Клініко-експериментальне обґрунтування застосування шовного матеріалу, імпрегнованого декаметоксином - Автореферат

Для закриття операційних ран використовуються шовні матеріали різного хімічного складу і діаметру. В основі правильного вибору шовного матеріалу для закриття хірургічної рани лежать знання про природу тканин, що беруться у шов, хімічний склад матеріалів, якими зшиваються ці тканини та місцеві патофізіологічні фактори, специфічні для хірургічної рани. Єдине стороннє тіло, яке хірург залишає в організмі хворого після операції - це шовний матеріал і саме від його якості залежить 20-30% успіху операції (Аракелян А.Г., 2004). У відповідній літературі практично відсутні роботи з оцінкою впливу того чи іншого шовного матеріалу на хід загоєння післяопераційної рани, для визначення можливості саме цим шляхом наблизитися до покращення регенерації тканин в області рани шкіри, міжкишкового анастомозу та уникнути гнійно-запальних ускладнень. Вперше встановлено позитивний вплив шовного матеріалу (шовку, кетгуту) імпрегнованого декаметоксином на регенерацію ран передньої черевної стінки, тонкої кишки.Для встановлення структурних змін в тканинах передньої черевної стінки з метою визначення ступеня впливу шовного матеріалу імпрегнованого декаметоксином на загоєння ран експериментальне дослідження було проведено на щурах. Перша серія була присвячена вивченню заживлення ран шкіри (40 тварин), які були розподілені на 2 групи по 20 щурів (дослідну та контрольну) з наступним використанням 10 тварин на кожний термін спостереження. Однорядним вузловим швом кетгутом і шовком, імпрегнованим декаметоксином, сформовано 20 анастомозів (дослід); шовком, кетгутом, стерилізованим загальновідомим способом - 20 (контроль). Проведене подальше клінічно-експериментальне дослідження було виконане з метою зясування особливостей загоєння ран передньої черевної стінки, міжкишкових анастомозів і реакції тканин на шовний матеріал (кетгут, шовк), якому надані пролонговані антимікробні властивості шляхом імпрегнації в його структуру декаметоксину. При гістологічному дослідженні ран передньої черевної стінки тварин, ушитих звичайно-стерилізованим шовним матеріалом були відмічені подібні зміни, але за їх проявами вони були значно поширеними, інтенсивними, проникали на значну відстань від рани, були постійними.Шовк та кетгут, імпрегновані декаметоксином в полі постійного електричного струму, зберігають протимікробну активність протягом 20 діб, мають меншу, порівняно із традиційно прийнятими методиками стерилізації, подразнюючу дію на тканини. Шовк та кетгут, імпрегновані декаметоксином в полі постійного струму, мають виражену протимікробну дію відносно основного спектру збудників хірургічної інфекції, сприяють тому, що загоєння рани передньої черевної стінки наступає на 2±0,2 доби раніше в порівнянні з контрольною групою. При ушиванні рани шкіри звичайними шовком або кетгутом зберігається больова чутливість до 4,6±0,3 діб, температура тіла залишається підвищеною протягом 3,3±0,2 діб, в краях рани до 4,6±0,3 діб тримається перифокальна інфільтрація, у 5% випадків виникають післяопераційні ускладнення, перебування в стаціонарі дорівнює 8,9±0,3 доби. Регенерація рани шкіри, зашитої шовним матеріалом, імпрегнованим декаметоксином, відбувається у хворих без гнійно-запальних ускладнень, з незначною перифокальною інфільтрацією, з нормалізацією температури тіла на 2,5±0,1 доби та зникненням болю в спокої та пальпаторно через 2,8±0,2 доби, нормалізацією кількості лейкоцитів та швидкості осідання еритроцитів у крові на 2,7±0,2 доби раніше, ніж у хворих, де рану зашивали шовним матеріалом, обробленим звичним способом, з середнім ліжко-днем в стаціонарі - 7,2±0,2 доби.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі науково обґрунтовано новий підхід до профілактики гнійно-запальних ускладнень з боку операційної рани та кишкового анастомозу на основі дослідження антимікробної дії та впливу на оточуючі тканини шовного матеріалу, імпрегнованого декаметоксином у полі постійного електричного струму. У результаті вирішення поставленого у дисертаційному дослідженні завдання розроблено такі наукові та прикладні висновки: 1. Шовк та кетгут, імпрегновані декаметоксином в полі постійного електричного струму, зберігають протимікробну активність протягом 20 діб, мають меншу, порівняно із традиційно прийнятими методиками стерилізації, подразнюючу дію на тканини.

2. Шовк та кетгут, імпрегновані декаметоксином в полі постійного струму, мають виражену протимікробну дію відносно основного спектру збудників хірургічної інфекції, сприяють тому, що загоєння рани передньої черевної стінки наступає на 2±0,2 доби раніше в порівнянні з контрольною групою.

3. Використання імпрегнованого декаметоксином шовного матеріалу при зашиванні ран передньої черевної стінки та формуванні міжкишкових сполучень запобігає розвитку вторинної альтерації, що приводить до активації процесів репаративної регенерації і заживлення ран первинним натягом.

4. При ушиванні рани шкіри звичайними шовком або кетгутом зберігається больова чутливість до 4,6±0,3 діб, температура тіла залишається підвищеною протягом 3,3±0,2 діб, в краях рани до 4,6±0,3 діб тримається перифокальна інфільтрація, у 5% випадків виникають післяопераційні ускладнення, перебування в стаціонарі дорівнює 8,9±0,3 доби.

5. Регенерація рани шкіри, зашитої шовним матеріалом, імпрегнованим декаметоксином, відбувається у хворих без гнійно-запальних ускладнень, з незначною перифокальною інфільтрацією, з нормалізацією температури тіла на 2,5±0,1 доби та зникненням болю в спокої та пальпаторно через 2,8±0,2 доби, нормалізацією кількості лейкоцитів та швидкості осідання еритроцитів у крові на 2,7±0,2 доби раніше, ніж у хворих, де рану зашивали шовним матеріалом, обробленим звичним способом, з середнім ліжко-днем в стаціонарі - 7,2±0,2 доби.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для отримання надійно стерилізованого шовного матеріалу, нитки шовку та кетгуту необхідно імпрегнувати 0,1% водним розчином декаметоксину у полі постійного електричного струму.

2. При виборі шовного матеріалу з метою уникнення неспроможності швів та розвитку запальних ускладнень при формуванні анастомозів на порожнистих органах черевної порожнини доцільно використовувати шовний матеріал, імпрегнований декаметоксином.

3. При ушиванні рани шкіри після оперативних втручань на органах черевної порожнини з метою профілактики гнійно-запальних ускладнень з боку післяопераційних ран у хворих слід віддати перевагу шовному матеріалу імпрегнованому декаметоксином.

4. Портативний пристрій імпрегнатор текстильних матеріалів (ІТМ) ПИРГ.443235.002 ТУ можливо використовувати в умовах операційних, перевязувальних, військово-польових умовах.

1. Моравська О.А. Експериментальне обґрунтування застосування шовного матеріалу імпрегнованого декаметоксином для зашивання післяопераційних ран // Вісник морфології. - 1999. - Вип. 5. - С.186-187.

2. Моравська О.А. Вплив шовного матеріалу, імпрегнованого декаметоксином, на загоєння рани шкіри (експериментально-клінічне дослідження) // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1998.- С. 329-330.

3. Моравська О.А. Реакція тканин тонкої кишки на антибактеріальні нитки з декаметоксином (експериментальне дослідження) // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000.- С. 35-36.

4. Костюк Г.Я, Моравська О.А., Моравська Т.В., Голубовський І.А. Характеристика структурних змін у тканинах тонкої кишки при формуванні міжкишкових анастомозів за допомогою шовку, імпрегнованого декаметоксином // Вісник морфології.- 2004.- Т.10, №2. - С. 284-286. (здобувачем особисто проведено експеримент та проаналізовано літературні джерела по даній темі, підготовлено матеріал до друку).

5. Назаренко І.Г., Моравська О.А., Гончарук В.Б., Бойко І.Е. Шовний матеріал, імпрегнований декаметоксином, як периопераційна профілактика інфекційних ускладнень у операційних ранах // Актуальні питання медицини дитинства.- Вінниця.- 2000. - С.94-95. (здобувачем особисто проведено клінічні дослідження та підготовлено матеріал до друку).

6. Ковальчук В.П., Палій В.Г., Моравська О.А. Антимікробні хірургічні шовні матеріали у профілактиці гнійно-запальних ускладнень // Матеріали VIII - науково-практичної та навчально-методичної конференції. - Вінниця, 2001.- С.89-92. (здобувачем особисто проведено пошук та проаналізовано літературні джерела по даній темі, підготовлено матеріал до друку).

7. Назаренко І.Г., Моравська О.А., Антипіна О.Ю. Результати лікування гострого апендициту і його ускладнень за період 1995-1999 років // Актуальні питання медицини дитинства. - Вінниця, 2000. - С.100-101. (здобувачем особисто проведено пошук та проаналізовано літературні джерела по даній темі, підготовлено матеріал до друку).

8. Палій В.Г., Кулигіна В.М., Моравська О.А., Шевчук Н.М. Антимікробна дія біологічно-активних препаратів, що містять декаметоксин // Актуальні питання стратегії практики, застосування антисептиків, антибіотиків. Матеріали міжнародної наукової конференції. Вінниця, 2002. - С. 98-99. (здобувачем особисто проведено експеримент, статистичну обробку результатів та їх оцінку, підготовлено статтю до друку).

9. Ковальчук В.П., Палій В.Г., Моравська О.А Принципи надання пролонгованих антимікробних властивостей волокнистим матеріалам // Анали Мечниківського інституту. - Харків, 2003. - № 4-5. - С. 139-140. (здобувачем особисто проведено пошук та проаналізовано літературні джерела по даній темі).