Клініко-діагностичні особливості больових попереково-крижових синдромів при застосуванні в комплексному лікуванні методу підводного вертикального витягування - Автореферат
Діагностична та лікувальна тактика при больових попереково-крижових синдромах на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта. Особливості перебігу хвороби в динаміці комплексного лікування з застосуванням методу підводного вертикального витягування.
При низкой оригинальности работы "Клініко-діагностичні особливості больових попереково-крижових синдромів при застосуванні в комплексному лікуванні методу підводного вертикального витягування", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Больові попереково-крижові синдроми (БПКС) на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта, незважаючи на значну кількість досліджень, які присвячені їх вивченню, залишаються актуальною медико-соціальною проблемою (Головченко Ю.И. и соавт., 1989; Барсуков С.Ф. и соавт., 1998; Корж М.О., 2000; Шкробот С.І., 2001; Fries J.F., 1996). Зважаючи на зазначене, пошук медико-реабілітаційних заходів, які спрямовані на прискорення регресу больових відчуттів при попереково-крижових синдромах на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта є важливим і актуальним. Мета роботи: оптимізація діагностичної та лікувальної тактики при БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта, яка базується на визначенні клініко-діагностичних особливостей їх перебігу в динаміці комплексного лікування з застосуванням методу ПВВ. Провести дослідження клінічних особливостей перебігу БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта в динаміці комплексного лікування. Визначити клініко-нейровізуальні (з використанням даних магнітно-резонансної томографії хребта) особливості при БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта, зокрема в динаміці комплексного лікування з застосуванням методу ПВВ.Фактори, що призвели до виникнення або до останнього загострення БПКС були наступні: у 74 (54,4 %) хворих - фізичне навантаження (невдалий рух, підняття вантажу, тривале перебування у незручній позі тощо), у 27 (19,8 %) хворих напередодні загострення мало місце переохолодження, у 20 (14,7 %) - поєднання цих чинників, у 15 (11,1 %) хворих - чіткої провокуючої причини виявити не вдалось. Так, IV ступінь, який характеризувався постійним сильним болем, що вимагав постійного прийому анальгетиків, з мінімальним (або без) періодом полегшення болю, порушенням сну відмічено у 38 (27,9 %) хворих; ІІІ ступінь у вигляді несильного постійного болю або сильного непостійного, що вимагав постійного прийому анальгетиків, з можливістю періодичного полегшення, порушенням сну відмічено у 64 (47,2 %) хворих; ІІ ступінь з помірним, непостійним болем, при якому допомагали ненаркотичні анальгетики був у 34 (24,9 %) хворих; І ступінь, яку характеризував мінімальний біль, який не потребував анальгетиків та не порушував сон - не було зареєстровано у жодного пацієнта. Серед пацієнтів з корінцевими синдромами хворих з болем II ступеня було 24,9%, з болем III ступеня - 45,5%, з болем IV ступеня - 29,6%. Серед пацієнтів з люмбоішіалгіями хворих з болем II ступеня було 25%, з болем III ступеня - 54,2%, з болем IV ступеня - 20,8%. На підставі аналізу локалізації больових відчуттів, було встановлено, що біль виключно у поперековому відділі мав місце у 22,05% пацієнтів, біль у поперековому відділі з іррадіацією в ногу - у 66,17% хворих, біль в поперековому відділі, що супроводжувався онімінням ноги - 7,35% хворих, біль виключно в нозі - у 2,94 % хворих, крампі в мязах ноги - у 1,47 % хворих.В дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми визначення клініко-діагностичних особливостей перебігу больових попереково-крижових синдромів на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта в динаміці комплексного лікування, зокрема з застосуванням методу підводного вертикального витягування, для оптимізації лікувальної тактики. Ступінь та темп регресу больових відчуттів при БПКС залежав від попередньої тривалості захворювання (чим більше тривалість - тим менший та повільніший регрес), ступеня вираженості болю (достовірно швидше регресував біль ІІ та ІІІ ступеня) та комплексу лікування (при використанні методу ПВВ достовірно прискорився регрес болю). Інтенсивність болю залежала від розмірів міжхребцевих гриж: при грижах до 3 мм переважав ІІ ступінь болю (у 83,3 % хворих), при грижах від 3 мм до 5 мм і від 5 до 7 мм - ІІІ ступінь болю (у 51,1 % і 56,5 % хворих), при грижах більше 7 мм - IV ступінь болю (у 53,3 % хворих). За результатами порівняльного аналізу динаміки клінічних проявів та МРТ-феноменів у хворих з БПКС при використанні комплексного лікування з застосуванням ПВВ не виявлено звязку між позитивною клінічною динамікою та змінами МРТ-феноменів, чим підтверджено те, що дегенеративно-дистрофічні зміни хребта здебільшого є патологічним фоном, а не безпосередньою причиною виникнення або загострення БПКС. Зважаючи на те, що за результатами порівняльного аналізу динаміки клінічних проявів та МРТ-феноменів у хворих з БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта при використанні в комплексному лікування ПВВ не виявлено звязку між позитивною клінічною динамікою та змінами МРТ-феноменів, вибір лікувальної тактики має базуватися на даних комплексного клініко-параклінічного обстеження, з акцентом на клінічні особливості перебігу захворювання, враховуючи, що дегенеративно-дистрофічні ураження хребта здебільшого є патологічним фоном, а не безпосередньою причиною виникнення чи загострення БПКС.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми визначення клініко-діагностичних особливостей перебігу больових попереково-крижових синдромів на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта в динаміці комплексного лікування, зокрема з застосуванням методу підводного вертикального витягування, для оптимізації лікувальної тактики.
2. Ступінь та темп регресу больових відчуттів при БПКС залежав від попередньої тривалості захворювання (чим більше тривалість - тим менший та повільніший регрес), ступеня вираженості болю (достовірно швидше регресував біль ІІ та ІІІ ступеня) та комплексу лікування (при використанні методу ПВВ достовірно прискорився регрес болю).
3. При використанні в комплексному лікуванні методу ПВВ достовірно швидше відбулося зменшення вираженості та регрес клінічних проявів, які супроводжують БПКС, зокрема обмеження обєму рухів, вираженості згладженості поперекового лордозу, сколіозу, болючості паравертебральних точок, напруження довгих мязів спини, симптому Ласега, а також відновлення колінного та ахілового рефлексів.
4. Інтенсивність болю залежала від розмірів міжхребцевих гриж: при грижах до 3 мм переважав ІІ ступінь болю (у 83,3 % хворих), при грижах від 3 мм до 5 мм і від 5 до 7 мм - ІІІ ступінь болю (у 51,1 % і 56,5 % хворих), при грижах більше 7 мм - IV ступінь болю (у 53,3 % хворих). Ступінь болю мав певну пряму кореляцію з малими (до 3 мм) та великими (більше 7 мм) розмірами гриж.
5. За результатами порівняльного аналізу динаміки клінічних проявів та МРТ-феноменів у хворих з БПКС при використанні комплексного лікування з застосуванням ПВВ не виявлено звязку між позитивною клінічною динамікою та змінами МРТ-феноменів, чим підтверджено те, що дегенеративно-дистрофічні зміни хребта здебільшого є патологічним фоном, а не безпосередньою причиною виникнення або загострення БПКС.
6. При БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта зареєстровані зміни ЕНМГ-параметрів (зниження швидкості проведення, амплітуди М-відповіді, тривалості М-відповіді), які під впливом лікування з застосуванням ПВВ мали достовірну позитивну динаміку і наближались до показників норми.
7. Зміни показників локального кровотоку нижніх кінцівок у хворих на БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта, які відображають порушення стану регіонарної гемодинаміки і локальної мікроциркуляції, під впливом комплексного лікування з застосуванням ПВВ, мали позитивну щодо їх нормалізації динаміку.
8. Використання методу ПВВ в комплексному патогенетично обґрунтованому лікуванні підвищує ефективність лікувальних заходів при БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта.
Практичні рекомендації
1. Зважаючи на те, що за результатами порівняльного аналізу динаміки клінічних проявів та МРТ-феноменів у хворих з БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта при використанні в комплексному лікування ПВВ не виявлено звязку між позитивною клінічною динамікою та змінами МРТ-феноменів, вибір лікувальної тактики має базуватися на даних комплексного клініко-параклінічного обстеження, з акцентом на клінічні особливості перебігу захворювання, враховуючи, що дегенеративно-дистрофічні ураження хребта здебільшого є патологічним фоном, а не безпосередньою причиною виникнення чи загострення БПКС.
2. Приймаючи до уваги, що при використанні в комплексному лікуванні хворих на БПКС методу ПВВ спостерігається більш швидкий регрес болю, неврологічної симптоматики, нормалізація ЕНМГ та РВГ-показників, застосування методу ПВВ є доцільним і може бути рекомендовано при лікуванні зазначеної патології.
Список праць, які опубліковано за темою дисертації
1. Ткаченко О.В., Суничук М.М. Динаміка скарг у хворих з больовим попереково-крижовим синдромом під впливом комплексного лікування з застосуванням підводного вертикального витягування // Сучасні аспекти військової медицини. - 2004. - № 9. - С.307 - 310. (Автором особисто проведено обстеження хворих та проаналізована динаміка скарг).
2. Ткаченко О.В., Суничук М.М. Клініко - нейровізуальні співставлення при больових попереково-крижових синдромах в динаміці лікування з використанням підводного вертикального витягування // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л. Шупика. - 2004. - № 2. - С.344 - 347. (Автором особисто проведені та проаналізовані клініко - нейровізуальні співставлення).
3. Суничук М.М., Ткаченко О.В. Використання метода підводного вертикального витягування в комплексному лікуванні хворих з больовими попереково - крижовими синдромами. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л. Шупика. - 2004. - № 3. - С.435 - 439. (Автором особисто обстежено хворих та досліджена ефективність методу ПВВ в комплексному лікуванні БПКС).
4. Суничук М.М. Клініко - реовазографічні кореляції у хворих із больовим попереково-крижовим синдромом при застосуванні в комплексному лікуванні методу підводного вертикального витягування. // Журн. "Лікарська справа" - 2004. - №7. - С.47 - 49.
5. Суничук М.М. Клініко - електронейроміографічні кореляції у хворих з больовим попереково-крижовим синдромом при застосуванні в комплексному лікуванні методу підводного вертикального витягання. // Журн. "Лікарська справа" - 2004. - №8. - С.51 - 53.
6. Суничук М.М., Ткаченко Є.В., Піневич Б.М. Підводне вертикальне витягування в комплексному лікуванні у хворих на больовий попереково - крижовий синдром. // Матеріали науково - практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 80-річчю кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології КМАПО ім.П.Л. Шупика, Київ,20 - 22 травня, - 2004, С.86. (Автором особисто обстежено хворих та досліджено використання методу ПВВ в комплексному лікуванні).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы