) із 55 хворих, серед яких ДЛП була відсутньою. Для дослідження впливу гіполіпідемічної терапії на ефективність зниження АТ при застосуванні інігібітора АПФ 30 (54,5%) із 55 хворих з МС призначено комбіновану терапію (15 хворим - еналаприл (5-30 мг/добу) ловастатин (20 мг/добу) і 15 хворим - еналаприл (5-30 мг/добу) ципрофібрат (100 мг/добу)), ефекти котрої порівнювалися з монотерапією еналаприлом у хворих з МС, які мали ДЛП. Приблизно однакові величини співвідношення ХС ЛПДНЩ/ХС ЛПНЩ між пробандами і їх дітьми (0,16 0,03 і 0,15 0,001 відповідно), а також тенденція до зниження співвідношення ХС ЛПНЩ/АПОВ у дітей за рахунок вірогідно (р<0,001) меншого вмісту ХС ЛПНЩ порівняно з пробандами можуть свідчити про те, що у дорослих дітей пробандів якісні зміни у складі ЛПНЩ беруть участь у формуванні атерогенних властивостей сироватки крові навіть при відсутності суттєвого збільшення вмісту ЗХС в крові.В дисертації представлено нове рішення науково-практичної проблеми кардіології - розроблено диференційовані підходи до корекції дисліпопротеїдемії на підставі ідентифікації факторів, що визначають наявність, ступінь вираженості порушень ліпідного обміну, тяжкість клінічних проявів та віддалений прогноз при коронарному атеросклерозі і впливають на ефективність гіполіпідемічної терапії, а також оцінки ефективності застосування гіполіпідемічних препаратів у хворих з різними факторами ризику атеросклерозу. На вираженість гіперхолестеринемії у хворих на ІХС та клінічний перебіг захворювання впливають обтяжена щодо ІХ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ