Клініко-діагностичні особливості залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків: методи лікування та профілактики - Автореферат

Підвищити ефективність лікування та профілактики ЗДА у дівчаток-підлітків шляхом вивчення поширеності залізодефіцитних станів, визначення клініко-лабораторних особливостей їх перебігу, встановлення чинників, що сприяють розвитку залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків, та удосконалення схем феротерапії. Вперше в промислових містах Луганщини проведене вивчення рівня ЗДС та ЗДА серед дівчаток-підлітків показало, що 99,5 % дівчаток перебувають у стані ДЗ того чи іншого ступеня виразності, причому переважну більшість складає ЗДА І ступеня (69,8 %); визначений стан фізичного та статевого розвитку цих дівчаток; визначені клініко-лабораторні особливості розгортання сидеропенічного синдрому. Для вирішення поставлених завдань проведено обстеження 438 дівчаток, з яких 93 дитини з сидеропенічним синдромом без проявів анемії (12 дівчаток з передлатентним дефіцитом заліза (ПЛДЗ) та 81 дівчинка з латентним дефіцитом заліза (ЛДЗ)) та 315 із ЗДА різного ступеня важкості. Вивчена ефективність комплексної терапії дівчаток-підлітків із ЗДА та доклінічними стадіями ЗДС, для чого дівчатка були розподілені на декілька груп в залежності от застосованої схеми лікування. Отже, виходячи з даних статистичної звітності, рівень поширеності ЗДА серед дівчаток-підлітків, хоча й мав тенденцію до зростання поряд із збільшенням цього показнику загалом серед дитячого населення, проте, він виявився вкрай низьким у порівнянні з даними досліджень багатьох авторів, які відносять дівчаток-підлітків до однієї з уразливих груп дитячого населення щодо ЗДА.У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі комплексної допомоги дівчаткам-підліткам із залізодефіцитними станами, що базується на сучасній технології діагностики та прогнозування виникнення сидеропенічного синдрому, розширенні уявлень про метаболічні зміни мікронутрієнтів в організмі при залізодефіцитній анемії, розробці та удосконаленні схем феротерапії. Скринінгове дослідження щодо рівня залізодефіцитних станів показало, що дійсний рівень залізодефіцитної анемії серед дівчаток-підлітків значно вищий за офіційні показники, й складає за нашими даними 69,8 %. Особливістю клінічної картини залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків є те, що сидеропенічний синдром виявився найбільш чутливим, раннім, патогномонічним й спостерігався вже при передлатентному дефіциті заліза, що обумовлює його використання в розробці прогностичних критеріїв щодо залізодефіцитної анемії. Визначені фактори ризику, які сприяли розвитку залізодефіцитних станів, в тому числі залізодефіцитної анемії, в сукупності із ознаками сидеропенії було використано для створення прогностичної таблиці критеріїв ризику залізодефіцитної анемії у дівчаток-підлітків. Облік цих факторів ризику за допомогою розробленої математичної моделі для індивідуального прогнозування вірогідності залізодефіцитної анемії у дівчаток-підлітків дозволяє виділити групу ризику та визначити обсяг профілактичних заходів для цього контингенту.

1. У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі комплексної допомоги дівчаткам-підліткам із залізодефіцитними станами, що базується на сучасній технології діагностики та прогнозування виникнення сидеропенічного синдрому, розширенні уявлень про метаболічні зміни мікронутрієнтів в організмі при залізодефіцитній анемії, розробці та удосконаленні схем феротерапії.

2. При аналізі даних статистичної звітності виявлені тенденції до зростання поширеності залізодефіцитної анемії серед дітей та підлітків Луганської області. Проте вони не відображають реального стану проблеми, особливо серед дівчаток підліткового віку через те, що кратність та обєм профілактичних обстежень з метою визначення залізодефіцитних станів вкрай недостатні.

3. Скринінгове дослідження щодо рівня залізодефіцитних станів показало, що дійсний рівень залізодефіцитної анемії серед дівчаток-підлітків значно вищий за офіційні показники, й складає за нашими даними 69,8 %. Найбільш уразливою щодо залізодефіцитної анемії виявилась група дівчаток 12-14 років. В цілому залізодефіцитні стани поширені набагато більше - у 99,5 % дівчаток 10-17 років.

4. Доведений шкідливий вплив дефіциту заліза як на фізичний, так і на статевий розвиток дівчаток-підлітків. Крім того зясовано, що найбільш вагомий внесок у поглиблення дефіциту заліза в організмі дівчинки вносять захворювання шлунково-кишкового тракту та статевої сфери, причому їх сполучення є найбільш несприятливим щодо розвитку залізодефіцитної анемії більш важких ступенів.

5. Особливістю клінічної картини залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків є те, що сидеропенічний синдром виявився найбільш чутливим, раннім, патогномонічним й спостерігався вже при передлатентному дефіциті заліза, що обумовлює його використання в розробці прогностичних критеріїв щодо залізодефіцитної анемії.

6. Визначені фактори ризику, які сприяли розвитку залізодефіцитних станів, в тому числі залізодефіцитної анемії, в сукупності із ознаками сидеропенії було використано для створення прогностичної таблиці критеріїв ризику залізодефіцитної анемії у дівчаток-підлітків. Облік цих факторів ризику за допомогою розробленої математичної моделі для індивідуального прогнозування вірогідності залізодефіцитної анемії у дівчаток-підлітків дозволяє виділити групу ризику та визначити обсяг профілактичних заходів для цього контингенту.

7. Особливістю розроблених схем феротерапії залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків є поєднаний вплив на стан периферичної крові призначенням комбінованих препаратів заліза, які також містять мідь та інші мікроелементи, вітаміни. Запропоновано “ступінчату” схему феротерапії спочатку препаратами двохвалентного заліза з наступним переходом при нормалізації гемоглобіну на підтримуючу терапію препаратами трьохвалентного заліза при залізодефіцитній анемії всіх ступенів важкості. Удосконалено “переривчасту” методику первинної та вторинної профілактики залізодефіцитної анемії з використанням препаратів трьохвалентного заліза дівчаткам, що мали латентний та передлатентний дефіцит заліза. Запропоновані схеми дозволяють не тільки досягти стійкої нормалізації гемопоезу та ферокінетики в коротші строки, але й мінімізувати кількість побічних ефектів.

8. Ефективність феротерапії залежить від стану метаболізму міді в організмі дівчинки. Встановлено, що феротерапія монокомпонентними препаратами заліза призводить до зниження рівня міді в сироватці крові, яке потребує додаткової корекції препаратами заліза з міддю, або призначення окремо вітамінів з мікроелементами, що містять мідь для запобігання розвиткові дисбалансу мікроелементів в організмі дівчинки-підлітка.

Практичні рекомендації.

1. Для визначення групи ризику щодо ЗДА серед дівчаток-підлітків рекомендується використовувати розроблені прогностичні критерії. При досягненні суми прогностичних коефіцієнтів більшій ніж -13 з вірогідністю більш ніж 95% прогнозують розвиток залізодефіцитної анемії у дівчинки. При сумі більшій ніж 13 ризик розвитку залізодефіцитної анемії є мінімальним.

2. Якщо при використанні прогностичного алгоритму сума прогностичних коефіцієнтів не досягає прогностичного порогу (<13, прогноз невизначений), це диктує необхідність проведення додаткових досліджень стану депо заліза.

3. Тривалість феротерапії залізодефіцитних станів та залізодефіцитної анемії у дівчаток-підлітків необхідно визначати за допомогою контролю рівня як гемоглобіну, так й феритину в сироватці крові.

4. Визначення рівня міді до та під час проведення феротерапії залізодефіцитної анемії у дівчаток-підлітків з її своєчасним призначенням дозволить уникнути розвитку мідьдефіцитного стану та ефекту “рефрактерності” до призначуваної терапії.

5. Для лікування залізодефіцитної анемії, особливо більш важких ступенів, рекомендується використовувати “ступінчату” методику з комбінованим призначенням препаратів двох- та трьохвалентного заліза.

6. Лікування залізодефіцитної анемії у дівчаток-підлітків доцільно стартово проводити або комбінованими з вітамінами та мікроелементами препаратами заліза, або їх додатковим призначенням.

7. Включення до групи ризику залізодефіцитної анемії, а також дівчаткам, які мають латентний або передлатентний дефіцит заліза, є підставою до проведення профілактичного курсу за “переривчастою” методикою.

Перелік публікацій за темою дисертації

1. Физическое и половое развитие девочек-подростков Востока Украины, региональные стандарты // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах”. - Чернівці, 2002. - С. 21-22. (Співавт. Резникова А.Л., Головченко Н.М., Петченко Т.В.)

Дисертант особисто провела антропометричне обстеження 250 дівчаток, виконала заповнення первинної документації та обробку отриманих результатів.

2. Железодефицитные состояния и практика семейного врача // Український медичний альманах. - 2003. - Т. 6, № 6. - С. 211-212.

3. Залізодефіцитні анемії у дітей старшого віку // Український медичний альманах. - 2003. - Т. 6, № 6 (додаток). - С. 98. (Співавт. Паталахіна Л.І., Башкатова Л.В., Бондаренко Г.Г., Грищенко Н.В.)

Дисертантом особисто проведене обстеження та лікування 10 дівчаток-підлітків із залізодефіцитною анемією, визначені транспортні та тканинні депо заліза, статистично оброблені результати.

4. Физическое и половое развитие девочек-подростков Востока Украины, региональные стандарты // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Т. 7, № 1. - С. 69-72. (Співавт. Резникова А.Л., Головченко Н.М., Петченко Т.В.)

Здобувач особисто заповнювала первинну документацію та проводила обробку отриманих результатів.

5. Железодефицитные анемии у девочек пубертатного возраста региона Донбасса // Матеріали 11 зїзду педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”. - Київ, 2004. - С. 255. (Співавт. Резнікова А.Л., Белых Н.А., Руденко Т.Г.)

Дисертант провела обстеження 96 школярок, визначила рівні транспортного та тканинного депо заліза, статистично обробила результати.

6. Залізодефіцитні анемії у дітей із захворюваннями органів травлення // Український медичний альманах. - 2004. - № 1 (Додаток). - С. 70. (Співавт. Маменко М.Є., Полковничено Л.М.)

Здобувачем розроблені скринінгові карти, проведене обстеження дівчаток, визначені рівні сироваткового заліза, загальної та латентної залізо-звязувальної здатності сироватки та коефіцієнт насичення трансферину.

7. Проблеми корекції залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків та шляхи їх вирішення // Сучасна педіатрія. - 2005. - № 2 (7). - С. 119-120. (Співавт. Резнікова А.Л.)

Здобувач обстежила, визначила клініко-лабораторні показники та провела лікування 64 дівчаток із ЗДА, статистично обробила результати.

8. Дослідження рівня забезпеченості міддю дівчаток-підлітків, хворих на залізодефіцитну анемію // Сучасна педіатрія. - 2006. - № 2 (11). - С. 85-87.

9. Ретроспективний аналіз поширеності залізодефіцитної анемії серед дітей та підлітків Луганської області // Український медичний альманах. - 2006. - № 4 (Додаток). - С. 167-170.

10. Методика корекції латентного дефіциту заліза та вторинної профілактики залізодефіцитної анемії у дівчаток-підлітків. - Інформ. листок № 09 від 10.10.06.

11. Метод визначення рівня міді при залізодефіцитній анемії у дівчаток-підлітків. - Інформ. листок № 07 від 10.10.06.

12. Застосування препарату “Кіндер Біовіталь гель” в комплексному лікуванні залізодефіцитної анемії у дітей. - Інформ. листок № 08 від 10.10.06.