Клінічне значення психоемоційних і психосоціальних факторів у формуванні та перебігу бронхіальної астми у дітей. Підвищення ефективності лікування на основі розробки нових методів терапії з включенням у її комплекс методів медико-психологічного впливу.
При низкой оригинальности работы "Клінічне значення психоемоційних та психосоціальних факторів при бронхіальній астмі у дітей", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Розробити метод комбінованої медикаментозно-психологічної терапії БА у дітей з обліком індивідуальних психологічних особливостей хворого і ступеня важкості перебігу захворювання; Протягом 1998-2000 р.р. було обстежено 105 дітей (38 дівчинок і 67 хлопчиків) у віці від 5,5 до 14 років, хворих на БА, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в Одеській обласній дитячій клінічній лікарні. Хворі діти, у залежності від частоти і важкості загострень захворювання, виразності бронхіальної обструкції, ступеня дихальної недостатності в гострому періоді, глибини порушень показників функції зовнішнього дихання, були розділені на три групи: 1 група - легка персистуюча БА - 45 хворих (42,8%); 2 група - середньоважка БА - 38 хворих (36,2%); 3 група - важка БА - 22 дитини (21,0%). При проведенні медико-психологічного обстеження хворих на БА дітей були використані наступні методики: - особистий опитувальник EPI Г.Айзенка (H.Eysenk, S.Eysenk) для визначення психологічного типу особистості та стану емоційної стійкості дітей 10-14-ти літнього віку; Були використані наступні основні психотерапевтичні методики, корреговані обовязковими навчальними програмами за методикою „Астма-школи” для хворих на БА дітей і їхніх батьків та елементами сімейної психотерапії: раціональна (розяснювальна) психотерапія, методика аутогеного тренування и самонавіювання (тренувальний метод, “мязова релаксація”), тренінг самозатвердження (“методика впевненості в собі”), метод парадоксальної інтенції, ігрова терапія (спонтанна та тематична гра).Факторами, що сприяють розвитку БА і визначають ступінь її важкості, є неблагополуччя в сфері сімейних відносин у 39,0% обстежених; низький рівень знань і уявлень хворих та їх батьків про свою патологію зі схильністю до витиснення астми зі свідомості у 49,5% дітей; психологічні характеристики особистості хворих з перевагою дезадаптивних, депресивних, песимістичних тенденцій, підвищеної особистісної тривожності; У хворих при легкому персистуючому перебізі БА, на тлі нерізко виражених вентиляційних порушень і помірної експіраторної задишки, визначалася задовільна психосоціальна адаптація особистості з екстрапсихологічною спрямованістю реакцій, домінуванням ізольованого (68,7%), переважно гармонійного, типу реагування на захворювання і відсутністю ознак патологічної акцентуації характеру; Ефективність комбінованої медикаментозно-психологічної терапії у дітей з БА підтверджується зниженням термінів перебування хворих у стаціонарі в 1,1-1,2 рази, скороченням тривалості приступного періоду, значним поліпшенням психоемоційного стану і сфери соціальних контактів; зниженням частоти загострень захворювання на протязі року в 1,7 рази; подовженням термінів ремісій у 1,9 рази; зменшенням кількості негайних госпіталізацій у 3,3 рази; нормалізацією стану сфери психосоціальної адаптації хворих дітей.
Вывод
У дисертації вивчений вплив психоемоційних і психосоціальних факторів на формування та перебіг бронхіальної астми у дітей; визначений індивідуальний психологічний портрет особистості, в залежності від важкості захворювання; розроблений метод комбінованого медикаментозно-психологічного лікування в нападковому та міжнападковому періоді астми; проведений поглиблений аналіз епідеміології симптомів та діагнозу бронхіальної астми у дитячому віці, згідно з програмою ISAAC.
1. Проведене в рамках програми ISAAC протягом 1999-2000 р.р. дослідження епідеміології БА та інших видів алергійної патології серед дітей Одеського регіону, виявило виражену поширеність симптомів БА (22,9%), алергійного риніту (20,5%), полінозу (4,1%) та атопічного дерматиту (3,4%), значно перевищуючу дані офіційної статистичної звітності;
2. Факторами, що сприяють розвитку БА і визначають ступінь її важкості, є неблагополуччя в сфері сімейних відносин у 39,0% обстежених; низький рівень знань і уявлень хворих та їх батьків про свою патологію зі схильністю до витиснення астми зі свідомості у 49,5% дітей; психологічні характеристики особистості хворих з перевагою дезадаптивних, депресивних, песимістичних тенденцій, підвищеної особистісної тривожності;
3. У хворих при легкому персистуючому перебізі БА, на тлі нерізко виражених вентиляційних порушень і помірної експіраторної задишки, визначалася задовільна психосоціальна адаптація особистості з екстрапсихологічною спрямованістю реакцій, домінуванням ізольованого (68,7%), переважно гармонійного, типу реагування на захворювання і відсутністю ознак патологічної акцентуації характеру;
4. У хворих дітей із середньоважкою БА виявлялося дезадаптаційне реагування з інтрапсихологічною спрямованістю реакцій і домінуванням змішаного (31,4%), в основному, тривожного (15,7%), типу реагування;
5. Важка бронхіальна астма характеризувалась ознаками вираженої психосоціальної дезадаптації з інтра- і інтерпсихологічною спрямованістю реакцій, астено-депресивним типом акцентуації характеру і змішаним (31,8%), переважно сенситивним (13,6%), типом реагування на захворювання;
6. Виявлені психоемоційні і психосоціальні порушення в дітей з БА є показанням для включення до складу комбінованої терапії, при легкому і середньоважкому перебігу захворювання, методів групової і сімейної психотерапії, корегованої освітніми (навчальними) програмами за методикою „Астма-школи” для хворих дітей і їхніх батьків. Важка астма є показанням до застосування індивідуальних психотерапевтичних методик, елементів сімейної терапії й освітніх (навчальних) програм;
7. Ефективність комбінованої медикаментозно-психологічної терапії у дітей з БА підтверджується зниженням термінів перебування хворих у стаціонарі в 1,1-1,2 рази, скороченням тривалості приступного періоду, значним поліпшенням психоемоційного стану і сфери соціальних контактів; зниженням частоти загострень захворювання на протязі року в 1,7 рази; подовженням термінів ремісій у 1,9 рази; зменшенням кількості негайних госпіталізацій у 3,3 рази; нормалізацією стану сфери психосоціальної адаптації хворих дітей.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Рекомендується анкетування згідно з програмою ISAAC всіх здорових дітей з метою раннього виявлення контингентів підвищеного ризику розвитку БА, а також застосування медико-психологічного тестування за розробленою методикою серед хворих на астму дітей, незалежно від ступеня важкості, для виявлення психоемоційних і психосоціальних порушень з метою призначення раціональної комбінованої терапії;
2. Складання індивідуальних планів психологічної терапії повинне базуватися на підставі важкості перебігу БА; особливостях характеру хворої дитини; домінуванні тих чи інших етіологічних факторів її виникнення. Перевага порушень у сфері внутрісімейних відносин визначає необхідність збільшення ролі сімейної психотерапії, спрямованої як на самого хворого, так і на його батьків; а порушення в сфері позасімейних і побутових контактів - методів групового тренінгу спілкування, ігрових методик, спільного з батьками навчання в рамках „Астма-школи”;
3. Аутогенні тренувальні методики з навчанням навичкам дихальної терапії і техніки саморелаксації, застосовуваним для розслаблення мязів діафрагми, запобігання розвитку приступу або зниження його важкості, показані всім групам дітей з БА. Найкращі результати від їхнього застосування відзначаються серед хворих з середньоважкою і важкою БА, що характеризуються підвищеною тривожністю, емоційною лабільністю, непевністю у власних силах, тенденціями до уразливості, “втечі від реальності”;
4. Проведення контрольного медико-психологічного обстеження після закінчення курсу терапії є обовязковою умовою для всебічної оцінки результатів лікування і розробки подальших планів корекції і підтримуючої терапії. Повторне тестування повинне проводитися на основі використаних при першому обстеженні методик.
СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІІ
1. Аряєв М.Л., Крайня Ж.В., Горошков О.В., Старікова А.А. Психосоматична й соціальна медицина у педіатричній практиці: програма ASCONA MODEL (WHO) / Матеріали 10-го зїзду педіатрів України “Проблеми педіатрії на сучасному етапі”: Тези доповідей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №4 (374). - с.165. (здобувач провів аналіз матеріалу, написав та підготував роботу до друку);
2. Горошков О.В. Психосоматические аспекты в возникновении и течении бронхиальной астмы у детей и подростков // Вісник психічного здоровя. - 1999. - №2. - с.33-34;
3. Горошков О.В., Варбанец Д.А., Поплавская Л.Л. Особенности возникновения, течения и терапии бронхиальной астмы как хронического психосоматического заболевания детского возраста / 5-та Науково-практична конференция “Актуальні питання алергології, клінічної та лабораторної імунології”: Тези доповідей //Імунологія та алергологія.-2000.-№2-3.-с.65. (здобувач самостійно провів медико-психологичне обстеження хворих на астму дітей, аналіз та статистичну обробку матеріалу, підготував роботу до друку);
4. Горошков О.В. Психоемоційні та психосоціальні порушення у дітей, хворих на бронхіальну астму // Одеський медичний журнал. - 2001. - №5 (67). - с.52-54;
5. Горошков О.В. Використання програми ISAAC у вивченні епідеміології симптомів бронхіальної астми та їнших алергічних захворювань серед школярів Одеського регіону у 1999-2000 р.р. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - 2002. - Вип.11. - Кн.2. - с.601-605;
6. Горошков О.В. Распространенность симптомов бронхиальной астмы, аллергического ринита и аллергодерматозов у школьников Одесского региона по данным программы ISAAC 1999-2000 г.г. // Вісник морської медицини. -2001. -№ 4(16). - с.19-22;
7. Горошков О.В., Старікова А.А. Психоэмоциональные и психосоциальные нарушения у детей, больных бронхиальной астмой / 2-й Національний конгрес неврологів, психіатрів та наркологів України: Тези доповідей // “Український вісник психоневрології”. - 2002. - Том 10. - Вип. 1(30). - с.172-173; (здобувач провів набір, аналіз та статистичну обробку матеріалу, написав та підготував роботу до друку);
8. Горошков О.В. Внутрішня картина хвороби і образ власного “Я” у дітей з бронхіальною астмою // “Український вісник психоневрології”. - 2002. - Том 10. - Вип. 2(31). - с.161-163.
9. Патент на винахід №51127А, МПК 7А61М21/00, № заяви 2002010221, пріоритет 15.11.2002, Зар. №1771-III „Спосіб профілактики і лікування бронхіальної астми у дітей”.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы