Клініко-діагностичне та патогенетичне значення поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу та В-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт - Автореферат

Останнім часом найбільшу увагу привертає до себе структурний стан генів ренін-ангіотензін-альдостеронової системи (РААС), що претендують на роль генетичних маркерів ГХ, зокрема, ген рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу (АТ1Р), який визначає швидкість експресії рецепторів до ангіотензину ІІ (АТ ІІ) та їх якісні властивості: реакцію ендотелію судин до ангіотензину ІІ, а отже і виразність його впливу на міокард (Амосова Е.Н., 1999; Чистяков Д.А. и соавт., 2000). У хворих на ГХ концентрація ВНП в плазмі крові в залежності від розвитку найбільш поширених ускладнень, таких як інфаркт міокарда та мозковий інсульт, практично не вивчалися, хоча зазначалося її збільшення при есенціальній гіпертензії (Старжинська О.Л., 2005). Мета дослідження - оцінити клініко-діагностичне та патогенетичне значення успадкування окремих генотипів АТ1Р, плазмової концентрації В-натрійуретичного пептиду та функції ендотелію судин у чоловіків хворих на гіпертонічну хворобу, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт. Оцінити зміни концентрації В-натрійуретичного пептиду (ВНП) у чоловіків віком від 40 до 60 років хворих на гіпертонічну хворобу, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт. Уперше проведено комплексне вивчення поліморфізму генотипу АТ1Р, рівня В-натрійуретичного пептиду та повязаних з ними структурно-функціональних змін міокарда та судинорухової функції ендотелію у чоловіків хворих на ГХ, які перенесли інфаркт міокарда або мозковий інсульт.З них 103 практично здорових склали контрольну групу, 52 хворих ГХ ІІ стадії-першу групу, 25 пацієнтів ГХ ІІІ стадії з післяінфарктним кардіосклерозом увійшли до другої групи, 34 хворих ГХ ІІІ з мозковим ішемічним інсультом в анамнезі склали третю. У пацієнтів першої групи - 45,52±0,74 роки, у другій групі складав 46,52±1,02 роки, у пацієнтів третьої - 46,70±1,06 роки. Стан діастолічної функції серця оцінювали за допомогою імпульсної допплер-ехокардіографії за такими параметрами: швидкість раннього діастолічного наповнення ЛШ (Е, м/с), швидкість пізнього діастолічного наповнення ЛШ (А, м/с), співвідношення швидкостей раннього та пізнього діастолічного наповнення ЛШ (Е/А,), час раннього діастолічного наповнення ЛШ (Те, мс), час пізнього діастолічного наповнення ЛШ (Та, мс), час уповільнення раннього діастолічного наповнення ЛШ (Tdec, мс), час ізоволюметричного розслаблення ЛШ (IVRT, мс). Проведений аналіз розподілу генотипів АТ1Р у контрольній групі показав перевагу генотипу АА, що зустрічався у 63 чоловіків (61 %), генотип АС зареєстровано у 34 (33 %), генотип СС - у 6 осіб (6 %). Загалом встановлено, що частота реєстрації вазоконстрикторної реакції у хворих на гіпертонічну хворобу у носіїв генотипу СС складає 54 %, і є суттєво вищою, ніж у осіб з генотипом АС (15 %) і наявна у одного хворого, який є носієм генотипу АА (3 %).У дисертації проведено узагальнення вперше отриманих даних для вирішення завдання сучасної кардіології - визначення місця поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу та рівня В-натрійуретичного пептиду у плазмі крові в механізмах формування структурно-функціональних змін серця та судин у чоловіків, які перенесли судинні ускладнення ГХ, такі, як інфаркт міокарда та мозковий інсульт. Частота генотипу СС у хворих на ГХ в 4 рази переважає таку у практично здорових чоловіків (23 % проти 6 %), що дозволяє розглядати генотип СС як предиктор розвитку гіпертонічної хвороби. У хворих на гіпертонічну хворобу більш часті порушення судинорухової функції ендотелію визначаються успадкуванням алелі С гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу. Рівень плазмової концентрації В-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу визначається діастолічною дисфункцією міокарда та ексцентричним характером вираженої гіпертрофії лівого шлуночка (ІММЛШ?170 г/м2). Плазмова концентрація В-натрійуретичного пептиду 57 пг/мл та вище у хворих на гіпертонічну хворобу дозволяє припустити наявність в генотипі АТ1Р алелі С з точністю 81 %, що необхідно для вживання більш активних заходів вторинної профілактики.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації проведено узагальнення вперше отриманих даних для вирішення завдання сучасної кардіології - визначення місця поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу та рівня В-натрійуретичного пептиду у плазмі крові в механізмах формування структурно-функціональних змін серця та судин у чоловіків, які перенесли судинні ускладнення ГХ, такі, як інфаркт міокарда та мозковий інсульт.

1. Серед чоловіків віком від 40 до 60 років, мешканців м. Вінниці та Вінницької області хворих на гіпертонічну хворобу ІІ ст. частіше, ніж серед практично здорових, виявляється алель С гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу. Частота генотипу СС у хворих на ГХ в 4 рази переважає таку у практично здорових чоловіків (23 % проти 6 %), що дозволяє розглядати генотип СС як предиктор розвитку гіпертонічної хвороби. Характер розподілу генотипів АТ1Р у осіб, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт, збігається з таким у хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу.

2. При успадкуванні алелі С у чоловіків хворих на гіпертонічну хворобу, порівняно з генотипом АА, визначаються більші показники індексу маси міокарда лівого шлуночка. Виражена ступінь гіпертрофії та її ексцентричний характер встановлено лише у носіїв генотипів АС та СС.

3. У хворих на гіпертонічну хворобу більш часті порушення судинорухової функції ендотелію визначаються успадкуванням алелі С гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу. Найбільш несприятливим з точки зору ймовірності розвитку вазоконстрикторної реакції є носійство генотипу СС: у хворих з СС генотипом частота виявлення вазоконстрикторної реакції значно вища (54 %), ніж у осіб з генотипом АС (15 % ), ч 2 =24,39 (р<0,001).

4. Рівень плазмової концентрації В-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу визначається діастолічною дисфункцією міокарда та ексцентричним характером вираженої гіпертрофії лівого шлуночка (ІММЛШ?170 г/м2). У хворих, які перенесли інфаркт міокарда, зменшення ФВ<50 % асоціюється із зростанням рівня ВНП у плазмі крові.

5. У хворих на ГХ з вазоконстрикторною реакцією судин у 77 % випадків виявлено виражений ступінь гіпертрофії ЛШ, що є суттєво більшим, ніж при її відсутності (16 %), ч 2 =33,10 (р<0,001).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У молодих чоловіків з транзиторним підвищенням артеріального тиску доцільно визначати генотип рецепторів АТ ІІ 1-го типу для проведення (у випадку успадкування алелі С) первинних профілактичних заходів.

2. Плазмова концентрація В-натрійуретичного пептиду 57 пг/мл та вище у хворих на гіпертонічну хворобу дозволяє припустити наявність в генотипі АТ1Р алелі С з точністю 81 %, що необхідно для вживання більш активних заходів вторинної профілактики.

3. Рівень В-натрійуретичного пептиду 75 пг/мл та вище дозволяє припустити наявність вираженого ступеня гіпертрофії лівого шлуночка (ІММЛШ?170 г/м2), а рівень 93 пг/мл та вище - її ексцентричний характер (точність 77 %), що пропонується використовувати для розробки оптимальних схем антигіпертензивної терапії з впливом на гіпертрофію ЛШ.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жебель В.М., Старжинська О.Л., Гефтер Ю.О., Бланар О.Л., Погоріла І.В. Показники гемодинаміки та функції ендотелію у здорових осіб з різними генотипами гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу // Вісник ВНМУ. - 2005.- № 1(9). - С. 15-18. (Автором здійснено підбір обстежуваних, клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження більшості практично здорових осіб, проведено статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та узагальнення. Сформульовано висновки, підготовлено матеріали до публікації).

2. Жебель В.М., Гефтер Ю.О., Старжинська О.Л., Бланар О.Л. Вікові особливості судинорухової функції ендотелію // Вісник морфології - 2004. -№2(10). - С. 379-381. (Автор самостійно провела відбір практично здорових чоловіків, самостійно провела дослідження судинорухової функції ендотелію усім практично здоровим особам, статистичну обробку, аналіз отриманих даних та узагальнення результатів, підготувала матеріали до публікації).

3. Гефтер Ю.О., Жебель В.М. Особливості продукції В-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену інфарктом міокарда та мозковим інсультом // Проблеми медичної науки та освіти. - 2006. - №1. - С. 31-33. (Автор провела відбір та обстеження пацієнтів для групи практично здорових осіб та хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу, провела статистичну обробку, аналіз фактичного матеріалу та узагальнення отриманих результатів, сформулювала висновки, підготувала матеріали до публікації).

4. Гефтер Ю.О., Жебель В.М. Стан міокарду у хворих на гіпертонічну хворобу в залежності від варіанту генотипу рецепторів ангіотензину ІІ 1-го типу та наявності судинних ускладнень // Галицький лікарський вісник. - 2006. - № 1(13). - С. 20-24. (Автором здійснено відбір пацієнтів у групу хворих на гіпертонічну хворобу, проведено загально-клінічне та інструментальне обстеження, виконано статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та узагальнення. Сформульовано висновки, підготовлено матеріали до публікації).

5. Гефтер Ю.О., Жебель В.М. Поліморфізм гена рецепторів 1-го типу до ангіотензину ІІ як фактор, що впливає на стан судинорухової функції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу з перебігом різної важкості // Biomedical and biosocial anthropology. - 2005.- № 5.- С. 70-75. (Автором здійснено відбір пацієнтів у групу хворих на гіпертонічну хворобу, досліджено судинорухова функція ендотелію за методом Целемаєра-Соренсена; виконано статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та узагальнення. Сформульовано висновки, підготовлено матеріали до публікації).

6. Гефтер Ю.О. Рівень МНП у хворих на ГХ з різним станом діастолічної дисфункції // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю „Сучасні проблеми терапії - від гіпотез до фактів” (10-11 листопада 2005 р.). - м. Вінниця. Вісник ВНМУ. - 2005.- №2(9). - С. 348-349.

7. Гефтер Ю.О. Особливості впливу паління на стан судинорухової функції ендотелію у практично здорових чоловіків // Матеріали до ІІ міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених (2005 р.). ? Вінниця: Вінницький національний мед. університет ім. М.І.Пирогова, 2005. - С. 68-69.

8. Гефтер Ю.О. Структурні показники міокарду у хворих на ГХ та ІМ в залежності від генотипу АТ1Р. - ХІ Університетська науково-практична конференція молодих вчених та фахівців. - Тези доповідей. - Вінниця. - 18. 05. 2005. - С. 19.