Клінічно-експериментальне обґрунтування хірургічної тактики у потерпілих з абдомінальною травмою - Автореферат

У структурі механічних пошкоджень травми органів черевної порожнини досягають 5-10%, при чому до 56% випадків припадає на травми печінки, 24-42% - тонкої кишки, а у 5-50% потерпілих виникає заочеревинна гематома (Митрошин В.С., 1999; Владзимирский А.В. и соавт., 2002; Рылов А.И., 2002). Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України: "Розробити нові способи гемостазу, лікування та профілактики ускладнень синдрому внутрішньочеревної гіпертензії при травмі органів живота та кровотечах" (Державна реєстрація № ВН.3.05 0105 U000897), “Розробити оптимальну систему профілактики, діагностики і лікування поліорганної недостатності в ранньому періоді травматичної хвороби” (№ ВН.21.0000.91.89), “Розробити технологію інформаційного моделювання експериментальних станів організму і провести модельні експерименти в наукових дослідженнях у хірургії на основі принципів системного підходу” (№ СН.02.03.001.86), “Корекція гомеостазу, профілактики і лікування післяопераційних ускладнень при невідкладних станах органів грудної та черевної порожнин” (№ ВН21.0000.89.89); центральної науково-дослідної лабораторії Буковинського державного медичного університету (Чернівці) “Вивчити вікові особливості взаємозвязку центральних і периферійних механізмів регуляції імунологічної реактивності та гемокоагуляційного потенціалу в нормі і при ендо-та екзогенних інтоксикаціях” (№ 0199U004598), в якій дисертант особисто провів ретроспективний аналіз надання медичної допомоги потерпілим з абдомінальною травмою на різних етапах, дослідив в експерименті особливості змін у системі регуляції агрегатного стану крові, плазмового і тканинного фібринолізу та протеолізу, а також визначив динаміку вмісту в крові прозапальних (IL-1b, TNFA) і протизапального (TGF-b1) цитокінів при травматичному пораненні органів черевної порожнини (печінка, селезінка, шлунок, тонка і товста кишки), у клініці опрацював нові операційні підходи до лікувальної тактики при абдомінальній травмі. Оптимізувати програми комплексної диференційованої терапії домінуючої абдомінальної травми удосконаленням діагностичної та хірургічної тактики для покращання результатів лікування потерпілих з травмою органів черевної порожнини. Розробити експериментальні моделі абдомінальної травми та визначити загальні патофізіологічні закономірності й особливості патогенезу системних порушень гомеостазу при механічному пошкодженні органів черевної порожнини. Зясувати особливості змін у системі регуляції агрегатного стану крові, вмісту в ній прозапальних (IL-1b, TNFA) і протизапального (TGF-b1) цитокінів, особливості змін плазмового і тканинного фібринолізу та протеолізу в ранньому періоді травматичного пошкодження органів черевної порожнини в експерименті.Дослідження проведено на основі вивчення результатів діагностики і лікування 311 хворих з абдомінальною травмою та експериментів на 325 щурах. Усі пацієнти поділені на дві групи: групу порівняння склали 142 пацієнти, лікування яких проводилося за загальноприйнятими методами, та основну групу - 169 пацієнтів, лікування яких здійснювали з використанням власних напрацювань. Пошкодження паренхімних органів при абдомінальній травмі різняться між собою та істотно залежать від особливостей анатомії, віку потерпілих, механізму й агента, який наносить травму. Для визначення тяжкості стану потерпілих з абдомінальною травмою використовували шкалу APACHE ІІ, відповідно до якої оцінювання проводили за трьома складовими: клінічними і лабораторними параметрами (ректальна температура, середній артеріальний тиск, ЧСС, частота дихання, РО2, РН артеріальної крові, вміст у плазмі крові іонів Na і К , концентрація в плазмі крові креатиніну, гематокрит, загальна кількість лейкоцитів), віку й наявності супутніх захворювань. Субстратний резерв фібриногенезу у статевозрілих щурів з пораненням селезінки дещо зменшується на 30-ій і 45-ій хвилинах, але нормалізується на 60-ій хвилині досліду, тоді як у старих тварин вміст фібриногену в плазмі крові знижується, починаючи з 45-ої хвилини і залишається значно меншим за контроль наприкінці експерименту, що свідчить про швидке виснаження субстратних ресурсів коагуляційного гемостазу.У дисертаційній роботі викладено теоретичне узагальнення і нове концептуальне вирішення проблеми діагностики та лікування потерпілих із домінуючою абдомінальною травмою, удосконаленням діагностичних алгоритмів і впровадженням тактики етапного лікування із застосуванням нових способів операційних втручань, які спрямовані на обмеження і запобігання вторинної альтерації травмованих тканин, що суттєво зменшує кількість післяопераційних ускладнень і рівень післяопераційної летальності. За результатами експериментів визначено особливості вмісту прозапальних і протизапальних цитокінів, змін гемокоагуляційних параметрів, тканинного фібринолізу і протеолізу: загальною закономірністю при травмах органів черевної порожнини є створення умов для поширеної вторинної альтерації тканин, що прилягають до

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ