Клініко-ехокардіографічна характеристика кардіопатії у підлітків, обумовленої малими структурними аномаліями серця - Автореферат

В структурі захворювань серця у дітей і підлітків значну питому вагу займають кардіопатії незапального ґенезу, природа котрих до цього часу ще не розшифрована повністю. Як відомо, цей період статевого дозрівання характеризується рядом анатомофізіологічних особливостей нейрогуморальної регуляції, лабільністю вегетативної нервової системи, інтенсивною гормональною перебудовою, швидким зростанням, своєрідністю морфоструктури серця, що обумовлює частоту різноманітних минущих розладів в системі кровообігу і нерідко зниження її адаптаційних можливостей. В звязку з нечисленністю відомостей в літературі з даної проблеми у підлітків, її великою актуальністю розпочато наше дослідження, важливе з діагностичних позицій, оцінки адаптації до фізичних навантажень, реабілітації цього контингенту. Визначена велика частота змін біоелектричної і механічної активності міокарда у підлітків з ДК, установлені негативні фактори, які впливають на виникнення порушень ритму, діастолічної функції лівого шлуночка, що розширює уявлення про патогенез розладів кардіогемодинаміки. Дослідження провадились в поліклініці, клініці і лабораторії функціональної діагностики Українського НДІ охорони здоровя дітей і підлітків за його планом НДР в межах республіканської проблеми "Охорона здоровя дітей шкільного віку і підлітків".Малі структурні аномалії серця у підлітків обумовлюють розвиток диспластичної кардіопатії, яка проявляється кардіальними скаргами, зниженням толерантності до фізичних навантажень, наявністю шуму, нерідко - екстратонів в сполученні із екстракардіальними стигмами дизембріогенезу сполучної тканини. При ультразвуковому дослідженні серця у підлітків з диспластичною кардіопатією виявляються одиничні (52,1%) або множинні (27,4%) аберантні хорди в його порожнинах, частіше в лівому шлуночку, іноді з локальною гіпертрофією в місцях їх прикріплення, пролабування мітрального клапана I-II ступеня із зміною структури стулок (58,1%), рідше-сполучене пролабування ряду клапанів (38,1%), в окремих випадках - інші аномалії. У підлітків з диспластичною кардіопатією, як і у здорових однолітків, з віком спостерігається збільшення основних ехокардіографічних показників. У половини підлітків з диспластичною кардіопатією спостерігаються морфофункціональні зміни у вигляді збільшення поперечних діаметрів кореня аорти, лівого і правого шлуночків, у третини - лівого передсердя, витончення міокарда лівого шлуночка і міжшлуночкової перегородки, зниження насосної і скорочувальної функцій (44,4%). Виникненню порушень ритму серця при диспластичній кардіопатії у підлітків сприяють аберантні хорди в його порожнинах, локальна гіпертрофія міокарда в місцях їх прикріплення, пролабування мітрального клапана із збільшенням тракції папілярних мязів, ступінь регургітації, особливо в сполученні з діастоличною дисфункцією лівого шлуночка і ділатацією лівого передсердя.

1. Малі структурні аномалії серця у підлітків обумовлюють розвиток диспластичної кардіопатії, яка проявляється кардіальними скаргами, зниженням толерантності до фізичних навантажень, наявністю шуму, нерідко - екстратонів в сполученні із екстракардіальними стигмами дизембріогенезу сполучної тканини.

2. При ультразвуковому дослідженні серця у підлітків з диспластичною кардіопатією виявляються одиничні (52,1%) або множинні (27,4%) аберантні хорди в його порожнинах, частіше в лівому шлуночку, іноді з локальною гіпертрофією в місцях їх прикріплення, пролабування мітрального клапана I-II ступеня із зміною структури стулок (58,1%), рідше -сполучене пролабування ряду клапанів (38,1%), в окремих випадках - інші аномалії.

3. У підлітків з диспластичною кардіопатією, як і у здорових однолітків, з віком спостерігається збільшення основних ехокардіографічних показників. Статеві відрізнення у здорових проявляються в старшій віковій групі з перевагою параметрів у юнаків в порівнянні з дівчатами. При диспластичній кардіопатії такі відрізнення зявляються вже в ранньому пубертатному періоді.

4. У половини підлітків з диспластичною кардіопатією спостерігаються морфофункціональні зміни у вигляді збільшення поперечних діаметрів кореня аорти, лівого і правого шлуночків, у третини - лівого передсердя, витончення міокарда лівого шлуночка і міжшлуночкової перегородки, зниження насосної і скорочувальної функцій (44,4%). В порівнянні із здоровими однолітками переважає гіпокінетичний тип гемоциркуляції. Множинні малі структурні аномалії в більшій мірі негативно впливають на стан порожнин серця і його функціональну спроможність в порівнянні з одиничними.

5. Диспластична кардіопатія супроводжується частотою змін біоелектричної активності міокарда, особливо порушень процесу реполяризації (66,5%), ритму серця з переважанням екстрасистолії, а також механічної його діяльності. Часто реєструються пороговий (48,8%) і патологічний (19,1%) типи РЕКГ, що свідчить про зниження адаптації до фізичного навантаження, транзіторну ішемію міокарда, і незадовільні показники фізичної працездатності за тестом PWC-170 (31,2%).

6. Виникненню порушень ритму серця при диспластичній кардіопатії у підлітків сприяють аберантні хорди в його порожнинах, локальна гіпертрофія міокарда в місцях їх прикріплення, пролабування мітрального клапана із збільшенням тракції папілярних мязів, ступінь регургітації, особливо в сполученні з діастоличною дисфункцією лівого шлуночка і ділатацією лівого передсердя.

7. При спостереженні в катамнезі (1,5-2 роки) у переважної більшості підлітків з диспластичною кардіопатією зберігаються зміни показників інструментальних методів, досліджень серця, що указує на їх стабільність. Майже у третини пацієнтів відмічено погіршення деяких параметрів, особливо поява порогового або патологічного типів РЕКГ.

8. Наявність змін клініко-кардіогемодинамічних показників, зниження насосної, скорочувальної функцій міокарда і адаптації до фізичних навантажень у підлітків з малими структурними аномаліями серця диктує необхідність диспансерного спостереження за такими пацієнтами у кардіолога з проведенням відповідних досліджень і лікувально-профілактичних засобів.

Практичні рекомендації.

1. Діагноз диспластичної кардіопатії базується на виявленні малих структурних аномалій серця в сполученні з кардіальними скаргами і порушеннями його клініко-інструментальних показників.

2. На перших етапах діагностики диспластичної кардіопатії необхідно керуватися : даними анамнезу (особливо перебіг вагітності, шкідливості і захворювання у матері), клінічних досліджень (кардіальні скарги, наявність приглушеності тонів серця, екстратонів, стигм дизембріогенезу сполучної тканини), ЕКГ в спокою і з фізичним навантаженням ( велоергометрія, проба Мастера або 20-25 присідань), ФКГ. Указані методи функціональної діагностики допомагають оцінити біоелектричну, механічну активність міокарда, ритм серця, характер, локалізацію і довготривалість шуму, наявність екстратонів, тип РЕКГ.

3. При підозрі на малі структурні аномалії серця обовязково треба провадити його ультразвукове дослідження, яке дозволяє судити про морфологію структур, розміри порожнин і крупних судин, стан клапанного апарату, скорочувальної, насосної функцій міокарда, типи гемодинаміки. При цьому особливу увагу звертають на аберантні хорди, їх топографію, гіпертрофію в місцях прикріплення, структуру і пролабування клапанів, його ступінь, сполучення різних МСА, при допплєровському дослідженні - на регургітацію і її ступінь, діастолічну функцію лівого шлуночка.

4. Підлітки з диспластичною кардіопатією повинні знаходитися під диспансерним спостереженням у кардіолога з моніторуванням основних показників серцево-судинної системи не рідше 2 разів на рік: ЕКГ в спокою і з фізичним навантаженням, ФКГ, виміряння артеріального тиску за Н.С. Коротковим, котрі заносяться в спеціальну карту або компютер. Бажано щорічно провадити ультразвукове дослідження серця для оцінки параметрів кардіогемодинаміки, його скорочувальної і насосної функцій.

5. Для поліпшення функціональних можливостей серцево-судинної системи і адаптації до фізичних навантажень необхідний диференційований підхід до їх нормування під строгим лікарським контролем (велоергометричний або ступінчастий варіанти тесту PWC-170, функціональні проби з фізичним навантаженням, особливо в сполученні з ЕКГ). кардіопатія підліток ехокардіографія

1. Богмат Л.Ф., Савво І.Д., Ахназарянц Е.Л., Введенська Т.С. Характеристика клініко-гемодинимічних показників у підлітків з диспластичною кардіопатією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - N1. - С. 25-28.

2. Введенська Т.С. Морфофункціональний стан серця у підлітків з дисластичними кардіопатіями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - N7. - C. 9-12.

3. Богмат Л.Ф., Давидко Л.В., Ахназарянц Е.Л., Введенская Т.С., Чистяк О.А. Клинико-гемодинамические особенности у подростков с первичной артериальной гипертензией и "малыми" кардиальными стигмами дизэмбриогенеза // Укр.кардіол.журнал. - 1998. - N11. - С. 36-38.

4. Введенская Т.С. Морфофункциональное состояние сердца у подростков с диспластической кардиопатией и нарушениями его ритма // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - N24. - С. 82-85.

5. Введенская Т.С. Функциональное состояние миокарда у подростков с диспластической кардиопатией // Вісник проблем біології і медицини - 1999. - N1. - C. 69-72.

6. Введенская Т.С. Морфологические особенности диспластических кардиопатий у подростков по данным эхокардиографии // Медицина сегодня и завтра: Сб.ст./ ХГМУ - Харьков, 1997. Вып.2.- C. 85-86.

7. Введенская Т.С. Клинико-инструментальная характеристика диспластических кардиопатий у подростков // Актуальні проблеми охорони здоровя дітей шкільного віку і підлітків. Матеріали науково-практичної конференції. - Харків, 1997. - C. 81-83.

8. Богмат Л.Ф., Введенская Т.С. Ахназарянц Е.Л., Савво И.Д. Диспластические кардиопатии у подростков // Актуальні проблеми охорони здоровя дітей шкільного віку і підлітків. Матеріали науково-практичної конференції. - Харків, 1997. - C. 64-66.

9. Богмат Л.Ф., Савво І.Д., Толмачева С.Р., Ахназарянц Е.Л. Введенская Т.С. Диференційна діагностика диспластичних та ревматичних уражень серця у дітей // Матеріали Другого Національного Конгресу ревматологів України. - Київ, 1997. - C. 57-58.

Размещено на .ru