Клініко-функціональне обґрунтування підготовки пацієнтів до терапевтичних стоматологічних втручань з застосуванням холтерівського кардіомоніторування - Автореферат

Незважаючи на великий досвід проведення стоматологічних втручань та вміння налагоджувати позитивні відносини між пацієнтами і персоналом, все-таки 70-80 % осіб приходить на прийом у стані дентофобії - боязні лікування зубів (Г. Г. В умовах повсякденної практики стоматологу важливо швидко та надійно диференціювати рівень дентофобії за допомогою обєктивних методів. Місцеву анестезію проводять 74,6 % пацієнтам, разом з тим, у даний час відсутні обєктивні методи кількісної оцінки рівня системної токсичності місцевої анестезії, тому що не розроблено технології оцінки та моніторингу стану здоровя стоматологічних хворих (И. О. Обєктивізувати рівні психоемоційної напруги та визначити їх частоту зустрічаємості в пацієнтів на стоматологічному прийомі за допомогою холтеровського кардіомоніторування. Проведені дослідження дозволили розробити варіанти антистресорної премедикації з використанням адаптолу, діазепаму, еноанту та науково обґрунтувати показання до їхнього застосування в пацієнтів, які звернулися в клініку в стані боязні та страху.Основну групу склали 52 пацієнти в стані страху та 84 - у стані боязні. Кардіомоніторування пацієнтів у період підготовки до стоматологічних втручань дозволило виявити 5,7 % пацієнтів із системними захворюваннями серця і судин - аритміями та гіпертонічною хворобою, а також попередити розвиток гіпертонічних кризів. За даними кардіомоніторування встановлено, що 70,1 % пацієнтів звертаються до стоматолога в стані психоемоційної напруги - дентофобії, що виявляється боязню (26,8 %) і страхом (43,3 %). “Спокійним станом” пацієнтів вважали такий стан, при якому параметри АТ і ЧСС не перевищували коливань 10 одиниць порівняно зі станом через 2-3 доби після стоматологічного втручання. Аналіз показників центральної гемодинаміки на етапі очікування стоматологічних втручань свідчить про переважний розвиток гіпертензивних реакцій у пацієнтів з дентофобією у віці 20 - 49 років з максимальним значенням показників систолічного артеріального тиску у віковій групі 30-39 років (рис.3).За даними кардіомоніторування встановлено, що 70,1 % пацієнтів звертаються до стоматолога в стані психоемоційної напруги - дентофобії, що виявляється в стані боязні (43,3 %) та страху (26,8 %). Сукупність функціональних, психологічних і біохімічних (глюкоза плазми крові, середні молекулярні олігопептиди слини) показників свідчить про те, що в 61,9 % пацієнтів, які звернулися в стані боязні, підвищується АТ, ЧСС та збільшується рівень глюкози плазми крові, в 28,6 % пацієнтів зазначені показники не змінювалися, а в 9,5 % - спостерігалося зниження параметрів. Порівняльна оцінка ефективності транквілізаторів діазепаму і адаптолу свідчить про їхній переважний вплив на пацієнтів із різним рівнем дентофобії: адаптол показаний для корекції психоемоційної напруги в стані боязні, діазепам ефективніший при більш вираженому ступені психоемоційної напруги - стані страху. Адаптол у пацієнтів з боязню стабілізує психоемоційний стан (самооціночні тести - самопочуття, активність, настрій до і після премедикації-4,9 ± 0,4 і 6,7 ± 0,1 відповідно; р<0,05) і тонус вегетативної нервової системи (індекс Кердо 0,36 ± 0,05 і 0,25 ± 0,04 відповідно; р<0,05) нормалізує гемодинамічні показники (систолічний артеріальний тиск 135 ± 3,3 і 125 ± 4,1 мм рт.ст. відповідно; р<0,05). Діазепам у пацієнтів, що відчувають страх, усуває аритмії емоційного типу в 97 % спостережень, а в поєднанні з еноантом не викликає побічних ефектів, властивих транквілізаторам бензодіазепінового ряду.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної проблеми стоматології - питанням підвищення ефективності підготовки пацієнтів до терапевтичних стоматологічних втручань на підставі обєктивізації визначення рівнів дентофобії та системної токсичності анестезії. Доведено перевагу запропонованих методів премедикації в порівнянні з традиційними.

1. За даними кардіомоніторування встановлено, що 70,1 % пацієнтів звертаються до стоматолога в стані психоемоційної напруги - дентофобії, що виявляється в стані боязні (43,3 %) та страху (26,8 %). Вони супроводжуються однотипними функціональними змінами (АТ, ЧСС, депресією сегмента ST на ЕКГ) і диференціюються за наявністю аритмій. Аритмії психоемоційного типу виявлено тільки в пацієнтів у стані страху.

2. У пацієнтів, котрі звернулися в стані дентофобії, введення анестетика в рекомендованій дозі викликало в 38,1 % випадків розвиток токсичної реакції. За даними кардіомоніторування запропоновано метод визначення системної токсичності місцевої анестезії за характером патологічного зсуву графіка сегмента ST на ЕКГ.

3. Зміна функціональних показників при кардіомоніторуванні дозволяє диференціювати рівень дентофобії, визначати системну токсичність анестезії, адекватність проведеної премедикації та прогнозувати розвиток невідкладних станів.

4. Сукупність функціональних, психологічних і біохімічних (глюкоза плазми крові, середні молекулярні олігопептиди слини) показників свідчить про те, що в 61,9 % пацієнтів, які звернулися в стані боязні, підвищується АТ, ЧСС та збільшується рівень глюкози плазми крові, в 28,6 % пацієнтів зазначені показники не змінювалися, а в 9,5 % - спостерігалося зниження параметрів. На відміну від боязні, стан страху характеризується наявністю аритмій емоційного типу, переважним зниженням АТ у 34,6 % спостережень та підвищенням рівня середньомолекулярних олігопептидів в слині. Найбільш інформативними для оцінки ступеня емоційної напруги є показники, отримані при холтеровському кардіомоніторуванні: зміна ЧСС і АТ, зсув графіка сегмента ST і поява психоемоційних аритмій.

5. Порівняльна оцінка ефективності транквілізаторів діазепаму і адаптолу свідчить про їхній переважний вплив на пацієнтів із різним рівнем дентофобії: адаптол показаний для корекції психоемоційної напруги в стані боязні, діазепам ефективніший при більш вираженому ступені психоемоційної напруги - стані страху. Адаптол у пацієнтів з боязню стабілізує психоемоційний стан (самооціночні тести - самопочуття, активність, настрій до і після премедикації- 4,9 ± 0,4 і 6,7 ± 0,1 відповідно; р<0,05) і тонус вегетативної нервової системи (індекс Кердо 0,36 ± 0,05 і 0,25 ± 0,04 відповідно; р<0,05) нормалізує гемодинамічні показники (систолічний артеріальний тиск 135 ± 3,3 і 125 ± 4,1 мм рт.ст. відповідно; р<0,05). Діазепам у пацієнтів, що відчувають страх, усуває аритмії емоційного типу в 97 % спостережень, а в поєднанні з еноантом не викликає побічних ефектів, властивих транквілізаторам бензодіазепінового ряду.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рівні дентофобії, системної токсичності анестезії, ефективність премедикації рекомендовано визначати з використанням таких показників кардіомоніторування як ЧСС, АТ, графіка аритмій і графіка сегмента ST. Наявність однієї аритміі психоемоційного типу протягом 9 хвилин є ознакою найвищого рівня психоемоційної напруги - страху.

2. Показник системної дії анестезії рекомендовано розраховувати за формулою: рівень системної токсичності анестезії = 1 (STCP0 - STCP) / 39, де STCP0, мкв; STCP, мкв - серединне значення зниження сегмента ST на ЕКГ на початку та наприкінці ділянки, що відповідає періоду розвитку токсичної реакції. Це дозволить при підвищенні їхніх значень понад 2, провести корекцію тактики ведення пацієнта на амбулаторному стоматологічному прийомі.

3. Пацієнтам у стані боязні рекомендовано призначати перорально денний транквілізатор адаптол у дозі 600-900 мг за 30 хв. до стоматологічного прийому.

4. Пацієнтам у стані страху рекомендовано пероральне застосування транквілізатора діазепаму в дозі 0,125 мг/кг за 20-30 хв. до стоматологічного прийому. Для запобігання розвитку побічних ефектів транквілізаторів бензодіазепінового ряду, підвищення тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи в пацієнтів із низьким артеріальним тиском, особливо діастолічним артеріальним тиском, зниженим рівнем глюкози крові рекомендовано застосування еноанту 20 мл на 100 мл кипяченої води.

5. Оснащення стоматологічних клінік кардіотехнікою з відповідним програмним супроводом дозволить підвищити безпеку лікування, обґрунтовано обирати медикаментозну тактику підготовки пацієнтів до стоматологічних втручань, що може стати конкурентною перевагою клініки.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ дентофобія пацієнт діазепам адаптол

1. Демьяненко С. А. Психоэмоциональное состояние пациентов на амбулаторном стоматологическом приеме // Современная стоматология. - 2004. - № 2(26). - С.24-27.

2. Авдоніна Л. І., Демяненко С. О. Сучасний підхід до визначення рівня дентофобії у практиці лікаря стоматолога // Медичні перспективи. - 2003. - Т.8, № 3, Ч.2. - С.35-37. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клініко-лабораторних досліджень, в аналізі та статистичній обробці отриманих даних, написанні статті.

3. Демьяненко С. А., Авдонина О. В. Оценка системной токсичности местной анестезии по данным холтеровского кардиомониторирования // Вісник стоматології. - 2003. - № 4(41). - С.14-17. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клініко-лабораторних досліджень, в аналізі та статистичній обробці отриманих даних, написанні статті.

4. Демьяненко С. А., Авдонина Л. И. Опыт использования “Эноанта” при подготовке пациентов к амбулаторным стоматологическим вмешательствам // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та - Симферополь, 2005. - Т.141, Ч. 1. - С.136-140. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клініко-лабораторних досліджень, в аналізі та статистичній обробці отриманих даних, написанні статті.

5. Патент 60476А Україна, А61В5/02. Спосіб визначення премедикаментозного рівня дентофобії : Деклараційний патент України 60476А Україна, А61В5/02 / С. О.Демяненко. Кримський державний медичний університет ім. С.І.Геогієвського (UA). - № 2002107916; Заявл. 04.10.2002; Опубл. 15.10.2003, Бюл. № 10.

6. Патент 60610А Україна, А61Р23/02, А61В5/02. Спосіб кількісної оцінки рівня системної токсичності місцевої стоматологічної анестезії: Деклараційний патент України 60610А Україна, А61Р23/02, А61В5/02 / С. О.Демяненко , О. В. Авдоніна. Кримський державний державний медичний університет ім. С.І.Геогієвського (UA). - № 2003010295; Заявл. 14.01.2003; Опубл. 15.10.2003. Бюл. № 10. (Особистий внесок - здійснено патентний пошук, проведено аналіз та обробку результатів дослідження, підготовлено матеріали до публікації).

7. Демьяненко С. А., Авдонина Л. И., Бойко В. В. Кардиомониторинг при различении боязни и страха и принятии решения о премедикации на стоматологическом приеме // Институт стоматологии. - 2004. - № 3(24). - С.8-10. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клініко-лабораторних досліджень, в аналізі та статистичній обробці отриманих даних, написанні статті.

8. Демьяненко С. А. Боязнь и страх как различные уровни дентофобии по данным холтеровского кардиомониторирования // Матер. наук. - практ. конф. “Сучасні проблеми терапевтичної стоматології”. - К., 2003.-С.65-67.

9. Демьяненко С. А., Авдонина Л. И. Премедикация адаптолом на амбулаторном стоматологическом приеме в условиях курорта Евпатория // Материалы I съезда Ассоциации стоматологов АР Крым “Стоматология Тавриды”.- Симферополь: Таврия, 2004. - С.11-12.

10. Авдонина Л. И., Демьяненко С. А. Застосування препарату “Еноант” у хворих з гострим одонтогенним болем // Матеріали ІІ (ІХ) зїзду Асоціації Стоматологів України “Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології”. - К.: Книга плюс, 2004. - С.135.

Размещено на .ru