Клініко-діагностичні особливості уражень нервової системи при Епштейна-Барр вірусній інфекції у дітей - Автореферат

Вивчення особливостей перебігу ВЕБ-менінгітів і ВЕБ-енцефалітів та встановлення ролі ВЕБ у виникненні судомного синдрому в дітей можуть сприяти вдосконаленню діагностики захворювань нервової системи, обумовлених ВЕБ. Використовуючи клініко-лабораторні та інструментальні методи обстеження, визначити частоту ВЕБ-менінгітів і ВЕБ-енцефалітів у структурі герпесвірусних менінгоенцефалітів у дітей. У структурі герпесвірусних менінгітів і енцефалітів ВЕБ-енцефаліти склали 27,3 % спостережень, менінгіти - 20,7 %. Найбільша захворюваність на ГРІ з енцефалітною реакцією визначалася у дітей раннього віку (1-3 роки), на ВЕБ-енцефаліт - у віковій категорії від 4 до 6 років, на ВЕБ-менінгіт - від 7 до 12 років. ВЕБ-менінгіт і ВЕБ-енцефаліт у 52 (78,5 %) дітей були самостійними клінічними формами, проте у 13 (20,0 %) спостерігали звязок між виникненням зазначеної патології та захворюваністю на інфекційний мононуклеоз: неврологічні прояви випереджали, були супутніми чи виникали після розвитку клініки мононуклеозу.У дисертаційній роботі наведено вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у поліпшенні діагностики уражень нервової системи, обумовлених ВЕБ, у дітей завдяки чому узагальнено особливості ВЕБ-менінгітів і ВЕБ-енцефалітів, виділено гостру та хронічну форми ВЕБ-енцефалітів, доведено причетність ВЕБ до виникнення судомного синдрому у дітей. У структурі герпесвірусних менінгітів і енцефалітів ВЕБ-енцефаліти складають 27,3 % спостережень, менінгіти - 20,7 %. У 78,5 % хворих ВЕБ-енцефаліти та ВЕБ-менінгіти є самостійними клінічним формами, у 21,5 % виявлено звязок між перенесеним ІМ і розвитком захворювання нервової системи. ВЕБ-енцефаліт може бути проявом гострої первинної, реактивованої латентної чи хронічної активної ВЕБ-інфекції. На МРТ головного мозку при гострій формі ВЕБ-енцефаліту найчастіше виявлялись корково-підкоркові ураження (72,0 %), а при хронічній - ознаки розширення субарахноїдальних просторів (100,0 %), гіпотрофії кори головного мозку (86,7 %) та внутрішньої гідроцефалії (73,3 %).

вірусний епштейн судомний ехоенцефалоскопія

У дисертаційній роботі наведено вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у поліпшенні діагностики уражень нервової системи, обумовлених ВЕБ, у дітей завдяки чому узагальнено особливості ВЕБ-менінгітів і ВЕБ-енцефалітів, виділено гостру та хронічну форми ВЕБ-енцефалітів, доведено причетність ВЕБ до виникнення судомного синдрому у дітей.

1. У структурі герпесвірусних менінгітів і енцефалітів ВЕБ-енцефаліти складають 27,3 % спостережень, менінгіти - 20,7 %. За частотою виникнення вони посідають III місце, поступаючись ВПГ- та ЦМВ-менінгоенцефалітам. У 78,5 % хворих ВЕБ-енцефаліти та ВЕБ-менінгіти є самостійними клінічним формами, у 21,5 % виявлено звязок між перенесеним ІМ і розвитком захворювання нервової системи.

2. Для ВЕБ-менінгіту притаманні: лімфоцитарний, переважно двозначний цитоз (78,1±14,9?106 /л), тривале санування ліквору (21,6±3,1 діб) та затяжний перебіг (25,2±0,6 діб) захворювання.

3. ВЕБ-енцефаліт може бути проявом гострої первинної, реактивованої латентної чи хронічної активної ВЕБ-інфекції. Гостра форма ВЕБ-енцефаліту визначалася у 63,4 % пацієнтів, хронічна - у 36,6 %. Для гострої форми на відміну від хронічної були властиві такі неврологічні прояви та їх частота: наявність судом вперше в житті (69,3 %), ураження черепних нервів (88,5 %), пірамідна симптоматика у вигляді геміпарезу (46,2 %). Для хронічної форми - попередні захворювання нервової системи в анамнезі: ВЕБ-менінгіт, ВЕБ-енцефаліт, судомний синдром тощо (100,0 %), неврологічна екстрапірамідна симптоматика (66,7 %).

4. На МРТ головного мозку при гострій формі ВЕБ-енцефаліту найчастіше виявлялись корково-підкоркові ураження (72,0 %), а при хронічній - ознаки розширення субарахноїдальних просторів (100,0 %), гіпотрофії кори головного мозку (86,7 %) та внутрішньої гідроцефалії (73,3 %). За результатами ехоенцефалоскопії для ВЕБ-менінгіту притаманна гіпертензія І ступеня (87,5 %), а для ВЕБ-енцефаліту - нормотензія (56,1 %). За даними ЕЕГ ВЕБ-енцефаліт проявлявся підвищеною судомною готовністю (86,6 %), дифузними змінами в головному мозку (80,0 %), переважно з ознаками порушення функціонування коркових відділів - 18 (60,0 %). При реографічному дослідженні хворих на ВЕБ-менінгіт і ВЕБ-енцефаліт визначалися ознаки судинної дистонії (100,0 %).

5. У 53,7 % хворих, госпіталізованих із діагнозом ГРІ з енцефалітною реакцією, судомний синдром був проявом активної ВЕБ-інфекції. З них у 28,2 % пацієнтів було діагностовано моно-ВЕБ-інфекцію, а в 25,5 % - мікст-інфекцію ВЕБ з іншими герпесвірусами та вірусами респіраторної групи.

6. За допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна розроблено алгоритм, який складається з даних клініко-анамнестичного, інструментального обстеження і дозволяє здійснювати диференційну діагностику гострої та хронічної форм ВЕБ-енцефаліту в дітей.

7. Гостра форма ВЕБ-енцефаліту супроводжувалася зниженням у сироватці крові вмісту а-ІНФ у 1,4 разу та підвищенням концентрації g-ІНФ у 2,9 разу порівняно з нормальними показниками. При хронічній формі відбувалося зниження вмісту а-ІНФ у 2,4 разу та зменшення рівня g-ІНФ у 1,9 разу порівняно з показниками здорових дітей. Зниження вмісту g-ІНФ може розглядатися як один із показників затяжного перебігу ВЕБ-енцефаліту в дітей.

Практичні рекомендації.

1. Найбільш інформативним лабораторним тестом, що підтверджує етіологію ВЕБ-менінгіту і ВЕБ-енцефаліту, є виявлення ДНК ВЕБ у лікворі за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.

2. Запропонований алгоритм диференційної діагностики гострої та хронічної форм ВЕБ-енцефаліту, який базується на даних клініко-анамнестичного, інструментального обстеження, може використовуватися в діяльності лікарів інфекційних і неврологічних відділень.

3. Судомний синдром у дітей, особливо раннього віку, потребує обстеження на герпесвіруси (в тому числі ВЕБ), і в разі позитивних результатів - призначення противірусної терапії препаратами Ацикловіру.

4. ВЕБ-енцефаліти, особливо тяжкі форми, потребують негайного призначення специфічної терапії у перші 48 годин від початку захворювання. Противірусну терапію слід починати з внутрішньовенного призначення препаратів Ацикловіру (Віролекс, Зовіракс, Медовір) у дозі 10 мг/кг 3 рази на добу протягом 7-10 діб із подальшим переходом на пероральний прийом.

1. Ходак Л.А. Современные подходы к диагностике и лечению больных герпесвирусными инфекциями / Л.А. Ходак, Л.В. Мушенко, О.А. Ржевская // Международный медицинский журнал. - 2005. - №2, Т11. - С. 124-127.

2. Ходак Л.А. Современные особенности инфекционного мононуклеоза / Л.А. Ходак, О.А. Ржевская // Международный медицинский журнал. - 2007. - №4, Т13. - С. 83-87.

3. Ходак Л.А. Современные возможности лабораторной диагностики инфекционного мононуклеоза / Л.А. Ходак, Ю.И. Ткач, О.А.Ржевская // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. - 2007. - №4. - С. 84-86.

4. Возможности использования «мононуклеозного индекса» при дифференциальной диагностике инфекционного мононуклеоза у детей / Ю.И. Ткач, Л.А. Ходак, О.А. Ржевская и др. // Лабораторная диагностика. - 2008. - №2 (44). - С. 28-31.

5. Ржевська О.О. Особливості перебігу ВЕБ-менінгоенцефалітів у дітей / О.О. Ржевська, Л.А. Ходак // Інфекційні хвороби. - 2009. - № 1. - С.30-34.

6. Деклараційний патент на корисну модель №26749. Україна, G01N 33/50. Спосіб діагностики можливості ураження ЦНС у хворих на вірусну інфекцію Епштейна-Барр / Л.А. Ходак, О.О. Ржевська, М.В. Смілянська та ін. Заявл. 6.04.07; Опубл. 10.10.07. - Бюл. №16. - 6с.

7. Деклараційний патент на корисну модель №26758. Україна, G01N 33/50. Спосіб діагностики перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей / Л.А. Ходак, О.О. Ржевська. Заявл. 16.04.07; Опубл. 10.10.07. - Бюл. №16. - 6с.

Размещено на .ru