Клініко-анамнестичні та преморбідні патоперсонологічні характеристики хворих на органічні тривожно-депресивні розлади з порушеннями комплаєнсу до терапії - Статья

бесплатно 0
4.5 290
Розгляд процесу виявлення у хворих особливостей психічного реагування, що передували органічному ураженню центральної нервової системи. Визначення та аналіз ролі особистісних факторів у психопатогенезі тривожно-депресивних розладів органічної ґенези.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Проблема психопатологічних розладів психоорганічного спектру серед хворих на цереброваскулярні та церебротравматичні ураження головного мозку виходить за межі суто неврологічної клініки [1-3]. З дотриманням принципів біоетики та деонтології протягом 2014-2016 рр. на базі КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної Ради було проведено обстеження 102 хворих (обстежувана група - ОГ) із діагнозами, які відповідають рубриці F06 МКХ-10 «Психічні розлади, спричинені ураженням чи дисфункцією головного мозку та соматичними захворюваннями», за критерієм домінування у клінічній картині феноменів тривожно-депресивного спектру. За нозологічною приналежністю контингент розподілявся таким чином: 12 хворих із діагнозом «Органічний депресивний розлад» (F06.32); 54 хворих із діагнозом «Змішаний органічний тривожно-депресивний розлад» (F06.33); 11 хворих із діагнозом «Органічний тривожний розлад» (F06.4); 25 хворих з діагнозом «Органічний емоційно-лабільний (астенічний) розлад» (F06.6). У клінічній картині органічного емоційно-лабільного розладу, який був встановлений у 25 хворих ОГ, переважали психопатологічні прояви астенічного кола, але наявність супутньої симптоматики тривожно-депресивного аранжування дозволила включити цих пацієнтів до групи обстежуваних. Клініко-анамнестичне дослідження та вивчення архівної медичної документації дозволили встановити цереброваскулярну ґенезу органічного ураження головного мозку у 68 обстежених ОГ (66,70 %), у той час як церебротравматичну виявлено у 34 хворих (33,30 %).Під час роботи нами встановлено такі преморбідні патоперсонологічні особливості хворих на ОТДР: нестійкість векторів афективної та мотиваційної сфер особистості, значна емоційна напруженість, внутрішній особистісний конфлікт, патологічна недовіра та боязкість стосовно оточуючих, а також схильність до обсесивних фобічних реакцій.

Вывод
Під час роботи нами встановлено такі преморбідні патоперсонологічні особливості хворих на ОТДР: нестійкість векторів афективної та мотиваційної сфер особистості, значна емоційна напруженість, внутрішній особистісний конфлікт, патологічна недовіра та боязкість стосовно оточуючих, а також схильність до обсесивних фобічних реакцій.

Визначено варіабельність патоперсонологічного контексту психопатології, детерміновану органічною ґенезою ураження ЦНС. Так, хворі на ОТДР цереброваскулярної ґенези демонстрували патерни тривожно-інтровертованого особистісного реагування, у той час як пацієнти з церебротравматичним ураженням головного мозку виявляли високі рівні агресивності та емоційної лабільності.

Список литературы
1. Бурчинский С. Г. Депрессивные расстройства в неврологической практике: возможности ноотропов нового поколения / С. Г. Бурчинский // Здоровье Украины. - 2009. - № 15-16 (220-221). - С.46-47.

2. Терегулова Д.Р. Депрессия в неврологической практике (на примере болевых синдромов и инсульта) / Д. Р. Терегулова, М. А. Кутлубаев, Л. Р Ахмадеева // Вестник современной клинической медицины. - 2015. - № 3. - С. 32-36.

3. Gothe F. Cerebrovascular diseases and depression: epidemiology, mechanisms and treatment / F. Gothe, D. Enache, L. O. Wahlund [et al.] // Panminerva medica Journal. - 2012. - № 54 (3). - P 161-170.

4. Аймедов К. В. Тривога під маскою депресії / К. В. Аймедов, К. В. Грибовська // Науковий потенціал молоді - прогрес медицини майбутнього : матер. наук.-практ. конф. з міжнародн. уч. - Ужгород. - 2012. - С. 63.

5. Meroni R. Psychiatric disorders in patients suffering from an acute cerebrovascular accident or traumatic injury, and their effects on rehabilitation: an observational study / R. Meroni, E. Beghi, M. Beghi [et al.] // European Journal of Physical and Rehabilitation Medicine. - 2013. - № 49 (1). - Р 31-39.

6. Ахмедова Д. А. Особенности постинсультной депрессии в раннем и позднем восстановительном периодах / Д. А. Ахмедова, С. З. Хакимова, А. Т. Джу- рабекова // Инновационная наука. - 2015. - № 6-2. - С. 224-227.

7. Schottke H. Poststroke depression and poststroke anxiety: prevalence and predictors / H. Schottke, C. M. Giabbiconi // International Psychogeriatrics Journal. - 2015. - № 27 (11). - P. 54-61.

8. Zaninotto A. L. Updates and Current Perspectives of Psychiatric Assessments after Traumatic Brain Injury: A Systematic Review / A. L. Zaninotto, J. E. Vicentini, F. Fregni [et al.] // Frontiers in Psychiatry. - 2016. - № 7. - P. 95.

9. Коростій В. И. Анксиолитические препараты в комплексной терапии тревожных расстройств при психосоматических заболеваниях / В. И. Коростій, А. М. Кожина // НЕЙРОNEWS. - 2012. - №8 (43). - С. 21-25.

10. Коростій В. І. Лікування психічних розладів тривожно-депресивного спектру серед хворих на психосоматичні розлади / В. І. Коростій // Інтегративні підходи в діагностиці та лікуванні психічних і психосоматичних хвороб : матер. наук.-практ. міжре- гіон. конф. - Вінниця. - 2010. - С. 52.

11. Старчина Ю. А. Постинсультная депрессия: научно-обоснованные подходы к выбору терапии / Ю. А. Старчина // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. - 2012. - № 1. - С. 116-120.

12. Sibolt G. Poststroke depression and depression-executive dysfunction syndrome are associated with recurrence of ischaemic stroke / G. Sibolt, S. Cur- tze, S. Melkas [et al.] // Cerebrovascular Diseases Journal. - 2013. - № 36 (5-6). - P. 336-343.

References

1. Burchinskiy S. G. Depressivnye rasstroystva v nevrologicheskoy praktike: vozmozhnosti nootropov novogo pokoleniya [Depressive disorders in neurological practice: the possibilities of nootropics of a new generation]. Zdorove Ukrainy [Health of Ukraine], 2009, no. 15-16 (220-221), pp. 46-47. (In Russ.)

2. Teregulova D. R., Kutlubaev M. A., Akhmadeeva L. R. Depressiya v nevrologicheskoy praktike (na primere bolevykh sindromov i insulta) [Depression in neurological practice (on the example of pain syndromes and stroke)]. Vestnik sovremennoy klini- cheskoy meditsiny [Herald of modern clinical medicine], 2015, no. 3, pp. 32-36. (In Russ.)

3. Gotheno F., Enache D., L. O. Wahlund [et al.] Cerebrovascular diseases and depression: epidemiology, mechanisms and treatment. Panminerva medi- ca Journal, 2012, no. 54 (3), pp. 161-170.

4. Ajmedov K. V., Grybovska K. V. Tryvoga pid maskoju depresii" [Anxiety in the guise of depression]. Naukovyj potencial molodi - progres medycyny maj- butnogo : mater. nauk.-prakt. konf. z mizhnarodn. uch. [Scientific potential of youth - the future of medical progress: mater. nauk. and practical. Conf. With international. uch.]. Uzhgorod, 2012, p. 63. (In Ukr.)

5. Meroni R., Beghi E., Beghi M. [et al.] Psychiatric disorders in patients suffering from an acute cerebrovascular accident or traumatic injury, and their effects on rehabilitation: an observational study. European Journal of Physical and Rehabilitation Medicine, 2013, no. 49 (1), pp. 31-39.

6. Akhmedova D. A., Khakimova S. Z., Dzhura- bekova A. T. Osobennosti postinsultnoy depres- sii v rannem i pozdnem vosstanovitelnom peri- odakh [Features of poststroke depression in the early and late recovery periods]. Innovatsionnaya nauka [Innovative science]. 2015, no. 6-2, pp. 224227. (In Russ.)

7. Schottke H., Giabbiconi C. M. Poststroke depression and poststroke anxiety: prevalence and predictors. International Psychogeriatrics Journal, 2015, no. 27 (11), pp. 54-61.

8. Zaninotto A. L., Vicentini J. E., Fregni F. [et al.] Updates and Current Perspectives of Psychiatric Assessments after Traumatic Brain Injury: A Systematic Review. Frontiers in Psychiatry, 2016, no. 7, pp. 95.

9. Korosby V. I., Kozhina A. M. Anksiolitiches- kie preparaty v kompleksnoy terapii trevozhnykh rasstroystv pri psikhosomaticheskikh zabolevaniyakh [Anxiolytic drugs in complex therapy of anxiety disorders in psychosomatic diseases]. NEYRONEWS [NEURONEWS], 2012, no. 8 (43), pp. 21-25. (In Russ.)

10. Korostij V. I. Likuvannja psyhichnyh rozladiv tryvozhno-depresyvnogo spektru sered hvoryh na psyhosomatychni rozlady [Treatment of mental disorders of anxiety-depressive spectrum of patients with psychosomatic disorders]. Integratyvni pidhody v diagnostyci ta likuvanni psyhichnyh i psyhosomatych-nyh hvorob : mater. nauk.-prakt. mizhregion. konf. [Integrative approaches in diagnosis and treatment of mental and psyhosomatych-governmental diseases: mater. nauk. and practical. interregional conference]. Vinnitsa, 2010, p. 52. (In Ukr.)

11. Starchina Yu. A. Postinsultnaya depressiya: nauchno-obosnovannye podkhody k vyboru ter- apii [Poststroke depression: evidence-based approaches to the choice of therapy]. Nevrologiya, neyropsikhiatriya, psikhosomatika [Neurology, neuropsychiatry, psychosomatics], 2012, no. 1, pp. 116-120. (In Russ.)

12. Sibolt G., Curtze S., Melkas S. [et al.] Poststroke depression and depression-executive dysfunction syndrome are associated with recurrence of ischaemic stroke. Cerebrovascular Diseases Journal, 2013, no. 36 (5-6), pp. 336-343.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?