Клініко-допплерографічні особливості порушень мозкового кровообігу при стенотично-оклюзуючій патології судин вертебро-базилярного басейну - Автореферат
Визначення варіантів порушення гемодинаміки у вертебро-базилярному басейні на основі комплексного клініко-інструментального дослідження хворих з розладами мозкового кровообігу на тлі стенотично-оклюзуючої патології артерій. Стан механізмів ауторегуляції.
При низкой оригинальности работы "Клініко-допплерографічні особливості порушень мозкового кровообігу при стенотично-оклюзуючій патології судин вертебро-базилярного басейну", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Кількість розладів кровообігу у вертебро-базилярному басейні (ВББ) становить 30% усіх діагностованих порушень мозкового кровообігу. Патологічні зміни цих артерій характеризуються рядом особливостей, звуження магістральних сегментів ХА часто виникають за наявності впливу на них вроджених вад розвитку та численних позасудинних чинників, дія яких посилюється завдяки віковим та атеросклеротичним змінам (Верещагин Н.В., 1980, 1997; Винницький О.Р., 1987; Дубенко Є.Г., 1989), що значно ускладнює топічну діагностику та вибір тактики лікування, у тому числі з використанням оперативних методів (Волошин П.В., 1991; Баркаускас Э.М.,1991; Яковенко Л.М., 2001; Schmidt-Elsaesser R. et al., 2000 та інш.). Використання сучасних діагностичних технологій: селективної ангіографії (АГ), компютерної томографії (КТ), ядерномагнітної резонансної томографії (МРТ), однофотонної емісійної компютерної томографії (ОФЕКТ), ультразвукової судинної діагностики (УЗДГ), компютерної електроенцефалографії (ЕЕГ) та інш. забеспечує можливість виявлення та спостереження в динаміці структурних та функціональних змін в артеріях і речовині головного мозку (Ромоданов А.П. та співав., 1995; Зозуля Ю.П., 1996; Кузнецова С.М., 1998). Все це зумовило вибір напрямку наших досліджень - визначення найбільш інформативних допплерографічних критеріїв для оцінки розладів кровообігу у ВББ, диференціації типів церебральної гемодинаміки, створення діагностичного алгоритму, розробка принципів використання УЗДГ критеріїв при виборі тактики лікування. Розробити комплексну методику клініко-інструментальної діагностики з поглибленою ультрасонографічною оцінкою функції артерій артеріального кола мозку (АКМ) у хворих з розладами кровообігу у ВББ, стандартизовану карту та програму статистичної обробки даних клініко-інструментального обстеження хворих.Ромоданова АМН України у 1996-2003 рр. Серед обстежених було 165 (55%) чоловіків та 135 (45%) жінок, вік хворих від 19 до 73, середній вік становив 49,0±2,4 років; до працездатного віку належали 265 (88,3%) хворих, серед яких чоловіків було 145, жінок - 120. Хворих розподілили на три клінічні групи по 100 чоловік: I-а - розлади кровообігу у ВББ на тлі стенотично-оклюзуючого ураження ХА; II-а - розлади кровообігу у ВББ на тлі множинних стенозуючих уражень судин мозку; III-я - ДЕ без ознак гемодинамічно значущого стенозу артерій головного мозку. Хворі I-ої групи отримали хірургічне лікування: 1) усунення екстравазальних компресій та стенозів на рівні V1-V3 сегментів ХА - 78 випадків; 2) усунення екстравазальних стенозів на рівні V4 сегменту ХА - 2; 3) атеромінтімектомія - 10; 4) резекція ХА - 8; 5) ендоваскулярна дилатація (ТЛА) - 2. Визначали кількісні показники пульсограми: 1) лінійна швидкість кровоплину (ЛШК) в судині, максимальна систолічна та середня (см/с); 2) індекс циркуляторного опору (RI, індекс Пурселло); 3) індекс пульсації (PI, індекс Гослінга); 4) систоло-діастолічний показник (ISD, індекс Стюарта), який відображує пружно-еластичні властивості судин; 5) показник ступеня стенозу артерій (STI, індекс Арбеллі), який відображує ступінь звуження артерій при стенозах > 50%; 6) коефіцієнт асиметрії (КА) середньої ЛШК між одноіменними артеріями. 16 хворих за 3 місяці - 4 роки до обстеження перенесли ішемічний інсульт у ВББ, їх стан був відносно більш тяжким, з них у 9 хворих був "малий інсульт".У дисертації наведене нове вирішення наукової задачі удосконалення діагностики розладів мозкового кровообігу у вертебро-базилярному басейні завдяки використанню широкого спектру ультразвукових допплерографічних методів з використанням функціональних тестів, що дозволило поглибити уявлення про особливості порушення механізмів ауторегуляції мозкового кровообігу при дисциркуляторній енцефалопатії, зумовленій ураженням артерій вертебро-базилярного басейну; запропонувати діагностичний алгоритм та принципи контролю ефективності лікування. При стенозі хребтової артерії найбільш інформативними критеріями ультрасонографічної діагностики порушень гемодинаміки у вертебро-базилярному басейні є зниження лінійної швидкості кровоплину по хребтовій артерії на 20% та більше, коєфіцієнт асиметрії лінійної швидкості кровоплину вище 15%; при двобічному стенозі хребтових артерій - зниження лінійної швидкості кровоплину по цих артеріях на 20% та більше, порушення цереброваскулярної реактивності судин вертебро-базилярної системи. При сумарному стенозі МАГШ більше 40%, за умови відсутності значущого стенозу хребрових артерій найбільш інформативними критеріями ультрасонографічної діагностики порушень гемодинаміки у вертебро-базилярному басейні є зниження лінійної швидкості кровоплину по хребтових артеріях більше, ніж на 15%, коефіцієнт асиметрії вище 15%, порушення цереброваскулярної реактивності судин вертебро-базилярного та каротидних басейнів. За показниками транскраніальної ультразвукової допплерографії визначено три варіанти порушення гемодинаміки у вертебро-базилярному басейні: гіперкінетичний, гіпердинамічний, гіпокінетичний, що дозв
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы