Клініко-епідеміологічні особливості мікроспорії дітей у сучасних умовах та розробка нових методів терапії - Автореферат

Однак в останні роки зросла частота Мс у дорослих і немовлят, частіше стали спостерігатися атипові, важкі для розпізнавання форми Мс, у звязку з чим актуальною є проблема швидкої культуральної діагностики, тому що рання ідентифікація гриба дозволяє вчасно провести необхідні лікувально-протиепідемічні заходи (Калюжна Л.Д. і ін., 1999; Кутасевич Я.Ф., 2000). Однак у літературі називають лише видовий склад збудників, що виявляються в асоціаціях, не враховують характер взаємозвязку між різними видами збудників, що можуть чинити загальнотоксичну і сенсибілізовану дію на організм, впливати на особливості мікотичного процесу і формувати імунодефіцитний стан у хворих (Гукасян Д.А., Суворова К.С., 1993; Котов В.С., 2000). Мета дослідження - підвищити ефективність лікування хворих на Мс шляхом застосування в комплексній терапії локального та черезшкірного лазерного опромінення крові на підставі вивчення епідеміологічних, клініко-імунологічних особливостей Мс і ролі мікотичних асоціацій у патогенезі дерматозу. Установити клініко-епідеміологічні особливості Мс волосистої частини голови і гладкої шкіри у дітей в умовах великого промислового регіону. Розробити методику локального (ЛОПШ) і черезшкірного лазерного опромінення крові (ЧЛОК) при лікуванні хворих на Мс волосистої частини голови і гладкої шкіри.Під спостереженням знаходилося 120 дітей з різними формами Мс волосистої частини голови і гладкої шкіри (з них дівчаток - 48, хлопчиків - 72) у віці від 1 до 13 років, за давністю захворювання від 2-х днів до 3-х місяців. Культуральні дослідження включали одержання чистої культури й ідентифікацію гриба, вивчення його макроскопічної і мікроскопічної будови на різних лабораторних середовищах (картопляний агар із глюкозою, пшеничний агар, середовище Чапека-Докса, сусло-агар, середовище Сабуро, глюкозо-пептонний агар з екстрактом із пшеничних висівок, глюкозо-пептонний агар із дріжджовим екстрактом, середовищ Ролена-Тома). Проведено епідеміологічний і клінічний аналіз особливостей Мс у 1056 дітей, хворих на Мс волосистої частини голови і гладкої шкіри, що одержували лікування в міському клінічному шкірно-венерологічному диспансері № 1 м. На досліджених мінеральних і органічних середовищах (картопляному агарі з глюкозою, пшеничному агарі, середовищі Чапека-Докса, суло-агарі, глюкозо-пептонному агарі з екстрактом із пшеничних висівок, глюкозо-пептонному агарі з дріжджовим екстрактом і середовищі Ролена-Тома) колонії більшості ізолятів M. canis по загальній топографії і текстурі не відрізнялися від таких на контрольному середовищі Сабуро. На середовищах: глюкозо-картопляному агарі, глюкозо-пептонному агарі з екстрактом із пшеничних висівок і глюкозо-пептонному агарі з дріжджовим екстрактом середня швидкість росту вегетативного міцелію дерматоміцета знаходилася на рівні контролю (5,8-6,2 мм/добу), на сусло-агаровому середовищі і пшеничному агарі - була вірогідно більша (6,8-7,0 мм/добу), а на середовищах Чапека-Докса і Ролена-Тома - була вірогідно менша (4,4-4,6 мм/добу), ніж у контролі.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на мікроспорією гладкої шкіри і волосистої частини голови на підставі встановлення патогенетичного значення мікотичних асоціацій у розвитку дерматозу і використання в комплексній терапії черезшкірного лазерного опромінення крові та лазерного опромінення вогнищ поразки шкіри. Встановлено клініко-епідеміологічні особливості мікроспорії гладкої шкіри і волосистої частини голови у дітей, які мешкають в умовах великого промислового регіону, що полягають у сезонних коливаннях захворюваності з піком у жовтні-листопаді та зниженні в березні-травні, збільшення числа атипових форм мікроспорії (у 30,4% хворих), з перевагою нагнійної (11,6%) та інфільтративної (8,9%) форм, зміною співвідношення поразки гладкої шкіри і волосистої частини голови (співвідношення коливалося в межах 1,1-3,8). Зясовано, що в 67% хворих при виділенні пліснявих грибів в асоціаціях відзначалось більш важкий і тривалий перебіг мікозу волосистої частини голови і гладкої шкіри. У хворих на Мс волосистої частини голови і гладкої шкіри виявлено достовірне підвищення рівнів Ig E, пригноблення експресії мононуклєарами крові маркерів зрілих Т-лімфоцитів (СД3), Т хелперів-індукторів (СД4), зниження співвідношення СД4/СД8, що відображає пригнічення протимікотичного клітинного імунітету і розвиток грибкової сенсибілізації. Розроблено новий ефективний комплексний метод лікування хворих на мікроспорію гладкої шкіри і волосистої частини голови, що полягає в сполученні етіотропної системної протимікотичної терапії з черезшкірним лазерним опроміненням крові та лазерним опроміненням осередків ураження, що забезпечує виражений регрес мікотичних висипань у більш ранній термін і сприяє більш ранній мікробіологічній санації (на 27,2±0,21 день лікування), у порівнянні з традиційною терапією (32,4±0,32 день лікування).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на мікроспорією гладкої шкіри і волосистої частини голови на підставі встановлення патогенетичного значення мікотичних асоціацій у розвитку дерматозу і використання в комплексній терапії черезшкірного лазерного опромінення крові та лазерного опромінення вогнищ поразки шкіри.

1. Встановлено клініко-епідеміологічні особливості мікроспорії гладкої шкіри і волосистої частини голови у дітей, які мешкають в умовах великого промислового регіону, що полягають у сезонних коливаннях захворюваності з піком у жовтні-листопаді та зниженні в березні-травні, збільшення числа атипових форм мікроспорії (у 30,4% хворих), з перевагою нагнійної (11,6%) та інфільтративної (8,9%) форм, зміною співвідношення поразки гладкої шкіри і волосистої частини голови (співвідношення коливалося в межах 1,1-3,8).

2. Виявлено, що культурально-морфологічні ознаки M. canis на стадії анаморфи залежать від індивідуальних властивостей ізолятів і складу живильних середовищ, що створює труднощі для ідентифікації його культур. Запропоновані елективні середовища для вирощування M. canis (пшеничний агар і сусло-агарове середовище), на яких більш швидко виявляються його морфологічні особливості.

3. Виявлені у 35% хворих мікотичні асоціації M. canis, Aspergillus sp., Penicillium sp. Зясовано, що в 67% хворих при виділенні пліснявих грибів в асоціаціях відзначалось більш важкий і тривалий перебіг мікозу волосистої частини голови і гладкої шкіри. Встановлено 2 види антагонізму між грибами, що виявляються в утворенні зони лізису між протикультурами (M. canis і Penicillium sp) й інгібування росту вегетативного міцелію M. canis з наступним наростанням антагоніста (A. niger) на дерматофіт.

4. У дослідах in vitro доведена антимікотична дія гелій-неонового лазера на чисту культуру M. canis, що виявляється в інгібуванні швидкості росту вегетативного міцелію. Найбільш ефективним виявилося переривчасте лазерне опромінення, що пригнічувало ріст гриба на 25-32%.

5. У хворих на Мс волосистої частини голови і гладкої шкіри виявлено достовірне підвищення рівнів Ig E, пригноблення експресії мононуклєарами крові маркерів зрілих Т-лімфоцитів (СД3), Т хелперів-індукторів (СД4), зниження співвідношення СД4/СД8, що відображає пригнічення протимікотичного клітинного імунітету і розвиток грибкової сенсибілізації. Показано, що включення в комплексне антимікотичне лікування ЛТ/ЧЛОК сприяє нормалізації значень Ig E, СД3, СД4 і коефіцієнтів СД4/СД8.

6. Розроблено новий ефективний комплексний метод лікування хворих на мікроспорію гладкої шкіри і волосистої частини голови, що полягає в сполученні етіотропної системної протимікотичної терапії з черезшкірним лазерним опроміненням крові та лазерним опроміненням осередків ураження, що забезпечує виражений регрес мікотичних висипань у більш ранній термін і сприяє більш ранній мікробіологічній санації (на 27,2±0,21 день лікування), у порівнянні з традиційною терапією (32,4±0,32 день лікування).

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮДИСЕРТАЦІЇ

1. Кравец Е.В. Особенности клиники и лечения микроспории гладкой кожи и волосистой части головы у детей с атопическим дерматитом // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2002. - Вип. 11, Т. 1. - С.98-102.

2. Кравец Е.В. Ассоциации грибов в очагах микроспории волосистой части головы и гладкой кожи // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2002. - № 1 (4). - С.51-53.

3. Кравец Е.В. Распространение микроспории волосистой части головы у детей первого года жизни в г. Донецке // Медико-соціальні проблеми сімї. -2001. - Т.6, № 4. - С.67-69.

4. Кравец Е.В. Сезонная динамика заболевания микроспорией // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т.5, № 2. - С.269-271.

5. Кравец Е.В. Пути повышения эффективности антимикотической терапии детей с грибковыми заболеваниями // Журн. дерматол. та венерол. - 2001. - № 4 (14). - С.44-45.

6. Кравец Е.В. Клинико-микробиологические особенности дерматофитий у детей Донбасского региона // Журн. дерматол. та венерол. - 2002. - № 1 (15). - С.30-32.

7. Кравец Е.В. Случай микроспории гладкой кожи лица в сочетании с атопическим дерматитом // Сборник научно-практических работ «Торсуевские чтения». - Донецк, 2000. - Вып. 2. - С.48-51.

8. Кравец. Е.В. Влияние сопутствующей патологии на течение микроспории гладкой кожи и волосистой части головы у детей // Сборник научно-практических работ «Торсуевские чтения». - Донецк, 1999. - Вып. 1. - С.46-48.

9. Кравець О.В. Порівняльна ефективність орунгалу і гризеофульвіну в комплексному лікуванні хворих на мікроспорію дітей // Тези доповідей VII Укр. зїзду дерматовенерол. - К., 1999. - С.79-80.

10. Кравец Е.В. Некоторые аспекты роли микробных ассоциаций в патогенезе микроспории волосистой части головы //Тез. научн. работ VIII Всерос. съезда дерматовенерологов «Венерология. Вопросы организации здравоохранения и эпидемиологии. Непрерывное образование в дерматовенерологии». - М., 2001. - Ч. 1. - С.234.

11. Кравец Е.В. Особенности низкоинтенсивной лазерной терапии в комплексном лечении микроспории волосистой части головы у детей // Тези Міжнарод. науково-практичної конференції «Нові методи лікування в дерматовенерології та косметології». - Донецьк, 2001. - С.17-18.

12. Protsenko T.V., Kravets E.V., Demchenko S.I. Clinical value of mycotic associations at microsporia of a hair part of heat at children // Abstracts the 11-th Congress of the European Academy of Dermatology and Venerology. - Praga, 2002. - P.235.

Размещено на .ru