Клініка, діагностика і хірургічне лікування пухлин хребта з компресією спинного мозку та його корінців - Автореферат

Швидкий інфільтративний ріст пухлин хребта у 72,5 % хворих призводить до патологічних переломів та дислокації уражених патологічним процесом хребців, що разом із здавлюванням спинного мозку та корінців мякотканинним компонентом пухлини викликає важкі розлади провідності спинного мозку (у 80 % хворих). Розвиток можливостей спінальної хірургії, використання більш радикальних методів хірургічного лікування визначило необхідність поглибленого вивчення особливостей клінічного перебігу захворювання в залежності від гістологічного типу пухлини, її локалізації, як у різних відділах хребта, так і ступеня поперечного ушкодження хребця. МРТ, АКТ, радіоізотопна сцинтиграфія, допомагають максимально візуалізувати пухлину, встановити її звязок з оточуючими тканинами, визначити ступінь деструкції хребця, одержати інформацію про залучення до патологічного процесу інших органів, що дозволяє переглянути покази і протипокази до оперативних втручань, спланувати операцію з урахуванням можливості повноти видалення пухлини, необхідності вертебропластики і стабілізації хребта. Ромоданова АМН України протягом 1997 - 2001 років, зокрема “Розробка оптимальних варіантів хірургічних доступів в залежності від поперекової локалізації патологічних процесів спинного мозку та хребта” В/І.К.26.02.01.97, № держреєстрації 0197У006700 та “Розробити хірургічні методи стабілізації хребта із збереженням його функціональних можливостей” В/І.К.26.02.10.99, № держреєстрації 0199У004587. Метою роботи є поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з пухлинами хребта, що викликають компресію спинного мозку і його корінців, шляхом вивчення клінічного перебігу, дослідження інформативності і вірогідності інструментальних методів діагностики з метою раннього виявлення пухлин хребта, визначення чинників, що найбільше позначаються на результатах лікування, вдосконалення, розробки та впровадження нових хірургічних доступів до пухлин хребта різної локалізації та застосування оптимальних обємів оперативних втручань, вибору методів вертебропластики.Для доброякісних пухлин хребта характерним є ураження одного хребця, що зустрічалося в нашому спостереженні у 85,3% хворих з цими пухлинами. Так у 65% хворих з хондромами, фіброміксомами й остеомами тривалість росту пухлини перевищила 4 роки. У звязку з тим, що більшість метастазів поширюється в хребет через інтраканальне венозне сплетення Батсона, ураження тіла хребця спостерігається значно частіше, ніж задніх структур (у нашому спостереженні в 80% хворих). В міру поширення пухлини за межі хребця (при злоякісних пухлинах) або при дислокації ушкодженого хребця (що частіше спостерігали при доброякісних пухлинах) біль набуває корінцевого характеру. Доброякісні пухлини хребта характеризуються інтраосальним ростом, ураженням лише одного хребця, за винятком остеобластокластом, остеопластичним характером патологічного процесу, що викликається пухлиною в хребці, експансивним характером росту, компресією спинного мозку чи спинномозкових корінців частинами зруйнованого пухлиною хребця.Пухлини хребта, складаючи 2,5% від загальної кількості захворювань хребта, що вимагають хірургічного лікування, являють собою складний патологічний процес, який поряд із деструкцією і порушенням стабільності хребта, викликає компресію спинного мозку і його корінців. Аналіз патоморфологічних особливостей пухлин хребта дозволив створити нову класифікацію, що враховує вид пухлини і її походження, дозволяє більш диференційовано діагностувати дану патологію, планувати обсяг операції і прогнозувати її результат. Остеобластокластома, за характером і темпами росту, процесах, що викликаються пухлиною в хребці, здатністю до метастазування повинна бути віднесена до злоякісних пухлин хребта Магнітно-резонансна томографія є найбільш інформативним діагностичним методом для виявлення пухлин хребта, який дозволяє визначити локалізацію пухлини, її співвідношення з навколишніми органами і тканинами, характер компресії спинного мозку і його корінців; інші методи інструментальної діагностики не мають самостійного значення для визначення лікувальної тактики у хворих з пухлинами хребта.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пухлини хребта, складаючи 2,5% від загальної кількості захворювань хребта, що вимагають хірургічного лікування, являють собою складний патологічний процес, який поряд із деструкцією і порушенням стабільності хребта, викликає компресію спинного мозку і його корінців.

2. Аналіз патоморфологічних особливостей пухлин хребта дозволив створити нову класифікацію, що враховує вид пухлини і її походження, дозволяє більш диференційовано діагностувати дану патологію, планувати обсяг операції і прогнозувати її результат. Найчастіше - у 45,6% випадків, хребет вражають первинні злоякісні пухлини, а серед них - в 71% випадків - пухлини саркоматозної групи.

3. Остеобластокластома, за характером і темпами росту, процесах, що викликаються пухлиною в хребці, здатністю до метастазування повинна бути віднесена до злоякісних пухлин хребта

4. Магнітно-резонансна томографія є найбільш інформативним діагностичним методом для виявлення пухлин хребта, який дозволяє визначити локалізацію пухлини, її співвідношення з навколишніми органами і тканинами, характер компресії спинного мозку і його корінців; інші методи інструментальної діагностики не мають самостійного значення для визначення лікувальної тактики у хворих з пухлинами хребта.

5. Різний характер росту і поширення пухлини, її поперечна і аксіальна локалізація визначають диференційований підхід до вибору хірургічної тактики лікування пухлин хребта. При доброякісних пухлинах хребта у 100 % випадків вдалося радикально видалити пухлину. Інфільтративний ріст пухлини, притаманний злоякісним пухлинам хребта, у 66,7 % обумовлює їх субтотальне видалення.

6. Задньо-боковий доступ є оптимальним при виконанні тотальної вертебректомії незалежно від аксіального розташування пухлини, а також при виконанні корпектомії в грудному і крижовому відділах хребта.

7. Використання розробленого нами високого ретрофарингеального доступу при ураженні пухлиною вентральних відділів першого і другого шийних хребців, а також бокового трансплеврального доступу при пухлинах грудного відділу хребта дозволило значно підвищити радикальність видалення пухлин цих локалізацій.

8. Використання методу вертебропластики ураженого хребця протакрилом при неможливості проведення радикального оперативного втручання дозволяє стабілізувати уражений відділ хребта, уникнути патологічного перелому враженого хребця, поліпшити якість життя хворого.

9. Оптимальним методом задньої інструментації хребта при його нестабільності, викликаній пухлиною або хірургічним втручанням, спрямованим на видалення пухлини хребця, є транспедикулярна стабілізація хребта, яка дозволяє не тільки надійно стабілізувати уражений відділ хребта, але й усунути передньо-задній, бічний і ротаційний зсув хребця, відновити фізіологічні вигини хребта, рано активізувати хворих.

10. Радикальне видалення пухлин хребта до межі із здоровими тканинами, значно підвищує тривалість і якість життя хворих, зменшує частоту рецидивів. Запропоновані критерії вибору тактики хірургічного лікування пухлин хребта дозволили підвищити ефективність оперативних втручань у цієї категорії хворих: післяопераційна летальність зменшилася з 14,8% до 4,4%, частота локальних рецидивів пухлини зменшилася з 89% до 57%, покращилась якість життя хворих у післяопераційний період.

1. Саед Ахтар Сохейль Ризви. Применение транспедикулярной системы стабилизации при хирургическом лечении опухолей позвоночного стола // Клінічна хірургія.- 2000. - №4.- С. 37-39.

2. Саед Ахтар Сохейль Ризви. Хирургическое лечение первичных и вторичных опухолей позвоночника// Український нерохірургічний журнал. - 2000.- №4.- С. 146-154.

3. Саед Ахтар Сохейль Ризви. Хирургическое лечение опухолей позвоночника, сдавливающих нервные структуры // Клінічна хірургія.- 2002.- №3. - С. 54-59.

4. Волкодав О.В., Зинчено С.А., Саед Ахтар Сохейль Ризви. Значение растворимой каталазы в формировании антиоксидантных адаптационно-компенсаторных реакций у больных с легкой черепно-мозговой травмой // Проблемы, достижения иперспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения.- Науч. Труды Крымского мед. ун-тета.- 1996.- С. 49-53.

Размещено на .ru