Клінічне значення еходоплерографії щитоподібної залози та йодурії для оптимізації лікування хворих на дифузний нетоксичний зоб - Автореферат

Суттєвою мірою це повязано з широким розповсюдженням у популяції йододефіцитних станів, найбільш очевидним проявом яких є дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ). За даними більшості дослідників, клінічний ефект в плані зменшення або нормалізації розмірів ЩЗ практично однаковий при використанні будь-якого з цих методів [Зефирова С., 1999; Боднар П.М., 2001; Велданова М.В., 2001; Герасимов Т.П., 2001; Зелінська Н.Б., 2003; Герасимов Г.А. и др., 2006; Y. В дослідженнях з лікування ДНЗ препаратами йодидів у не ендемічних за зобом регіонах, залишаються не вивченими вікові дози препаратів, тривалість курсу лікування, показники кровообігу у ЩЗ. Мета дослідження - визначити клінічне значення еходоплерографії щитоподібної залози для оптимізації призначення фармацевтичних препаратів йодиду калію хворим на дифузний нетоксичний зоб з урахуванням наявності йодного дефіциту. Завдання дослідження: 1) вивчити йодне забезпечення організму у хворих на дифузний нетоксичний зоб різних вікових груп шляхом дослідження йодурії; 2) дослідити обєм і структуру ЩЗ методом сонографії; 3) дослідити характер кровотоку в ЩЗ хворих на дифузний нетоксичний зоб, використовуючи метод еходоплерографії; 4) виявити закономірності змін кровотоку в ЩЗ під впливом лікування препаратами йодиду калію; 5) розробити схему оптимізованого лікування дифузного нетоксичного зоба препаратами калію йоду, використовуючи показники волюмометрії та доплерографії ЩЗ.Всі пацієнти були поділені на 3 вікові групи: 1 група - діти (13-18 років), 2 група - особи молодого віку (19-44 років) і 3 група - пацієнти зрілого та похилого віку, старіші 45 років. Кожна група складалася з 30 осіб (20 жінок і 10 чоловіків). Вміст АТТПО в осіб контрольної групи не виходив за межі референтних значень і дорівнював: у хлопчиків - 2,23±0,12 МО/мл, у дівчаток - 3,20±0,20 МО/мл, в осіб молодого віку чоловіків - 10,20±0,45 МО/мл, у жінок - 12,30±0,40 МО/мл, в осіб зрілого віку, чоловіків - 14,62±0,51 МО/мл, у жінок - 16,81±0,56 МО/мл. Обєм ЩЗ у хлопчиків, в середньому, становив - 14,20±0,45 см3, у дівчаток - 13,85±0,85 см3, в осіб молодого віку, у чоловіків - 16,20±0,52 см3, у жінок - 14,23±0,45 см3, в осіб старшої вікової групи, чоловіків - 15,30±0,42 см3, у жінок - 16,17±0,22 см3. Концентрація FT4 до лікування становила у пацієнтів 1 групи - у хлопчиків 1,28±0,11 нг/дл, і у дівчаток - 1,26±0,07 нг/дл, у 2 групі - чоловіки - 1,19±0,10 нг/дл, жінки - 0,89±0,03 нг/дл, у 3 групі - чоловіки - 0,91±0,13 нг/дл, жінки - 0,93±0,13 нг/дл, і після лікування суттєво не змінювалась.У дисертаційній роботі проведена комплексна оцінка стану йодурії, швидкості кровоплину, опірності стінок артеріальних судин у щитоподібній залозі хворих на дифузний нетоксичний зоб, що проживають на території легкого йодного дефіциту. У хворих на дифузний нетоксичний зоб, в умовах дефіциту йоду, за даними еходоплерографії, визначається зниження усередненої швидкості кровоплину в щитоподібній залозі: у групі дітей 13-18 років - на 60%; у віковій групі 19-45 років - на 29,09%; у групі понад 45 років - на 31,81% незалежно від статі пацієнтів. Лікування хворих на дифузний нетоксичний зоб препаратами йоду впродовж 4 місяців, за даними еходоплерографії, сприяє підвищенню швидкості кровоплину у дітей (13-18 років) - на 59,09%; у осіб вікової групи 19-45 років - на 24,35%; у вікової групи старше 45 років - на 14,66% незалежно від статі пацієнтів. Лікування хворих на дифузний нетоксичний зоб, чоловіків та жінок, препаратами йоду впродовж 4 місяців сприяє, за даними еходоплерографії, зменшенню судинного опору у щитоподібній залозі: у дітей (13-18 років) - на 41,18%; у осіб вікової групи 19-45 років - на 33,33%; у віковій групи старше 45 років - на 31,18% незалежно від статі пацієнтів. У хворих на дифузний нетоксичний зоб після чотирьох місяців лікування калію йодидом спостерігається вірогідне зменшення вмісту тиреотропіну в плазмі крові у жінок вікової групи 19-44 років та у чоловіків і жінок вікової групи 45-73 років.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі проведена комплексна оцінка стану йодурії, швидкості кровоплину, опірності стінок артеріальних судин у щитоподібній залозі хворих на дифузний нетоксичний зоб, що проживають на території легкого йодного дефіциту. Дослідження виконані в групах осіб різного віку: у дітей (13-18 років), в молодому віці (19-44 років) та в старіших вікових групах (45-73 роки). В роботі розширені уявлення щодо лікування хворих на зоб препаратами калію йодиду та можливості контролю за лікуванням за допомогою еходоплерографії.

1. У хворих на дифузний нетоксичний зоб у регіоні з незначною йодною недостатністю (м. Київ) спостерігається зменшення екскреції йоду з сечею, уповільнення кровоплину та підвищення судинного опору у щитоподібній залозі, які коригуються призначенням препаратів йоду. Унормування кровоплину та зменшення опірності судин виступають показниками ефективності лікування та тривалості використання препаратів йоду.

2. Обєм зоба в умовах йодного дефіциту у дітей не залежить від статі; у чоловіків молодого та зрілого віку обєм щитоподібної залози в 1,51-1,55 разів більший, ніж у жінок.

3. У хворих на дифузний нетоксичний зоб, в умовах дефіциту йоду, за даними еходоплерографії, визначається зниження усередненої швидкості кровоплину в щитоподібній залозі: у групі дітей 13-18 років - на 60%; у віковій групі 19-45 років - на 29,09%; у групі понад 45 років - на 31,81% незалежно від статі пацієнтів.

4. У хворих на дифузний нетоксичний зоб, за даними еходоплерографії, збільшений індекс судинного опору в порівнянні зі здоровими особами без зоба; у дітей (13-18 років) - на 23,63%; у осіб вікової групи 19-45 років - на 41,81%; у віковій групи старше 45 років - на 69,09%, незалежно від статі пацієнтів.

5. Лікування хворих на дифузний нетоксичний зоб препаратами йоду впродовж 4 місяців, за даними еходоплерографії, сприяє підвищенню швидкості кровоплину у дітей (13-18 років) - на 59,09%; у осіб вікової групи 19-45 років - на 24,35%; у вікової групи старше 45 років - на 14,66% незалежно від статі пацієнтів.

6. Лікування хворих на дифузний нетоксичний зоб, чоловіків та жінок, препаратами йоду впродовж 4 місяців сприяє, за даними еходоплерографії, зменшенню судинного опору у щитоподібній залозі: у дітей (13-18 років) - на 41,18%; у осіб вікової групи 19-45 років - на 33,33%; у віковій групи старше 45 років - на 31,18% незалежно від статі пацієнтів.

7. Зменшення обєму щитоподібної залози (менше 18 см3 у жінок, менше 25 см3 у чоловіків, до вікових показників у дітей), є показниками ефективності лікування хворих на дифузний нетоксичний зоб.

8. У хворих на дифузний нетоксичний зоб після чотирьох місяців лікування калію йодидом спостерігається вірогідне зменшення вмісту тиреотропіну в плазмі крові у жінок вікової групи 19-44 років та у чоловіків і жінок вікової групи 45-73 років. Вміст вільного тироксину та вільного трийодтироніну у плазмі крові в осіб всіх вікових груп залишається без змін.

9. Досягнення еходоплерометричних параметрів: збільшення усередненої швидкості кровоплину до 11,00±0,06 см/с; зменшення індексу судинного опору до 0,55±0,01 є показниками контролю ефективності лікування дифузного нетоксичного зоба препаратами йоду.

Практичні рекомендації

1. Використання методу кольорового енергетичного доплерівського картування, а також обчислення показників швидкості кровоплину, індексу судинного опору судин щитоподібної залози можуть бути використані як методи додаткового контролю під час лікування хворих на ДНЗ. Кольорове доплерівське енергетичне картування слід проводити кожні 4 місяці лікування.

2. Лікування дифузного нетоксичного зоба слід визнати ефективним при збільшенні швидкості кровоплину до 11,00±0,06 см/с, зменшенні опору в судинах щитоподібної залози до 0,55±0,01, зменшенні обєму ЩЗ менше ніж 18 см3 для жінок і 25 см3 для чоловіків, у дітей - відповідно віковій нормі.

3. При лікуванні ДНЗ доцільно застосовувати вікові добові дози калію йодиду: до 18 років - 100 мкг, у віці 19-45 років - 200 мкг, після 45 років - 150 мкг.

Перелік наукових праць,опублікованих за темою дисертації

1. Ібрагім Махмуд Юніс Абу Аяш. Стан кровообігу у щитоподібній залозі за дифузного нетоксичного зоба // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2007. - №3. - С. 53-55.

2. Приступюк О.М. Лікування нетоксичного зоба йодидами / О.М Приступюк, Ібрагім Махмуд Юніс Абу Аяш, М.О. Приступюк // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2007. - №1 (18). - С. 75-77. (Дисертантом самостійно зібрано і систематизовано матеріал, підготовлено статтю до друку).

3. Приступюк О.М. Дифузний нетоксичний зоб: класифікація, діагностика, профілактика та лікування / О.М. Приступюк, Абу Аяш Ібрагім Махмуд Юніс, О.Я. Гирявенко // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2007. - №3 (20). - С. 3-13. (Дисертантом самостійно зібрано і систематизовано матеріал, підготовлено статтю до друку).

4. Абу Аяш Ібрагім Махмуд Юніс. Лікування нетоксичного зоба в пацієнтів різного віку / Абу Аяш Ібрагім Махмуд Юніс, О.М. Приступюк // Сімейна медицина. - 2008. - №1 (23). - С. 20-22. (Дисертантом самостійно зібрано і систематизовано матеріал, підготовлено статтю до друку).

5. Ібрагім Махмуд Юніс Абу Аяш. Стан кровообігу у щитоподібній залозі за дифузного нетоксичного зоба / Ібрагім Махмуд Юніс Абу Аяш, П.М. Боднар // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2007. - №3. - С. 91-92. (Дисертантом самостійно зібрано і систематизовано матеріал, підготовлено тези до друку).

6. Ибрагим Махмуд Юнис Абу Аяш. Клиническое значение использования эходопплерографии щитовидной железы с целью оптимизации лечения больных с нетоксическим зобом // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2008. - т.8. - випуск 4 (24) частина 1. - С. 170-172.

7. Ібрагім Махмуд Юніс Абу Аяш. Використання еходоплерграфії щитоподібній залози з метою контролю лікування хворих на дифузний нетоксичний зоб // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2009. - №3. - С. 163-164.