Клінічно-морфологічні критерії діагностики лейоміом, лейоміосарком. Моделювання індивідуального прогнозу, його вплив на обсяг хірургічного втручання у хворих на ГМПМ репродукційного віку. Спосіб суправагінальної ампутації матки при доброякісних пухлинах.
При низкой оригинальности работы "Клінічно-морфологічна діагностика, прогнозування та оптимізація лікування хворих з гладком’язовими пухлинами матки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Hendrickson, 1994 та ін.), зростає актуальність питань діагностики, лікування та профілактики цих новоутворень. Такі додаткові методи дослідження як УЗД, гістерографія, компютерна томографія та ін., хоча і дають можливість покращити якість діагностики, але не дозволяють остаточно встановити діагноз (С.Г. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про те, що для групи гладкомязових пухлин матки остаточно не визначено морфологічних критеріїв діагностики, а присутній субєктивізм в оцінці мікроскопічних ознак захворювань веде до діагностичних помилок (Я.В. Таким чином, грунтуючись на сучасних джерелах літератури, ми прийшли до перегляду традиційних уявлень щодо проблем клінічно-морфологічної диференційної діагностики гладкомязових пухлин матки. Метою дослідження було оптимізувати лікування хворих на гладкомязові пухлини матки шляхом удосконалення методів клінічно-морфологічної диференційної діагностики, аналізу гормонального статусу та моделювання індивідуального прогнозу.Ретроспективно проаналізовано 118 історій хвороби та архівних гістологічних препаратів жінок, яких від 1989 до 1994 року лікували у гінекологічному відділенні з приводу гладкомязових пухлин матки. Жінки IV, V, VI та VII груп, всього 76, за результатами ретроспективного клінічно-морфологічного аналізу були хворі на злоякісну гладкомязову пухлину матки - лейоміосаркому. Для визначення та порівняння особливостей перебігу проліферуючої лейоміоми матки та високодиференційованої лейоміосаркоми матки та з метою клінічно-морфологічної диференційної діагностики цих захворювань, крім перегляду гістологічних препаратів, ретельно проаналізовано відповідні історії хвороби та амбулаторні карти в обох групах хворих. За гістотипом ГМПМ 44 хворих поділено на дві групи: перша - 22 жінки з проліферуючою лейоміомою матки; друга група - 22 пацієнтки з високодиференційованою лейоміосаркомою матки. Аналіз клінічних характеристик двох сформованих груп хворих (I - хворі на проліферуючі лейоміоми матки; II - хворі на високодиференційовані лейоміосаркоми матки) показав що, серед усіх жінок, хворих на ГМПМ, більшість хворих (73,7 %) припадає на репродукційний та пременопаузальний періоди: 63,2% - це хворі із високодиференційованими лейоміосаркомами, 85,7 % - з проліферуючими лейоміомами матки.Запропоновані наші морфологічні критерії диференційної діагностики доброякісних та злоякісних ГМПМ: мітотичний індекс, вираженість клітинної атипії, наявність або відсутність коагуляційного некрозу клітин пухлини є найбільш обєктивними, вірогідними та простими для визначення, можуть бути застосовані при інтраопераційній диференційній діагностиці проліферуючих лейоміом та високодиференційованих лейоміосарком. Проведені дослідження показали, що вірогідними клінічними ознаками можливої малігнізації ГМПМ можна вважати: швидкий ріст матки, особливо у менопаузі, скарги на порушення менструального циклу - гіперполіменорреї, або виникнення кровянистих виділень під час менопаузи, розміри пухлини 15-18 тижнів вагітності.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Загальновідомі методики клінічно-морфологічної диференційної діагностики проліферуючих лейоміом та високодиференційованих лейоміосарком не можуть вважатися досконалими.
2. Запропоновані наші морфологічні критерії диференційної діагностики доброякісних та злоякісних ГМПМ: мітотичний індекс, вираженість клітинної атипії, наявність або відсутність коагуляційного некрозу клітин пухлини є найбільш обєктивними, вірогідними та простими для визначення, можуть бути застосовані при інтраопераційній диференційній діагностиці проліферуючих лейоміом та високодиференційованих лейоміосарком.
3. Проведені дослідження показали, що вірогідними клінічними ознаками можливої малігнізації ГМПМ можна вважати: швидкий ріст матки, особливо у менопаузі, скарги на порушення менструального циклу - гіперполіменорреї, або виникнення кровянистих виділень під час менопаузи, розміри пухлини 15-18 тижнів вагітності.
4. Ґрунтуючись на результатах проведених наших гормональних досліджень, рівень кортизолу в крові хворих жінок на ГМПМ можна вважати критерієм диференційної діагностики гістотипу пухлини.
5. Кореляційних звязків не виявлено між вмістом кортизолу та СТГ у крові жінок з ГМПМ та наявністю запропонованих наших морфологічних критеріїв.
6. Запропонований новий метод індивідуального прогнозування ступеня ризику малігнізації ГМПМ дає можливість визначити оптимальну тактику лікування хворих на ГМПМ, при необхідності - визначити раціональний обсяг хірургічного втручання у жінок репродукційного віку.
7. Запропонований метод суправагінальної ампутації матки дозволяє з мінімальною крововтратою та травматизацією тканин, з мінімальною затратою часу провести операційне органозберігаюче лікування хворих репродукційного віку з доброякісними ГМПМ.
2. Ямчук М.М., Скиба Т.Є. Інтраопераційна діагностика гладкомязових пухлин матки // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - № 1. - С. 61-62. (Особистий внесок автора - збір матеріалу, статистична обробка даних, підготовка до друку).
3. Камінський В.В., Каюк В.Г., Ямчук М.М., Краєвська Н.А. Порівняльна оцінка методик субтотальної гістеректомії при доброякісних пухлинах матки // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 3. - С. 10-11. (Особистий внесок автора - виконання оперативних втручань, збір матеріалу, участь у підготовці до друку).
5. Камінський В.В., Каюк В.Г., Ямчук М.М., Краєвська Н.А. Порівняльна оцінка різних методик гістеректомії при доброякісних пухлинах матки // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.. П.Л. Шупика. - К.: 2002. - вип. 11, кн. 2. - С. 523-527. (Особистий внесок автора - виконання оперативних втручань, збір матеріалу, участь у підготовці до друку).
6. Камінський В.В., Марцинковська В.В., Каюк В.Г., Краєвська Н.А., Ямчук М.М. Шляхи поліпшення якості життя жінок з доброякісними пухлинами матки в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді // Збірник наукових праць. Асоціація акушерів-гінекологів України. - К.: “Фенікс”, 2001. - С. 305-308. (Особистий вклад автора - збір матеріалу, статистична обробка даних, участь у підготовці до друку).
7. Ямчук М.М., Воробьева Л.И. Клинико-морфологическая диагностика и прогнозирование лейомиосарком матки // Тезисы II съезда онкологов стран СНГ. - Киев, 2000. - 1098. (Особистий вклад автора - збір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку).
8. Коньков Д.Г., Жук С.І., Ямчук М.М. Зміни мікроциркуляторного русла в матках вагітних самок щурів під дією вібраційного фактору // Тези 6 Конгресу асоціації патологів України. - Вінниця, 1998. - С. 278-279. (Особистий вклад автора - гістологічне дослідження матеріалу, участь у підготовці до друку).
9. Ямчук М.М. Проблематика клинико-морфологической диагностики лейомиосарком // Матеріали III науково-практичної конференції “Злоякісні пухлини матки та трофобласту. Патогенез, діагностика та лікування”. - Київ, 1999. - С. 98-102.
10. Ролік І.С., Семикопенко В.А., Ямчук М.М. Дослідження терапевтичної ефективності рослинних і біологічних препаратів при мастопатії і фіброміомі матки // Тези доповідей IX зїзду онкологів України. - Київ. - 1995. - С. 404-405. (Особистий вклад автора - статистична обробка матеріалу, участь у підготовці до друку).
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
