Клініко-діагностична значущість сироваткового рівня антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду у пацієнтів з різною тривалістю ревматоїдного артриту - Автореферат

Ревматоїдний артрит (РА) - хронічне запальне захворювання з високою соціальною значимістю (Коваленко В.М., 2005), що обумовлено його значною поширеністю, тенденцією до неухильного прогресування, частою інвалідизацією, особливо осіб середнього працездатного віку (Насонов Е.Л., 2002). Щорічна захворюванність становить близько 0,02%, протягом наступних 10 років 50% пацієнтів втрачають працездатність, з них 20% стають прикутими до ліжка, потребуючи постійного стороннього догляду (Коваленко В.М., 2008). Своєчасне виявлення та призначення хворобомодифікуючих антиревматичних препаратів (ХМАРП) суттєво знижує ризик втрати працездатності, покращуючи якість життя даної категорії пацієнтів. Мета і задачі дослідження: Удосконалити діагностику РА у пацієнтів з дебютом захворювання чи наявністю суглобового синдрому невідомого ґенезу з підозрою на розвиток РА на підставі розширення комплексного клініко-лабораторного обстеження із включенням нових клінічних критеріїв та імунологічних маркерів хвороби. Вивчити та описати особливості “доклінічного” періоду РА (до виникнення симптомів стійкого суглобового синдрому) у пацієнтів з дебютом хвороби чи підозрою на РА;Робота базується на результатах обстеження 114 пацієнтів обох статей у віці від 18 років і старше, які були включенні у дослідження при наявності одного чи більше з нижчезазначених критеріїв включення: - артрит дрібних та/або великих суглобів (моно-, оліго-чи поліартрит); Після обстеження пацієнтів поділяли на дві групи: І група (n = 86) - пацієнти з РА, ІІ група (n = 28) - пацієнти з недиференційованим артритом (НДА) (персистуючий артрит, що не відповідав на момент обстеження діагностичним критеріям РА чи іншого ревматичного захворювання, потребуючи динамічного спостереження для уточнення діагнозу). Оскільки діагноз РА встановлюється за умов присутності 4 критеріїв з 7 (причому перші чотири мають бути присутні більше 6 тижнів), необхідна кількість ознак при ранньому РА виявлена у 71,4% пацієнтів, у групі НДА - у 25,0% осіб, в той же час у хворих на РА > 12 міс. Слід зазначити, що серед пацієнтів з НДА були випадки, коли симптоми захворювання хоч і відповідали критеріям АКР, проте в подальшому пацієнтам встановлювався інший діагноз, наприклад, вірусний гепатит С або псоріатичний артрит. При оцінці інформативності клінічних рекомендацій Європейської антиревматичної Ліги (EULAR) (2002) для направлення пацієнта до ревматолога з підозрою на РА виявлено, що комбінація всіх критеріїв (залучення 3 і більше суглобів, болючість при боковому стисненні пястнофалангових (ПФС) та/або плюснефалангових (ПЛФС) суглобів, ранкова скутість > 30 хвилин) достовірно частіше спостерігалась при ранньому РА (69,6%) порівняно з НДА (21,4%).У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та досягнуто вирішення науково-практичної задачі ревматології - удосконалення ранньої діагностики РА на основі розширення комплексного клініко-лабораторного обстеження пацієнтів з суглобовим синдромом незначної тривалості та підозрою на розвиток РА. В ході дослідження визначено клініко-діагностичну цінність антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду, зясовано звязок даного маркеру з клінічними проявами та лабораторними показниками активності РА, проведено порівняння інформативності АЦЦП та різних ізотипів РФ, які визначали методом ІФА та в латекс-тесті. Визначено симптоми “доклінічного” періоду РА та особливості дебюту різних серологічних за РФ варіантів РА, проведена оцінка інформативності діючих на сьогодні клінічних рекомендацій EULAR (2002) та діагностичних критеріїв АКР (1987) при ранньому РА (тривалість клінічної маніфестації до 12 місяців): 1.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та досягнуто вирішення науково-практичної задачі ревматології - удосконалення ранньої діагностики РА на основі розширення комплексного клініко-лабораторного обстеження пацієнтів з суглобовим синдромом незначної тривалості та підозрою на розвиток РА. В ході дослідження визначено клініко-діагностичну цінність антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду, зясовано звязок даного маркеру з клінічними проявами та лабораторними показниками активності РА, проведено порівняння інформативності АЦЦП та різних ізотипів РФ, які визначали методом ІФА та в латекс-тесті.

Визначено симптоми “доклінічного” періоду РА та особливості дебюту різних серологічних за РФ варіантів РА, проведена оцінка інформативності діючих на сьогодні клінічних рекомендацій EULAR (2002) та діагностичних критеріїв АКР (1987) при ранньому РА (тривалість клінічної маніфестації до 12 місяців): 1. Період РА до розвитку стійкого суглобового синдрому (“доклінічний” період хвороби) характеризується наявністю неспецифічного симптомокомплексу, який включає минучі поліартралгії (37% хворих), підвищену втомлюваність (20%), відчуття оніміння кистей/стоп (14%), міалгії (12%), гіпергідроз (11%), підвищення рівня ШОЕ (10%);

2. Показана недостатня інформативна цінність діагностичних критеріїв Американської Колегії Ревматологів (1987) у виявленні ранньої стадії розвитку РА, оскільки у пацієнтів з раннім РА та НДА необхідна кількість критеріїв АКР (1987) для встановлення діагнозу РА зустрічалась у 71% та 25% пацієнтів відповідно, що не дозволяє встановити діагноз на ранніх стадіях щонайменше у 30% хворих;

3. В діагностиці раннього РА доцільно використовувати клінічні рекомендації Європейської антиревматичної Ліги (2002), оскільки деякі з зазначених критеріїв у пацієнтів з раннім РА зустрічаються з частотою від 84% до 91%. Отримані результати свідчать про високу інформативність даних критеріїв так як для підозри на дебют РА достатньо присутності навіть одного симптому з переліку;

4. Дебют серонегативного за РФ варіанту раннього РА характеризується моно-олігоартритичним ураження суглобів, в першу чергу, первинним ураженням гомілковоступневих суглобів і суглобів стоп, відсутністю ранкової скутості, меншим числом болючих суглобів, кращими прогностичними показниками якості життя (за функціональним індексом непрацездатності HAQ) та нижчими значеннями інтегральних індексів активності захворювання (DAS28). Такий серологічний варіант раннього РА має достовірно більш повільну швидкість прогресування деструктивних змін опорно-рухового апарату за даними рентгенографії (р < 0,05), що вказує на відносно доброякісний перебіг і більш сприятливий прогноз серонегативного за РФ варіанту РА; ревматоїдний артрит захворювання

5. Сироватковий рівень АЦЦП є високочутливим (за нашими даними 75%) та високоспецифічним (94%) діагностичним маркером РА. Свідченням особливої цінності даного імунологічного показника у диференційній діагностиці РА є те, що в ході спостереження всім пацієнтам групи недиференційованого артриту, серопозитивними за АЦЦП, був встановлений діагноз РА;

6. Відсутність кореляційного звязку рівня АЦЦП з характеристиками хворих (вік, стать), окремими клінічними проявами РА (числом болючих та припухлих суглобів, індексом Річі, тривалістю ранкової скутості, оцінкою болю за ВАШ, наявністю позасуглобових проявів, тощо), лабораторними показниками (рівень гемоглобіну, лейкоцитів, ШОЕ), а також активністю процесу (за критеріями Насонової В.О., Астапенко М.Г. (1989), індексом DAS4) вказує на обєктивність і підвищує діагностичну цінність зазначеного серологічного маркера;

7. Кореляційний звязок рівня АЦЦП з ультразвуковими ознаками запального процесу у суглобах (наявністю випоту) (r = 0,35, р < 0,05) та сироватковим рівнем С-реактивного протеїну (r = 0,38, р < 0,01) демонструють наявність взаємозвязку даної групи антитіл з активністю запального процесу, і відображає потенційну можливість використання АЦЦП не тільки як діагностичного маркеру РА, але як незалежного показника оцінки інтенсивності аутоімунного запального процесу при РА;

8. При порівнянні частоти виявлення АЦЦП та ізотипів РФ у хворих на РА, встановлено, що в групі раннього РА підвищення рівня АЦЦП зустрічається частіше (76,8%) порівняно з сумарним РФ, IGM РФ (ІФА) та РФ IGM РФ в латекс-тесті - 75,0%, 69,6% та 67,9% відповідно. Це вказує на високу чутливість порівняно з визначенням РФ на фоні достовірно вищої специфічності АЦЦП (94%).

1. Білявська Ю.В. Особливості клініки та діагностики ревматоїдного артриту на ранніх стадіях / Ю.В. Білявська // Український ревматологічний журнал. - 2007. - №2(28). - С. 66-68. (здобувачем самостійно проведено клініко-лабораторне обстеження групи хворих, статистична обробка матеріалу, написання статті).

2. Борткевич О.П. Клініко-діагностичне значення антитіл до циклічного цитрулінового пептиду у пацієнтів з різною тривалістю ревматоїдного артриту / О.П. Борткевич, Ю.В. Білявська // Український ревматологічний журнал. - 2008. - №3(33). - С. 58-64. (Автором виконано обстеження груп хворих, співставлення отриманих результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення, статистична обробка матеріалу, написання статті).

3. Борткевич О.П. Сучасні аспекти імунологічної діагностики раннього ревматоїдного артриту / О.П. Борткевич, Т.І. Гавриленко, Ю.В. Білявська, Н.А. Рижкова // Український медичний часопис. - 2009. - №І-ІІ (69). - С. 34-37. (Особисто автором проведено первинне та повторні обстеження груп пацієнтів, аналіз отриманих даних).

4. Коваленко В.М. Визначення ролі факторів аутоіммуної та імунозапальної реакції в патогенезі ревматоїдного артриту / В.М. Коваленко, Т.І. Гавриленко, О.П. Борткевич, Н.О. Рижкова, Ю.В. Білявська // Український ревматологічний журнал. - 2008. - №4(34). - С. 38-43. (Здобувачем проводився первинний та повторний клінічні огляди пацієнтів, співставлення та узагальнення отриманих даних, написання статті).

5. Борткевич О.П. Особливості перебігу ранньої стадії ревматоїдного артриту за даними 12-місячного проспективного спостереження / О.П. Борткевич, Ю.В. Білявська // Український ревматологічний журнал. - 2009. - №1(36). - С. 40-43. (Дисертантом самостійно проводились первинні та повторні огляди пацієнтів, аналіз та статистична обробка отриманих результатів, написання статті).

6. Борткевич О.П. Клінічні особливості дебюту ревматоїдного артриту / О.П. Борткевич, Ю.В. Білявська, Н.К. Кремінська // Тези наукового пленуму правління асоціації ревматологів України, 4-6 жовтня 2006р., “Ревматичні хвороби з системними проявами: проблемні напрямки клініки, діагностики та вибір раціональної фармакотерапії”. - К., 2006. - С. 78. (Здобувач приймала участь в обстеженні груп хворих, створенні бази даних, підготовці тез до друку).

7. Борткевич О.П. Особливості початку та перебігу серопозитивного та серонегативного варіантів ревматоїдного артриту / О.П. Борткевич, Ю.В. Білявська // Тези доповідей науково-практично конференції з міжнародною участю,, 1-2 квітня 2007 р., “Актуальні аспекти неспецифічних запальних захворювань суглобів”. - Хмельницький, 2007. - С. 23-24. (Дисертантом самостійно проведено клінічне обстеження усіх пацієнтів, статистична обробка матеріалу, підготовлено тези до друку).

8. Білявська Ю.В. Особливості дебюту ревматоїдного артриту у осіб похилого віку / Ю.В. Білявська // Матеріали IX Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених присвячений 50-річчю заснування ТДМУ, 10-12 травня 2007 р. - Тернопіль., 2007. - С. 8. (Автором самостійно проведено клінічне обстеження усіх пацієнтів, статистична обробка матеріалу, проаналізовано отримані результати та підготовлено тези до друку).

Размещено на .ru