Клініко-економічна ефективність оперативних та консервативних методів лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози - Автореферат

За даними Інституту урології та нефрології АМН України розповсюдженість ДГПЗ в Україні у 2001 ріці становила 722,7 на 100000 чоловічого населення, що в абсолютних числах складає 124812 хворих, які потребують урологічного нагляду та лікування (Павлова Л.П., Сайдакова Н.О., 2002). В даний час “золотим стандартом” в лікуванні ДГПЗ вважається трансуретральна резекція простати. Дисертаційна робота виконувалась за планом науково-дослідних робіт, є фрагментом комплексної теми: “Розробити покази та протипокази до застосування мікрохвильової гіпертермії у хворих на доброякісну гіперплазію простати на основі вивчення ефективності лікування за допомогою апарату АЛМГП-01 з метою покращення якості життя пацієнтів” № держреєстрації 0199МООЮ39. Метою роботи було порівняльне вивчення клінічної та економічної ефективності оперативних та консервативних методів лікування хворих на ДГПЗ, дослідження змін ультраструктурної будови детрузора у хворих на ДГПЗ при лікуванні ?1А-адреноблокатором “Омніком”. Розробити алгоритм диференційованого застосування різних груп препаратів та підходів до лікування ДГПЗ.В основу роботи покладені результати клінічного обстеження 508 хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, які за період з 1997 по 2001 р. отримували консервативне та оперативне лікування в клініці урології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького та підлягали динамічному спостереженню протягом року. Медикаментозне лікування проведено у 238 хворих, в тому числі, для вивчення ефективності комбінованої терапії група хворих чисельністю 42 пацієнти отримувала одночасно два препарати: “Омнік” і “Проскар”. У пацієнтів, що отримували медикаментозне лікування ми застосовували наступні препарати: “Омнік” (тамсулозин “Yamanouchi”), який належить до групи а1А-адреноблокаторів; “Проскар” (фінастерид “MSD”) - блокатор 5-а-редуктази та “Простамол-уно” (“Берлін-Хемі АГ”) - рослинний препарат. В порівняльному аспекті оцінювались особливості перебігу захворювання та зміни зі сторони нижніх сечових шляхів 44 пацієнтів, які не отримували жодного лікування і підлягали динамічному спостереженню протягом року. Для вивчення впливу а1А-адреноблокатора “Омніку” на детрузор у хворих на ДГПЗ проводилось його електронно-мікроскопічне дослідження.У хворих на ДГПЗ в умовах інфравезікальної обструкції, згідно з даними ультраструктурних досліджень, розвиваються порушення мікроциркуляції та оксигенації детрузора, і, як наслідок цього, пошкодження мітохондрій, ендоплазматичного ретикулуму, плазматичної мембрани гладких мязових клітин, безмієлінових нервових волокон. Виявлено передапоптичний стан деяких гладких мязових клітин та фібробластів в детрузорі у хворих на ДГПЗ. Блокатор а1А-адренорецепторів “Омнік” справляє позитивний вплив на ультраструктурну будову детрузора, який проявляється у відновленні у клітинах кисень-залежного метаболізму за участю мітохондрій та нормалізації мікроциркуляції. В сучасних економічних умовах України у звязку з невисокою заробітною платнею медичного персоналу та порівняно малими витратами, повязаними з перебуванням хворого в стаціонарі, вартість лікування ДГПЗ в основному зумовлена витратами на медикаментозне забезпечення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У хворих на ДГПЗ в умовах інфравезікальної обструкції, згідно з даними ультраструктурних досліджень, розвиваються порушення мікроциркуляції та оксигенації детрузора, і, як наслідок цього, пошкодження мітохондрій, ендоплазматичного ретикулуму, плазматичної мембрани гладких мязових клітин, безмієлінових нервових волокон. Виявлено передапоптичний стан деяких гладких мязових клітин та фібробластів в детрузорі у хворих на ДГПЗ.

2. Блокатор а1А-адренорецепторів “Омнік” справляє позитивний вплив на ультраструктурну будову детрузора, який проявляється у відновленні у клітинах кисень-залежного метаболізму за участю мітохондрій та нормалізації мікроциркуляції.

3. Хірургічне лікування хворих на ДГПЗ - клінічно та економічно найефективніше. В сучасних економічних умовах України у звязку з невисокою заробітною платнею медичного персоналу та порівняно малими витратами, повязаними з перебуванням хворого в стаціонарі, вартість лікування ДГПЗ в основному зумовлена витратами на медикаментозне забезпечення. Економічна вартість ТУРП є у 3,9 раза меншою від річної вартості лікування “Омніком” та у 6,8 раза меншою ніж “Проскаром”.

4. З огляду на клініко-економічну ефективність при консервативному лікуванні ДГПЗ найбільш виправдане застосування а-адреноблокаторів, враховуючи швидкий ефект лікування, можливість застосування незалежно від розмірів передміхурової залози та вартість. Позитивний ефект застосування “Омніку” наявний у 78,4% хворих. Протягом року досягнуте зменшення симптоматики захворювання за шкалою I-PSS на 47,4% у хворих з помірною та на 41,8% з тяжкою симптоматикою захворювання, збільшення Qmax відповідно на 31,4% та на 28,3%, Qave на 26,9%, зменшення обєму залишкової сечі на 53,9%.

5. Комбінована терапія із застосуванням а1А-адреноблокатора “Омніку” та інгібітора 5-а-редуктази “Проскару” за ефективністю дорівнює монотерапії “Омніком”, і тому клінічно та економічно недоцільна.

6. Враховуючи наростання симптоматики протягом року в групі пацієнтів, які підлягали динамічному спостереженню (збільшення сумарного балу за шкалою I-PSS на 20%, зменшення максимальної швидкості сечовипускання на 10,6% та середньої на 9,4%, зростання обєму залишкової сечі на 19,3%), доцільний ранній вибір тактики лікування.

7. Вибір тактики лікування у хворих на ДГПЗ залежить не тільки від клінічної ефективності різних методів лікування, але й від їх вартості і повинен проводитись згідно з розробленим алгоритмом, який враховує наявність прямих показів до оперативного втручання, вираженість симптоматики за шкалою I-PSS, вартість лікування та час, необхідний для отримання ефекту від різних груп препаратів.