Вивчення зміни етіології сепсису і локальних гнійно-септичних захворювань у новонароджених. Лікування гострих гнійних запальних захворювань. Розрахунок можливого рівня показника летальності та смертності при загальному зараженні організму мікробами.
При низкой оригинальности работы "Клініка, діагностика та прогноз гнійно-септичних захворювань у новонароджених дітей", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Гнійно-септичні захворювання (ГСЗ) у новонароджених залишаються однією із пріоритетних проблем сучасної неонатології, оскільки вони мають не тільки медичне, але і важливе соціально-економічне значення внаслідок високого ризику летальності дітей (Марушко Т.В., 1993, Даминов Т.А. і співавт., 1994, Павлишин Г.А. і співавт., 1997). (1996), захворюваність сепсисом серед новонароджених у 1985-1991 рр. виросла з 1,9 на 10000 дітей, які народились живими до 4,6 і зберігалась на цьому рівні в наступні 5 років. Ряд авторів (Самсыгина Г.А. і співавт., 1996, Павлишин Г.А., 1997) до факторів, що сприяють розвитку гнійно-септичних захворювань у періоді новонародженості, відносять зниження протиінфекційного захисту у жінок-майбутніх матерів, наявність у них високої обтяженості різноманітними екстрагенітальними хронічними захворюваннями, зростання частоти внутрішньоутробних інфекцій і інфікування під час пологів. Багато питань профілактики гнійно-септичних захворювань у новонароджених дітей, прогнозування можливого розвитку гнійно-септичних захворювань, ранньої діагностики сепсису і можливості летального кінця залишаються недостатньо зясованими і потребують поглибленого вивчення. Луганську; 2) вивчити особливості клініки сепсису і локальних форм гнійно-септичної інфекції у новонароджених в сучасних умовах; 3) виділити головні фактори, які сприяють розвитку локальної і генералізованої гнійно-септичної інфекції, летальному кінцю сепсису і розробити прогностичні таблиці та компютерні програми; 4) модифікувати метод експрес-діагностики бактеріємії у хворих з підозрою на сепсис; 5) оцінити ефективність методів комплексної терапії гнійно-септичної інфекції у новонароджених дітей; 6) скласти імовірний прогноз показника смертності і летальності від сепсиса новонароджених.Виділено дві групи хворих новонароджених дітей: перша - 90 новонароджених, хворих на сепсис (49 дітей із сприятливим кінцем захворювання, 41 - з летальним), друга - 105 дітей з локальними гнійно-септичними захворюваннями (ЛГСЗ). Серед дітей, хворих на сепсис, недоношених було 31,1%, із ЛГСЗ - 7,6%, серед здорових - 5,0%. В асфіксії народились 51,1% дітей із сепсисом, 37,1% із ЛГСЗ, 20,0% здорових дітей. Середня маса тіла при народженні у хворих на сепсис склала 3114±121,9 г, виявилась вірогідно більш низькою в порівнянні з масою тіла хворих з ЛГСЗ (3453±43,3) (P<0,05) і здорових дітей (3647±87,08) (P<0,05), враховувались тільки доношені діти. Проведений аналіз стана здоровя матерів дітей, які занедужали на сепсис показав, що у 87 із 90 жінок були фактори ризику.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання сучасної педіатрії - визначення особливостей перебігу гнійно-септичних захворювань у новонароджених дітей в умовах м. Сепсис у новонароджених дітей в сучасних умовах в м.Луганську характеризувався важким перебігом, пупочна форма склала 73,3%, септикопіємічна - 53,3% із вторинними вогнищами в головному мозку і мозкових оболонках, кишечнику, легенях і ін. Луганську відзначені зміни: у 1986-1991 рр. переважали стафілококи 60% і 79% відповідно, у 1992-1998 рр. у хворих на сепсис грамнегативна мікрофлора склала 50%, стафілококи - 41,6%, збільшилась кількість грибів роду Candida (у мікст-інфекції), у 5,5% випадків сепсис протікав як мікст-інфекція. Найбільше значення для розвитку сепсису у немовлят мали такі фактори як первинна втрата маси тіла більше 10% (при розвитку сепсису після першого тижня життя) - 17 балів, маса тіла при народженні менше 2500 г - 13 балів, безводний період під час пологів понад 6 год - 12 балів, відпадання пуповинного залишка після 5 доби - 9 балів, недоношеність - 8 балів, аборти - 8 балів; на кінець сепсису найбільше впливали такі клінічні прояви, що розвились у перші три дні захворювання: підвищення ШЗЕ більше 12 мм/год (після 5 доби життя) - 7 балів, стійкий метеоризм та парез кишечника - 3 бали, часті випорожнення - 3 бали, початок захворювання в перші 7 днів життя - 2 бали, лейкоцитоз вище 12*109/л (після 5 доби життя) - 2 бали. Запропонована модифікація методу експрес-діагностики бактеріємії і сепсису дає можливість виявлення збудника в крові протягом 2 год і визначення його грамприналежності, що дозволяє покращити ранню діагностику гнійно-септичних захворювань у новонароджених дітей.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання сучасної педіатрії - визначення особливостей перебігу гнійно-септичних захворювань у новонароджених дітей в умовах м. Луганська, розробка методів ранньої діагностики гнійно-септичних захворювань у новонароджених, розрахунок ймовірного рівня показника летальності та смертності новонароджених при сепсисі.
1. Сепсис у новонароджених дітей в сучасних умовах в м.Луганську характеризувався важким перебігом, пупочна форма склала 73,3%, септикопіємічна - 53,3% із вторинними вогнищами в головному мозку і мозкових оболонках, кишечнику, легенях і ін. У звязку з інтенсифікацією лікування лікарняна летальність у 1992-1998 рр. знизилася до 39,3% у порівнянні з 55,2% у 1986-1991 рр.
2. У етіологічній структурі сепсису і локальних гнійно-септичних захворювань новонароджених дітей в м. Луганську відзначені зміни: у 1986-1991 рр. переважали стафілококи 60% і 79% відповідно, у 1992-1998 рр. у хворих на сепсис грамнегативна мікрофлора склала 50%, стафілококи - 41,6%, збільшилась кількість грибів роду Candida (у мікст-інфекції), у 5,5% випадків сепсис протікав як мікст-інфекція. У хворих із локальними формами як і раніше перше місце займали стафілококи 77,7%. В обох групах хворих співвідношення стафілококів змінилося на користь золотистого.
3. Методом одномірного аналізу складені прогностичні таблиці і компютерні програми для індивідуальної оцінки ризику розвитку локальної та генералізованої гнійно-септичної інфекції і прогнозу кінця сепсису у новонароджених дітей. Найбільше значення для розвитку сепсису у немовлят мали такі фактори як первинна втрата маси тіла більше 10% (при розвитку сепсису після першого тижня життя) - 17 балів, маса тіла при народженні менше 2500 г - 13 балів, безводний період під час пологів понад 6 год - 12 балів, відпадання пуповинного залишка після 5 доби - 9 балів, недоношеність - 8 балів, аборти - 8 балів; на кінець сепсису найбільше впливали такі клінічні прояви, що розвились у перші три дні захворювання: підвищення ШЗЕ більше 12 мм/год (після 5 доби життя) - 7 балів, стійкий метеоризм та парез кишечника - 3 бали, часті випорожнення - 3 бали, початок захворювання в перші 7 днів життя - 2 бали, лейкоцитоз вище 12*109/л (після 5 доби життя) - 2 бали.
4. Запропонована модифікація методу експрес-діагностики бактеріємії і сепсису дає можливість виявлення збудника в крові протягом 2 год і визначення його грамприналежності, що дозволяє покращити ранню діагностику гнійно-септичних захворювань у новонароджених дітей.
5. При лікуванні сепсису новонароджених виявлена висока ефективність цефалоспоринів як 3 покоління, так і 1-2, які призначались в якості основної антибактеріальної терапії в комбінації з аміноглікозидами або напівсинтетичними пеніцилінами. Ефективність виявлялась скороченням тривалості лихоманки в 1,27 разів, збільшенням середньодобового приросту маси тіла в 1,8 разів, скороченням перебування хворого на койці в 1,25 разів у порівнянні з хворими, що одержували у якості основної антибактеріальної терапії аміноглікозиди і пеніциліни.
6. Розраховано імовірний найближчий і віддалений прогноз показників летальності і смертності новонароджених дітей від сепсису. При повному усуненні керованих несприятливих медико-біологічних факторів (запальні захворювання статевої сфери, резидентне носійство патогенних стафілококів, медичні аборти, гестоз та загроза переривання вагітності, тривалий безводний період, невиношуваність) показник летальності може бути знижений в 4,45 разів, смертності - в 5,67 разів (віддалений прогноз). При частковому (на 50%) усуненні факторів рівень летальності може бути знижений в порівнянні з максимальним в 3,24 рази, смертності - в 2,54 рази (найближчий прогноз).Практичні рекомендації
1. З метою ранньої діагностики гнійно-септичних захворювань у новонароджених рекомендується використовувати розроблені нами таблиці прогнозу розвитку локальної і генералізованої гнійно-септичної інфекції у новонароджених дітей в дитячих відділеннях пологових будинків. У випадку високого ризику розвитку захворювання є доцільним ретельне спостереження за дитиною, призначення профілактичного лікування.
2. З метою раннього виявлення бактеріємії рекомендується використовувати модифікований нами метод експрес-діагностики.
3. З метою диференціальної діагностики локальної і генералізованої гнійно-септичної інфекції новонароджених дітей в перші дні захворювання рекомендується використовувати у неонатологічних відділеннях лікарень розроблену нами диференціально-діагностичну таблицю. Якщо діагноз сепсису цілком імовірний, то необхідно призначати інтенсивну антибактеріальну терапію.
4. Для прогнозу кінця сепсису у новонародженої дитини рекомендується використовувати таблицю прогнозу можливого летального кінця сепсису. При високому ризику летального кінця необхідно призначити більш інтенсивне лікування з використанням максимальних доз антибіотиків, цефалоспоринів 3 покоління в комбінації з аміноглікозидами.
5. При локальній гнійно-септичній інфекції з легким і середньоважким перебігом призначення антибіотиків системно недоцільно, ефективне місцеве використання антибактеріальної терапії. При важкому перебізі захворювання, у недоношених та послаблених дітей, при сполучених формах рекомендується системне використання антибіотиків у монотерапії.
6. При генералізованій гнійно-септичній інфекції у новонароджених дітей антибактеріальну терапію рекомендується починати з цефалоспоринів 2-3 поколінь у комбінації з аміноглікозидами.
7. З метою профілактики гнійно-септичних захворювань у новонароджених дітей рекомендується оздоровлення жінок-носіїв патогенних стафілококів, лікування хронічних запальних захворювань статевої сфери, підвищення санітарної культури населення з питань контрацепції, запобігання розвитку ускладнень вагітності і пологів (гестоз, загроза переривання, тривалий безводний період під час пологів, передчасні пологи).
Список литературы
1. Манолова Э.П., Осычнюк Л.М. Гнойно-септические инфекции у новорожденных детей. - Луганск: Изд-во Восточно-украинского государственного университета,1999.-104с. Дисертантом особисто набран клінічний матеріал, проведена статистична обробка.
2. Осичнюк Л.М. Клініко-лабораторна характеристика локальної гнійно-септичної інфекції у новонароджених дітей //Український медичний альманах.-1998.-Т.1, №4.-С.103-104.
3. Осичнюк Л.М. Етіологія гнійно-септичних захворювань у новонароджених, матері яких мешкають в Луганській області//Український медичний альманах.-1999.-Т.2, №1.-С.84-86.
4. Осычнюк Л.М. Внутриутробное инфицирование плода//Акт. питання акушерства і гінек., клінічної імунології та медичної генетики. Зб. наук. праць. Вип. 3.-Київ-Луганськ, 1999.-С.52-55.
5. Осичнюк Л.М. Особливості локальної гнійно-септичної інфекції у новонароджених дітей, що народились в умовах інтенсивно промислового регіону м. Луганська//Вісник проблем біології і медицини.-1999.-№12.-С.80-83.
6. Осичнюк Л.М. Информационно-поисковая система в ранней диагностике гнойно-септической инфекции у новорожденных детей и механизм прогнозирования возможного летального исхода сепсиса. Материалы конференции//Український медичний альманах.-2000.-Т.3, №3.-С.199-201.
7. Е.П.Манолова, Л.М.Осичнюк. Імовірний прогноз рівня смертності i летальності від сепсису новонароджених дітей//Перинатологія та педіатрія.-2001.-№2.-С.25-27. Дисертантом особисто набран клінічний матеріал, проведена статистична обробка i розрахований імовірний рівень смертності i летальності.
8. Л.М.Осичнюк. Рання діагностика сепсису у новонароджених дітей та прогноз можливої летальності//Буковинський медичний вісник.-2001.-Т.5,№2.-С.121-122.
9. Осычнюк Л.М. Клинико-лабораторные параллели при локальной и генерализованной гнойно-септической инфекции у новорожденных детей//Акт. питання охорони здоровя дітей та підлітків Донбасу. Зб. наук. праць. Вип. 2.-Луганськ, 1997.-С.70-71.
10. Осичнюк Л.М. Клініко-лабораторні показники гнійно-септичних захворювань у дітей першого місяця життя// Акт. питання охорони здоровя дітей та підлітків Донбасу. Зб. наук. праць. Вип. 4.-Луганськ, 1998.-С.98-100.
11. Осычнюк Л.М. Лечение и профилактика омфалита у новорожденных//Акт. питання охорони здоровя дітей та підлітків Донбасу. Зб. наук. праць. Вип. 5.-Луганськ, 1999.-С.69-72.
12. Осичнюк Л.М. Вигодовування дітей з гнійно-септичними захворюваннями (сучасні аспекти)//Там же.-С.73-74.
13. Осычнюк Л.М. Как предупредить стафилококковую инфекцию у новорожденных и грудных детей/Информационный листок №25-99.-Луганск,1999.-3 с.
14. Осычнюк Л.М. Диагностика гнойно-септической инфекции у новорожденных детей и прогнозирование возможного летального исхода сепсиса/Информ. листок №26-99.-Луганск,1999.-5с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы