Клініко-етологічні закономірності формування сексуальних дисфункцій при афективній патології у жінок - Автореферат

Особливий інтерес в звязку з цим набуває вивчення депресивних розладів у жінок, які поєднуються з сексуальними дисфункціями, встановлення додаткових клініко-психопатологічних, сексологічних критеріїв, диференційованого підходу до терапії і реабілітації (Беро І.А., 2000; Бабюк І.А., 2002). Проте, до цього часу, залишаються недостатньо вивченими можливості обєктивізації афективних порушень, мультифакторність і системність сучасної оцінки сексуальних дисфункцій і статевої конституції, які включають використання етологічного методу обстеження, що дозволить отримати додаткові діагностичні і диференційні критерії розладів, в клініці яких поєднуються афективна і сексуальна патологія. Виявити клініко - психопатологічні та психодіагностичні особливості депресивних розладів при поєднанні їх з сексуальними дисфункціями у жінок. Виявити додаткові діагностичні і диференційні критерії афективних розладів, що поєднуються з сексуальними дисфункціями, на підставі даних комплексного підходу, який включає клініко - психопатологічні, психодіагностичні, клініко - етологичні і сексопатологічні маркери. В ході даного дослідження вперше застосований комплексний підхід до діагностики і диференційної діагностики афективних розладів у жінок, що поєднуються з сексуальними дисфункціями, який включає клініко - психопатологічний, психодіагностичний, клініко - етологічний підходи і системно-структурний аналіз сексуального здоровя.Група пацієнток з невротичними депресивними розладами, з урахуванням особливостей клінічної динаміки підрозділялася на дві підгрупи: змішані тривожно-депресивні розлади (F 41.2) - 25 хворих і розлади адаптації: пролонгована депресивна реакція (F 43.21.) - 25 пацієнток. Сомато-вегетативні порушення в більшості випадків (74,0%) визначали основні скарги хворих і були полісистемними (у 62,0% хворих), при цьому домінували розлади з боку серцево - судинної (64,0%), шлунково - кишкової (46,0%), дихальної (42,0%) і урогенітальної (18,0%) систем. Важливою клінічною характеристикою пацієнток з ендогенними депресіями, що кардинально відрізняють їх від невротичних депресій, була наявність суїцидальної поведінки, різні прояви якої під час бесіди виявлені нами у 82,0% хворих: з них у 46,0% спостерігалися антивітальні переживання, у 36,0% - суїцидальні тенденції і задуми. Статевий акт як засіб релаксації вважали визначальним мотивом 32,0% пацієнток і 68,0% їх статевих партнерів; зняття сексуальної напруги - 32,0% жінок і 72,0% їх партнерів; оргазмоцентричність - 36,0% жінок, 84,0% чоловіків; отримання чуттєвої насолоди - 46,0% жінок, 58,0% чоловіків. Системно - структурний аналіз сексуального здоровя виявив превалювання змін психологічного компоненту (68,0% жінок, 2,0% чоловіків), а також біологічного компоненту (76,0% жінок, 8,0% чоловіків), що зумовлене наявним невротичним депресивним розладом у жінок і особистністною реакцією на захворювання дружини у чоловіків.У дисертаційному дослідженні приведено теоретичне обгрунтування і нове рішення наукової задачі діагностики і диференціальної діагностики афективних розладів у жінок, що поєднуються з сексуальними дисфункціями на підставі комплексного підходу, який включає клініко - психопатологічний, психодіагностичний методи, клініко - етологічну діагностику та системно - структурний аналіз сексуального здоровя. Невротичні депресивні розлади у жінок, що поєднуються з сексуальними дисфункціями, клінічно характеризувалися переважанням астенічної і тривожно - депресивної симптоматики з вираженими поліморфними соматоформними вегетативними розладами (74,0%), які визначали основні скарги хворих. Депресивний синдром відрізнявся незначною глибиною (середні показники MADRS - 22,19 ± 0,46), тривожний синдром носив епізодичний характер, варіюючу інтенсивність (середній показник HADS - 9,77 ± 0,19); превалював психічний компонент астенії. Сексуальні дисфункції носили вторинний характер і проявлялися зниженням статевого потягу (88,0%), зміною ерогенної реактивності (92,0%), дисоргазмією (78,0%), геніталгіями (32,0%). Системно - структурний аналіз сексуального здоровя сімейних пар, в яких жінки страждали ендогенними депресіями виявив більш виражену дезінформірованність в питаннях психогігієни статевого життя (28,0%), дисонанс пасивно - підпорядкованого типу сексуальної мотивації у жінок (24,0%) і генітального у чоловіків (22,0%); переважання в мотивації статевого акту обовязку (64,0%) і потреби в релаксації (62,0%) при значному зниженні решти мотивів; велику вираженість слабкого типу статевої конституції (28,0% жінок, 18,0% чоловіків); алібідемію (76,0%); більшу вираженість зниження сексуальних фантазій у жінок і гіперкомпенсаторний характер у їхніх статевих партнерів; наявність негативних почуттів до партнера 26,0% у жінок, 14,0% у чоловіків); значне зниження оргастичності у пацієнток (92,0%); наявність невротичного (14,0%) і примітивного (6,0%) типів сексуальної культури; переважання порушення біологічного компоненту сексуального здоровя, з вираженими порушеннями нейрорегуляторної, вегетативної,

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ