Клініко-експериментальне обґрунтування методів хірургічного лікування хворих на хронічний гнійний середній отит - Автореферат

Сучасний етап розвитку отохірургії характеризується дискусією, що не вщухає, між прихильниками відкритого (антромастоїдальна порожнина, відкрита в зовнішній слуховий прохід) та закритого (трансмастоїдальний підхід зі збереженням задньої кісткової стінки зовнішнього слухового проходу) методів. За відкритого варіанту утворюється сполучення трепанаційної порожнини і зовнішнього слухового проходу, що вимагає точної оцінки співвідношення аерації і площі поверхні шкіри, яка встеляє порожнину (В.А. Коломійченка Академії медичних наук України: “Обґрунтувати, апробувати і впровадити в клінічну практику методи лікування гострих і хронічних гнійних середніх отитів із застосуванням ферментів мікробного походження і полівалентних інгібіторів протеїназ” (1987-1988 рр.), номер держреєстрації 0187.0009731; “Розробити, вивчити ефективність і впровадити в клінічну практику нові методи консервативного і хірургічного лікування хворих хронічним гнійним середнім отитом” (1988-1991 рр.), №0189.0U060940; “Розробити нові методи хірургічного лікування хворих хронічним гнійним середнім отитом, спрямовані на відновлення анатомії і функції середнього вуха” (1992-1995 рр.), №UA01004163P; “Розробка і впровадження хірургічних методів пересадки штучних структур слухового апарату людини” (1997-1999 рр.), №0198U003539. В акустичному експерименті на ізольованих блоках скроневої кістки людини вивчити вплив задньої стінки зовнішнього слухового проходу на звукопроведення і порівняти особливості звукопроведення при моделюванні відкритого варіанта тимпанопластики та тимпанопластики з мастоїдопластикою. В експерименті на ізольованих блоках скроневої кістки людини за допомогою гідрофона, встановленого в основний завиток завитки, зареєстрована більш висока амплітуда відповідей при моделюванні закритого варіанта тимпанопластики в порівнянні з відкритим варіантом на частотах 200-4000 Гц та з мастоїдопластикою на частотах 800-2000 Гц, що свідчить про більшу функціональну ефективність на цих частотах при закритому варіанті.Дві групи порівняння - це 61 хворий на ХГСО, кому було виконано відкритий варіант тимпанопластики (ВТ) і 59 хворих - кому було виконано тимпанопластику з мастоїдопластикою (МП). Тривалість лікування хворих на ХГСО, у яких застосовувалася лікарська суміш, була значно меншою (10,8 дня), ніж у хворих, що одержували традиційне лікування (13,4 дні). ЗТ зроблена 127 хворим на ХГСО: у 76 (59,8%) хворих була холестеатома; у 33 (26%) хворих - ХГСО в стані ремісії з періодичними загостреннями; у 13 (10,2%) - суха перфорація барабанної перетинки; у 5 (4%) - наслідки ХГСО. При вузькому адитусі чи його блокуванні і відсутності достатньої вентиляції соскоподібного відростка (42 хворих), особливо, коли мав місце набряк слизової оболонки адитуса та аттика чи спаєчний процес, а також за наявності холестеатоми в ретротимпанальних карманах (62 хворих), робили задню тимпанотомію. Хворим з дефектом латеральної стінки аттика і задньої стінки слухового проходу (внаслідок руйнування холестеатомою чи після проведення ендомеатальної аттикотомії), їх відновлювали за допомогою пластинки з декальцинованої кісткової тканини (ДКТ) (24 хворих), або пластинкою, сформованою з кісткового пилу, змішаного з аутофібриновим клеєм (13 хворих), або відмодельованим фрагментом кортикальної кістки соскоподібного відростка (44 хворих).Розроблено новий спосіб закритого варіанта тимпанопластики, при якому відновлюється задня стінка слухового проходу і латеральна стінка аттика пластинкою демінералізованого кісткового трансплантату або кістковою пастою, забезпечується повітряність барабанної порожнини і мастоїдо-тимпано-тубарний дренажний шлях. Передопераційна підготовка хворих на ХГСО до тимпанопластики з введенням в барабанну порожнину розробленої нами комплексної лікарської суміші, що складається з полівалентного інгібітора протеїназ контрикалу, ферменту грибкового походження терилітина й антибіотика, підібраного по антибіотикограмі, дозволяє скоротити терміни лікування з 13,4 до 10,8 днів. В акустичному експерименті на блоках скроневої кістки людини встановлено, що формування великої повітряної антромастоїдальної порожнини, що сполучається з барабанною порожниною, при мастоїдектомії веде до поліпшення (р<0,01) проведення звуків до завитки на низьких і середніх частотах на відміну від облітерації порожнини соскоподібного відростка, що знайшло своє підтвердження в клініці: пороги повітряного звукопроведення після закритого варіанту тимпанопластики на частотах 250, 500 і 1000 Гц були нижче (р<0,05) у порівнянні з порогами на цих саме частотах після мастоїдопластики. Експериментальними даними і результатами клінічних досліджень встановлено, що збереження чи відновлення задньої кісткової стінки зовнішнього слухового проходу, як це відбувається при закритому варіанті тимпанопластики, приводить до поліпшення проведення звуків (р<0,01) середнім вухом до завитки у діапазоні частот від 250 до 4000 Гц у порівнянні з відсутністю задньої стінки і утворенням відкритої в зовнішній слух

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ