Клінічно-патогенетичні особливості перебігу гастро-езофагеальної рефлюксної хвороби у хворих зі зниженою функцією щитоподібної залози та оптимізація лікування - Автореферат

Мета роботи - на основі комплексного вивчення клінічно-патогенетичних особливостей перебігу, моторно-евакуаторних порушень дуодено-гастроезофагеальної зони, морфологічних змін слизової оболонки стравоходу та шлунка, стану тиреоїдного гомеостазу удосконалити методику лікування хворих на ГЕРХ зі зниженою функцією щитоподібної залози (ЩЗ). Вивчити клінічні та ендоскопічні особливості перебігу ГЕРХ у хворих зі зниженою функцією ЩЗ в динаміці лікування. Визначити вміст ТТГ, Т3 та Т4 у сироватці крові, зміни ліпідного обміну та монооксиду нітрогену у хворих на ГЕРХ зі зниженою функцією ЩЗ в динаміці лікування. Вивчити особливості моторно-евакуаторних порушень дуодено-гастроезофагеальної зони, експрес-РН-моніторингу стравоходу та шлунка, біохімічні зміни стравохідного рефлюксату та шлункового вмісту у хворих на ГЕРХ зі зниженою функцією ЩЗ в динаміці лікування. Вперше вивчено особливості перебігу ГЕРХ у хворих зі зниженою функцією ЩЗ, визначено особливості морфологічних змін нижньої третини СОС та їх кореляція зі змінами СОШ, зміни тиреоїдного гомеостазу, зясовано особливості шлункової евакуації, вивчено склад шлункового вмісту та стравохідного рефлюксату, їх вплив на ендоскопічні зміни зі сторони СОС та СОШ.В основі клінічних досліджень лежать спостереження за 101 хворим на ГЕРХ із гіпотиреозом та 25 хворих на ГЕРХ із еутиреозом. Хворі на ГЕРХ із гіпотиреозом (101 особа) були розділені на дві групи: основну (65 пацієнтів), лікування яких проводилось за розробленою у клініці методикою, і контрольну (36 пацієнтів), у лікуванні яких використовували стандартні методики. Серед хворих на ГЕРХ із гіпотиреозом (основна група) переважали жінки 54 (83,1%), чоловіки складали 16,9% (11 хворих). За причиною розвитку гіпотиреозу хворі контрольної групи розподілились наступним чином: ідіопатичний гіпотиреоз у 19 (52,8%) хворих, післяопераційний гіпотиреоз - у 13 (36,1%) хворих і тільки у 4-х пацієнтів (11,1%) АІТ. Серед хворих на ГЕРХ на тлі гіпотиреозу ерозивний езофагіт діагностовано у 23 хворих (22,77%), катаральний езофагіт у 35 (34,6%) хворих, у інших пацієнтів видимих змін зі сторони слизової оболонки не було виявлено.У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення результатів вивчення нових механізмів розвитку та прогресування ГЕРХ на тлі зниженої функції ЩЗ на підставі дослідження особливостей клінічного перебігу, функціонального стану верхніх відділів травного каналу, ліпідного обміну, морфологічних змін СОС та СОШ, біохімічного стану рефлюксату, змін тиреоїдного гомеостазу та нове вирішення науково-практичної задачі - удосконалення патогенетичного лікування хворих на ГЕРХ із супровідним гіпотиреозом. У хворих на ГЕРХ зі зниженою функцією ЩЗ інтенсивність клінічних проявів залежить від ступеня важкості гіпотиреозу та давності захворювання (r=0,45, р<0,05). ЕПІ у хворих із лужними рефлюксами перевищує на 18% відповідний показник у хворих із кислими рефлюксами (p<0,05). Зміни тиреоїдного гомеостазу у хворих на ГЕРХ на тлі гіпотиреозу у динаміці удосконаленої методики лікування свідчать про кращі темпи нормалізації показників: зменшення ТТГ у 2,1 рази, зростання рівня Т4 в 1,9 рази, Т3 у 2,0 рази (p<0,05). Включення до комплексного лікування хворих на ГЕРХ на тлі гіпотиреозу гальванізації ділянки шлунка з ентеросгелем дозволяє не тільки пришвидшити абсорбцію із шлункового вмісту жовчних кислот, холевої кислоти, білірубіну, холестерину та NO, але й за рахунок дії електричного поля постійного струму значно покращити функціональний стан СОШ, стимулювати кислотоутворювальну функцію, покращити скоротливу здатність шлунка і, як наслідок, стимулювати шлункову евакуацію, що призводить до зменшення або зникнення клінічних та зменшення ендоскопічних проявів ГЕРХ (досягнуто ремісії ендоскопічно позитивної ГЕРХ у 78% пацієнтів проти 50% у контролі).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення результатів вивчення нових механізмів розвитку та прогресування ГЕРХ на тлі зниженої функції ЩЗ на підставі дослідження особливостей клінічного перебігу, функціонального стану верхніх відділів травного каналу, ліпідного обміну, морфологічних змін СОС та СОШ, біохімічного стану рефлюксату, змін тиреоїдного гомеостазу та нове вирішення науково-практичної задачі - удосконалення патогенетичного лікування хворих на ГЕРХ із супровідним гіпотиреозом.

1. У хворих на ГЕРХ зі зниженою функцією ЩЗ інтенсивність клінічних проявів залежить від ступеня важкості гіпотиреозу та давності захворювання (r=0,45, р<0,05). Ступінь ендоскопічно позитивної ГЕРХ прямо пропорційний ступеню тяжкості гіпотиреозу (r=0,73, р<0,05).

2. Порушення тиреоїдного гомеостазу асоційовані зі змінами показників ліпідного обміну та функціонального стану ендотелію. Встановлено прямий кореляційний звязок між показниками вмісту ТТГ та ІА (r=0,739, р<0,05), вмістом ТТГ та вмістом ЗХ (r=0,687, р<0,05), концентрацією ТТГ та NO (r=0,647, р<0,05). Зворотній кореляційний звязок встановлено між рівнем ТТГ та ЛПВГ (r=-0,691, р<0,05), вмістом NO та вільного Т4 (r=-0,531, р<0,05); вмістом NO та вільного Т3 (r=-0,479, р<0,05).

3. Для хворих на ГЕРХ із супутнім гіпотиреозом характерним є розвиток атрофічних змін СОШ, при цьому зменшується кількість головних клітин до 20,9%, парієтальних - до 19,3% та значно зростає кількість недиференційованих клітин до 25,6%. Особливістю морфологічної картини при лужних рефлюксах є переважання гіперрегенераторних змін над запальними, тоді як при кислих рефлюксах, навпаки, запальна інфільтрація епітелію та підслизового шару СОС переважає над регенераторними змінами. ЕПІ у хворих із лужними рефлюксами перевищує на 18% відповідний показник у хворих із кислими рефлюксами (p<0,05).

4. Застосування у комплексному лікуванні хворих на ГЕРХ зі зниженою функцією ЩЗ електричного поля постійного струму здійснює позитивний вплив на кислотоутворювальну функцію слизової оболонки шлунка. Різниця у показниках РН у динаміці лікування сягає 21,3%. Результатом застосування оптимізованої методики лікування є суттєве зменшення кількості епізодів рефлюксу у хворих на ГЕРХ із супутнім гіпотиреозом у 4,5 рази, нормалізація показників РН у переважної більшості хворих до рівня 6,5±0,03 (p<0,05). У динаміці лікування відмічається зникнення морфологічних змін нижньої третини СОС у 13% хворих, ЕПІ зменшився в 1,8 рази (p<0,05).

5. Зміни тиреоїдного гомеостазу у хворих на ГЕРХ на тлі гіпотиреозу у динаміці удосконаленої методики лікування свідчать про кращі темпи нормалізації показників: зменшення ТТГ у 2,1 рази, зростання рівня Т4 в 1,9 рази, Т3 у 2,0 рази (p<0,05). У результаті лікування вдається досягнути компенсації гіпотиреозу у 83% хворих та зменшити дозу L-тироксину у середньому на 25%.

6. У хворих на ГЕРХ на тлі гіпотиреозу ступінь ендоскопічних змін залежить від вмісту сумарних жовчних кислот, холестерину та білірубіну у стравохідному рефлюксаті. Лікування хворих за оптимізованою методикою дозволяє знизити вміст у стравохідному рефлюксаті вміст сумарних жовчних кислот у 5,2 рази, холестерину у 4,8 рази, а білірубіну у 3 рази (p<0,05).

7. Включення до комплексного лікування хворих на ГЕРХ на тлі гіпотиреозу гальванізації ділянки шлунка з ентеросгелем дозволяє не тільки пришвидшити абсорбцію із шлункового вмісту жовчних кислот, холевої кислоти, білірубіну, холестерину та NO, але й за рахунок дії електричного поля постійного струму значно покращити функціональний стан СОШ, стимулювати кислотоутворювальну функцію, покращити скоротливу здатність шлунка і, як наслідок, стимулювати шлункову евакуацію, що призводить до зменшення або зникнення клінічних та зменшення ендоскопічних проявів ГЕРХ (досягнуто ремісії ендоскопічно позитивної ГЕРХ у 78% пацієнтів проти 50% у контролі).

Практичні рекомендації

1. Враховуючи виявлені порушення тиреоїдного гомеостазу у хворих на ГЕРХ до діагностичного алгоритму доцільно долучати методи оцінки тиреоїдного статусу: ультрасонографію ЩЗ, визначення вмісту вільних тиреоїдних гормонів та ТТГ у сироватці крові.

2. У комплексному лікуванні хворих на ГЕРХ із супровідним гіпотиреозом на тлі постійної замісної терапії гормонами ЩЗ L-тироксином в адекватних дозах слід призначати медикаментозне лікування впродовж 28-30 днів, що включає: препарат УДХК по 1 капсулі (250 мг) перед сном, домперидон по 10 мг тричі на добу за 15-20 хвилин до прийняття їжі, ентеросгель по 1 столовій ложці через 2 години після прийому їжі тричі на добу. Вранці після прийому 1 столової ложки ентеросгелю проводити гальванізацію ділянки шлунка. Один електрод підключають до клеми “мінус” апарату “Поток-1”, прокладка площею 300 см2 розміщується у надчеревній ділянці, інший підключають до клеми “плюс” площею 300 см2 - на нижньо-грудний відділ хребта. Тривалість процедури 60 хвилин, щільність струму - 0,05-0,1 МА/см2. Лікувальні сеанси проводять щоденно. Курс лікування: 10-15 процедур.

1. Рева Т.В. Ефективність використання омепразолу та рабепразолу в лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби / Т.В. Рева, К.П. Воєвідка, В.В. Іліка // Клінічна та експериментальна патологія. - 2009. - Том 8, № 1. - С. 66-69.

2. Рева Т.В. Сучасні тенденції лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу / Т.В. Рева, В.Б. Рева // Одеський медичний журнал. - 2009. - № 2 (112). - С. 55-59.

3. Рева Т.В. Метод лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих зі зниженою функцією щитоподібної залози: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Медична наука - 2009»]. (Полтава, 10-11 грудня 2009 р.) / Т.В. Рева // Актуальні проблеми сучасної медицини: вісник української медичної стоматологічної академії. - 2009. - Том 9, Випуск 4 (28), Частина 1. - С. 193-196.

4. Рева Т.В. Особливості діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на тлі гіпотиреозу / Т.В. Рева // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - № 2 (31). - С. 30-32.

5. Рева Т.В. Особливості морфологічних змін слизової стравоходу у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу зі зниженою функцією щитоподібної залози / Т.В. Рева, М.Ю. Коломоєць // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2011. - Том 10, № 1 (35). - С. 40-43.

6. Патент 37467 Україна, МПК (2006) А 61 N 1/00. Спосіб лікування дуоденогастроезофагеального рефлюксу / Т.В. Рева, М.Ю. Коломоєць, В.Б. Рева // Заявник та власник БДМУ. - u 200808808; заявл. 04.07.2008; опубл. 25.11.2008. Бюл. № 22.

7. Інформаційний лист про нововвведення в системі охорони здоровя №257-2009. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: удосконалена методика лікування / М.Ю. Коломоєць, Т.В. Рева // Укрпатентінформ МОЗ України, випуск 3 з проблеми «Гастроентерологія». - Київ, 2009. - 4 с.

8. Реєстр. нововведення 45/32/10. Оптимізована методика лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих зі зниженою функцією щитоподібної залози / М.Ю. Коломоєць, Т.В. Рева // МОЗ України, Український центр наукової медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи «Реєстр галузевих нововведень» (Випуск 32-33). - Київ, 2010. - С. 27-28.

9. Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 33/10. Діагностичний алгоритм гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на тлі зниженої функції щитоподібної залози / Т.В. Рева. - Видане БДМУ від 03.03.2010.

10. Рева Т.В. Методика лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби: матеріали ХІІ Конгресу СФУЛТ (Івано-Франківськ, 25-28 вересня 2008 р.) / Т.В. Рева, В.Б. Рева. - Івано-Франківськ - Київ - Чікаго, 2008. - С. 215.

11. Рева Т.В. Розповсюдженість гастроезофагеальної рефлюксної хвороби серед студентської молоді: матеріали VI міжнародної медико-фармацевтичної конференції студентів та молодих вчених присвяченої 65-річчю БДМУ (Чернівці, 7-9 квітня 2009 р.) / Т.В. Рева, Н.С. Волошинович // Хист. - 2009. - Вип. 11. - С. 111.

12. Рева Т.В. Застосування рабепразолу у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу: матеріали VI міжнародної медико-фармацевтичної конференції студентів та молодих вчених присвяченої 65-річчю БДМУ (Чернівці, 7-9 квітня 2009 р.) / Т.В. Рева, В.В. Іліка // Хист. - 2009. - Вип. 11. - С. 111-112.

13. Reva T.V. Condition thyriod of the homeostasis of patients on gastroesophageal reflux disease: VII International Conference of Student Research Groups of Medical University of Warsaw [«Medical Problems in the year 2009»]. (Starogard Gdanski, 10th-11th July 2009) / T.V. Reva, V.B. Reva. Starogard Gdanski, 2009. - Р. 24.

14. Рева Т.В. Стан слизової оболонки стравоходу та шлунка у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, поєднану із первинним гіпотиреозом: матеріали Ювілейного Х зїзду ВУЛТ (Євпаторія, 24-27 вересня 2009 р.) / Т.В. Рева. - Євпаторія, 2009. - С. 219.

15. Рева Т.В. Ефективність застосування ентеросгелю у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу: матеріали VII міжнародної медико-фармацевтичної конференції студентів і молодих вчених (Чернівці, 8-9 квітня 2010 р.) / Т.В. Рева, А.Т. Крестьянова // Хист. - 2010. - Вип. 12. - С. 146.

16. Рева Т.В. Морфофункціональні зміни стравоходу та шлунка у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу на тлі гіпотиреозу: матеріали XIV Міжнародного конгресу студентів та молодих вчених (Тернопіль, 13-15 квітня, 2010 р.) / Т.В. Рева, В.Г. Полякова. - Тернопіль, 2010. - С. 29.

17. Рева Т.В. Стан ліпідного обміну у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу на тлі зниженої функції щитоподібної залози: матеріали науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів [«Актуальні питання клінічної медицини»] (Суми, 22-23 квітня 2010 р.) / Т.В. Рева, І.О. Білоока. - Суми, 2010. - С. 93.

18. Рева Т.В. Частота розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на тлі гіпотиреозу: Матеріали І Наукової конференції молодих вчених з міжнародною участю (ВНМУ ім. М.І. Пирогова, 19-20 травня 2010 р.) / Т.В. Рева, М.Ю. Коломоєць. - Вінниця, 2010. - С. 36-37.

19. Рева Т.В. Визначення вмісту рефлюксату у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу із супутнім гіпотиреозом: матеріали ХІІІ Конгресу СФУЛТ (Львів, 30 вересня - 3 жовтня 2010 р.) / Т.В. Рева, М.Ю. Коломоєць. - Львів - Київ - Чікаго, 2010. - С. 307.

20. Коломоєць М.Ю. Особливості морфологічних змін слизової оболонки стравоходу та шлунка у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу із супутнім гіпотиреозом: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Підвищення якості медичної допомоги: наукові засади та практичні результати»] (Київ, 22 жовтня 2010 р.) / М.Ю. Коломоєць, Т.В. Рева. - Київ, 2010. - С. 64.

Размещено на .ru