Клініко-діагностичне значення плазмової концентрації В-натрійуретичного пептиду та поліморфізму генів рецепторів ангіотензину ІІ у хворих на гіпертонічну хворобу - Автореферат

За даними офіційної статистики станом на 2004 рік в Україні артеріальну гіпертензію зареєстровано у 24,3% дорослого населення. Особливу увагу скеровано на структуру генів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), що претендують на роль генетичних маркерів ГХ, зокрема, гена рецепторів ангіотензину ІІ 1-го типу (АТ1Р), які визначають основні ефекти одного із центральних компонентів РААС - ангіотензину ІІ (Амосова Е.Н., 1999; Чистяков Д.А. и соавт., 2000). Реалізація гемодинамічних ефектів РААС у великій мірі залежить від активності протидіючих систем, зокрема, від продукції В - натрійуретичного пептиду (ВНП), який реалізує себе у тому числі і шляхом блокади компонентів РААС, що веде до підвищення натрій-та діурезу, вазодилятації, антипроліферативної дії у відношенні клітин ендотелію, гладеньких мязів судин та кардіоміоцитів (Визир В.А. и соавт., 2003; Скворцов А.А. и соавт., 2003). Встановити діагностичну значимість вимірювання плазмової концентрації В - натрійуретичного пептиду та прогностичну роль визначення генотипів рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу у чоловіків, хворих на гіпертонічну хворобу з різним станом системної гемодинаміки та судинорухової функції ендотелію. Вивчити розподіл варіантів генотипу АТ1Р, концентрацію ВНП у практично здорових чоловіків 40-60 років, мешканців Вінницької області та асоційовані з ними особливості внутрішньо серцевої, системної гемодинаміки та судинорухової функції ендотелію судин.У залежності від добового профілю артеріального тиску та наявності ознак уражень органів-мішеней серед хворих виділено 2 групи. Другу групу дослідження склали 52 хворих з ГХ ІІ стадії, середній вік яких становив 49,88±0,82 роки. Аналізувались наступні показники структурно-функціонального стану ЛШ та системної гемодинаміки: кінцевий систолічний розмір (КСР, см), кінцевий діастолічний розмір (КДР, см), товщина міжшлуночкової перетинки (ТМШП, см) у кінці діастоли, товщина задньої стінки ЛШ (ТЗЛШ, см) у кінці діастоли, кінцевий систолічний обєм ЛШ (КСО, мл), індекс кінцевого систолічного обєму ЛШ (КСІ, мл/м2), кінцевий діастолічний обєм ЛШ (КДО, мл), індекс кінцевого діастолічного обєму ЛШ (КДІ, мл/м2), ударний обєм (УО, мл), ударний індекс (УІ, мл/м2), серцевий індекс (СІ, л/хв.·м2), хвилинний обєм кровотоку (ХОК, мл/хв.), фракція викиду ЛШ (ФВ, %), фракція передньо-заднього укорочення (S, %), відносна товщина стінок (ВТС), маса міокарда лівого шлуночка (ММЛШ, г), індекс маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ, г/м2), загальний периферійний судинний опір (ЗПСО, дин·с·см-5), питомий периферійний судинний опір (ППСО, дин·с·см-5·м2). Стан діастолічної функції серця оцінювали за допомогою імпульсної доплер-ехокардіографії, визначаючи такі параметри: швидкість раннього діастолічного наповнення ЛШ (Е, м/с), швидкість пізнього діастолічного наповнення ЛШ (А, м/с), співвідношення швидкостей раннього та пізнього діастолічного наповнення ЛШ (Е/А,), час раннього діастолічного наповнення ЛШ (Те, мс), час пізнього діастолічного наповнення ЛШ (Та, мс), час уповільнення раннього діастолічного наповнення ЛШ (Tdec,мс), час ізоволюметричного розслаблення ЛШ (IVRT, мс). При аналізі параметрів системної, внутрішньо серцевої гемодинаміки та морфометричних показників міокарда в залежності від варіанту генотипу АТ1Р у практично здорових чоловіків виявилося, що у осіб з наявністю однієї або двох алелей С товщина стінок ЛШ та ІММЛШ значимо більші, на відміну від осіб гомозигот по алелі А (табл.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення задачі сучасної кардіології - визначення ролі поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу, рівня В - натрійуретичного пептиду у плазмі крові та стану функції судинного ендотелію у виникненні та розвитку неускладненої гіпертонічної хвороби. У чоловіків віком від 40 до 60 років спадковий поліморфізм гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу є одним із факторів, що визначає ймовірність захворіти на гіпертонічну хворобу, корелює з формуванням структурно-функціональних властивостей серця та функцією ендотелію судин. Серед практично здорових чоловіків найбільш частим варіантом генотипу за геном рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу є АА та переважає частота алелі А. Серед чоловіків хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу частіше, ніж серед здорових чоловіків, виявляється алель С (генотипи АС та СС). Встановлено, що ймовірність захворіти на гіпертонічну хворобу для осіб з генотипом АА складає 33%, для носіїв генотипів АС та СС вона суттєво вища - 60% та 79% відповідно (р<0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення задачі сучасної кардіології - визначення ролі поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу, рівня В - натрійуретичного пептиду у плазмі крові та стану функції судинного ендотелію у виникненні та розвитку неускладненої гіпертонічної хвороби.

1. У чоловіків віком від 40 до 60 років спадковий поліморфізм гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу є одним із факторів, що визначає ймовірність захворіти на гіпертонічну хворобу, корелює з формуванням структурно-функціональних властивостей серця та функцією ендотелію судин.

2. Серед практично здорових чоловіків найбільш частим варіантом генотипу за геном рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу є АА та переважає частота алелі А. Носійство генотипу АС позначається, з одного боку, збільшенням функціонального напруження серця навіть у рамках переважно еукінетичної структури гемодинаміки, з іншого - структурними змінами у міокарді.

3. Серед чоловіків хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу частіше, ніж серед здорових чоловіків, виявляється алель С (генотипи АС та СС). Встановлено, що ймовірність захворіти на гіпертонічну хворобу для осіб з генотипом АА складає 33%, для носіїв генотипів АС та СС вона суттєво вища - 60% та 79% відповідно (р<0,05). У пацієнтів з гіпертонічною хворобою при наявності алелі С процеси ремоделювання міокарда лівого шлуночка більше виражені, ніж у гомозигот по алелі А.

4. Суттєві зміни у функціональному стані ендотелію як у практично здорових чоловіків, так і у хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу асоційовані з поліморфізмом гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу. Ймовірність розвитку дисфункції ендотелію у практично здорових чоловіків носіїв алелі С складає 42,5% та є суттєво вищою, ніж для осіб носіїв лише алелі А - 22,22% (р<0,05). У хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу носіїв генотипу АА ймовірність розвитку дисфункції ендотелію складає 25%, при носійстві генотипів АС та СС вона зростає до 90% та 91% відповідно (р<0,01).

5. У практично здорових чоловіків рівень В - натрійуретичного пептиду у плазмі крові має тенденцію до зростання з віком та негативно корелює з масою та площею поверхні тіла. Рівень В - натрійуретичного пептиду у плазмі крові хворих на гіпертонічну хворобу більший порівняно з таким у практично здорових осіб у 2,4 рази (р<0,05). Він зростає з віком (2,2 пг/мл на рік) і у найбільшій мірі асоційований з розвитком діастолічної дисфункції міокарда.

6. Середня плазмова концентрація В - натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу носіїв генотипів АС та СС майже вдвічі вища, ніж при генотипі АА (р<0,05), очевидно, у звязку з вираженішими структурно-функціональними змінами в серці у перших.

7. Межовий рівень В - натрійуретичного пептиду у плазмі крові, який можна використати як додатковий критерій діагностики діастолічної дисфункції, при умові збереження систолічної функції серця, складає 50 пг/мл.

Практичні рекомендації

1. Для проведення популяційних досліджень з метою вивчення частот розподілу алелей гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу як серед здорових чоловіків, так і серед хворих на гіпертонічну хворобу рекомендуються математичні моделі для орієнтовного визначення структури гена за морфометричними параметрами міокарда лівого шлуночка. При використанні запропонованих формул точність віднесення обстежуваних практично здорових осіб до категорії носіїв алелі А становить 90,48%, до категорії носіїв алелі С - 75%.

Серед чоловіків хворих на ГХ використання запропонованого методу дозволяє встановити носійство алелі А з точністю 67,74%, алелі С - 91,66%.

2. У скринінгових дослідженнях структурно-функціональних порушень у міокарді лівого шлуночка у чоловіків хворих на гіпертонічну хворобу віком від 40 до 60 років запропоновано межовий рівень В-натрійуретичнго пептиду у плазмі крові - 50 пг/мл, який з точністю 81,73 % дозволяє виявляти осіб з діастолічною дисфункцією, при умові збереження у них систолічної функції міокарду.

1. Старжинська О.Л. В - натрійуретичний пептид та функція ендотелію у хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу // Вісник морфології. - 2005. - №2 (11).- С.173-177.

2. Жебель В.М., Гефтер Ю.О., Старжинська О.Л., Бланар О.Л. Вікові особливості судинорухової функції ендотелію // Вісник морфології. - 2004. - №2(10). - С.378-381. (Автор самостійно провела дослідження судинорухової функції ендотелію більшості осіб, підготувала матеріали до публікації.)

3. Старжинська О.Л., Жебель В.М. Особливості продукції В-натріуретичного пептиду у хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2005.- №2 (9). - С.287-291. (Автором здійснено відбір пацієнтів у групу хворих на гіпертонічну хворобу, проведено загально-клінічне та інструментальне обстеження, виконано статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та узагальнення. Сформульовані висновки, підготовлені матеріали до публікації.)

4. Старжинська О.Л., Жебель О.Л. Особливості перебігу гіпертонічної хвороби у чоловіків з різними генотипами рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2005. - №4. - С. 171-177. (Автор провела відбір та обстеження осіб для групи практично здорових осіб та хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу, провела статистичну обробку, аналіз фактичного матеріалу та узагальнення отриманих результатів, сформулювала висновки, підготовила матеріали до публікації.)

5. Старжинська О.Л., Жебель В.М. Генотип гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу як фактор впливу на функцію ендотелію судин // Кровообіг та гемостаз. - 2005. - №3-4. - С.49-56. (Автор самостійно провела підбір хворих, клінко-інструментальне обстеження пацієнтів з гіпертонічною хворобою, провела аналіз отриманих результатів, підготувала матеріали до публікації).

6. Жебель В.М., Старжинська О.Л., Гефтер Ю.О., Бланар О.Л., Погоріла І.В. Показники гемодинаміки та функції ендотелію у здорових осіб з різними генотипами рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2005. - №1(9). - С.15-18. (Автором здійснено підбір обстежуваних, клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження більшості практично здорових осіб, проведено статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та узагальнення. Сформульовані висновки, підготовлені матеріали до публікації.)

7. Жебель В.М., Старжинська О.Л., Гефтер Ю.О., Бланар О.Л. Місце системи натрійуретичних пептидів у діагностиці серцео-судинних захворювань // Врачебная практика. - 2004. - №4. - С.29-35. (Пошукач брала участь у вивченні тематичної літератури, підготовці матеріалів до друку).

8. Жебель В.М., Старжинська О.Л., Гефтер Ю.О. Поліморфізм гена рецептора ангіотензину ІІ у хворих на гіпертонічну хворобу різних стадій як фактор впливу на структуру та функцію міокарду // Український кардіологічний журнал. Матеріали міжнародного форуму “Кардіологія вчора, сьогодні, завтра”. - м. Київ. - 2006. - С.54-58. (Пошукач самостійно обстежила пацієнтів з гіпертонічною хворобою І та ІІ стадій, виконала статистичну обробку отриманих результатів, узагальнила їх та брала участь у підготовці матеріалів до друку).

9. Старжинська О.Л. Поліморфізм гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу у мешканців Поділля // Матеріали до ІІ Міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених: Тези доповідей. - Вінниця, 2005. - С.116-117.

10. Старжинська О.Л. Поліморфізм гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу як предиктор розвитку гіпертонічної хвороби // Матеріали ХІ Університетської (ХХХХІ вузівська) науково-практичної конференції молодих вчених та фахівців: Тези доповідей. - Вінниця, 2005. - С.74-75.

11. Старжинська О.Л. Діагностична цінність рівня В - натрійуретичного пептиду у хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу чоловіків // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Сучасні проблеми терапії: від гіпотез до фактів”: С.364.