Клініко-функціональні і морфологічні зміни серцево-судинної системи у пацієнтів з тромбоемболією легеневої артерії та хронічною постемболічною легеневою гіпертензією - Автореферат

Малої АМН України та Інституті загальної та невідкладної хірургії АМН України в межах двох наукових тематик: „Вивчити морфо-функціональні зміни серцево-судинної системи, стан гомеостазу й удосконалити лікувальну тактику тромбоемболічної хвороби та її ускладнень” № державної реєстрації 0102U003239, що була виконана в Інституті загальної та невідкладної хірургії АМН України у 2002-2004 рр. (автор була відповідальним виконавцем НДР), та „Розробити ефективні методи корекції ендотеліальної дисфункції на ранніх етапах розвитку обструктивних захворювань легень”, № державної реєстраціі 01031U 00159, яка була виконана в Інституті терапії імені Л.Т. Розробити нову концепцію діагностики тромбоемболії легеневої артерії та хронічної постемболічної легеневої гіпертензії на підставі оригінальних методів оцінки і моніторингу структурно-функціональних та морфологічних порушень з боку правого шлуночка серця, венозного кровоплину при ТЕЛА й ХПЕЛГ, визначенні предикторів і диференційно-діагностичних критеріїв ХПЕЛГ. Запропоновано математичну модель ПШ серця, досліджено можливості методу ЕХОКГ щодо визначення обємних параметрів та скоротливої функції ПШ у хворих на ТЕЛА та ХПЕЛГ за допомогою математичної моделі (ММ). Особливості віддаленого перебігу ТЕЛА аналізували у 185 пацієнтів, яких було розподілено на 2 групи: 153 пацієнти (76 чоловіків та 77 жінок, середн. вік - 52,6± 8,7 рр.) зі сприятливим перебігом захворювання та 32 хворих (14 чоловіків та 18 жінок, середн. вік 50,5 ± 10,6 рр.), з ознаками ХПЕЛГ. В результаті було встановлено, що при ХПЕЛГ, ТЕЛА та у здорових осіб ВПГЦ ПШ має напрямок від базальних відділів до верхівки ПШ, что відображає фізіологію систоли шлуночка, проте розмір та кут вектору у хворих на ТЕЛА й ХПЕЛГ вірогідно відрізняються від норми внаслідок структурно-функціональних порушень, що виникають при означених патологічних станах.В результаті проведених досліджень розроблено нову концепцію діагностики тромбоемболії легеневої артерії і хронічної постемболічної легеневої гіпертензії, що грунтується на використанні оригінальних методів оцінки і моніторингу структурно-функціональних і морфологічних порушень з боку правого шлуночка серця, венозного кровоплину при ТЕЛА й ХПЕЛГ, визначенні предикторів і диференційно-діагностичних критеріїв ХПЕЛГ. Математичною моделлю ПШ можна вважати еліптичну модель, згідно з якою обєм ПШ розраховують за формулою: V = p *d1*d2*d3 , де перемінними є стандартні ЕХОКГ розміри ПШ: d1, - передньо-задній розмір ПШ з парастернальної позиції по короткій осі на рівні кільця МК; d2-сума розмірів приточного і вихідного відділів ПШ з парастернальної позиції по короткій осі на рівні кореня аорти; d3 - довга вісь ПШ з 4-х камерної верхівкової позиції. При ТЕЛА й ХПЕЛГ вектор має напрямок від базальних відділів ПШ до його верхівки; кут і амплітуда вектору вірогідно відрізняються від подібних показників у здорових осіб, що є відображенням ремоделювання порожнини і зниження скоротливої функції ПШ. Метод розрахунків обєму та фракції викиду ПШ дає змогу виявляти структурно-функціональні порушення з боку ПШ при ТЕЛА й ХПЕЛГ. Розроблений метод розрахунків обєму та фракції викиду ПШ дозволяє моніторувати динаміку його стану у хворих на ТЕЛА на тлі лікування.

В результаті проведених досліджень розроблено нову концепцію діагностики тромбоемболії легеневої артерії і хронічної постемболічної легеневої гіпертензії, що грунтується на використанні оригінальних методів оцінки і моніторингу структурно-функціональних і морфологічних порушень з боку правого шлуночка серця, венозного кровоплину при ТЕЛА й ХПЕЛГ, визначенні предикторів і диференційно-діагностичних критеріїв ХПЕЛГ.

1. При ТЕЛА розвиваються порушення морфометричних і гемодинамічних параметрів з боку серця, які можна виявити за допомогою стандартного протоколу ЕХОКГ. Для всіх клінічних форм ТЕЛА є характерними: дилатація порожнини ПШ, дилатація НПВ із зменшенням ступеня її колабування під час вдиху 24,6 мм рт. ст. При масивній і субмасивній формах ТЕЛА відбувається вірогідне погіршення ФВЛШ. Для масивної форми ТЕЛА є характерним рестриктивний тип ТТК у поєднанні з ознаками помірної ДДФ ЛШ.

2. Математичною моделлю ПШ можна вважати еліптичну модель, згідно з якою обєм ПШ розраховують за формулою: V = p *d1*d2*d3 , де перемінними є стандартні ЕХОКГ розміри ПШ: d1, - передньо-задній розмір ПШ з парастернальної позиції по короткій осі на рівні кільця МК; d2-сума розмірів приточного і вихідного відділів ПШ з парастернальної позиції по короткій осі на рівні кореня аорти; d3 - довга вісь ПШ з 4-х камерної верхівкової позиції.

3. Порушення кінетики ПШ при ТЕЛА й ХПЕЛГ можна визначити кількісно за допомогою нового діагностичного критерію - вектору переміщення геометричного центру ПШ. При ТЕЛА й ХПЕЛГ вектор має напрямок від базальних відділів ПШ до його верхівки; кут і амплітуда вектору вірогідно відрізняються від подібних показників у здорових осіб, що є відображенням ремоделювання порожнини і зниження скоротливої функції ПШ.

4. Метод розрахунків обєму та фракції викиду ПШ дає змогу виявляти структурно-функціональні порушення з боку ПШ при ТЕЛА й ХПЕЛГ. Встановлено, що при ТЕЛА відбувається дилатація порожнини ПШ та зниження ФВ ПШ. Ремоделювання і зменшення скоротливої здатності ПШ є найбільш вираженими в ділянці його приточного та вихідного відділів.

5. При ХПЕЛГ відбувається подальша дилатація порожнини ПШ. Форма ПШ наближається до сферичної за рахунок суттєвої дилатації його приточного й вихідного відділів. Зниження показників скоротливої функції ПШ обумовлено вірогідним зменшенням скоротливої здатності всіх його відділів.

6. Розроблений метод розрахунків обєму та фракції викиду ПШ дозволяє моніторувати динаміку його стану у хворих на ТЕЛА на тлі лікування. Виявлено, що у пацієнтів без супутньої серцевої патології при масивній та субмасивній формах ТЕЛА в перші часи захворювання, поряд із дилатацією порожнини ПШ, спостерігається короткочасне підвищення його скоротливої функції з наступним суттєвим її зниженням. Зворотнє ремоделювання ПШ, із зменшенням обємних параметрів та поліпшенням ФВ ПШ, відбувається на 4-5 добу лікування.

7. Моніторинг стану ПШ у хворих на ХПЕЛГ дозволив виявити вірогідне покращання його на тлі лікування антагоністами кальцію дигідропіридинового ряду, про що свідчили вірогідне зменшення КДО ПШ, КСО ПШ й підвищення ФВ ПШ у порівнянні із вихідними даними. Зменшення розмірів приточного й вихідного відділів ПШ, з покращанням скоротливої здатності міокарда призводило до зменшення сферичності ПШ, поліпшення функції ТК і ДФПШ в цілому. Позитивні зміни показників центральної гемодинаміки у вигляді підвищення СІ були обумовлені нормалізацією скоротливості ПШ упродовж продольної осі та кінетики МШП.

8. Предикторами розвитку ХПЕЛГ є: рецидивуючий перебіг ТЕЛА, давність венозної патології до моменту виникнення ТЕЛА > 6 років, ступінь ЛГ в гострому періоді ТЕЛА, обтяжена спадковість по венозній патології, нерегулярний прийом непрямих антикоагулянтів після ТЕЛА, зловживання алкоголю, надлишкова вага, прийом гормональних контрацептивів до й після ТЕЛА, виникнення ТЕЛА в родах і ранньому післяродовому періоді.

9. У пацієнтів із ХПЕЛГ та ЛГ внаслідок ХОЗЛ відбувається вірогідне зростання обємних параметрів і гіпертрофія міокарда ПШ. Проте, при однаковому значенні ФК ЛГ, ступінь ремоделювання ПШ і зниження його скоротливої функції є більш вираженими у хворих на ХПЕЛГ. Ступінь гіпертрофії міокарда ПШ при ХПЕЛГ перевищує означений показник у хворих на ЛГ внаслідок ХОЗЛ. У пацієнтів із ХПЕЛГ вже на ранніх стадіях захворювання виникає ДДФ ПШ, яка прогресивно погіршується при зростанні ЛГ (r=0,68; p<0,01). У пацієнтів з ЛГ внаслідок ХОЗЛ ДДФ ПШ виникає при значних порушеннях ФЗД (ОФВ1 < 50 % ) і корелює із ступенем бронхіальної обструкції (r=0,59; p< 0,05).

10. Запропонована ультразвукова класифікація венозного тромбозу дозволяє визначити строки тромбоутворення та критерії ризику тромбоемболічних ускладнень. Найбільшу ембологенну небезпеку являють тромби з низькою акустичною щільністю, давністю до 3-х діб. Прогностично несприятливими УЗ ознаками є флотація тромбу та зменшення просвіту тромбованої ділянки вени під час компресії.

11. Ультразвуковими ознаками ПТФС є: нерівномірний просвіт вени, потовщення стінки, ригідний спектр кровоплину з вірогідним зниженням показників його лінійної та обємної швидкостей. Критеріями клапанної недостатності глибоких вен н/к є рефлюкс з лінійною швидкістю 9,8±2,2 см/с та тривалістю більше ніж 4,6±1,2 с під час проведення компресійних проб.

12. Ультраструктурні порушення з боку ендотеліоцитів глибоких вен н/к та аерогематичного барєру у хворих на тромбоемболічну хворобу являють собою поєднання дистрофічних та деструктивних процесів у мембранах та органелах клітин. Руйнування мітохондрій ендотеліоцитів призводить до порушень біоенергетики клітин, зниження синтетичної активності та переважанню в обмінному процесі катаболічних реакцій.

13. В гострому періоді ТЕЛА згортуючий потенціал крові значуще зростає, із зберіганням гіперкоагуляції протягом тривалого періоду за рахунок активації прокоагулянтної ланки гемостазу й зниження активності фібринолітичної системи. У більшості пацієнтів, що перенесли ТЕЛА, зберігається стан тромбофілії з активацією тромбоцитарної та плазмової ланок гемостазу внаслідок персистуючого запалювального процесу й деструктивних змін з боку ендотелію вен та дистальних відділів легеневого артеріального русла.

14. Алгоритм діагностичного пошуку ХПЕЛГ розроблено на підставі комплексного вивчення особливостей клінічного перебігу гострого й віддаленого періодів ТЕЛА, даних анамнезу, аналізу результатів лабораторних та інструментальних досліджень, з виділенням найбільш значущих діагностичних та диференційно-діагностичних критеріїв ХПЕЛГ. Ключовими моментами алгоритму є: клінічне обстеження, із визначенням предикторів ХПЕЛГ, кількісна оцінка структурно-функціональних порушень з боку ПШ й ступеня ЛГ методом ЕХОКГ, УЗ дослідження венозного кровоплину в н/к, вивчення функції зовнішнього дихання та показників системи гемостазу.

Практичні рекомендації

1. ЕХОКГ обстеження пацієнтів із підозрою на ТЕЛА повинно вміщати в себе проведення вимірювань, згідно із стандартним протоколом, а також кількісне визначення обємів та фракції викиду ПШ з використанням математичної моделі. Такий комплексний підхід дозволяє підвищити якість діагностики клінічних форм ТЕЛА, обєктивно оцінити ступінь дисфункції ПШ та спостерігати за станом гемодинаміки на тлі лікування.

2. В якості методу ранньої діагностики ТЕЛА та визначення її форми може бути використана програма скрінінг-діагностики, що ґрунтується на компютерному аналізі комплексу стандартних ЕХОКГ та допплер-ЕХОКГ показників. Чутливість методу у визначенні різних клінічних форм ТЕЛА коливається в межах 90-98,4 %, специфічність- 33,3-50,0 % та діагностична точність 81,3 - 92,6 %.

3. КДК кровоплину в глибоких венах н/к є обовязковим методом дослідження у пацієнтів із підозрою на ТЕЛА. Розширення просвіту вени, відсутність спонтанного та індукованого кровоплину, наявність гіпоехогенних Т мас та флотуючих Т є УЗ критеріями ГВТ й доказом наявності ТЕЛА. Використання розробленої УЗ класифікації строків венозного тромбозу дозволяє прогнозувати загрозу ТЕЛА та оптимізувати лікувальну тактику в залежності від давності процесу.

4. Пацієнти, що перенесли ТЕЛА, повинні знаходитися під наглядом кардіолога, з періодичністю обстежень 1 раз на 3 місяці протягом першого року після ТЕЛА та в наступному, при відсутності клінічної симптоматики ХПЕЛГ, - 1 раз на 6 місяців. Використання розроблених анкет-опитувачів, що засновані на детальному аналізі клініко-анамнестичних даних та показників якості життя після ТЕЛА, дозволяє визначити у пацієнтів ступінь ризику формування ХПЕЛГ.

5. Обовязковими методами дослідження у хворих, що перенесли ТЕЛА, повинні бути: ЕХОКГ, допплерографія кровоплину в глибоких венах н/к, аналіз тромбоцитарної та плазмової ланок гемостазу.

6. У хворих із клінічною симптоматикою ЛГ необхідно виключити її тромбоемболічне походження. ХПЕЛГ із перевагою легеневого синдрому слід диференціювати з ХОЗЛ та іншими хронічними захворюваннями легенів. Кардіальний варіант ХПЕЛГ потребує диференціювання, насамперед, із ІХС та міокардитами.

7. З метою диференційної діагностики задишки тромбоемболічного та бронхопульмонального походження необхідним є дослідження ФЗД. У пацієнтів із ХОЗЛ ступінь задишки повязаний із ступенем бронхіальної обструкції та дихальної недостатності, в той час як у більшості хворих на ХПЕЛГ показники ФЗД залишаються нормальними або вивляються помірні рестриктивні порушення.

8. Проведення методу ВСР у пацієнтів із ХПЕЛГ в стані спокою та під час проби з 6-хвилинною ходою дає можливість прогнозувати розвиток порушень з боку серцевого ритму та визначити стан адаптації до фізичних навантажень.

9. Хворим із встановленою ХПЕЛГ по результатах комплексного клініко-інструментального і лабораторного дослідження необхідно провести АПГ в умовах кардіохірургічного стаціонару щодо визначення тяжкості тромбоемболічної обструкції легеневого артеріального русла й вирішення питання про оперативне лікування. При неможливості проведення хірургічної дезобструкції, пацієнтам показано медикаментозне лікування. В якості препаратів, що коригують ЛГ й позитивно впливають на функцію ПШ, можуть бути використані АК дигідропіридинового ряду.

1. Крахмалова Е.О., Вишняков А.Е., Сумцова Л.А. Использование метода цветного дуплексного картирования в диагностике стадии тромбоза глубоких вен нижних конечностей // Укр. кардіол. журн. - 2002.- № 2. - С. 90-92.

2. Крахмалова Е.О., Нестайко Л.В., Бойчук Г.К. Миксома сердца: особенности клинического течения и возможности неинвазивной диагностики // Укр. кардіол. журн. - 2001.- № 4. - С. 71-75.

3. Крахмалова Е.О. Миксома сердца: возможности эхокардиографии в оценке внутрисердечной гемодинамики до и после хирургического лечения // Укр. кардіол. журн. - 2001. - № 6. - С. 75-79.

4. Крахмалова Е.О., Бойко В.В., Авдосьев Ю.В., Харченко А.В. Ишемия правого желудочка: возможности выявления методом эхокардиографии // Укр. кардіол. журн. - 2002. - № 5.- С. 79-82.

5. Крахмалова Е.О. Ультразвуковые критерии тяжести тромбоэмболии легочной артерии // Врачебная практика.- 2002.- № 4.- С. 56-60.

6. Крахмалова Е.О., Криворучко И.А., Харченко А.В. Повышение качества диагностики венозной тромбоэмболии путем использования оригинального метода вторичной обработки ультразвукового изображения // Харківська хірургічна школа.- 2002. - № 2(3). - C.26-27.

7. Крахмалова Е.О. Предикторы развития хронической постэмболической легочной гипертензии у больных с ТЭЛА // Укр. терапевт. журн. - 2002. - № 4. - С. 48-52.

8. Крахмалова Е.О., Трушкина Т.В. Состояние системы гемостаза у больных с тромбоэмболической болезнью по данным коагулограммы и тромбоэластограммы // Харківська хірургічна школа. - 2002. - № 4(5). - C. 69 - 72.

9. Крахмалова Е.О., Невзорова О.Ф., Тарабан И.А. Ультраструктура глубоких вен нижних конечностей больных с посттромбофлебитическим синдромом и тромбоэмболией легочной артерии в анамнезе //Харківська хірургічна школа.- 2002. - № 3(4). - С.91-94.

10. Бойко В.В., Вишняков А.Е., Крахмалова Е.О., Прасол В.А. Влияние системного артериального давления на состояние кровотока в глубоких венах нижних конечностей // Укр. кардіол. журн. - 2003 - № 6. - С. 75-78.

11. Крахмалова Е.О. Возможности автоматизации диагностики тяжести тромбоэмболии легочной артерии//Врачебная практика.- 2003.- № 4.- С. 85-87.

12. Крахмалова Е.О. Возможности использования математических методов для оценки формы и размеров правого желудочка // Укр. кардіол. журн. - 2003 - № 6.- C. 94-97.

13. Крахмалова Е.О. Расчет объемов правого желудочка и его фракции выброса методом двухмерной эхокардиографии с использованием эллиптической математической модели // Укр. кардіол. журн. - 2004. - № 3. - С. 97-100.

14. Крахмалова Е.О. Метод выявления нарушений кинетики правого желудочка сердца при тромбоэмболии легочной артерии // Укр. кардіол. журн. - 2004. - № 6. - С. 65-68.

15. Крахмалова Е.О., Курбарова Е.С. Оценка состояния вегетативной нервной системы у больных с тромбоэмболией легочной артерии методом вариабельности сердечного ритма // Укр. терапевт. журн. - 2005. - №1. - С. 16-21.

16. Крахмалова Е.О. Ремоделирование правого желудочка сердца при тромбоэмболии легочной артерии и хронической постэмболической легочной гипертензии // Укр. кардіол. журн. - 2005. - № 4. - С. 65-72.

17. Ефимов В.В., Блажко В.И., Крахмалова Е.О. Показатели функции эндотелия и функциональное состояние респираторной системы при различных степенях тяжести вентиляционных нарушений у больных с ХОЗЛ // Укр. пульмон. журн. - 2005. - № 4. - С. 44-47.

18. Бабак О.Я., Крахмалова Е.О., Невзоров В.П. Ультраструктура клеток респираторного отдела легких у пациентов с вторичной легочной гипертензией // Укр. терапевт. журн. - 2005. - № 2. - С. 4-7.

19. Бабак О.Я., Крахмалова Е.О., Ваейкова Л.С. Особенности клинической симптоматики у больных с хронической постэмболической легочной гипертензией // Укр. терапевт. журн. - 2005. - № 4.- С. 9-13.

20. Крахмалова Е.О. Состояние кровотока в глубоких венах нижних конечностей у больных в отдаленные сроки после тромбоэмболии легочной артерии // Ліки України. - 2006. - № 102.- С. 62-65.

21. Крахмалова Е.О. Сократительная функция правого желудочка при ТЭЛА. Взаимосвязь с клинической симптоматикой и проводимой терапией //Укр. кардіол. журнал. - Спец. випуск: Матеріали Міжнародного науково -практичного форуму „Кардіологія вчора, сьогодні, завтра”.- Київ, 2006. - С. 86-88.

22. Бабак О.Я., Крахмалова Е.О. Современные подходы к диагностике и лечению хронической постэмболической легочной гипертензии // Укр. кардіол. журн. - 2006. - № 3. - С. 114-125.

23. Крахмалова Е.О., Ефимов В.В., Блажко В.И. Сравнительный анализ диастолической и систолической функции правого желудочка при хронической постэмболической легочной гипертензии и легочной гипертензии на фоне ХОЗЛ // Укр. пульмон. журн. - 2006. - № 3. - С. 16-19.

24. Пат. 70489 А Україна: МПК7 G06K9/64 Спосіб виділення границь обєкта на зображенні / Бойко В.В., Криворучко І.А., Крахмалова О.О., Харченко О.В.; заявник Інститут загальної та невідкладної хірургії АМНУ.- з. № 20031110036; заявл. 07.11.2003; опубл. 15.10.2004, Бюл. № 10. - С. 4.35.

25. Пат. 70502 А Україна: МПК7 А61В8/00. Спосіб діагностики і моніторингу серцево-судинних захворювань / Бойко В.В., Крахмалова О.О., Неонета А.С., Харченко О.В., Марковський В.Д.; заявник Інститут загальної та невідкладної хірургії АМНУ. - з. № 20031110290; заявл. 14.11.2003; опубл. 15.10.2004, Бюл. № 10.- С.4.39.

26. Пат. 63155А Україна: МПК 7 А 61В8/00. Спосіб діагностики серцево-судинних захворювань / Бойко В.В., Крахмалова О.О., Харченко О.В.; заявник Інститут загальної та невідкладної хірургії АМНУ.- з. № 2003020979; заявл. 04.02.2003; опубл. 15.01.2004, Бюл. № 1.- С.4.11.

27. Пат. 62514А Україна: МПК7 А61В8/14, А 61В10\00. Спосіб визначення стадії тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок / Бойко В.В., Скибо Ю.М., Крахмалова О.О., Вишняков А.Є., Прасол В.О.; заявник Харківський державний медичний університет. - з. № 2003042998; заявл. 07.04.2003; опубл. 15.12.2003, Бюл. № 12. - С. 4.35.

28. Бойко В.В., Хижняк А.А., Прасол В.А., Крахмалова Е.О., Питык А.И., Дыкун Я.В., Поливенок И.В. Современные аспекты диагностики, лечения и профилактики тромбоэмболии легочной артерии //Метод. указания. - Харьковский государственный мед. университет. - Харьков.- 2002.- 31с.

29. Бабак О.Я., Крахмалова О.О. Оцінка функціонального стану правого шлуночка серця методом двовимірної ехокардіографії в клініці внутрішніх хвороб // Метод. рекомендац. - Харків. - 2006. - 25 с.

30. Крахмалова Е.О., Поливенок И.В., Прасол В.А., Авдосьев Ю.В., Багдасарян А.С. Возможности неинвазивной оценки тяжести эмболии легочной артерии // Достижения и перспективы развития терапии в канун XXI века: Матер. республ. научно-практ. конференц. молодых ученых.- Харьков, 2000. - С. 31.

31. Крахмалова Е.О., Бойко В.В., Харченко А.В. Ишемия правого желудочка: механизмы возникновения и возможности неинвазивной диагностики // Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении: Матер. республ. научно-практич. конференц. - Харьков, 2001. - С. 66-67.

32. Питык А.И., Поливенок И.В., Крахмалова Е.О., Прасол В.А., Саньков А.И. Тромболитическая терапия при массивной тромбоэмболии легочной артерии // Актуальні проблеми відновлювальної хірургії: Матер. Всеукраїнськ. конференц. за міжнар. участю. - Запоріжжя, 2001. - С. 15.

33. Поливенок И.В., Питык А.И., Прасол В.А., Крахмалова Е.О., Саньков А.И. и др. Применение ускоренного режима тромболитической терапии при массивной тромбоэмболии легочной артерии // Актуальні проблеми відновлювальної хірургії: Матер. Всеукраїнськ. конференц. за міжнар. участю. - Запоріжжя, 2001. - С. 16.

34. Крахмалова Е.О., Харченко А.В. Метод классификации состояний медикобиологических объектов, характеризуемых разнотипными данными // Проблемы информатики и моделирования: Матер. II междунар. научно-техн. конференц. - Харьков, 2002. - С. 42.

35. Крахмалова Е.О., Неонета А.С., Харченко А.В. Расчет объемных показателей правого желудочка методом двухмерной эхокардиографии с использованием оригинальной математической модели // Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування: Матер. науково-практичн. конференц. - Харків, 2003. - С. 24.

36. Крахмалова Е.О. Изменение геометрии и сократительной функции правого желудочка при тромбоэмболической болезни // Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб: Матер. науково-практичн. конференц. - Харків, 2004. - С. 69.

37. Воейкова Л.С., Крахмалова Е.О., Ефимов В.В., Блажко В.И. Диагностические критерии хронического легочного сердца (ХЛС) у больных с различными стадиями ХОЗЛ // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: Матер. науково-практичн. конференц., присвяченої памяті ак. Л.Т. Малої. - Харків, 2005. - С. 41.

38. Крахмалова Е.О., Курбарова Е.С. Оценка состояния вегетативной нервной системы у больных с вторичной легочной гипертензией методом вариабельности сердечного ритма // Современная медицинская наука лицом к терапевтической практике: Матер. научно-практич. конференц. - Харьков, 2005. - С. 87.

39. Бабак О.Я., Крахмалова Е.О., Блажко В.И. Диастолическая функция правого желудочка у больных с ХОЗЛ и хронической постэмболической легочной гипертензией // Щорічні терапевт. читання: терапевтична клініка від науки до практичної охорони здоровя: Матер. науково-практичн. конференц., присвяченої памяті ак. Л.Т. Малої. - Харків, 2006. - С. 6.

40. Блажко В.И., Ефимов В.В., Крахмалова Е.О., Воейкова Л.С., Талалай И.В., Замазий А.Е. Особенности легочной гемодинамики у больных с различной степенью тяжести ХОЗЛ // Щорічні терапевт. читання: терапевтична клініка від науки до практичної охорони здоровя: Матер. науково-практичн. конференц., присвяченої памяті ак. Л.Т. Малої. - Харків, 2006. - С. 13.

41. Крахмалова Е.О. Клинический эффект и влияние на ремоделирование правого желудочка антагонистов кальция у пациентов с хронической постэмболической легочной гипертензией // Профілактика, діагностика та лікування - основні складові терапії: Матер. науково-практичн. конференц. - Харків, 2006. - С. 48.

42. Крахмалова Е.О. Новый метод диагностики нарушений сократительной функции желудочков сердца// Инженерно-физические проблемы новой техники: Материалы 8-го Всероссийского совещания-семинара. - Москва, 24-26 октября 2006 г. - С. 18-19.

43. Крахмалова Е.О. Показатели гемостаза у больных, перенесших тромбоэмболию легочной артерии // Матер.V ювілейн. науково-практичн. конференц., присв. 110-річчю Харківськ. обласн. клін. лікарні. - Харків, 2006.- С. 28-29.