Клініко-епідеміологічні особливості хворих з серцевою недостатністю, які проходять лікування у амбулаторному та стаціонарному підрозділах військового лікувального закладу - Статья
Дослідження та визначення достовірних відмінностей клінічного статусу хворих з серцевою недостатністю, які проходять лікування на амбулаторному та стаціонарному етапах. Використання отриманих результатів для оптимізації їх лікування та обстеження.
При низкой оригинальности работы "Клініко-епідеміологічні особливості хворих з серцевою недостатністю, які проходять лікування у амбулаторному та стаціонарному підрозділах військового лікувального закладу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Це обґрунтовує актуальність пошуку нових підходів до первинної та вторинної профілактики СН, що можливо в умовах визначених клініко-епідеміологічних особливостей популяцій на локальному рівні, зокрема хворих з ХСН, які проходять лікування та обстеження у амбулаторних та стаціонарних підрозділах військового лікувального закладу (ВЛЗ), що і визначило мету нашого дослідження. Відповідно до визначеного плану було відібрано 60 хворих, які проходили лікування впродовж 2012-2014 років: у клініці амбулаторно-поліклінічної допомоги Головного військово-медичного клінічного центру «Головний військово-клінічний госпіталь» (ГВМКЦ «ГВКГ») 30 хворих (І група); у кардіологічному відділенні та у загальнотерапевтичній клініці ГВМКЦ «ГВКГ» 30 хворих (II група). Популяція хворих була представлена чоловіками (60 осіб, 100%), середній вік хворих в групі на амбулаторному лікуванні склав (63,2± 1,8) роки (ранг 41-82 років), на стаціонарному - (70,9±1,77) років (ранг 51-90 років), індекс маси тіла (ІМТ) в групі на амбулаторному лікуванні (29,1±0,87) кг/м2 (ранг 19,6-37,3), на стаціонарному лікуванні (27,5±0,90) кг/м2 (ранг 21-41). Хворі II групи достовірно частіше лікувались періодично, порівняно з хворими І групи. Ймовірно внаслідок неякісного та несистематичного амбулаторного лікування у хворих II групи середній вік розвитку першого інсульту для осіб, у яких спостерігали таке ускладнення, був майже на 10 років менший, ніж для хворих І групи: (65,2±4,2) порівняно з (55 3,6) років, р<0,05.Між хворими з СН, які отримують лікування на амбулаторному та стаціонарному етапі, існує багато відмінностей у перебігу синдрому. На амбулаторному етапі лікування слід проводити контроль, відображати у діагнозі та лікарському висновку такі чинники ризику, як надмірна вага, ожиріння (із зазначенням індексу маси тіла та обсягу талії), куріння та порушення когнітивної функції навіть у осіб молодшого за 65 років віку. Слід спонукати хворих перед випискою продовжувати постійне лікування кардіальної патології, для реалізації чого має бути налагоджений прямий звязок між лікарем стаціонару та лікарем загальної практики - сімейної медицини за місцем проживання хворого, що стане можливим після введення в Україні єдиного електронного реєстру хворих.
Вывод
1. Між хворими з СН, які отримують лікування на амбулаторному та стаціонарному етапі, існує багато відмінностей у перебігу синдрому.
2. На амбулаторному етапі лікування слід проводити контроль, відображати у діагнозі та лікарському висновку такі чинники ризику, як надмірна вага, ожиріння (із зазначенням індексу маси тіла та обсягу талії), куріння та порушення когнітивної функції навіть у осіб молодшого за 65 років віку. На амбулаторному етапі приділяти увагу своєчасній діагностиці ризику розвитку небезпечних порушень ритму серця, для чого при наявності показів проводити відповідне обстеження. Необхідно спонукати хворих до оптимізації способу життя та постійного лікування кардіологічної патології, що дозволить зменшити ризик серцево-судинних подій.
3. На стаціонарному етапі слід враховувати важчий стан хворих з СН, високу частоту післяінфарктного кардіосклерозу та ожиріння. Слід спонукати хворих перед випискою продовжувати постійне лікування кардіальної патології, для реалізації чого має бути налагоджений прямий звязок між лікарем стаціонару та лікарем загальної практики - сімейної медицини за місцем проживання хворого, що стане можливим після введення в Україні єдиного електронного реєстру хворих.
4. Слід звернути увагу на недостатній рівень виконання ЕХОКГ на амбулаторному етапі, необхідно детально відображати у медичній документації всі показники ЕХОКГ, а також ЕКГ, рутинно визначати належний показник інтервалу QT.
5. Слід враховувати гірший профіль амбулаторної групи відносно функції печінки та стаціонарної групи відносно функції нирок, своєчасно проводити корекцію дози препаратів, враховувати можливі порушення функції нирок при призначенні діуретиків та власне вибору діуретичного препарату. Для хворих обох груп є необхідним контроль рівня тригліцеридів, оскільки його підвищення, встановлене у нашому дослідженні в обох групах, може носити вторинний характер.
Список литературы
серцевий недостатність хворий стаціонарний
1. Нетяженко В.З. Класифікації внутрішніх хвороб: Діагностичні заходи та алгоритми лікування (частина І: кардіологія, ревматологія) / В.З. Нетяженко. - Тернопіль: Лілея, 2001. - 280 с.
2. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012 The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology Developed in collaboration with the Heart Failure Association (HFA) of the ESC / European Heart Journal. - 2012. - V. 33. -P. 1787-1847.
3. Бойчак М.П. Механизмы формирования сердечной недостаточности. Анализ моделей внутрисердечной гемодинамики / М.П. Бойчак. - К.: Футари-Принт, 2003.-204 с.Беленков Ю.Н. Сердечно-сосудистый континуум / Ю.Н. Беленков, В.Ю. Мареев // Сердечная недостаточность. - 2002. - № 1. - С. 7-11.
4. Воронков Л.Г. Хроническая сердечная недостаточность. Пособие для кардиологов в таблицах и схемах / Л.Г. Воронков. - К.: Инфо-Ф, 2002. - 136 с.
5. Можливості біорегуляційної терапії у лікуванні хронічних форм ішемічної хвороби серця / Б.К. Шамугія [та ін.]. - К., 2013. - 24 с.
6. Застосування комплексного засобу біорегуляційної корекції у хворих на кардіальну патологію з серцевою недостатністю. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоровя / Б.К. Шамугія, Н.М. Сидорова, Л.Л. Сидорова, Л.І. Закрутько. - К., 2013. - 4 с.
7. Застосування комплексного засобу біорегуляційної корекції з вмістом проміжних каталізаторів циклу Кребса та коферментів у хворих на кардіальну патологію з серцевою недостатністю. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоровя / Б.К. Шамугія, Н.М. Сидорова, Л.Л. Сидорова, Л.І. Закрутько. - К., 2013-4 с.
8. Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний: популяционная стратегия и индивидуализированные программы (на основе Европейских рекомендаций по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний в клинической практике 2012). - К.: МОРЮН, 2013. - 96 с.
9. Національна стратегія профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в Україні / за ред. Р.В. Богатирьової та В.М. Коваленка. - К.: МОРІОН, 2012.-120 с.
10. Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна і суспільно-політична проблема (Аналітико-статистичний посібник)/ під ред. В.М. Коваленка, В.М. Кор- нацького. - К., 2014. - 279 с.
11. Рекомендації з діагностики та лікування серцевої недостатності Європейського товариства кардіологів / Робоча група з діагностики та лікування серцевої недостатності Європейського товариства кардіологів. - К., 2012.
12. Воронков Л.Г. Рекомендації з діагностики та лікування серцевої недостатності Європейського кардіологічного товариства / Л.Г. Воронков // Український кардіологічний журнал. - 2008. - № 21. - С. 37-44.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
