Клініко-епідеміологічні особливості токсокарозу в сучасних умовах та оптимізація лікувальних заходів - Автореферат

Актуальність проблеми: Актуальність проблеми гельмінтозів повязана з їх широким розповсюдженням, різноманіттям негативних впливів на організм людини та поліморфізмом клінічних проявів, які перешкоджають диференційній діагностиці хвороб, а також відсутністю стерильного імунітету і специфічних методів профілактики (Ж.І. Особливий інтерес становить токсокароз - паразитарне захворювання, зумовлене міграцією личинок аскаридат собак (Toxocara canis) в різних органах і тканинах, та характеризується тривалим рецидивуючим перебігом і поліорганними ураженнями алергічної природи (Т.Г. Поліморфізм клінічних проявів токсокарозу, які схожі з проявами багатьох інших захворювань непаразитарної етіології, та недостатнє знання практичних лікарів паразитарної патології перешкоджає правильній діагностиці цього захворювання (В.Є. Оцінити епідеміологічну ситуацію з токсокарозу в сучасних умовах (забрудненість ґрунту яйцями токсокар з урахуванням інвазованості собак) і визначити її особливості в Харківській області. Оцінити зміни показників клітинного і гуморального імунітету хворих на токсокароз, які розвиваються у відповідь на інвазію.Для виконання поставленої мети та завдань під нашим спостереженням перебувало 103 хворих на токсокароз віком від 15 до 75 років (44 чоловіки та 59 жінок), яких лікували в Обласній клінічній інфекційній лікарні міста Харкова, а також 24 хворих (14 чоловіків і 10 жінок) після комплексної протипаразитарної патогенетичної терапії в 2000-2006 рр. Для порівняння і контролю аналогічно обстежені 20 практично здорових людей відповідного віку. Санітарно-гельмінтологічне дослідження проб ґрунту, води, овочів було проведено на базі відділу паразитології Обласної санітарно-епідеміологічної станції Харківської області і санітарно-епідеміологічної станції Харківського району в період 2000-2004 рр. Всього досліджено 8937 проб ґрунту (6216 проб в сільській і 2721 проба в міській місцевості), 4519 проб води і 4923 проби овочів і зелені. Забруднення ґрунту яйцями токсокар навколо шкіл, дитячих установ та дитячих майданчиків в сільській місцевості було майже в 4 рази вище, ніж взагалі по області, а в приватних домоволодіннях і в мікроосередках геогельмінтозів - більш ніж в 5 разів. Рік дослідження Результати дослідження проб ґрунту міська місцевість сільська місцевість всього по області взято проб виявлені яйця токсокар взято проб виявлені яйця токсокар взято проб виявлені яйця токсокар абс. Найбільш часто хворі скаржилися на підвищену стомлюваність і зниження працездатності (64,1 %), головні болі (43,7 %), запаморочення (33,9 %), відчуття важкості та/або болі в епігастральній ділянці (18,4 %) і правому підреберї (26,2 %), диспептичні прояви у вигляді нудоти (23,3 %), зниження апетиту у 14 (13,6 %), закреп у 7 (6,8 %) хворих, послаблення випорожнень у 4 (3,9 %), метеоризм у 8 (7,8 %) хворих на токсокароз.На основі вивчення клінічної симптоматики, показників клітинного і гуморального імунітету, гормональних показників, імуногормональних звязків, та особливостей епідеміологічного перебігу токсокарозу в Харківській області розвязано актуальне завдання підвищення ефективності ранньої діагностики та лікувальних заходів при токсокарозі. Вивчення ураженості населення Харківської області на токсокароз у динаміці показало зростання відсотка осіб з антитоксокарозними антитілами в крові (від 0,07 на 100 тисяч населення в 2001 році до 0,46 на 100 тисяч населення в 2005 році), що перевищує аналогічні статистичні звітні дані по Україні взагалі у понад 3 рази (від 0,07 на 100 тисяч населення до 0,16 на 100 тисяч населення). Токсокароз клінічно виявлявся залежно від тяжкості перебігу у вигляді загальних і місцевих синдромів: неврастенічного у 82,1 % хворих, больового абдоминального і диспептичного у 50 % хворих, вегетодистонічного у 41,7 %, вісцерального (гепатобіліарного - 36,9 %, легеневого - 14,6 %), суглобового у 11,7 %, алергічного у 8,7 %, очного у 6,8 % хворих. У хворих на токсокароз спостерігалися зміни клітинного і гуморального імунітету (наростання показників СД 8 у 60,0 % хворих, ЦІК у 37,8 %, вміст фагоцитуючих нейтрофилів у 40,5 %, зниження вмісту СД 20 у 27,3 %). Підвищення ЛІЇ у хворих на токсокароз спостерігалося частіше при низькому (нижче 3 %) вмісті еозинофілів в периферичній крові і зустрічалося у 20,6 % хворих, у 68,0 % хворих на токсокароз ЛІЇ був значно нижче за норму і коливався від 0,44 до 0,01.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

На основі вивчення клінічної симптоматики, показників клітинного і гуморального імунітету, гормональних показників, імуногормональних звязків, та особливостей епідеміологічного перебігу токсокарозу в Харківській області розвязано актуальне завдання підвищення ефективності ранньої діагностики та лікувальних заходів при токсокарозі.

Екстенсивність забруднення ґрунту яйцями токсокар коливається від 1,80 % до 6,52 % і особливо висока в південних районах Харківської області. Забруднення ґрунту яйцями токсокар корелює з ураженістю собак на токсокароз і складає взагалі по області 4,16 %. Екстенсивність токсокарозної інвазії у собак склала від 9,8 до 100,0 %, залежно від типу населених пунктів і форми утримання.

Вивчення ураженості населення Харківської області на токсокароз у динаміці показало зростання відсотка осіб з антитоксокарозними антитілами в крові (від 0,07 на 100 тисяч населення в 2001 році до 0,46 на 100 тисяч населення в 2005 році), що перевищує аналогічні статистичні звітні дані по Україні взагалі у понад 3 рази (від 0,07 на 100 тисяч населення до 0,16 на 100 тисяч населення). В групі ризику при серологічному обстеженні на токсокароз частота позитивних результатів досягала 33,2 %. При цьому висока інвазованність була виявлена у дітей дошкільного віку і в осіб старше 50 років.

Токсокароз клінічно виявлявся залежно від тяжкості перебігу у вигляді загальних і місцевих синдромів: неврастенічного у 82,1 % хворих, больового абдоминального і диспептичного у 50 % хворих, вегетодистонічного у 41,7 %, вісцерального (гепатобіліарного - 36,9 %, легеневого - 14,6 %), суглобового у 11,7 %, алергічного у 8,7 %, очного у 6,8 % хворих.

У хворих на токсокароз спостерігалися зміни клітинного і гуморального імунітету (наростання показників СД 8 у 60,0 % хворих, ЦІК у 37,8 %, вміст фагоцитуючих нейтрофилів у 40,5 %, зниження вмісту СД 20 у 27,3 %). Підвищення ЛІЇ у хворих на токсокароз спостерігалося частіше при низькому (нижче 3 %) вмісті еозинофілів в периферичній крові і зустрічалося у 20,6 % хворих, у 68,0 % хворих на токсокароз ЛІЇ був значно нижче за норму і коливався від 0,44 до 0,01.

Співвідношення кортизолу та інсуліну, порушення кореляції імуногормональних звязків можуть стати патогенетичною основою для розвитку різних порушень в організмі людини у відповідь на інвазію.

При проведенні лікувальних заходів медизолом виявлена його ефективність в дозі 800 мг на добу протягом 10 днів, скорочення кількості циклів протипаразитарної терапії. Встановлено, що циклоферон нормалізує вміст загального білка і глобулінових фракцій, сприяє зниженню рівня ЦІК, при цьому на рівні імунокомпетентних клітин, відбуваються позитивні зміни в вмісті початково змінених субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів, що свідчить про активізацію пристосувально-захисних механізмів організму хазяїна. Циклоферон сприяє підвищенню біосинтезу високоавідних антитіл, що забезпечує більш ефективну терапію.

Практичні рекомендації: 1. Для ранньої діагностики токсокарозу доцільним є проведення обстеження хворих з гіпереозинофілією крові незясованого генезу, хворих яких госпіталізують до стаціонарів гастроентерологічного, неврологічного та інфекційного профілю із синдромом рецидивуючого болю в животі незясованої етіології.

2. Оптимальним слід вважати призначення хворим на токсокароз комбінації медизолу з циклофероном, що обумовлює більший клінічний ефект, кращу динаміку значень показників імунної системи.

3. Вивчення рівня ЛІІ дозволяє використовувати його як додатковий критерій, що прогнозує перебіг захворювання.

4. Підвищений ризик ураження на токсокарозну інвазію на території селітебних зон в умовах населених пунктів вимагає проведення гельмінтологічного нагляду за ними і підвищення санітарно-просвітницької роботи серед населення щодо профілактики даного гельмінтозу.

1. Амелина Л.М., Адейшвілі-Сиромятнікова М.К., Замазій Т.М., Шолохова С. Є., Гуліда В.Д., Здор О.А. Профілактика токсокарозу // Матер. наук.-пр. конф. з міжнародною участю "Сучасна терапія хворих з інфекційною та паразитарною патологією на догоспітальному та госпітальному етапах, методи профілактики". - Харків: ХМАПО, 2002. - С. 4. (Дисертант самостійно зібрала та проаналізувала матеріал; узагальнення результатів та висновки проведені сумісно).

2. Бодня Е.И., Замазий Т.Н., Здор О.А. Особенности клинико-иммунологических проявлений при токсокарозе // Анали Мечниківського інституту. - 2003. - №4 - 5. - С. 157 - 158. (Дисертант брала участь у наборі матеріалу, узагальнені результатів та формулюванні висновків).

3. Бодня Е.И., Замазий Т.Н., Квитко М.А. Значение токсокароза в патологии человека: Зб. наук. пр. - Луганськ: ЛНАУ. - 2003. - № 31/43. - С. 92 - 96. (Дисертант самостійно провела аналіз літератури; брала участь у формулюванні висновків).

2. Бодня К.І., Замазій Т.М., Квитко М.А., Чегодайкіна Н.С. Актуальність проведення науково-практичних досліджень з токсокарозу // Труды 6-ой итоговой региональной науч.-пр.конф. "Эпидемиология, экология и гигиена", посвященной 80-летию санэпидслужбы Украины. - Харьков, 2003. - Часть 1. - С. 163 - 164. (Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури; узагальнення та висновки проведені сумісно).

3. Замазій Т.М. Токсокароз - актуальні проблеми діагностики // Тези доповідей міжвузівської конф. молодих вчених "Медицина третього тисячоліття". - Харків: ХДМУ, 2004. - С. 143.

4. Замазій Т.М. Епідеміологічна ситуація з токсокарозу в Харківській області // Матер. наук.-пр. конф. молодих вчених, присвяченої 350-річчю міста Харкова "Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини". - Харків: ХМАПО, 2004. - С. 33 - 34.

5. Бодня Е.И., Замазий Т.Н., Белая И.Д., Чегодайкина Н.С., Павленко Р.Г., Колесник Е.И., Рахмаил Б.А. Особенности распространения и течения токсокароза в условиях Харьковской области // Труды 7-ой итоговой региональной науч.-пр. конф. "Эпидемиология, экология и гигиена", посвященной 200-летию Харьковской высшей медицинской школы. - Харьков, 2004. - Часть 2. - С. 74 - 75. (Дисертант самостійно зібрала матеріал, провела статистичне опрацювання даних, аналіз результатів; лабораторні дослідження, формулювання висновків опрацьовані сумісно).

6. Пат. 2003076238 UA, МПК 7 А 61 К 31/00 Спосіб лікування токсокарозу: Пат. 2003076238 UA, МПК 7 А 61 К 31/00 К.І. Бодня, Т.М. Замазій, О.А. Здор. - № 65305 А; Заявл. 04.07.03; Опубл. 15.03.04, Бюл. № 3. - 4с. (Дисертант самостійно провела аналіз літератури, зібрала матеріал, провела статистичне опрацювання даних; узагальнення та формулювання висновків проведені сумісно).

7. Пат. 2003076176 UA, МПК 7 А 61 К 31/00 Спосіб лікування токсокарозу: Пат. 2003076176 UA, МПК 7 А 61 К 31/00 К.І. Бодня, Т.М. Замазій, О.А. Здор. - № 65294; Заявл. 03.07.03; Опубл. 15.03.04, Бюл. № 3. - 6 с. (Дисертант самостійно провела аналіз літератури, зібрала матеріал, провела статистичне опрацювання даних; узагальнення та формулювання висновків опрацьовані сумісно).

8. Бодня Е.И., Замазий Т.Н. Нарушения процессов адаптации при токсокарозе // Тези доповідей ХІУЗЇЗДУ мікробіологів, епідеміологів та паразитологів. - Полтава, 2004. - С. 179. (Дисертант самостійно зібрала матеріал, провела статистичну обробку даних; узагальнення та висновки проведені сумісно).

9. Бодня Е.И., Замазий Т.Н., Квитко М.А., Рахмаил Б.А. Эпидемиологические предпосылки возникновения случаев токсокароза человека на территории Харьковской области // Тези доповідей ХІУЗЇЗДУ мікробіологів, епідеміологів та паразитологів. - Полтава, 2004. - С. 116 - 117. (Дисертант самостійно провела аналіз літератури, зібрала матеріал, провела статистичне опрацювання даних; лабораторні дослідження, узагальнення та формулювання висновків опрацьовані сумісно).

10. Адейшвили-Сиромятникова М.К., Здор О.А., Замазий Т.Н. Поражения нервной системы при токсокарозе // Матер. доповідей науч. -пр. конф. з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня застосування Харківського державного медичного університету. - Харків: ХДМУ, 2005. - С. 203. (Дисертант самостійно провела аналіз літератури; збір клінічного матеріалу, статистичне опрацювання даних; узагальнення та формулювання висновків опрацьовані сумісно).

11. Замазий Т. Состояние гуморального иммунитета у больных токсокарозом // Матер. 9-го міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль: ТДМУ, 2005. - С. 68.

12. Замазий Т.Н., Здор О.А. Особенности эпидемиологии и клинического течения токсокароза в современных условиях // Международный медицинский журнал. - 2005. - №1. - С. 133 - 135. (Дисертант самостійно провела аналіз літератури; узагальнення та формулювання висновків опрацьовані сумісно).

13. Бодня Е.И., Замазий Т.Н., Белая И.Д., Павленко Р.Г., Рахмаил Б.А. Роль собак и внешней среды в эпидемиологии токсокароза в Харьковской области // Вестник зоологии. Матер. науч.-пр. конф. Украинского научного общества паразитологов, посвященной 100-летию со дня рождения академика НАН Украины А.П. Маркевича. Отдельный выпуск. - 2005. - Вып. 19, Ч. 1. - С. 56 - 57. (Дисертант самостійно зібрала матеріал, провела статистичне опрацювання даних; лабораторні дослідження, узагальнення та формулювання висновків опрацьовані сумісно).

14. Замазій Т.М. Актуальність вивчення епідпроцесу при токсокарозі в умовах Харківської області // Матер. доповідей наук. -пр. конф. молодих вчених "Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини". - Харків: ХМАПО, 2005. - С. 37 - 38.

15. Бодня Е.И., Замазий Т.Н., Квитко М.А., Павленко Р.Г., Рахмаил Б.А. Исследования обсемененности почвы яйцами токсокар в Харьковской области // Сучасні інфекціі. - 2005. - № 2. - С. 11 - 15. (Дисертант самостійно зібрала матеріал, провела статистичне опрацювання даних; лабораторні дослідження, узагальнення та формулювання висновків опрацьовані сумісно).

16. Адейшвили-Сиромятникова М.К., Замазий Т.Н. Проблема токсокароза в Харьковской области // Матер. міжвузівської конф. молодих вчених "Медицина третього тисячоліття". - Харків: ХДМУ, 2006. - С. 91 - 92. (Дисертант самостійно зібрала матеріал, провела статистичне опрацювання даних; лабораторні дослідження, узагальнення та формулювання висновків опрацьовані сумісно).

17. Бодня Е.И., Замазий Т.Н. Токсокароз: методы диагностики и лечения // Тези доповідей наук-пр. конф. "Актуальні проблеми внутрішньої медицини". - Харків: ХДМУ, ХОКЛ, 2006. - С. 11 - 12. (Дисертант самостійно провела аналіз літератури, збір клінічного матеріалу; аналіз результатів дослідження, узагальнення та формулювання висновків опрацьовані сумісно).

18. Бодня Е.И., Замазий Т.Н. Токсокароз - паразитарное заболевание животных и человека // Журнал сучасного лікаря. Мистецтво лікування. - 2006. - № 6 (032). - С. 57 - 59. (Дисертант самостійно провела аналіз літератури, зібрала клінічний матеріал; узагальнення та формулювання висновків опрацьовані сумісно).

19. Замазій Т.М. Захисно-пристосувальні реакції у хворих на токсокароза // Матер. VII зїзду інфекціоністів України "Інфекційні хвороби - загально медична проблема". - Миргород, 2006. - С. 393 - 395.

20. Адейшвили-Сиромятникова М.К., Замазий Т.Н. Клинико-эпидемиологические исследования при токсокарозе в Харьковской области // Тези доповідей міжвузівської конф. молодих вчених "Медицина третього тисячоліття". - Харків: ХДМУ, 2007. - С. 97 - 98. (Дисертант самостійно зібрала матеріал, провела статистичне опрацювання даних; лабораторні дослідження, узагальнення та формулювання висновків опрацьовані сумісно).