Підвищення ефективності ранньої діагностики центральної серозної хоріоретинопатії. Методи дослідження зорових функцій і очного дна аутоскотометрії, метаморфометрії, кольорового тесту, модифікованої автокампіграфії, динамічної та скануючої офтальмоскопії.
При низкой оригинальности работы "Клінічне обґрунтування діагностичних методів дослідження при центральній серозній хоріоретинопатії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Патологія сітківки в макулярній ділянці ока в зв‘язку з варіабельністю її форм, важкістю діагностики та лікування, а також високою вірогідністю зниження зорових функцій потребує пильної уваги офтальмологів. Ряд діагностичних методик дослідження при ЦСХ дають різні, неповні і часом суперечливі дані [Водовозов А.М., 1986; Faschinger С., 1982; Kitahara К., 1984; Folk J., 1984; Mutlak D., 1989]. Зміни на очному дні (відшарування пігментного та нейроепітелію і набряк сітківки) бувають настільки слабко вираженими, що їх можна виявити, лише застосовуючи спеціальні методики чи прийоми [Водовозов А.М., 1980, 1986; Тодор Г.А., 1984]. У звязку з нечіткими скаргами хворих, слабко вираженим порушенням зорових функцій і невиразними змінами очного дна на ранніх стадіях захворювання відзначають значну частоту помилкової діагностики ЦСХ [Kraushar M., 1982; Yanuzzi L.,1994, 2000; Ciulla T., 1999; Bischoff P., 1999; Park D., 1999; Feinberg E., 2000]. Запропоновані нові методи дослідження зорових функцій аутоскотометрія (патент України 30362 А від 10.03.98), метаморфометрія (патент України 38506 А від 14.07.2000), модифікована автокампіграфія (рацпропозиція №3073 від 18.12.01, КМАПО) і кольоровий тест для дослідження центрального поля зору (рацпропозиція №3109 від 25.12.02, КМАПО) дозволяють виявити характерні ознаки порушення зорових функцій при ЦСХ, завдяки чому полегшити та підвищити ефективність ранньої та диференційної діагностики захворювання.Хворі на ЦСХ (160 хворих, 170 очей) складали основну групу досліджуваних. Пацієнти зі схожими макулярними захворюваннями подібної вікової категорії (203 хворих, 246 очей) ввійшли до групи зіставлення, що була сформована з пяти підгруп: “волога” макулодистрофія (47 хворих, 48 очей), ідіопатична субретинальна неоваскулярна мембрана (19 хворих, 21 око), кістоподібний макулярний набряк (17 хворих, 21 око), “суха” макулодистрофія (65 хворих, 71 око), сонячна макулопатія (55 хворих, 85 очей). Хворих основної групи розподілили на такі підгрупи: 1) гостра ЦСХ 87 хворих (95 очей), 2) хронічна ЦСХ 37 хворих (37 очей), 3) рецидив 36 хворих (38 очей). Застосовували відомі клінічні методи дослідження (візометрію, кампіметрію, автокампіграфію за Глезером, дев‘ятиточковий тест Марінчева, пігментні таблиці Рабкіна, порогові таблиці Юстової, аномалоскоп, фотострес-тест, КЧЗМ, візоконтрастометрію, офтальмоскопію за загальноприйнятою методикою, флюоресцентну ангіографію), а також нові методи дослідження: аутоскотометрію, метаморфометрію, модифіковану автокампіграфію, кольоровий тест для дослідження центрального поля зору, динамічну та скануючу офтальмоскопії. Дослідження починають з попередньої темнової адаптації хворий перебуває перед екраном із заплющеними очима протягом 5 хвилин, потім розплющує уражене око і фіксує центр екрану, що освітлюється мерехтливим світлом.При аутоскотометрії позитивна транзиторна скотома виявлена у 98,8% хворих, при метаморфометрії метаморфопсії відзначені у 65,3%, що підвищило точність ранньої діагностики цього захворювання в порівнянні з традиційними методами на 75,5% і 29,4% відповідно. Запропоновані модифікації методики офтальмоскопії динамічна та скануюча дозволяють виявити основні ознаки відшарування пігментного та нейроепітелію і набряку сітківки при ЦСХ: симптом осередкового помутніння і гіпорефлексії сітківки в 79,1%, симптоми інтраілюмінації (дископодібної або сегментарної) у 85,3%, дугові крайові рефлекси в 65,3%, що полегшує ранню діагностику ЦСХ на 39,4%, 45,9% і 18,0% відповідно, порівняно з загальноприйнятою офтальмоскопією. За допомогою клінічних неінвазивних методів дослідження встановлено, що ознаками відшарування пігментного та нейроепітелію при ЦСХ є: позитивна транзиторна скотома, метаморфопсії за типом конкав-феномена, мікропсія, тривалість фотострес-тесту більш ніж 4,8 хв., симптом дископодібної та сегментарної інтраілюмінації, симптом осередкового помутніння та гіпорефлексії сітківки, крайовий дуговий рефлекс. У віддаленому періоді захворювання більш сприятливий прогноз виявився в групі гострої ЦСХ (зорові порушення у вигляді залишкової скотоми зберігались у 42,9% хворих, метаморфопсії у 49,1%, дистрофічні зміни в сітківці у 53,3%), ніж в групі з хронічним перебігом захворювання та рецидивами (зорові порушення відзначені у 62,2%, 85,0% хворих, дистрофія сітківки в макулярній ділянці у 62,2%, 93,5% відповідно), що обумовлено проведенням ранньої діагностики та своєчасним призначенням лікування. Клінічна класифікація ЦСХ враховує форму (гостра, хронічна, рецидив), стадію (початкова, прогресуюча, регресуюча і наслідок), локалізацію патологічного процесу (центральна, парацентральна), розташування “точки протікання” при ФАГ, та атипові форми, що полегшує та підвищує ефективність ранньої діагностики захворювання.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Центральна серозна хоріоретинопатія є транссудативним хоріоретинальним захворюванням з тривалим перебігом, діагностика якого на ранніх стадіях утруднена. Встановлено, що при несвоєчасній діагностиці і лікуванні це захворювання призводить до дистрофічних змін сітківки з порушенням зорових функцій.
2. Розроблені способи дослідження зорових функцій аутоскотометрія та метаморфометрія є високочутливими методами виявлення і реєстрації основних функціональних змін при ЦСХ. При аутоскотометрії позитивна транзиторна скотома виявлена у 98,8% хворих, при метаморфометрії метаморфопсії відзначені у 65,3%, що підвищило точність ранньої діагностики цього захворювання в порівнянні з традиційними методами на 75,5% і 29,4% відповідно.
3. Запропоновані модифікації методики офтальмоскопії динамічна та скануюча дозволяють виявити основні ознаки відшарування пігментного та нейроепітелію і набряку сітківки при ЦСХ: симптом осередкового помутніння і гіпорефлексії сітківки в 79,1%, симптоми інтраілюмінації (дископодібної або сегментарної) у 85,3%, дугові крайові рефлекси в 65,3%, що полегшує ранню діагностику ЦСХ на 39,4%, 45,9% і 18,0% відповідно, порівняно з загальноприйнятою офтальмоскопією.
4. За допомогою клінічних неінвазивних методів дослідження встановлено, що ознаками відшарування пігментного та нейроепітелію при ЦСХ є: позитивна транзиторна скотома, метаморфопсії за типом конкав-феномена, мікропсія, тривалість фотострес-тесту більш ніж 4,8 хв., симптом дископодібної та сегментарної інтраілюмінації, симптом осередкового помутніння та гіпорефлексії сітківки, крайовий дуговий рефлекс.
5. Встановлено, що при гострій ЦСХ відбувається більш рання реабілітація зорових функцій (до трьох місяців), ніж при хронічній формі і рецидиві (протягом трьох-дванадцяти місяців та довше). У віддаленому періоді захворювання більш сприятливий прогноз виявився в групі гострої ЦСХ (зорові порушення у вигляді залишкової скотоми зберігались у 42,9% хворих, метаморфопсії у 49,1%, дистрофічні зміни в сітківці у 53,3%), ніж в групі з хронічним перебігом захворювання та рецидивами (зорові порушення відзначені у 62,2%, 85,0% хворих, дистрофія сітківки в макулярній ділянці у 62,2%, 93,5% відповідно), що обумовлено проведенням ранньої діагностики та своєчасним призначенням лікування.
6. Клінічна класифікація ЦСХ враховує форму (гостра, хронічна, рецидив), стадію (початкова, прогресуюча, регресуюча і наслідок), локалізацію патологічного процесу (центральна, парацентральна), розташування “точки протікання” при ФАГ, та атипові форми, що полегшує та підвищує ефективність ранньої діагностики захворювання.
7. Розроблений алгоритм ранньої діагностики ЦСХ містить анамнестичний, функціональний, офтальмоскопічний та флюоресцентно-ангіографічний етапи. Здійснення перших трьох етапів дозволяє встановити діагноз ЦСХ з високою вірогідністю (Р=0,99). Виконання четвертого етапу доцільно для визначення показань до лазерного лікування.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Запропоновані методики дослідження зорових функцій аутоскотометрія, метаморфометрія, модифікована автокампіграфія, кольоровий тест для дослідження центрального поля зору є високочутливими методами виявлення характерних для ЦСХ порушень (транзиторної позитивної скотоми та метаморфопсій), доступними та простими при використанні; дані методики рекомендуються для застосування в широкій клінічній практиці в умовах поліклініки та очного стаціонару.
2. Удосконалені методики прямої офтальмоскопії (динамічна та скануюча офтальмоскопії), дозволяють за допомогою нескладних прийомів виявляти на очному дні приховані патологічні симптоми та феномени і діагностувати відшарування пігментного і нейроепітелію сітківки та набряк сітківки.
3. Запропоновано методику самоконтролю центрального поля зору, що полягає у виявленні в домашніх умовах позитивної транзиторної скотоми шляхом аутоскотометрії морганням, та методика самоконтролю відчуття форми за допомогою розроблених графічних макулярних тестів, що дозволяє своєчасно виявляти зорові порушення та інформувати лікаря.
4. Запропонована клінічна класифікація ЦСХ, що містить розподіл за формами, стадіями, локалізацією патологічного процесу, “точки протікання” при ФАГ, та атипові форми, сприяє уточненню діагнозу.
5. Розроблений алгоритм ранньої діагностики ЦСХ, що містить анамнестичний, функціональний, офтальмоскопічний та ангіографічний етапи, рекомендується для застосування в широкій клінічній практиці.
Здобувачем проведено клінічне обстеження всіх хворих із сонячною макулопатією, статистично оброблено результати досліджень. Разом з науковим керівником проаналізовано та узагальнено отримані результати.
2. Тодор О.Г., Тодор Г.А. Класифікація центральної серозної хоріоретинопатії // Ювілейна збірка наукових статей, присвячена 130-річчю кафедри офтальмології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. “Актуальні проблеми медицини та біології”. Київ, 2000. С.177-182. Здобувач проводила клінічні обстеження хворих ЦСХ, статистичну обробку даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів.
3. Тодор О.Г., Тодор Г.А. Аутоскотометрия метод исследования скрытых дефектов центрального поля зрения // Офтальмол. журн. 2003. №3. С.29-33
Особисто авторові належить підбір клінічного матеріалу, обстеження хворих, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів.
4. Тодор О.Г. Нарушение зрительных функций при центральной серозной хориоретинопатии// Проблеми екологічної та медичної генетики та клінічної імунології. Збірник наукових праць. Випуск 3 (49). Київ-Луганськ-Харків, 2003. С.333-340.
5. Тодор О.Г. Динамика зрительных функций при центральной серозной хориоретинопатии // Медичний часопис. 2003.-№5. С.126-130.
6. Патент України 30362 А. Спосіб дослідження центрального поля зору. Тодор О.Г. Тодор Г.О. Заявлено 10.3.1998, опубліковано 29.12.1999. Промислова власність, 1999, бюл. № 8, С.1.68. Здобувач проводила клінічне обстеження хворих з макулярною патологією, аналіз та узагальнення результатів з урахуванням виду та розміру скотом.
7. Патент України 38506 А. Спосіб діагностики метаморфопсій. Тодор О.Г. Тодор Г.О. Заявлено 14.07.2000. Опубліковано 15.05.2001. Промислова власність, 2001, бюл. № 4, С.1.40.
Здобувачем проведено клінічні дослідження хворих з макулярною патологією сітківки. Автор проводила узагальнення даних з урахуванням виду та ступеню метаморфопсій.
8. Тодор О.Г., Лаврик Н.С. Результаты исследования фотостресс-теста при центральной серозной хориоретинопатии // Тези доповідей IY-ї Міжнародної конференції з офтальмології. Київ, 1998. С.148-149.
Автор проводила дослідження фотострес-тесту у хворих на ЦСХ, статистичну обробку отриманих результатів та їх узагальнення.
9. Сергиенко Н.М., Тодор О.Г. Результаты исследования цветоощущения при центральной серозной хориоретинопатии // Актуальні питання офтальмології. Ювілейна збірка наукових праць, присвячена 60-річчю член-кореспондента АМН України професора Г.Д. Жабоєдова Київ, 1998. С.85-87.
Здобувачем проводився аналіз та узагальнення проведених досліджень кольоросприйняття у хворих на ЦСХ.
10. Тодор О.Г. Метаморфометрия при центральной серозной хориоретинопатии// Актуальні питання офтальмології. Ювілейна збірка наукових праць, присвячена 60-річчю член-кореспондента АМН України професора Г.Д. Жабоєдова Київ, 1998. С.93-95.
11. Тодор О.Г., Лаврик Н.С. Центральна серозна хоріоретинопатія та глюкокортикоїди // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології”. Київ, 1998. С.166-167.
Здобувачем проведено пошук та аналіз літературних джерел, що стосуються зв‘язку ЦСХ та рівня глюкокортикоїдів в організмі.
12. Тодор О.Г. Данные некоторых исследований офтальмологического статуса при первичной атаке и рецидиве центральной серозной хориоретинопатии // Тези доповідей II українсько-польскої конференції. Київ, 1999. С. 134-135.
13. Сергиенко Н.М., Тодор О.Г.Результаты влияния солнечного затмения на макулярную область // Тези доповідей Наукової конференції офтальмологів, присвяченої 125-річчю з дня народження акад. В.П.Філатова. Одеса, 2000. С. 324-326.
Здобувачем проведено клінічне обстеження всіх хворих із сонячною макулопатією, статистично оброблено результати досліджень. Разом з науковим керівником проаналізовано та узагальнено отримані результати.
14. Сергиенко Н.М., Тодор О.Г. Методика исследования центрального поля зрения при помощи цветного теста // Тези доповідей Наукової конференції офтальмологів, присвяченої 125-річчю з дня народження акад. В.П.Філатова. Одеса, 2000. С.158
Здобувач проводила клінічне обстеження хворих та статистичну обробку отриманих результатів дослідження за допомогою кольорового тесту. Разом з науковим керівником проаналізовано та узагальнено отримані результати.
15. Тодор О.Г. Метод модифицированной автокампиграфии // Тези Х з‘їзду офтальмологів України. Одеса, 2002. С.164.
16. Тодор Г.О, Тодор О.Г. Методика діагностики осередкового набряку сітківки в макулі // Тези 57 Науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”. Київ, 2002. С. 87.
Здобувач проводила офтальмоскопічне дослідження очного дна, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів.
17. Тодор О.Г., Тодор Г.А., Тодор Г.Ю. Метаморфометрия с помощью линейно-квадратического теста при центральной серозной хориоретинопатии // Тези доповідей Ювілейної науково-практичної конференції офтальмологів з міжнародною участю, присвяченої 100-річчю кафедри та клініки очних хвороб Одеського державного медичного університету. Одеса, 2003. С.178-179.
Автор проводила метаморфометрію у хворих на ЦСХ, проаналізувала отримані дані, враховуючи тип та ступінь метаморфопсій.
18. Тодор О.Г. Алгоритм ранней диагностики центральной серозной хориоретинопатии // Тези 58 Науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”. Київ, 2003. С. 98
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
