Клініко-епідеміологічна характеристика синдрому жорстокого поводження з дітьми на моделі Одеського регіону - Автореферат

В Американській академії педіатрії існує самостійна секція «Жорстоке поводження з дітьми і занедбаність дітей», що віддзеркалює національне прагнення США до протидії насильству. У дітей віком від 1 до 6 місяців, жорстоке поводження як причина смерті немовлят, поступається тільки синдрому раптової смерті. В Україні відсутні достовірні дані щодо частоти та структури синдрому жорстокого поводження з дітьми, що утруднює створення ефективної системи протидіяння насильству в сімї. Обґрунтування принципів профілактики, своєчасної діагностики і психологічної підтримки дітей, що постраждали від жорстокого поводження та ефективної системи протидії насильству на основі вивчення факторів ризику і клініко-епідеміологічних особливостей насильства на моделі Одеського регіону. Провести клініко-епідеміологічне дослідження різних форм жорстокого поводження з дітьми (занедбаності, фізичного, психологічного та сексуального насильства).Для вивчення клініко-епідеміологічної характеристики синдрому жорстокого поводження з дітьми в Одеському регіоні було проведене епідеміологічне дослідження за період 2005 - 2008рр. Обєктом вивчення стали 1024 випадки жорстокого поводження з дітьми (530 хлопчиків та 494 дівчини). Була проведена експертна оцінка випадків жорстокого поводження з дітьми (рубрика Т 74 по МКХ Х перегляду), встановлених за матеріалами Обласної дитячої клінічної лікарні, КУ «Центр соціальної та психологічної реабілітації дітей і підлітків», Спеціалізованого будинку дитини №1, Притулку для неповнолітніх №1, дитячого відділення і дитячої поліклініки Іллічівської Басейнової лікарні на Водному транспорті, Служби по справах дітей Виконавчого Комітету Іллічівської Державної Ради, Центру соціальних служб для дітей, сімї та молоді м. Дослідження факторів ризику синдрому жорстокого поводження з дітьми включало проведення однофакторного (моноваріантного) аналізу з обчисленням показника відношення шансів (ВШ), та його 95% довірчого інтервалу (ДІ). Методологічною основою для аналізу випадків жорстокого поводження з дітьми був опитувальник, складений співробітниками кафедри педіатрії № 1 сумісно з нідерландськими експертами в межах Українсько-Нідерландського проекту 2003-2006 «Національна програма удосконалення додипломного та післядипломного навчання по сімейній медицині (фонд «Матра» Правительства Нидерландов). За результатами оцінки клініко-епідеміологічної характеристики синдрому жорстокого поводження з дітьми в Одеському регіоні за період 2005-2008 рр.. було встановлено, що 649 дітей постраждали від занедбаності (63,4%), 231 дитина - від фізичного насильства (22,6%), 125 дітей - від психологічного (12,2%) та у 32 дітей (3,1%) зафіксована підозра на випадки сексуального жорстокого поводження.У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі сучасної педіатрії: обґрунтування профілактики жорстокого поводження з дітьми на основі вивчення клініко-епідеміологічних особливостей випадків жорстокого поводження і аналізу факторів ризику їх виникнення та розробка принципів психологічної підтримки дітей, постраждалих від насильства. Доведено, що синдром жорстокого поводження з дітьми має гетерогенну природу, схильність до нього мультифакторна: - до факторів ризику, повязаних із соціально-економічним станом родини віднесені безробіття батьків (ВШ=11,8) економічні втрати (ВШ=9,13), незадовільні житлові умови (ВШ=7,23), неповна родина (ВШ=5,16), незадовільна матеріальна забезпеченість (ВШ=3,95), відсутність постійного міста проживання (ВШ=3,50) і соціальна ізоляція (ВШ=2,03). Виявлені психологічні порушення свідчать про необхідність проведення психологічної підтримки жертв жорстокого поводження і вирішують її стратегічну направленість. Психологічна підтримка підсилена методами арт-терапії є дійовим та результативним елементом реабілітації дітей, постраждалих від синдрому жорстокого поводження і позитивно впливає на особистий психологічний стан дитини та нормалізацію психологічних розладів. Ефективна профілактика і своєчасна діагностика жорстокого поводження з дітьми забезпечується командним підходом до проблеми насильства за участю педіатрів, сімейних лікарів, судових медиків, соціальних служб, представників органів влади і правопорядку, психологів та педагогів з залученням засобів масової інформації і громадських організацій та з урахуванням регіональних особливостей факторів ризику і клінічних проявів насильства над дітьми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі сучасної педіатрії: обґрунтування профілактики жорстокого поводження з дітьми на основі вивчення клініко-епідеміологічних особливостей випадків жорстокого поводження і аналізу факторів ризику їх виникнення та розробка принципів психологічної підтримки дітей, постраждалих від насильства.

1. За даними клініко-епідеміологічні характеристики синдрому жорстокого поводження з дітьми в Одеському регіоні найбільш розповсюдженою формою є занедбаність (63,4%). Фізичне жорстоке поводження становило 22,6%, психологічне насильство - 12,2%, сексуальне жорстоке поводження зустрічалось в 3,1%. Співвідношення між хлопчиками та дівчатами, серед жертв жорстокого поводження, становило 1,1: 1.

2. Доведено, що синдром жорстокого поводження з дітьми має гетерогенну природу, схильність до нього мультифакторна: - до факторів ризику, повязаних із соціально-економічним станом родини віднесені безробіття батьків (ВШ=11,8) економічні втрати (ВШ=9,13), незадовільні житлові умови (ВШ=7,23), неповна родина (ВШ=5,16), незадовільна матеріальна забезпеченість (ВШ=3,95), відсутність постійного міста проживання (ВШ=3,50) і соціальна ізоляція (ВШ=2,03).

- серед факторів ризику синдрому жорстокого поводження з дітьми, повязаних з індивідуальними особливостями батьків, визначені як найбільш важливі міжпоколінна передача насильства (ВШ=39,84), алкоголізм та наркоманія у батьків (ВШ=31,4), конфліктні і насильницькі відношення меж членами родини (ВШ=17,5).

- до факторів ризику синдрому жорстокого поводження з дітьми, повязаних з індивідуальними особливостями дитини, віднесені такі особливості поведінки дитини, як гіперактивність, імпульсивність, агресивність (ВШ=5,17), порушення формування «привязаності» у дитини до матері (ВШ=3,75), інвалідність (ВШ=3.27) і недоношеність (ВШ=2,10).

3. Серед психологічних наслідків синдрому жорстокого поводження з дітьми найбільш розповсюджені тривожність (62,4±3,9%), понижений фон настрою (58,2±2,8%), нерішучість (25,3±1,4%), емоційна відгородженість (25,3±1,4%) , агресивність (29,3±2,1%), страхи (13,9±0,8%), застряваємість (13,4±0,7%), образливість (22,7±1,5%), негативізм (27,4±1,9%) запальність (20,1±1,2%) і знижена самооцінка (56,8±2,2%). Виявлені психологічні порушення свідчать про необхідність проведення психологічної підтримки жертв жорстокого поводження і вирішують її стратегічну направленість.

4. Психологічна підтримка підсилена методами арт-терапії є дійовим та результативним елементом реабілітації дітей, постраждалих від синдрому жорстокого поводження і позитивно впливає на особистий психологічний стан дитини та нормалізацію психологічних розладів. Найбільшої корекції піддалися такі ознаки, як тривожність, знижений фон настрою, страхи, емоційна напруга та знижена самооцінка.

5. Ефективна профілактика і своєчасна діагностика жорстокого поводження з дітьми забезпечується командним підходом до проблеми насильства за участю педіатрів, сімейних лікарів, судових медиків, соціальних служб, представників органів влади і правопорядку, психологів та педагогів з залученням засобів масової інформації і громадських організацій та з урахуванням регіональних особливостей факторів ризику і клінічних проявів насильства над дітьми.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою зниження частоти синдрому жорстокого поводження з дітьми доцільно проводити диференційовану профілактичну роботу з формуванням групи ризику на основі виявлення несприятливих медико-біологічних та соціальних факторів з використанням прогностичних математичних моделей.

Методами профілактичної роботи повинні бути інформаційні технології (первинна профілактика), робота в контингенті підвищеного ризику (вторинна профілактика), а також в родинах, де мало місце жорстоке поводження з дитиною (третинна профілактика).

Психологічну реабілітацію дітей постраждалих від жорстокого поводження доцільно проводити з використанням методів арт-терапії з урахуванням віково-психологічних і індивідуальних особливостей дитини.

1. Носкова А. П. Психологические проблемы синдрома жестокого обращения с детьми / А. П. Носкова // Буковинський медичний вісник. - 2009.- Т.13, №1. - С.75-78.

2. Носкова А. П. Факторы риска синдрома жестокого обращения с детьми / Н.Л. Аряев, А.П. Носкова // Здоровье женщины. -2009. - №1.-С.205-207. (Здобувач провела пошук літератури, ретроспективний аналіз історій хвороб дітей, підданих жорстокому поводженню, здійснила обробку отриманих даних шляхом факторного аналізу.)

3. Носкова А.П. Клинико-эпидемиологическая характеристика синдрома жестокого обращения с детьми на модели Одесского региона / А.П. Носкова. // Перинатология и педиатрия. - 2009. - №1. - С.145-148.

4. Носкова А.П. Психологическая поддержка детей - жертв синдрома жестокого обращения / А.П. Носкова // Актуальні питання акушерства та педіатрії. - 2009. - №1. - С.94-96.

5. Носкова А.П. Синдром жестокого обращения с детьми. / под ред. В.Н. Запорожана, Н.Л. Аряева // Наиболее распространенные симптомы и синдромы в практике семейного врачаю: руководство для семейных врачей, врачей общей практики, интернов, педиатров - Одесса: Астропринт, 2007. - С.307-320. (Здобувачем проведено огляд літератури з даного питання, зроблено висновки, написано главу).

6. Носкова Г.П. Синдром жорстокого поводження з дітьми / Носкова Г.П. // Вчені майбутнього: міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 15-16 жовтня 2005 р., Одеса : тези доп. - Одеса : ОДМУ, 2005. - С.139.

7. Носкова Г.П. Принципи первинної, вторинної, третинної профілактики синдрому жорстокого поводження з дітьми на моделі міста Іллічівська / Носкова Г.П. // Досягнення сучасної медицини : 67 студентська наук. конф., 13-14 квітня 2006 р., Львів: тези доп. - Львів: ЛНМУ, 2006. - С.61.

8. Носкова Г.П. Клініко-епідеміологічна характеристика синдрому жорстокого поводження з дітьми на моделі Одеського регіону / Носкова Г.П. // Вчені майбутнього : практ. конф. молодих вчених з міжнар. участю, 25-26 жовтня 2006 р., Одеса : тези доп. - Одеса: ОДМУ, 2006. - С.174.

9. Носкова Г.П. Распространенность синдрома Мюнхаузена „по представлению” и синдрома тряски младенцев - форм жестокого обращения с детьми / Носкова Г.П. // Актуальні питання в сучасній медицині: міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених, 26-28 березня 2007 р., Харків: тези доп. - Харків : ХНУ, 2007. - С.94-95.

10. Noskova A.P. Munchausen syndrome by proxy and Shaken Baby syndrome - forms of child abuse / Noskova A.P. // міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 15-16 березня, 2007 р., Донецьк: тези доп. - Донецьк : ДДМУ, 2007. - С.72.

11. Носкова Г.П. Соціально-економічні, медико-психологічні й особисті фактори ризику синдрому жорстокого поводження з дітьми / Носкова Г.П. // Вчені майбутнього : практ. конф. молодих вчених з між нар. участю, 23-24 квітня 2009 р., Одеса: тези доп. - Одеса: ОДМУ, 2009. - С.113.