Клініко-експериментальне обґрунтування застосування гліцинатів заліза та кобальту курчатам-бройлерам - Автореферат

При цьому залізо в тканинах можна розглядати як метаболічний модулятор, який має надзвичайно важливу роль у регуляції обміну речовин, процесах транспортування кисню, тканинному диханні, активації ферментів тощо (Кузнецов С. Г., 1974; Бабенко Г.А., 1978; Бучко О.М., Іскра Р.Я., 2000). Кобальт, активуючи дію одних ферментів і гальмуючи дію інших, регулює білковий, жировий, вуглеводний та мінеральний обміни, входить до складу вітаміну В12 і є важливим фактором кровотворення, сприяє утворенню еритроцитів і синтезу гемоглобіну (Личук М.Г., 2003). вивчити вплив гліцинатів заліза та кобальту на активність травних ферментів курчат-бройлерів в умовах in vitro; вивчити клінічний стан, ряд показників обміну речовин в організмі лабораторних тварин за дії гліцинатів заліза та кобальту; встановити вплив гліцинатів заліза та кобальту на клінічний стан, метаболічний статус, продуктивність та збереженість курчат-бройлерів;Дослідження гліцинатів заліза та кобальту, їх вплив на організм тварин вивчали протягом 2003-2006рр. у науковій лабораторії кафедри гігієни тварин та екології тваринництва ім. З метою вивчення ефективності застосування гліцинатів заліза та кобальту тваринам було проведено пять наукових дослідів. Завданням першого досліду було вдосконалення та оптимізація методів отримання комплексів заліза та кобальту з гліцином. У другому досліді вивчали фізико-хімічні властивості гліцинатів заліза та кобальту, а також вплив отриманих комплексів на активність ферментів шлунка, слизової оболонки дванадцятипалої кишки та підшлункової залози курчат-бройлерів в умовах in vitro. Метало-амінокислотні комплекси вводили у формі розчину на борошняному клейстері один раз на добу в дозах: для тварин 1-ї групи - кількість заліза в розчині, що відповідає половині добової потреби (Н/2); тваринам 2-ї групи - кількість заліза в розчині, що відповідає добовій потребі (Н); тваринам 3-ї групи - подвоєну добову дозу заліза (2Н).Виходячи з фізико-хімічних властивостей амінокислот, неорганічних та органічних солей заліза та кобальту, нам вдалося одержати гліцинат заліза - [Fe2(Gly)3(SO4)3·5H2O] та гліцинат кобальту - [Co(Gly)2·6H2O]. На основі вивчення якісного та кількісного складу, фізико-хімічних та органолептичних показників гліцинати заліза та кобальту при введенні в комбікорми та згодовуванні птиці, не змінюватимуть величин РН середовища шлунково-кишкового каналу, а їх добра розчинність сприятиме високій біологічній доступності для організму. Експериментальними дослідженнями щодо визначення токсичності гліцинату кобальту для мишей встановлено, що останній в 1,8 раза має меншу токсичність, ніж сірчанокисла сіль цього елемента і згідно з класифікацією отруйних речовин за ступенем небезпечності (ГОСТ 12.1.007.76) гліцинат кобальту можна віднести до речовин 3 класу, а гліцинат заліза - до 4 класу токсичності. З метою використання одержаних хелатних сполук заліза та кобальту в годівлі птиці було проведено вивчення їх впливу на активність травних ферментів в умовах in vitro. Так, в організмі тварин дослідних груп при дослідженні впливу гліцинатів заліза і кобальту не встановлено вірогідних змін щодо кількості лейкоцитів у крові щурів порівняно з контролем, однак, відмічається тенденція до зростання кількості еритроцитів.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо застосування хелатів заліза та кобальту в раціонах курчат-бройлерів. Встановлено їх позитивний вплив на клінічний стан, показники обміну речовин, продуктивність, збереженість та безпечність продукції порівняно з використанням мінеральних солей заліза та кобальту в годівлі птиці. Вдосконалено спосіб одержання хелатних сполук заліза та кобальту з гліцином, що сприяє збільшенню виходу чистого продукту реакції синтезу: для гліцинату заліза - 80%, гліцинату кобальту - 85%. Гліцинат заліза - порошок світло-коричневого кольору, з легким фруктовим запахом, специфічний на смак, добре розчиняється у воді - 180 г/л при температурі Гліцинат кобальту - порошок рожевого кольору без запаху, злегка солонуватий на смак, добре розчиняється у воді та в 0,1 н розчині соляної кислоти.

Основний зміст роботи

Одержання та гігієнічна оцінка гліцинатів заліза та кобальту

При одержанні хелатних сполук в основу реакції металів із амінокислотами покладена здатність елементів VIII групи (Fe і Co) утворювати комплекси. Виходячи з фізико-хімічних властивостей амінокислот, неорганічних та органічних солей заліза та кобальту, нам вдалося одержати гліцинат заліза - [Fe2(Gly)3(SO4)3·5H2O] та гліцинат кобальту - [Co(Gly)2·6H2O]. Як катіони у реакції комплексоутворення використовували сульфат заліза та хлорид кобальту, а як ліганд - амінокислоту гліцин. Такий спосіб сприяє підвищенню ефективності та технологічності способу їх отримання за рахунок того, що водні розчини неорганічних солей заліза та кобальту при нагріванні до 60 0С повільно змішуються з водним розчином гліцину після чого висушуються. Таким чином, кінцевий вихід чистого продукту становить для гліцинату заліза - 80, для гліцинату кобальту - 85%, що є вищим на 18 та 30% відповідно порівняно з раніше отриманим чистим виходом зазначених продуктів реакції. Саме тому запропонований спосіб одержання органічних металохелатів може бути покладений в основу вітчизняного промислового виробництва нових добавок мікроелементів органічного походження з метою ефективного їх використання в раціонах для сільськогосподарських тварин.

Органолептичними дослідженнями встановлено, що гліцинат заліза - порошок світло-коричневого кольору з легким фруктовим запахом, специфічний на смак, добре розчиняється у воді ? 180 г/л при температурі

20 0С і 435 г/л - при 40 0С, а в 0,1 н розчині соляної кислоти його розчинність становить ? 250 г/л при температурі 20 0С та 640 г/л ? при 40 0С.

Гліцинат кобальту - порошок рожевого кольору, без запаху, злегка солонуватий на смак, добре розчиняється у воді та в 0,1 н розчині соляної кислоти. Його розчинність при температурі 40 0С води чи 0,1 н розчину соляної кислоти становить понад 1000 г/л.

Встановлено, що величина РН 0,1 н розчину гліцинату заліза становить 4,16-4,44, гліцинату кобальту - 6,36-6,53, що відповідає показникам слабокислих значень.

На основі вивчення якісного та кількісного складу, фізико-хімічних та органолептичних показників гліцинати заліза та кобальту при введенні в комбікорми та згодовуванні птиці, не змінюватимуть величин РН середовища шлунково-кишкового каналу, а їх добра розчинність сприятиме високій біологічній доступності для організму.

Токсичність гліцинатів заліза та кобальту

При визначенні оптимальних доз гліцинатів заліза та кобальту в раціонах для сільськогосподарських тварин нами, насамперед, було проведено визначення їх токсичності для лабораторних тварин ? білих мишей. Так, одноразове застосування дослідним мишам per os гліцинату заліза у дозах 50, 100, 250, 500, 750, 1000, 1500, 2000, 3000, 4000 та 5100 мг/кг маси тіла, загибелі тварин протягом 14 діб не викликало. Впродовж цього періоду клінічний стан, поведінка, споживання корму та води дослідними тваринами суттєво не відрізнялись від тварин з контрольної групи. На кінець досліду всі тварини залишались живими і клінічно здоровими.

При визначенні LD50 гліцинату кобальту, введення мишам дослідних груп цієї сполуки в дозах 50, 100, 250, 500, 750 мг/кг маси тіла, загибелі тварин протягом 14 діб не спостерігали. Стовідсоткова загибель тварин спостерігалась лише у тварин, що знаходились у 7-й групі, при введенні їм дози 1500 мг/кг маси тіла. Зазначимо, що серед тварин, яким вводили гліцинат кобальту в дозі 750 мг/кг, загибелі тварин хоча і не було, однак, одразу після введення хелату загальний стан тварин був збудженим, але вже через 10 хвилин вони почали вільно споживати корм і воду. Серед тварин, яким вводили гліцинат кобальту в дозі 1000 мг/кг маси тіла, загинуло 3 миші впродовж перших двох діб. У тварин, які залишились живими, фізіологічний стан нормалізувався протягом доби. На розтині загиблих мишей виявлено зміни кольору печінки і нирок (насичений темно-червоний), у шлунку - наявність рідини рожевого кольору, подібного до розчину гліцинату кобальту.

При введенні мишам гліцинату кобальту в дозі 1250 мг/кг маси тіла, 4 миші загинули впродовж першої доби. При цьому симптомокомплекс та патологоанатомічні зміни були аналогічними, що і в тварин, які загинули від дози 1000 мг/кг маси тіла.

Тварини, яким уводили гліцинат кобальту в дозі 1500 мг/кг маси тіла, загинули впродовж першої доби досліду. Слід зазначити, що доза LD50 сульфату кобальту становить 582,0, а для сульфату заліза - 319,0 мг/кг маси тіла (Chemical Reagents. Merck, 1999/2000).

Експериментальними дослідженнями щодо визначення токсичності гліцинату кобальту для мишей встановлено, що останній в 1,8 раза має меншу токсичність, ніж сірчанокисла сіль цього елемента і згідно з класифікацією отруйних речовин за ступенем небезпечності (ГОСТ 12.1.007.76) гліцинат кобальту можна віднести до речовин 3 класу, а гліцинат заліза - до 4 класу токсичності.

Таким чином, отриманий науковий матеріал дає можливість зробити висновок про те, що гліцинати заліза та кобальту мають нижчу токсичність, порівняно із традиційними неорганічними солями цих мікроелементів, що може бути вагомим підґрунтям для введення їх до складу раціону годівлі сільськогосподарських тварин.

Вплив хелатних сполук заліза та кобальту на активність травних ферментів

З метою використання одержаних хелатних сполук заліза та кобальту в годівлі птиці було проведено вивчення їх впливу на активність травних ферментів в умовах in vitro. Як видно з табл. 1, гліцинат заліза у всіх досліджуваних концентраціях знижує активність пепсину в 1,5-2,0 рази порівняно з показниками контрольної групи. Разом з тим, введення гліцинату кобальту в інкубаційне середовище в концентрації 2,7 мг/л підвищувало в 1,5 рази, а в концентрації 5,4 мг/л - знижувало в 1,3 раза активність пепсину порівняно з аналогічними показниками контрольної групи.

Активність лужної фосфатази є показником за яким, поміж іншого, можна судити про перебіг фосфорно-кальцієвого обміну в організмі. Результатами проведених досліджень не встановлено вірогідного впливу різних концентрацій гліцинату заліза та кобальту на лужнофосфатазну активність слизової оболонки тонкого кишечнику. Так, після введення в інкубаційне середовище гліцинату заліза в концентрації 124,0 мг/л показано вірогідне підвищення в 1,6 раза, у концентрації 62,0 мг/л, навпаки, зниження на 7% гамма-глутамілтранспептидазної активності слизової оболонки кишечнику порівняно з контролем. Введення гліцинату кобальту в концентраціях 2,7 та 5,4 мг/л сприяло зростанню активності гамма-глутамілтранспептидази на 5% в обох випадках, порівняно з показниками контрольної групи, де в інкубаційне середовище вводили неорганічну сіль цього мікроелемента (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник) на активність травних ферментів in vitro, мкмоль/мг білка/хв, М±m, n=3

Групи Метал Концентрація сполуки в середовищі, мг/л мкг/л Пепсин, од.пепсину/г білка/хв Підшлункова залоза Слизова оболонка кишечника амілаза, мг/мг білка/с ліпаза лужна фосфатаза гамма- глутамілтранс- пептидаза

Контрольні (сірчанокислі солі), Н Fe Co 50,0 4,7 6,27±0,49 5,36±0,30 15,51±1,57 18,83±0,01 0,78±0,01 0,59±0,01 38,18±3,61 36,05±7,76 54,40±1,75 53,33±1,15

Дослідні 1, Н/2 Fe Co 31,0 2,7 4,37±0,80* 8,19±0,29* 16,97±0,59 16,66±1,96 0,78±0,02 0,59±0,01 31,54±6,03 31,58±7,23 52,25±2,88 56,02±0,66*

Дослідні 2, Н Fe Co 62,0 5,4 3,76±0,21* 4,06±0,38* 16,00±1,03 17,40±1,52 0,75±0,03 0,72±0,02* 27,33±4,51 30,87±6,75 50,64±0,66* 56,02±0,66*

Дослідні 3, 2Н Fe Co 124,0 10,8 3,23±0,26* 3,13±0,20 16,48±0,59 17,11±2,09 0,78±0,01 0,64±0,04 47,13±6,65 33,00±4,95 87,26±0,01* 54,95±1,14

Введення в інкубаційне середовище солі гліцинатів заліза та кобальту в досліджуваних концентраціях не викликало вірогідних змін активності амілази та ліпази підшлункової залози. Виняток становить середовище, в яке додавали гліцинат кобальту в концентрації 5,4 мг/л, що призвело до підвищення активності ліпази на 22% порівняно з даними в контрольній групі.

Отже, активність травних ферментів в умовах in vitro за дії гліцинатів заліза та кобальту навіть у дозах, що збільшені в 2 рази, суттєво не змінюється, а в деяких випадках підвищується, що є підґрунтям для подальшого вивчення впливу цих сполук на організм лабораторних тварин.

Вплив гліцинатів заліза та кобальту на фізіологічний стан, показники вуглеводного, ліпідного та білкового обмінів в організмі щурів

З метою застосування гліцинатів заліза та кобальту в годівлі птиці важливим є попереднє дослідження їх дії на організм лабораторних щурів. Так, в організмі тварин дослідних груп при дослідженні впливу гліцинатів заліза і кобальту не встановлено вірогідних змін щодо кількості лейкоцитів у крові щурів порівняно з контролем, однак, відмічається тенденція до зростання кількості еритроцитів. При введенні щурам гліцинату кобальту в дозі, що відповідає половині добової потреби (Н/2), одержані результати вірогідно зросли на 20,3%, що є свідченням стимуляції хелатними сполуками еритроцитопоезу. Разом з тим, при введенні тваринам подвоєної дози гліцинату кобальту, встановлено вірогідне зниження рівня гемоглобіну (на 12,8%), що, однак, не вплинуло на зміну кількості форменних елементів крові порівняно з контролем (див. табл. 2).

Таблиця 2. Гематологічні показники щурів при застосуванні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), М±m, n=4?5

Групи тварин Хімічний елемент Доза, Fe мг/кг Со мкг/кг маси тіла Гемоглобін, г/л Еритроцити, Т/л Лейкоцити, Г/л

Контрольні (сірчанокислі солі), Н Fe Co 1,20 2,00 160,58±12,96 142,30±4,66 6,43±0,38 6,07±0,26 10,83±1,06 9,62±0,51

Дослідні 1, Н/2 Fe Co 0,80 1,05 152,30±5,66 156,92±5,29 7,29±0,20 7,30±0,27* 8,57±0,85 9,80±0,58

Дослідні 2, Н Fe Co 1,60 2,10 139,22±4,17 142,78±4,74 7,29±0,14 6,25±0,31 9,99±0,71 9,53±1,18

Дослідні 3, 2Н Fe Co 3,20 4,20 141,15±8,80 124,04±4,92* 7,39±0,36 6,05±0,21 11,61±0,24 8,53±0,61

Проведеним експериментом не встановлено вірогідної зміни серед більшості досліджуваних показників обміну речовин в організмі тварин з дослідних груп порівняно з контролем (табл. 3). Виявлене зростання концентрації глюкози в крові щурів при застосуванні комплексної солі кобальту (дослідна група 2), як і солі заліза (дослідна група 3) повязано, на нашу думку, з поліпшенням її асиміляції з кормів. Зміни рівня сечовини в крові щурів дослідних груп порівняно з контролем (табл. 3), узгоджуються із коливаннями вмісту загального білка в крові.

Таблиця 3. Показники обміну речовин у крові щурів при застосуванні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), М±m, n=4?5

Групи тварин Хімічний елемент Показники глюкоза, ммоль/л загальні ліпіди, г/л загальний білок, г/л сечовина, ммоль/л

Контрольні (сірчанокислі солі), Н Fe Co 3,71±0,43 4,71±0,56 0,25±0,01 0,24±0,04 100,60±1,68 91,20±3,29 4,78±1,15 3,12±0,49

Дослідні 1, Н/2 Fe Co 3,03±0,36 5,85±0,20 0,17±0,02* 0,21±0,01 89,38±4,76 90,90±2,00 3,77±0,62* 3,64±0,52

Дослідні 2, Н Fe Co 3,35±0,24 5,70±0,76* 0,22±0,04 0,25±0,04 100,70±2,38 92,78±6,07 3,95±0,54 2,08±0,25*

Дослідні 3, 2Н Fe Co 5,28±0,92* 4,64±0,71 0,29±0,02 0,22±0,02 95,60±2,72 86,13±0,86 3,33±0,39* 4,29±0,29*

Введення per os гліцинатів заліза та кобальту щурам дослідних груп не призвело до вірогідного зниження активності досліджуваних ферментів за умов застосування фізіологічних величин (Н) та половинної дози (Н/2) цих елементів, що є свідченням повноцінного їх використання в реакціях метаболізму. Зниження каталітичних функцій ферментів в організмі тварин третьої дослідної групи (застосовано подвійну дозу гліцинатів металів), порівняно з контролем, є наглядним прикладом інгібування функції ферментів плазми крові щурів надлишком зазначених катіонів (табл. 4).

Таблиця 4. Активність ферментів плазми крові щурів при введенні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), мкмоль/мл/год, М±m, n=4?5

Фермент Хімічний елемент Групи тварин контрольні (сірчанокислі солі), Н дослідні 1, Н/2 дослідні 2, Н дослідні 3, 2Н

Амілаза, г/год. л Fe Co 63,74±0,98 63,71±1,19 66,36±2,01 64,46±0,65 66,97±1,25 63,94±2,01 66,75±1,51 67,78±1,39

АСАТ Fe Co 0,82±0,06 1,12±0,05 0,85±0,07 0,94±0,04 0,79±0,04 0,98±0,12 0,76±0,04 0,78±0,05*

АЛАТ Fe Co 1,06±0,07 1,18±0,28 1,30±0,01* 1,19±0,14 1,18±0,19 1,15±0,10 1,32±0,26* 0,88±0,14*

ЛФ Fe Co 2,88±0,36 2,70±0,29 2,33±0,20 2,50±0,40 2,63±0,28 2,63±0,36 3,00±0,71 1,88±0,28*

Таким чином, застосування досліджуваних органічних комплексонів лабораторним білим щурам, у більшості випадків, вірогідно не змінюють клінічні, гематологічні та біохімічні показники в організмі тварин дослідних груп, порівняно з контролем, що є підставою для подальшого вивчення їх дії на продуктивних тваринах.

Клінічний стан, метаболічний статус та продуктивність курчат-бройлерів при згодовуванні гліцинатів заліза та кобальту

В експерименті на курчатах-бройлерах вивчали вплив гліцинатів заліза та кобальту, як органічних джерел мікроелементів, на клінічний стан, метаболічний статус, продуктивність, збереженість птиці та якість і безпечність отриманої продукції.

Показано, що застосування зазначених комплексних сполук у складі комбікорму не вплинуло на частоту дихальних рухів та температуру тіла курчат-бройлерів порівняно з контролем (табл. 5). Разом з тим, серед курчат першої дослідної групи (Н/2), яким згодовували гліцинат кобальту у дозі, що відповідає половині добової потреби в кобальті, спостерігали вірогідне зменшення кількості дихальних рухів (на 20%). Такі зміни, на нашу думку, можна пояснити тим, що птиця цієї дослідної групи на кінець експерименту мала більшу масу тіла. Зазначимо, що птиця в усіх дослідних групах, яка отримувала органічні сполуки в складі комбікорму в різних концентраціях, характеризувалася добрим споживанням корму та води. Спостереження за поведінкою курчат-бройлерів показало, що вони адекватно реагували на зовнішні подразники. Одержані результати досліджень узгоджуються з даними інших авторів (Левко Т.І., 1986; Батечко С.А., 2004).

Таблиця 5. Клінічні та гематологічні показники курчат-бройлерів при згодовуванні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), М±m, n=4?6

Групи тварин Метал Температура тіла, 0С Дихальні рухи/хв Гемоглобін, г/л Еритроцити, Т/л Лейкоцити, Г/л

Контрольні (сірчанокислі солі), Н Fe Co 41,44±0,10 41,60±0,06 39,60±1,83 39,00±1,64 96,42±1,43 98,83±2,63 2,75±0,02 2,89±0,05 46,70±0,73 37,60±1,97

Дослідні 1, Н/2 Fe Co 41,40±0,10 41,26±0,05 36,00±2,53 31,20±2,25* 110,71±4,29* 113,09±4,70* 3,00±0,06* 3,02±0,03 46,20±1,29 38,93±1,41

Дослідні 2, Н Fe Co 41,21±0,05 41,52±0,04 36,00±2,29 36,89±1,57 98,21±2,62 105,35±4,13 2,88±0,06 2,95±0,05 43,00±1,73 38,77±2,25

Дослідні 3, 2Н Fe Co 41,38±0,06 41,44±0,09 35,40±1,48 38,60±2,13 96,42±6,06 99,99±6,14 2,73±0,05 3,09±0,17 42,13±2,59* 39,27±3,72

Аналізуючи гематологічні показники курчат-бройлерів (табл. 5), видно, що суттєвих розбіжностей серед тварин, яким згодовували сірчанокислі солі металів (контроль) та тих, яким згодовували органічні солі (дослідні групи), не встановлено. Виняток становлять курчата з дослідної групи 1, в організмі яких вірогідно зріс рівень гемоглобіну та кількість еритроцитів, що може свідчити про активацію еритроцитопоезу, як і у випадку з лабораторними тваринами.

Проведеним експериментом не встановлено вірогідних змін вмісту глюкози, загальних ліпідів, білка та сечовини в крові курчат дослідних груп порівняно з контролем (табл. 6).

Таблиця 6. Біохімічні показники крові курчат-бройлерів при згодовуванні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), М±m, n=4-6

Групи тварин Хімічний елемент Глюкоза, ммоль/л Загальні ліпіди, г/л ЗЗАГАЛЬНИЙ білок, г/л Сечовина, ммоль/л

Контрольні (сірчанокислі солі), Н Fe Co 9,30±0,67 10,69±0,55 1,34±0,05 1,32±0,11 38,60±1,90 39,10±1,52 2,60±0,49 2,60±0,47

Дослідні 1, Н/2 Fe Co 11,79±1,83* 9,84±0,57 1,50±0,09 1,43±0,10 40,58±2,26 42,90±0,96 1,56±0,15 2,95±0,41

Дослідні 2, Н Fe Co 9,77±0,87 11,07±1,13 1,47±0,07 1,16±0,04 39,00±1,63 42,08±2,00 2,69±0,23 1,98±0,39

Дослідні 3, 2Н Fe Co 10,44±1,10 12,18±0,59 1,24±0,07 0,92±0,08* 39,75±1,54 41,00±1,88 2,08±0,25 3,38±0,57

Зростання рівня глюкози в крові курчат-бройлерів першої дослідної групи на 27% можна пояснити кращим перетравленням вуглеводів корму в шлунково-кишковому каналі та активізацією її синтезу, а зменшення рівня загальних ліпідів у крові птиці на 30% (дослідна група 3), порівняно з контролем, посиленим їх використанням у реакціях метаболізму, що узгоджується із збільшенням маси тіла курчат цієї групи (див. табл. 8).

Застосування органічних сполук заліза та кобальту (табл. 7) з кормом для курчат-бройлерів, порівняно з їх мінеральними солями, викликало незначне зниження активності більшості досліджуваних ферментів у крові курчат з дослідних груп 2 (Н) та 3 (2Н), що є свідченням стабільного функціонального стану печінки та підшлункової залози в їх організмі.

Таблиця 7. Активність ферментів плазми крові курчат-бройлерів при згодовуванні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), мкмоль/мл/год, М±m, n=4-6

Фермент Хімічний елемент Групи тварин контрольні (сірчанокислі солі), Н дослідні 1, дослідні 2, дослідні 3, Н/2 Н 2Н

Амілаза, г/год/л Fe Co 66,75±2,83 70,12±1,84 65,97±1,45 68,39±4,57 69,35±2,27 59,71±2,97* 64,33±3,21 60,27±2,33*

АСАТ Fe Co 0,95±0,08 1,30±0,06 0,98±0,04 1,27±0,07 1,19±0,08* 1,13±0,04* 1,17±0,04* 1,13±0,05*

АЛАТ Fe Co 0,62±0,04 0,89±0,11 0,64±0,12 0,83±0,10 0,51±0,12 0,69±0,08* 0,68±0,11 0,93±0,09

ГГТ Fe Co 1,72±0,16 1,48±0,09 1,32±0,18* 1,40±0,21 1,67±0,05 1,13±0,11* 1,41±0,11* 1,55±0,24

ЛФ Fe Co 4,55±0,45 2,59±0,10 4,55±1,24 3,15±0,44 3,43±0,19* 2,10±0,44* 2,63±0,12* 2,87±0,31

Каталаза, г/л, (кров) Fe 54,40±7,11 61,20±12,89 56,67±11,45 53,83±13,95

Проведеними дослідженнями показана позитивна дія органічних комплексонів на показники приросту маси тіла курчат дослідних груп порівняно з контролем (табл. 8). Так, на кінець експерименту маса тіла курчат дослідної групи 1 зросла на 7,5%, дослідної групи 2 ? на 16,0%, дослідної групи 3 ? на 6,5% при згодовуванні гліцинату заліза та на 20; 13,5; 5,3% відповідно при згодовуванні гліцинату кобальту, що є наглядним свідченням більш ефективної дії хелатних сполук порівняно з мінеральними солями, як на загальний обмін речовин, так і на метаболізм у мязовій тканині зокрема. При цьому слід зазначити, що збереженість курчат у дослідних групах була 100%.

Застосування комплексних сполук заліза в раціоні курчат першої дослідної групи (130 мг/кг корму), другої (260 мг/кг корму), третьої (520 мг/кг корму), як і гліцинату кобальту (2,1; 4,2; 8,4 мг/кг корму) впродовж періоду.

Таблиця 8. Маса тіла курчат-бройлерів за періодами вирощування при згодовуванні гліцинатів заліза (чисельник) та кобальту (знаменник), г, М±m, n=10 відгодівлі не призвело до надмірного накопичення цих хімічних елементів у печінці та мязах птиці

Вік, діб Хімічний елемент Групи тварин контрольні (сірчанокислі солі), Н дослідні 1, дослідні 2, дослідні 3, Н/2 Н 2Н

1 Fe Co 46,1±0,7 44,5±1,0 47,2±0,8 44,8±0,5 45,3±1,0 46,2±1,5 46,9±1,0 45,6±1,1

7 Fe Co 137,7±2,9 138,3±3,8 140,9±4,9 134,7±3,8 140,9±5,4 135,7±5,0 139,4±4,0 147,3±4,0

14 Fe Co 289,2±10,0 301,9±15,3 320,5±12,8 332,2±14,8 322,70±15,6 308,70±14,7 309,10±6,3 309,90±10,6

21 Fe Co 547,6±25,0 517,9±30,3 591,9±25,3 635,5±17,0* 594,5±40,4 544,3±45,6 581,6±20,0 547,5±23,3

28 Fe Co 944,2±31,2 872,4±49,7 1001,6±33,4 1084,8±25,6* 1046,1±47,0 983,9±65,6 973,6±32,2 959,1±35,0

35 Fe Co 1405,7±51,3 1355,1±58,6 1487,0±49,1 1627,8±45,6* 1579,5±66,8 1478,0±95,2 1461,2±35,5 1418,9±54,5

42 Fe Co 1797,9±57,9 1770,2±50,5 1932,7±55,5 2122,6±47,6* 2085,7±79,6* 2008,9±88,6* 1914,2±49,5 1863,8±72,8

Таким чином, комплексні сполуки заліза та кобальту з амінокислотою гліцин, що застосовувались та досліджувались нами в годівлі курчат-бройлерів, порівняно з їх мінеральними солями (сульфати заліза та кобальту), сприяли поліпшенню фізіологічного стану, перебігу обмінних процесів, зростанню маси тіла курчат при 100% збереженості птахопоголівя, що дає можливість використання їх у складі преміксів нового покоління для годівлі сільськогосподарської птиці.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо застосування хелатів заліза та кобальту в раціонах курчат-бройлерів. Встановлено їх позитивний вплив на клінічний стан, показники обміну речовин, продуктивність, збереженість та безпечність продукції порівняно з використанням мінеральних солей заліза та кобальту в годівлі птиці.

1. Вдосконалено спосіб одержання хелатних сполук заліза та кобальту з гліцином, що сприяє збільшенню виходу чистого продукту реакції синтезу: для гліцинату заліза ? 80%, гліцинату кобальту ? 85%.

2. Органічні хелати біометалів є аморфними речовинами. Гліцинат заліза ? порошок світло-коричневого кольору, з легким фруктовим запахом, специфічний на смак, добре розчиняється у воді ? 180 г/л при температурі

3. 20 0С і 435 г/л ? при 40 0С, а в 0,1 н розчині соляної кислоти його розчинність становить 250 г/л при 20 0С та 640 г/л ? при 40 0С.

Гліцинат кобальту ? порошок рожевого кольору без запаху, злегка солонуватий на смак, добре розчиняється у воді та в 0,1 н розчині соляної кислоти. Його розчинність при температурі 40 0С у воді чи 0,1 н розчині соляної кислоти становить понад 1000 г/л.

4. Одержані комплекси належать до мало- (гліцинат заліза) та помірнотоксичних (гліцинат кобальту) сполук. За умов експерименту на мишах LD50 для гліцинату заліза перевищує 5000 мг/кг, для гліцинату кобальту ? становить 1060 мг/кг маси тіла.

5. Застосування досліджуваних органічних комплексонів лабораторним білим щурам вірогідно не змінює клінічні, гематологічні та біохімічні показники в організмі тварин дослідних груп порівняно з контролем. Кумулювання надлишку заліза та кобальту в печінці щурів не встановлено.

6. Оптимальною дозою гліцинату заліза при введенні його в комбікорми для птиці є 260 мг/кг, для гліцинату кобальту ? 2,1 мг/кг корму.

7. Гліцинати заліза та кобальту при згодовуванні їх курчатам-бройлерам активізують еритроцитопоез, що підтвержується зростанням вмісту гемоглобіну на 15% та кількості еритроцитів на 9% порівняно з контролем.

8. Зростання концентрації глюкози (на 5?27%), як і інших біохімічних показників у крові курчат, є свідченням того, що досліджувані хелатні сполуки сприяють кращій засвоюваності органічних сполук корму в шлунково-кишковому каналі дослідних курчат порівняно з контролем.

9. Згодовування з кормом комплексів заліза та кобальту помірно впливало на активність більшості досліджуваних ферментів у крові курчат-бройлерів з дослідної групи 2 (Н) та 3 (2Н), порівняно з контролем, що є свідченням стабільного фунціонального стану печінки та підшлункової залози в їх організмі.

10. Заміна мінеральних солей заліза та кобальту на органічні (гліцинати) в раціонах птиці мясних порід позитивно впливає на приріст маси тіла, економічні показники та збереженість курчат-бройлерів.

Пропозиції виробництву

1. Вдосконалено способи одержання гліцинату заліза та гліцинату кобальту, які можуть бути використані у вітчизняному промисловому виробництві нового покоління преміксів для сільськогосподарських тварин.

2. Для промислових виробників птахівничої продукції розроблені та видані масовим тиражем “Науково-практичні рекомендації щодо застосування гліцинатів марганцю, заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів”, затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини України (наказ № 113 від 7 грудня 2005р.).

3. Результати отриманих досліджень доцільно використовувати у навчальних закладах сільськогосподарського профілю при викладанні дисциплін: „Гігієна тварин”, „Годівля сільськогосподарських тварин”, „Фармакологія”, „Фізіологія сільськогосподарських тварин ”, „Ветеринарна санітарія та гігієна продукції тваринництва”.

1. Соломон В.В., Шевченко Л.В., Засєкін Д.А. Токсичність хелатних сполук гліцинатів заліза та кобальту //Ветеринарна медицина України. ? 2005. ? № 9. ? С. 32?33 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних).

2. Соломон В.В., Засєкін Д.А., Шевченко Л.В. Активність травних ферментів // Сучасне птахівництво. ? 2005. ? № 6 (31). ? С. 10?12 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних).

3. Соломон В.В., Засєкін Д.А., Шевченко Л.В. Активність травних ферментів лабораторних щурів за дії гліцинатів заліза і кобальту // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини

4. ім. С.З. Гжицького, Львів. ? 2005. ? Т.7, (№ 3). ? Ч. 2. ? С. 156?161 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

5. Соломон В.В. Гематологічні показники та ферментативна активність плазми крові щурів за дії гліцинатів заліза і кобальту // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини

6. ім. С.З. Гжицького, Львів. ? 2006. ? Т.8, (№2). ? Ч. 2. ? С. 138?142 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

7. Захаренко М.О., Засєкін Д.А., Шевченко Л.В., Поляковський В.М., Крижанівська О.П., Соломон В.В., Коваленко В.О., Новожицька Ю.М. Науково-практичні рекомендації щодо застосування гліцинатів марганцю, заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів // Київ: НАУ. ? 2005. ? 12 с. (Здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

8. Деклараційний патент України 16025, МПК (2006) А23К1/16 / Корм для курчат-бройлерів / Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Засєкін Д.А., 9. Соломон В.В., Коваленко В.О., Поляковський В.М. Національний аграрний університет. - № u 200601565; Заявл. 15.02.2006; Опубл. 17.07.2006. Бюл. №7 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

10. Деклараційний патент України 16027, МПК (2006) А23К1/16 / Корм для курчат-бройлерів / Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Засєкін Д.А., 11. Соломон В.В., Коваленко В.О., Поляковський В.М. Національний аграрний університет. - № u 200601567; Заявл. 15.02.2006; Опубл. 17.07.2006. Бюл. №7 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

12. Соломон В.В. Щодо токсичності хелатних сполук для тварин // Тези доповідей. Конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції АПК. - Київ, 2005. - С. 78.

13. Соломон В.В., Засєкін Д.А. Вплив хелатних сполук на активність травних ферментів // Матеріали ІІІ Міжнародного конгресу спеціалістів ветеринарної медицини. - Київ, 2005. - С. 102?103.

14. Соломон В.В. Вплив хелатних сполук заліза та кобальту на продуктивність курчат-бройлерів // Тези доповідей. Конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва. - Київ, 2006. - С. 107.

Размещено на .ru