Клініко-біохімічна оцінка використання методики пошарового введення поліакриламідного гелю для усунення деформацій мяких тканин обличчя - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. Шупика БЕЗРУКОВ Григорій Сергійович УДК 617.52:616-089.843 616-092.4:572.7 КЛІНІКО-БІОХІМІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ ПОШАРОВОГО ВВЕДЕННЯ ПОЛІАКРИЛАМІДНОГО ГЕЛЮ ДЛЯ УСУНЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙ МЯКИХ ТКАНИН ОБЛИЧЧЯ 14.01.22 - стоматологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Київ - 2008 Дисертацією є рукопис Роботу виконано в Кримському державному медичному університеті ім. С. І. Георгієвського, м. Сімферополь Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сисоєв Микола Петрович, Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри стоматології факультету післядипломної освіти Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки Тимофєєв Олексій Олександрович, Інститут стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, завідувач кафедри щелепно-лицевої хірургії доктор медичних наук, професор Рузін Геннадій Петрович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Захист відбудеться «5» вересня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10-а). Автореферат розіслано «01 » серпня 2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор І.П. Мазур ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження зумовлена високою частотою і розмаїттям дефектів та деформацій м’яких тканин, що виникають у щелепно-лицевій ділянці, складнощами анатомічної будови і багатогранністю функцій органів і тканин цієї ділянки, а також естетичними вимогами, котрі неухильно зростають, стимулюючи до підвищення ефективності лікування пацієнтів. Це зумовлює необхідність використання додаткового пластичного матеріалу (пластика місцевими тканинами, застосування ауто- і алотрансплантатів, імплантатів тощо). У зв’язку з цим для корекції форми обличчя і шиї все частіше використовують синтетичні засоби, призначені для введення у внутрішнє середовище людини найменш травматичним - ін’єкційним - шляхом. Відомими представниками цієї групи є поліакриламідні (ПАА) гідрофільні гелі «Інтерфал» і «Естеформ», які вже знайшли сферу застосування в пластичній і відновній хірургії (Арсланов М.М., 1996; Филатов А.В., Вербицкая Г.Г., 1999; Милеев В. А., 1999; Печерский А.В., 2000; Троян О. В., 2002; Харьков Л. В., 2002). Разом із тим ефективність їхнього використання з метою усунення вад обличчя і шиї далеко не завжди задовольняє фахівців через схильність гелю імплантату до міграції із зони введення, а також, що трапляється нерідко, розвитком місцевих запальних реакцій м’яких тканин на чужорідну речовину. Дослідження є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи: «До-, інтра- і післяопераційна профілактика ускладнень у хірургічних стоматологічних хворих» (шифр 02/24 № державної реєстрації 0104U004103), яку виконують на кафедрі хірургічної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського. Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих з дефектами і деформаціями м’яких тканин обличчя шляхом розробки і впровадження методики пошарового ін’єкційного введення у тканини ПАА гелю в комплексі з адаптаційною та імунокоригувальною терапією. Розробити методику застосування ПАА гелю з пошаровим введенням препарату (внутрішньо- і підшкірно, субфасціально і внутрішньом’язово, поверх окістя), а також у поєднанні з адаптаційною і імунокоригувальною терапією препаратом «Траумель-С». Проаналізувати клінічні показники в ранній післяімплантаційний період у разі використання традиційного і запропонованого методу лікування після усунення типових деформацій і дефектів м’яких тканин обличчя (міжбрівні та носогубні складки, гіпотрофія губ). 2. До них належать: схильність гелю імплантату до міграції із зони введення з формуванням гелієм, ділянок грудкуватості і вторинних деформацій; розвиток місцевих запальних реакцій у віддалені терміни післяімплантаційного періоду. Підтверджено високу ефективність методу багатошарового розташування ПАА гелю в м’яких тканинах обличчя з метою контурної пластики (88,57 %), а також його поєднання з адаптаційною та імунокоригувальною терапією препаратом «Траумель-С» (92,68 %). Пацієнткам 2-ї основної групи додатково призначали «Траумель-С» як імунокоректор, антиоксидант і адаптоген. Таким чином, уже в першу добу спостереження міжгрупова різниця (порівняно з контролем) становила 9,42 і 19,57 % відповідно (Р