Клініко-біохімічні та сонографічні особливості діагностики та лікування неускладнених форм холестерозу жовчного міхура у хворих з надлишковою масою тіла - Автореферат

Провести порівняння віку, статі, особливостей перебігу, клініко-лабораторних даних у хворих на неускладнений холестероз жовчного міхура з надлишковою масою тіла та хворих на хронічний некаменевий холецистит з надлишковою масою тіла. Дослідити біохімічні показники функціонального стану печінки, вміст загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької, дуже низької, високої щільності, тригліцеридів, глюкози крові у хворих холестерозом жовчного міхура з надлишковою масою тіла та хворих хронічним некаменевим холециститом з надлишковою масою тіла. Провести порівняльний аналіз показників динамічної сонографії у хворих холестерозом жовчного міхура з надлишковою масою тіла та хронічним некаменевим холециститом з надлишковою масою тіла. Провести порівняльний аналіз показників дуоденального зондування, мікроскопії центрифугату міхурової жовчі у хворих на неускладнений холестероз жовчного міхура з надлишковою масою тіла та хворих на хронічний некаменевий холецистит з надлишковою масою тіла. Дослідити біохімічний склад жовчі у хворих холестерозом жовчного міхура з надлишковою масою та хронічним некаменевим холециститом з надлишковою масою тіла.У хворих на ХЖМ товщина стінки жовчного міхура в 1-й зоні в 3,0 рази , у 2-й зоні в 2,6 рази; у 3-й зоні в 2,3 рази; у 4-й зоні в 2,2 рази більша, порівняно зі здоровими (р<0,001 у всіх випадках), у той час, як у хворих ХНХ товщина стінки жовчного міхура була статистично вірогідно менша по всім зонам. Так, якщо у хворих ХНХ показник щільності жовчі в 2,7 рази вищий, порівняно зі здоровими, то у хворих ХЖМ щільність жовчі аж у 5 разів вища порівняно зі здоровими (р<0,001). У залежності від форми ХЖМ хворі були поділені на три групи: перша група - 70 хворих із сітчастою формою; друга група - 32 хворих із поліпозно-сітчастою та третя група - 18 хворих із поліпозною формою ХЖМ. У здорових осіб на 45-тій хвилині параметри жовчного міхура зменшились у 2 рази, порівняно з даними натще, у хворих 1 та 2 групи зменшення обєму жовчного міхура на 45-тій хвилині було невірогідне, у хворих 3 групи обєм жовчного міхура на 45 хвилині зменшився в 1,4 рази (р<0,05). Через 60 хвилин від початку дослідження ву здорових осіб фаза скорочення жовчного міхура змінилась на фазу наповнення, про що свідчить збільшення обєму жовчного міхура, у той час, як у хворих ХЖМ 1, 2 та 3 групи дана фаза ще не наступила і в них відмічено вірогідне зменшення обєму жовчного міхура, порівняно з вихідними.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, покращення діагностики холестерозу жовчного міхура методом динамічної сонографії з врахуванням товщини стінки жовчного міхура, її гомогенності, коефіцієнту скоротливості, даних мікроскопії центрифугату міхурової жовчі, визначення концентрації холестерину в жовчі. Неускладнені форми холестерозу жовчного міхура у хворих із надлишковою масою тіла на відміну від хронічного некаменевого холециститу із надлишковою масою тіла у 94,2 % випадків протікають латентно, не мають специфічної клініки, виявляються випадково. При проведенні дуоденального зондування для хворих холестерозом жовчного міхура з надлишковою масою тіла виявлено зниження міхурового рефлексу на подразники, збільшення часу витікання міхурової жовчі та зменшення її обєму; наявність у центрифугаті міхурової жовчі великої кількості кристаликів холестерину та мікролітів на фоні нормального вмісту клітинних елементів, що може бути скринінговим методом діагностики холестерозу жовчного міхура. Для холесекреторної функції печінки при холестерозі жовчного міхура у хворих із надлишковою масою тіла характерно підвищення виділення холестерину з жовчю, а також збільшення співвідношення між концентрацією холестерину в міхуровій та печінковій жовчі, що свідчить про вплив стінки жовчного міхура на вміст холестерину в міхуровій жовчі. Призначення хворим холестерозом жовчного міхура з надлишковою масою тіла дієти зі зниженою енергетичною цінністю, повноцінної за незамінними факторами харчування, урсофальку та лецитину через 6 місяців лікування приводить до нормалізації показників функціонального стану печінки, ліпідів крові та жовчі, а також регресії сонографічних ознак холестерозу - зменшенню товщини стінки, підвищенню її гомогенності, зниженню щільності вмісту, підвищенню скоротливої функції жовчного міхура та нормалізації мікроскопічної картини центрифугату міхурової жовчі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, покращення діагностики холестерозу жовчного міхура методом динамічної сонографії з врахуванням товщини стінки жовчного міхура, її гомогенності, коефіцієнту скоротливості, даних мікроскопії центрифугату міхурової жовчі, визначення концентрації холестерину в жовчі. Розроблено та апробовано метод дієтичного та медикаментозного лікування холестерозу жовчного міхура з використанням урсофальку та лецитину.

1. Встановлено, що холестероз жовчного міхура частіше зустрічається в жінок, порівняно з чоловіками. У віці до 40 років співвідношення чоловіки до жінок складає 1:1,9, зменшуючись з віком і у віці старше 50 років складає 1:1,4. Неускладнені форми холестерозу жовчного міхура у хворих із надлишковою масою тіла на відміну від хронічного некаменевого холециститу із надлишковою масою тіла у 94,2 % випадків протікають латентно, не мають специфічної клініки, виявляються випадково.

2. У 73,1% випадків при холестерозі жовчного міхура з надлишковою масою тіла має місце порушення біохімічних показників функції печінки - помірне підвищення активності трансаміназ, лужної фосфатази та гаммаглутамілтраспептидази, а також збільшення в крові вмісту загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, тригліцеридів та зниження холестерину ліпопротеїдів високої щільності, зміни глюкозотолерантного тесту.

3. За даними динамічної ехосонографії для неускладнених форм холестерозу жовчного міхура у хворих із надлишковою масою тіла характерно збільшення товщини стінки жовчного міхура в 2 рази та більше, підвищення щільності стінки жовчного міхура в 1,5 рази та вище, зменшення коефіцієнту гомогенності стінки жовчного міхура, підвищення щільності жовчі в 2-4 разів. Скоротлива функція жовчного міхура в найбільшій мірі знижена при дифузних формах холестерозу жовчного міхура - сітчастій та поліпозно-сітчастій, у меншій мірі при поліпозній формі.

4. При проведенні дуоденального зондування для хворих холестерозом жовчного міхура з надлишковою масою тіла виявлено зниження міхурового рефлексу на подразники, збільшення часу витікання міхурової жовчі та зменшення її обєму; наявність у центрифугаті міхурової жовчі великої кількості кристаликів холестерину та мікролітів на фоні нормального вмісту клітинних елементів, що може бути скринінговим методом діагностики холестерозу жовчного міхура.

5. Для холесекреторної функції печінки при холестерозі жовчного міхура у хворих із надлишковою масою тіла характерно підвищення виділення холестерину з жовчю, а також збільшення співвідношення між концентрацією холестерину в міхуровій та печінковій жовчі, що свідчить про вплив стінки жовчного міхура на вміст холестерину в міхуровій жовчі. Між вмістом загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності в сироватці крові та холестерином у міхуровій жовчі має місце позитивний кореляційний взаємозвязок, який зменшується при холестерозі жовчного міхура.

6. Призначення хворим холестерозом жовчного міхура з надлишковою масою тіла дієти зі зниженою енергетичною цінністю, повноцінної за незамінними факторами харчування, урсофальку та лецитину через 6 місяців лікування приводить до нормалізації показників функціонального стану печінки, ліпідів крові та жовчі, а також регресії сонографічних ознак холестерозу - зменшенню товщини стінки, підвищенню її гомогенності, зниженню щільності вмісту, підвищенню скоротливої функції жовчного міхура та нормалізації мікроскопічної картини центрифугату міхурової жовчі.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При проведенні диференційної діагностики холестерозу жовчного міхура з хронічним некаменевим холециститом із надлишковою масою тіла слід звернути увагу на клініку та перебіг захворювання. Відсутність клінічних ознак ураження жовчного міхура, таких як больовий синдром, температурна реакція, латентний перебіг захворювання, відсутність періодів загострення свідчать про обмінний характер хвороби.

2. Обовязковим у діагностиці холестерозу жовчного міхура є проведення ехосонографії з визначенням товщини, щільності та гомогенності стінки жовчного міхура, вивчення його скоротливої функції з застосуванням харчових подразників.

3. Скринінговим методом, який дозволяє провести диференційну діагностику між холестерозом жовчного міхура та хронічним некаменевим холециститом, є наявність великої кількості кристаликів холестерину, мікролітів на фоні нормальної кількості лейкоцитів, епітелію в центрифугаті міхурової жовчі. Встановлено, що при холестерозі жовчного міхура у хворих із надлишковою масою тіла має місце зниження міхурового рефлексу на подразники, збільшення часу витікання міхурової жовчі та зменшення її обєму. Вказані зміни з боку жовчного міхура на фоні латентного перебігу захворювання є ознаками холестерозу жовчного міхура. Про холестероз жовчного міхура свідчить значне підвищення вмісту холестерину в міхуровій жовчі. При цьому концентрація жовчних кислот може бути нормальною або помірно зниженою.

4. При призначенні дієти хворим холестерозом жовчного міхура з надлишковою масою тіла слід враховувати масу тіла та зміни ліпідного та вуглеводного обміну. В усіх випадках холестерозу жовчного міхура рекомендовано харчування повноцінне за білком, незамінимими факторами харчування, з обмеженням вуглеводів, уникненням надлишкової кількості жиру. Квота рослинних олій 1-2 столові ложки на добу. Для поповнення організму необхідною кількістю омега-3 жирних кислот рекомендовано вживати не менше 2-3 рази на тиждень страви з риби, краще морської (скумбрія, лосось та інші), грецькі горіхи, а також риб’ячий жир, олію з льону.

5. З метою підсилення холекінетичних властивостей раціону та підвищення скоротливості жовчного міхура рекомендовано 2 рази на день (ранком та ввечері) вживати 1-2 чайні ложки оливкової олії з лимонним соком, або сирі яєчні жовтки з 1 чайною ложкою меду, рослинний чай з додаванням ксиліту або сорбіту, кефір із гранульованим лецитином (1 або 2 чайні ложки).

6. Для профілактики порушень вуглеводного обміну, пацієнтам ХЖМ з надлишковою масою тіла в харчуванні слід перевагу надавати стравам із листяних овочів - різні види капусти, кабачки, перець, томати, огірки, зелень, перед коренеплодами та зерновими. Обмежити кондитерські вироби, хліб, страви з зернових та продукти, які містять мальтодекстрозу, соки, солодкі напої, пиво, цукор замінники.

1. Демида Е.П. Клініко-біохімічні особливості перебігу холестерозу жовчного міхура // Лікарська справа.- №1.-2003.- С.49-52.

2. Демида Е.П. Стан холесекреторної функції печінки та корекція її порушень у хворих з холестерозом жовчного міхура // Лікарська справа.- №3-4.-2003.- С.68-71.

3. Демида Е.П. Холесекреторна функція печінки та корекція її порушень у хворих холестерозом жовчного міхура // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика, вип. 12.- 2003.- С.303-304.

4. Анохіна Г.А., Демида Е.П. Холестероз жовчного міхура // Мистецтво лікування.- №2.-2003.- С.41-44. Здобувач провела відбір та аналіз літератури за темою публікації та провела клініко-біохімічні дослідження хворих, підготувала статтю до друку. Співавтор професор Анохіна Г.А. надала консультативну допомогу.

5. Харченко Н.В., Демида Е.П., Динник О.Б. Стан моторики жовчного міхура та корекція порушень у хворих на холестероз жовчного міхура // Сучасна гастроентерологія. - №4 (18).- 2004.- С.33-36. Здобувач провела відбір та аналіз літератури за темою публікації та провела сонографічні дослідження хворих, підготувала статтю до друку. Співавтор професор Харченко Н.В. надала консультативну допомогу. Доцент Динник О.Б. допоміг у проведенні динамічної сонографії.

6. Харченко Н.В., Демида Е.П. Клініко-лабораторні та сонографічні особливості неускладнених форм холестерозу жовчного міхура // Сучасна гастроентерологія. - №2(22).- С.34-39. Здобувач провела відбір та аналіз літератури за темою публікації, відбір хворих та аналіз отриманих результатів клініко-лабораторного та сонографічного дослідження, підготувала статтю до друку. Співавтор професор Харченко Н.В. надала консультативну допомогу.