Аналіз захворюваності на гіпотиреоз та ендемічний зоб на радіаційно-ендемічних територіях Прикарпаття. дослідження поєднаного впливу малих доз радіації, обумовлених забрудненням ґрунту і води радіонуклідами та ендемічної місцевості на щитовидну залозу.
При низкой оригинальности работы "Клініко-експериментальне дослідження впливу малих доз радіації на щитовидну залозу в ендемічній зоні Прикарпаття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
З ендокринних органів першою зазнала радіаційного впливу щитовидна залоза, що було зумовлено викидом у атмосферу великої кількості радіоізотопів йоду. Гострота проблеми викликана тим, що щитовидна залоза є однією з важливих залоз ендокринної системи, якій належить провідна роль у загальному гормональному балансі. Проблема радіаційного пошкодження щитовидної залози після аварії на ЧАЕС загострюється тим, що випадання радіоактивного йоду спостерігалось на територіях ендемічних по зобу. Аналізуючи дані літератури відносно впливу малих доз радіації на організм людини в цілому і на системи, органи, тканини і клітини, ми дійшли висновку, що питання морфологічної перебудови щитовидної залози висвітлені недостатньо і є досить суперечливими. На нашу думку, доцільним і необхідним є вивчення морфо-функціонального стану щитовидної залози в умовах довготривалої дії малих доз радіації, зумовлених забрудненістю грунту і води на територіях ендемічних по зобу, які постраждали від радіоактивних викидів після аварії на ЧАЕС.Друга група обстежених складалась з 260 осіб, що постійно проживали на територіях, які піддались впливу радіоактивної хмари після аварії на Чорнобильскій атомній електростанції, як в "йодний" (квітень - травень 1986 р), так i в наступний "безйодний" період (з 1986 по 1997 р.) (Снятинський р-н). Контрольна - третя група складала 200 осіб, що постійно проживають з 1986 року на території, яка не вважається забрудненою радіонуклідами після аварії на ЧАЕС (Тисменицький р-н). За умов відповідно набраної кількості балів обстежуваному проводилось дослідження функції щитовидної залози за допомогою лабораторно-інструментальних методів діагностики. Вміст тироксину та трийодтироніну у сироватці крові визначали прямим (безекстракційним) методом за допомогою радіоімунологічних наборів "Ріо-Т4-ПГ" i "Pio-Т3-ПГ" Білоруського інституту оргхімії, рівень ТТГ визначали одностадійним твердофазним імуноферментним методом за загальноприйнятою методикою з допомогою стандартного набору “TSH EIA DIAPLUS” щвейцарської фірми “Roche” для автоматичного аналізатора “Cobas Core” У Городенківському районі тварин поселили на 1 міс. в с.Воронів (І група), де за даними збірника “Дозиметрическая паспортизация населенных пунктов Украины” щільність забруднення території радіонуклідами Cs137 i Sr90 на 1992 рік становила 1,11 і 0,08 Кі/км2 відповідно.В умовах ендемічної місцевості Прикарпаття в осіб, які проживають на території забрудненій після аварії на ЧАЕС довгоживучими радіонуклідами Cs137 i Sr90, спостерігається збільшення захворюваності на гіпотиреоз. Таке зростання за даними експерименту обумовлено дією на паренхіму щитовидної залози малих доз опромінення, про що свідчить наростання патогістологічних змін в залежності від терміну перебування тварин на забруднених радіонуклідами територіях. У досліджуваних районах Івано-Франківської області протягом 1986-1999 рр. спостерігаються фазні зміни захворюваності на ендемічний зоб, які не повязані із рівнем забрудненості території радіонуклідами після аварії на ЧАЕС. Розроблена діагностична скринінг-система активного виявлення гіпотиреозу дозволяє встановити діагноз у 76,6% випадків і може бути використана як метод догоспітальної оцінки зниження функції щитовидної залози при масовому обстеженні населення. Перебування піддослідних тварин протягом 1 міс в селах із різним ступенем забрудненості (від 1 до 5 Кі/км2) показало наростання патогістологічних проявів у залежності від рівня забрудненості грунту і води.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. В умовах ендемічної місцевості Прикарпаття в осіб, які проживають на території забрудненій після аварії на ЧАЕС довгоживучими радіонуклідами Cs137 i Sr90, спостерігається збільшення захворюваності на гіпотиреоз. Таке зростання за даними експерименту обумовлено дією на паренхіму щитовидної залози малих доз опромінення, про що свідчить наростання патогістологічних змін в залежності від терміну перебування тварин на забруднених радіонуклідами територіях.
2. У досліджуваних районах Івано-Франківської області протягом 1986-1999 рр. спостерігаються фазні зміни захворюваності на ендемічний зоб, які не повязані із рівнем забрудненості території радіонуклідами після аварії на ЧАЕС.
3. Розроблена діагностична скринінг-система активного виявлення гіпотиреозу дозволяє встановити діагноз у 76,6% випадків і може бути використана як метод догоспітальної оцінки зниження функції щитовидної залози при масовому обстеженні населення.
4. Дія малих доз гама - опромінення проявляється дистрофічними змінами паренхіми щитовидної залози та її гіпофункцією. Перебування піддослідних тварин протягом 1 міс в селах із різним ступенем забрудненості (від 1 до 5 Кі/км2) показало наростання патогістологічних проявів у залежності від рівня забрудненості грунту і води. Збільшується кількість великих за розмірами фолікулів та змінюється їх форма, зростає площа просвіту фолікулів, зменшується частка фолікулярного епітелію.
5. Морфологічні прояви недостатності функції щитовидної залози найбільш виражені при перебуванні тварин протягом 2, 3,5, 6, 12 міс, у місцевості з забрудненістю грунту і води понад 5 Кі/км2. У функціонуючих фолікулах тироцити зменшені в розмірах і характеризуються ознаками зниження секреторної активності.
6. В ультраструктурній організації типовими проявами є нерівномірне розширення елементів ендоплазматичної сітки за рахунок зменшення питомої ваги інших органел, явища накопичення і затримки секреторних гранул у цитоплазмі тироцитів.
7. У піддослідних тварин відповідно до рівня забрудненості та часу тривалості експерименту поступово наростають функціональні ознаки гіпотиреозу: збільшення маси тіла, зниження вмісту Т3 та Т4 при одночасному збільшенні рівня ТТГ.
8. Зростаюче накопичення в тканинах експериментальних тварин вмісту стронцію в залежності від терміну перебування на забруднених радіонуклідами ендемічних територіях свідчить про значну роль радіаційного фактору в розвитку гіпотиреозу.
Практичні рекомендації
1. Запровадити анкетування в усіх ендокринологічних кабінетах радіаційно-забруднених регіонів України для активного виявлення гіпотиреозу.
2. При обстеженні населення радіаційно-ендемічних районів на предмет патології щитовидної залози використовувати розроблену скринінг-систему, побудовану на діагностичних критеріях гіпотиреозу.
3. При підозрі на зниження функції щитовидної залози за даними анкетування застосувати в обовязковому порядку визначення рівня Т3,Т4,ТТГ, холестерину, показників полікардіограми.
Список литературы
1. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Орішко Я.А. Морфо-функціональний стан деяких внутрішніх органів в умовах постійної дії малих доз радіації// Галицький лікарський вісник.-1996.-Т.3.№1.-С.84-92. (Самостійно проводив постановку експерименту, забір матеріалу, біохімічні і лабораторні дослідження, статистичну обробку результатів).
2. Боцюрко В.І.,Боцюрко Ю.В.,Орішко Я.А. Інформативність клінічних даних за активного виявлення хворих на гіпотиреоз. //Ендокринологія. - 1998.-Т.3, №1. - С.99-101. (Самостійно проводив підбір та обстеження хворих, статистичну обробку, підготовку наукових даних до публікації).
3. Орішко Я.А.Розробка діагностичних критеріїв гіпотиреозу в радіаційно-ендемічних умовах Прикарпаття //Галицький лікарський вісник. - 1999.-Т.6,№1. - С.49-51. (Самостійно проводив інформаційний пошук, підбір та обстеження хворих, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів).
4. Орішко Я.А. Малі дози радіації і щитовидна залоза (Огляд літератури) //Галицький лікарський вісник.-1999.-Т.6.-№.1.-С.105-108. (Самостійно проводив інформаційний пошук, на основі аналізу літератури було визначено напрямок, мету і задачи дослідження).
5. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б.,Орішко Я.А., Юрах А.О., Захараш А.Д. Морфо-функціональний стан щитовидної залози під впливом малих доз радіації. //Доповіді Міжнарод. наук-практ.конф. ”Морфологія-практичній ветеринарії та медицині”. Вісник держ.аграр.універ. -Біла Церква. -1998.-Вип.6,ч.2.-С.132-134.
6. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Орішко Я.А., Юрах А.О., Захараш А.Д. Структура внутрішніх органів в умовах довготривалої дії малих доз радіації //Матеріали ІІ-го Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (АГЕТ) України, Луганськ. -1998.
- С.84-85.
7. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Толоконнікова Н.М., Орішко Я.А. Цитоморфологічна характеристика еритроцитів при гіпотиреозі.//Матеріали ІІ-го Національного конгресу АГЕТ України, Луганськ. -1998.-С.85-86.
8. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Орішко Я.А., Юрах А.О., Захараш А.Д. Вплив довготривалої дії малих доз радіації на стан внутрішніх органів //Тез.допов.наук.-прак.конфер. ”Медична реабілітація потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” -Трускавець,1996. -С.82-84.
9. Орішко Я.А. До питання впливу малих доз радіації на стан щитовидної залози //Тез.допов.XXVIII обласної конференції молодих вчених-медиків.-Івано-Франківськ,1994.-С.10
10. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Орішко Я.А., Юрах А.О., Захараш А.Д Морфо-функціональний стан внутрішніх органів в умовах дії малих доз радіації //Тез.допов.міжнарод.конф.”Актуальні питання морфології” -Тернопіль, 1996.-Т.1.-С.167-168.
11. Орішко Я.А.Морфо-функціональний стан деяких внутрішніх органів в умовах дії малих доз радіації //Тез.допов.Міжнародного конгресу молодих вчених Українців.-Івано-Франківськ, 1995.-С..38.
