Клініко-діагностична характеристика, профілактика та лікування порушень кровообігу в вертебрально-базилярному басейні при патології шийного відділу хребта - Автореферат

Отже, основні клінічні групи склали: І група - 125 осіб з початковими проявами недостатності мозкового кровотоку (ППНМК); ІІ група - 138 осіб із ознаками дисциркуляторної енцефалопатії І стадії (ДЕ І) в ВББ, ІІІ група - 120 хворих з дисциркуляторною енцефалопатією ІІ стадії в ВББ (ДЕ ІІ). У трьох групах запаморочення були відповідно такими: значні - в 1%, помірні - у 21%, незначні - у 53% у хворих І групи; 16%, 46%, 38%, відповідно, у хворих ІІ групи; 28%, 52%, 20%, відповідно, у хворих ІІІ групи. Рівень обмеженості рухливості шийного відділу у І групі вірогідно відрізнявся від двох інших груп хворих і був у більшості однобічного характеру, тоді як в групах з ДЕ близько у 60% хворих був обмежений в обидва боки. Болючість в “точках ХА” (хребтових артерій) була в усіх випадках, але у хворих з ДЕ у 2/3 випадків була двобічною, а у І групі переважала однобічна болючість при пальпації. Відповідно в ІІ групі 29,1±4,5 см/с; 24,2±3,7 см/с; 27,2±4,5 см/с, в ІІІ групі 34,2±3,5 см/с; 33,2±5,2 см/с; 34,3±4,1 см/с, де показники достовірно відрізнялись від контролю (p<0,05) в І групі і (p<0,01) в ІІ та ІІІ групах.Розвиток вертебрально-базилярних порушень, повязаних з патологією шийного відділу хребта (ШВХ), що виникають під впливом екзо-та ендогенних факторів: гіперекстензійна (часто легка) травма ШВХ в анамнезі, яка може бути пери-та (або) постнатальною, статичне перевантаження ШВХ, хронічний стрес) першочергово реалізуються на фоні ендогенного фактору - сполучнотканинної дисплазії (СД), зумовленої генетично (73,4%). Поглиблення вертебрально-базилярної дисциркуляції супроводжується зміною характеру алгічних проявів: зменшення проявів гострих цервікалгій та цервікокраніалгій, зростанням проявів хронічного невропатичного болю, що повязане з виснаженням системи антиноцицепції в зоні кровозабезпечення ВББ. Дизритмічність кровопостачання є однією із провідних гемодинамічних змін, які викликають найраніші клінічні прояви ВБН, поглиблюють їх на більш пізніх стадіях та провокуються змінами у шийному відділі хребта, в першу чергу, нестабільністю шийних рухових сегментів хребта (88,6%). Вертебрально-базилярна недостатність, що пов‘язана з дегенеративними змінами ШВХ, супроводжується тривожними розладами та бере участь в складному етіопатогенезі психосоматичної патології. При розробці індивідуальних лікувально-профілактичних заходів слід враховувати той факт, що в розвитку вертебрально-базилярних порушень, повязаних з патологією ШВХ, провідну роль відіграють такі екзо-та ендогенні фактори: гіперекстензійна (часто легка) травма ШВХ в анамнезі, яка може бути пери-та (або) постнатальною, статичне перевантаження ШВХ, хронічний стрес, які першочергово реалізуються на тлі ендогенного фактору - сполучнотканинної дисплазії.

больовий вертебральний сполучнотканинний іридобіомікроскопія

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми обєктивізації та розробки обґрунтованих індивідуалізованих етіопатогенетичних профілактичних та лікувальних заходів вертебрально-базилярних порушень при патології шийного відділу хребта.

2. Розвиток вертебрально-базилярних порушень, повязаних з патологією шийного відділу хребта (ШВХ), що виникають під впливом екзо- та ендогенних факторів: гіперекстензійна (часто легка) травма ШВХ в анамнезі, яка може бути пери- та (або) постнатальною, статичне перевантаження ШВХ, хронічний стрес) першочергово реалізуються на фоні ендогенного фактору - сполучнотканинної дисплазії (СД), зумовленої генетично (73,4%). Тип успадкування СД - аутосомно-домінантний (60%) та мультіфакторіальний (40%).

3. Поглиблення вертебрально-базилярної дисциркуляції супроводжується зміною характеру алгічних проявів: зменшення проявів гострих цервікалгій та цервікокраніалгій, зростанням проявів хронічного невропатичного болю, що повязане з виснаженням системи антиноцицепції в зоні кровозабезпечення ВББ.

4. Порушення венозного кровоплину настає раніше артеріального. Дизритмічність кровопостачання є однією із провідних гемодинамічних змін, які викликають найраніші клінічні прояви ВБН, поглиблюють їх на більш пізніх стадіях та провокуються змінами у шийному відділі хребта, в першу чергу, нестабільністю шийних рухових сегментів хребта (88,6%). Ці зміни найбільш залежать від виразності нестабільності та кількості нестабільних РСХ. Прогресування дегенеративних змін у ШВХ сприяє зростанню вертебрально-базилярної недостатності, але взаємовідношення ступенів судинних і вертебральних порушень у кожному конкретному випадку залежить від сукупності ендо- та екзогенних чинників.

5. Вертебрально-базилярна недостатність, що пов‘язана з дегенеративними змінами ШВХ, супроводжується тривожними розладами та бере участь в складному етіопатогенезі психосоматичної патології. Крім того, її можна розглядати як психосоматичну патологію в широкому розумінні цього поняття.

6. Порушення кровообігу у ВББ супроводжуються зміною адаптивних функцій в бік їх напруження та декомпенсації за рахунок периферійної та надсегментарної ланок регуляції, які знаходяться в зоні кровозабезпечення ВББ, що підтверджувалось показниками варіабельності серцевого ритму та за методом Гаркаві. З поглибленням вертебрально-базилярних розладів ритмограми та структура варіабельності ритму серця вказували на тенденцію переходу серцевого ритму з рефлекторного вегетативного рівня керівництва на більш низький - гуморально-метаболічний, який не спроможний швидко забезпечити гомеостаз. За методом Гаркаві, з поглибленням дисциркуляції частка адаптаційних реакцій високого рівня (реакції тренування та активації відповідно) в ІІ групі зменшилася майже вдвічі, порівняно з показниками І групи (з 66,2 до 36,1%, а в третій групі - до 23,4%).

7. Циркуляторні розлади в вертебрально-базилярному басейні, що повязані з цервіковертебральною дисфункцією, супроводжуються порушеннями мікро- і макроелементного обміну в організмі.

8. Між вмістом колагенових волокон в стромі судин, міжхребцевих дисків та райдужної оболонки ока в межах одного організму існує пряма математична залежність, що обґрунтовує можливість використання оцінки стану строми райдужної оболонки ока для опосередкованої оцінки стану сполучної тканини і повязаних з нею функцій.

9. Оцінка стану структур ока (судин бульбарної конюнктиви та райдужної оболонки) є основою для високоінформативної експрес-діагностики досліджуваної патології, що базується на визначених статистично достовірних іридологічних критеріях та діагностичних критеріях мікроциркуляторних змін бульбарної конюнктиви.

10. Зміни електропровідності репрезентативних точок за методом Накатані зростають із поглибленням вертебрально-базилярної дисциркуляції. Переважно страждають Х, VII, ХІІ, V, ХІ, VI меридіани. Зі зміною вертебрально-базилярного кровозабезпечення у досліджуваних хворих змінюється і електропровідність точок голови.

11. Клінічна верифікація ранніх проявів патології складається з неспецифічних симптомів у поєднанні з наявністю не менше двох екзо- або ендогенних факторів (гіперекстензійної травми ШВХ в анамнезі, яка може бути пери- та (або) постнатальною, статичного перевантаження ШВХ, хронічного стресу, сполучнотканинної дисплазії). Ймовірність більшої виразності патології та подальшого прогнозу її розвитку захворювання зростає за наявності більшої кількості та значущості патогенних факторів.

12. Порушення кровообігу в вертебрально-базилярній системі при патології шийного відділу хребта має специфічні клініко-параклінічні прояви і являє собою регіональний варіант цереброваскулярної недостатності з чітко вираженою стадійністю перебігу. Тому правомірним може бути термін “Вертебрально-базилярна недостатність І, ІІ та ІІІ ст., повязана з дегенеративними змінами ШВХ”, або “спондилогенна ВБН” таких саме стадій.

13. Встановлено, що рефлекторний фактор у появі вертебральної патології і вертебрально-базилярної дисциркуляції обґрунтовує етіопатогенетичне лікування з використанням методів рефлексотерапії, в тому числі мануальної терапії. Для лікування початкових проявів недостатності кровообігу у ВББ достатнім є комплексний підхід з застосуванням методів РТ, а за наявності мікровогнищевої неврологічної симптоматики доцільним є сумісне застосування РТ та обмеженої медикаментозної нейрометаболічної терапії.

14. Профілактичний напрямок базується на просвітницькій роботі щодо запобігання гіперекстензійних травм, навіть легких, та статичного перенавантаження шийного відділу хребта, особливо особами зі сполучнотканинними дисплазіями. Використання “Шолому ОК для масажу та самомасажу точок голови” є дієвим та зручним профілактично-лікувальним засобом допомоги та самодопомоги при означеній патології.

Практичні рекомендації.

1. При розробці індивідуальних лікувально-профілактичних заходів слід враховувати той факт, що в розвитку вертебрально-базилярних порушень, повязаних з патологією ШВХ, провідну роль відіграють такі екзо- та ендогенні фактори: гіперекстензійна (часто легка) травма ШВХ в анамнезі, яка може бути пери- та (або) постнатальною, статичне перевантаження ШВХ, хронічний стрес, які першочергово реалізуються на тлі ендогенного фактору - сполучнотканинної дисплазії. Екзогенні фактори слід запобігати або послабляти їх наслідки, за рахунок чого реалізація негативних проявів ендогенного фактору може не відбутися або мінімалізуватися.

2. Верифікувати ранні прояви спондилогенної вертебрально-базилярної недостатності слід з урахуванням неспецифічних симптомів (головний біль різної інтенсивності, легкі запаморочення, астенічні та тривожно-іпохондричні прояви, або гіперреактивність, зниження памяті та працездатності) у поєднанні з наявністю не менш двох екзо- або ендогенного факторів, перерахованих вище.

3. Лікування алгічних синдромів при спондилогенній вертебрально-базилярній дисциркуляції першочергово має відбуватися шляхом відновлення вертебрально-базилярного кровопостачання.

4. Для запобігання розвитку дегенеративних змін шийного відділу хребта та розвитку психосоматичних порушень, а також поліпшення адаптивних можливостей організму необхідно відновлювати вертебрально-базилярний кровообіг, завжди беручи до уваги негативну роль в етіопатогенезі захворювання дизритмічності кровопостачання.

5. Шляхом оцінки стану строми райдужної оболонки ока, як візуально легкодоступного прижиттєвого гістологічного обєкту, є сенс опосередковано оцінювати стан сполучної тканини всього організму, як ендогенного фактору, що бере участь у розвитку вертебрально-базилярних порушень і дегенеративних змін хребта, та пронозувати ризики виникнення патології.

6. Для експрес-діагностики спондилогенної вертебрально-базилярної дисциркуляції слід враховувати результати оцінки стану структур ока (судин бульбарної конюнктиви, райдужної оболонки).

7. Визнаючи рефлекторний фактор у появі вертебральної патології і вертебрально-базилярної дисциркуляції провідним, слід проводити етіопатогенетичне лікування з використанням методів рефлексотерапії. Точку акупунктури 20ХІ визнано, як регулюючу й специфічну, незалежно від вихідного стану вегетативного балансу та широко застосовувати при означеній патології.

8. Для лікування ППНМК у ВББ достатнім є комплексний підхід із застосуванням методів РТ, як монотерапії, а щодо хворих з мікровогнищевою неврологічною симптоматикою доцільним є сумісне застосування РТ та обмеженої медикаментозної нейрометаболічної терапії. “Шолом ОК для масажу та самомасажу точок голови” може бути рекомендованим для широкого вжитку, як дієвий та зручний засіб допомоги та самодопомоги при означеній патології. Базуючись на високій залежності вертебрально-базилярного кровозабезпечення від шийного вертеброгенного фактору і за наявності відповідних клініко-параклінічних ознак, слід використовувати термін “Вертебрально-базилярна недостатність І, ІІ та ІІІ ст., повязана з дегенеративними змінами ШВХ”, або “спондилогенна (вертеброгенна) ВБН” відповідних стадій.

1. Коваленко О.Є. Особливості показників транскраніальної доплерографії при клінічних проявах порушень кровообігу в вертебро-базилярному басейні в віковому аспекті. Український вісник психоневрології. - Харків, 2002. - Т. 10, вип. 1 (30). - С. 47-48.

2. Мачерет Є.Л., Коркушко О.О., Коваленко О.Є., Чуприна Г.М. Комплексне лікування остеохондрозу та його неврологічних проявів з сумісним застосуванням рефлексотерапії та гомеопатії. - Український вісник психоневрології. - Харків, 2000. - Том 8, вип. 24. - С. 32-35.

3. Коваленко О.Є. Мачерет Є.Л. Вакуум-терапія в комплексному лікуванні вертебро-базилярних порушень при шийному остеохондрозі. - Зб. наук. праць співробітників КМАПО. - К., 2001. - Вип.10, кн. 3. - С.89-94.

4. Мачерет Є.Л., Коваленко О.Є. Значення індивідуалізованого підходу в розробці адекватних заходів щодо профілактики та лікування хронічних захворювань. Зб. наук. праць співробітників КМАПО. - К., 2001. - Вип.10, кн.2. - С. 732-737.

5. Коваленко О.Є., Мачерет Є.Л. Можливості та перспективи діагностики захворювань за допомогою іридобіомікроскопії. Медичний всесвіт. - К., 2001. - Т.І, № 1.- С. 75-79.

6. Коваленко О.Є. Оцінка ролі деяких особливостей мозкового кровотоку щодо прогнозування гострих цереброваскулярних порушень. - Зб. наук. праць співробітників КМАПО імені П.Л. Шупика. - К., 2002. - Вип.11, кн.3.- С. 265-271.

7. Коваленко О.Є. Етіопатогенетичні аспекти ранніх проявів остеохондрозу. - Зб. наук. праць співробітників КМАПО імені П.Л. Шупика. - К., 2002. - Вип.11, кн. 2. - С. 706-711.

Размещено на .ru