Клініко-експериментальне обґрунтування сучасного анестезіологічного забезпечення тварин залежно від типу больової реакції - Автореферат

Дисертаційна робота є частиною наукової тематики “Вивчити видові особливості запальної реакції у тварин при хірургічній патології та розробити на цій основі ефективні діагностичні та лікувально-профілактичні заходи” (номер держреєстрації 0103U004461) та “Вивчення видових та вікових особливостей ноцицептивних систем, розробка та удосконалення на цій основі сучасних методів анестезіологічного забезпечення у тварин” (номер держреєстрації 0109U003112), а також галузевої науково-технічної програми УААН “Здоровя тварин, якість та безпека тваринницької продукції в Україні” на 2006-2010 роки, завдання 01.101.02 “Розробка та впровадження схем анестезіологічного забезпечення хірургічної допомоги у тварин на основі компютерного аналізу і контролю вегетативної нервової системи”. 4) вивчити гематологічну та гемостазологічну реакції крові за різних схем анестезії при оперативних втручаннях у тварин із вісцеральним та соматичним типом больової реакції; Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що теоретично і клініко-експериментально обґрунтовано та розроблено сучасні схеми анестезіологічного забезпечення оперативних втручань у тварин різних видів за вісцерального і соматичного типів больової реакції із урахуванням функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС). Доведено, що больова реакція за хірургічної патології супроводжується збудженням антиноцицептивної та стрес-регулювальної систем організму тварин із зростанням рівнів у крові ендогенного опіоїда ?-ендорфіну та кортизолу, які найвищі за недостатньої аналгезії традиційних схем анестезії (ацепромазин-тіопенталова у свиней та ксилазин-тіопенталова у собак). За матеріалами дисертаційної роботи розроблено методичні рекомендації, затверджені і прийняті до впровадження у практику ветеринарної медицини: науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України - “Моніторинг анестезованих тварин” (протокол № 4 від 23 грудня 2004 р.), “Використання лапароскопії у ветеринарній хірургії” (протокол № 3 від 20 грудня 2006 р.); науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України “Анестезіологічне забезпечення тварин” (протокол № 1 від 20 грудня 2007 р.); вченою радою факультету ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету “Анестезія свійських тварин та методи її контролю” (протокол № 12 від 2 липня 2009 р.). матеріали роботи ввійшли до підручника “Оперативна хірургія, анестезіологія та топографічна анатомія” (Біла Церква, 2006 р.), затвердженого міністерством аграрної політики України для підготовки фахівців у вищих аграрних навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації за спеціальністю “Ветеринарна медицина”.У звязку з цим, у кнурів із масою тіла 150-450 кг (60 гол., по 15 гол. у групі) за кривавого відкритого способу кастрації вивчали ефективність низки схем внутрішньовенної (через очний синус) анестезії: у 1-й групі (традиційне застосування нейролептика з загальним та місцевим анестетиками) внутрішньомязово (в/м) спочатку інєктували 1% розчин ацепромазину в дозі 0,5 мг/кг маси тіла, а потім через 15 хв - внутрішньовенно (в/в) 10% розчин тіопенталу натрію - 8 мг/кг. Для місцевої анестезії використовували 3% розчин новокаїну по 10 мл у паренхіму кожного сімяника; у 2-й - в/в інєктували 1% розчин ацепромазину (0,8 мг/кг), а у сімяники - по 10 мл 1% розчину хіноксикаїну (новий вітчизняний місцевий анестетик); у 3-й - для премедикації за 15 хв до операції в/м - 1% розчин ацепромазину (0,5 мг/кг), а потім для наркозу в/в - 5% розчин кетаміну (4 мг/кг) та інтратестикулярно - 2% розчин лідокаїну по 10 мл на сімяник; у 4-й групі за 20 хв до кастрації в/м - 0,25% розчин нейролептика дроперидолу (0,15 мг/кг), після чого в/в - 5% розчин кетаміну (4 мг/кг), а інтратестикулярно - 3% розчин новокаїну по 10 мл на сімяник. Для внутрішньовенної анестезії використовували: у 1-й групі - 5% розчин кетаміну (5 мг/кг), а для її подовження - 3 мг/кг; у 2-й, після премедикації, в/в повільно - 10% розчин тіопенталу натрію в дозі 10 мг/кг та 7 мг/кг - для подовження анестезії; у 3-й, після премедикації, спочатку інєктували в/в 5% розчин кетаміну (2,5 мг/кг), а потім - 10% розчин тіопенталу натрію, 8 мг/кг та для подовження анестезії - 5 мг/кг; у 4-й спочатку в/в 5% розчин кетаміну - 2,5 мг/кг, потім 10% розчин тіопенталу натрію - 8 мг/кг, та 5 мг/кг для подовження анестезії; у 5-й групі за 20 хв до інєкції анестетика премедикацію здійснювали в/м - 1% ацепромазин (0,5-1 мг/кг) та 5% розчин трамадолу гідрохлориду (2,5 мг/кг). Собак віком 1-10 років (n=45) з переломами стегнової чи плечової кісток залежно від схеми анестезії розділили на три групи по 15 гол. у кожній: у 1-й групі для премедикації та анестезії за 15 хв до інєкції основного анестетика внутрішньомязово вводили 1% розчин ацепромазину (0,5 мг/кг) в комбінації з 5% кетаміном (8 мг/кг), а безпосередньо перед остеосинтезом - в/в повільно 5% розчин тіопенталу натрію в дозі 5 мг/кг та 2,5 мг/кг для подовження анестезії; у 2-й (традиційна схема) для