Клінічна та структурно-метаболічна характеристика хворих на генералізовані тоніко-клонічні напади - Автореферат

Так, досліджено стан нейромедіаторних кислот у тварин і хворих на епілепсію (Дубенко Є.Г., Сергієнко Н.Г., 1994), стан антиоксидантних ферментів - каталази, пероксидази, глутатіонпероксидази в крові (Литовченко Т.А., 1999), вивчено MR-томографічні показники (Волошина Н.П., 1996) та особливості гемодинаміки в цієї групи хворих (Мерцалов В.С., Колбічев О.Ю., Дубенко А.Є., 1995). Незважаючи на значну кількість робіт, немає даних щодо вивчення взаємин між клінічними проявами у хворих з генералізованими тоніко-клонічними епілептичними нападами, структурно-метаболічними і гемодинамічними змінами, що спостерігаються у таких хворих. Вивчити особливості клінічної симптоматики, біоелектрогенезу й уточнити характер структурних, лікворо-і гемодинамічних змін у хворих на епілепсію, у залежності від перебігу й тривалості захворювання за даними ЕЕГ, КТ або ЯМРТ і УЗДГ головного мозку. Рішення завдань дослідження представляється важливим тому, що порушення співвідношення оксидантної та антиоксидантної системи, які виявлені у хворих із генералізованими тоніко-клонічними нападами, незалежно від етіології та тяжкості перебігу захворювання, обґрунтовують необхідність включення до комплексу традиційних лікувальних заходів, окрім антиконвульсантних засобів, сучасних препаратів, що мають антирадикальні, мембраностабілізуючі й антиоксидантні властивості (еспа-ліпон, альфа-токоферол, актовегін, інстенон, антагоністи кальцію та ін.). За оцінкою ступеню тяжкості всі хворі із ГТКН були розподілені на три клінічні групи: I групу складали 24 хворих (21,8 %) з легким перебігом епілепсії (3 і менше нападів на рік); ІІ групу складали 26 хворих (23,63 %) із середнім ступенем тяжкості перебігу епілепсії (від 4 до 12 нападів на рік); до ІІІ групи включили 60 хворих (54,54 %) з тяжкою формою перебігу епілепсії (більш 12 нападів на рік ).У дисертації представлено теоретичні узагальнення результатів вивчення клінічних, метаболічних, структурних і функціональних змін у хворих із генералізованими тоніко-клонічними нападами і нове рішення наукової задачі, що дозволило поліпшити діагностичні, патогенетично обґрунтовані лікувальні і профілактичні заходи. У хворих на епілепсією з генералізованими тоніко-клонічними нападами мають місце порушення мозкової гемодинаміки, що виявляється при виконанні функціональних проб, а ступінь порушення мозкової гемодинаміки залежить від тяжкості перебігу епілепсії і корелює з електроенцефалографічними змінами. У всіх хворих з епілептичними ГТКН різної етіології та ступеня тяжкості епілепсії виявлено стійке порушення плазмових показників ліпідного обміну: найбільш виражені зміни виявлено у загального ХС, ЛПВЩ, КА, при цьому найбільше підвищення КА при одночасному зниженні ЛПВЩ відзначено в хворих із судинними етіологічними факторами. Упровадження в клінічну епілептологію нового біофізичного методу біохемолюмінісценції дозволило нам у хворих із генералізованими тоніко-клонічними нападами визначити перевагу напруження оксидантної системи над антиоксидантною.

У дисертації представлено теоретичні узагальнення результатів вивчення клінічних, метаболічних, структурних і функціональних змін у хворих із генералізованими тоніко-клонічними нападами і нове рішення наукової задачі, що дозволило поліпшити діагностичні, патогенетично обґрунтовані лікувальні і профілактичні заходи.

У хворих на епілепсією з генералізованими тоніко-клонічними нападами мають місце порушення мозкової гемодинаміки, що виявляється при виконанні функціональних проб, а ступінь порушення мозкової гемодинаміки залежить від тяжкості перебігу епілепсії і корелює з електроенцефалографічними змінами.

У хворих із ГТКН ступінь виразності морфологічних змін, за даними компютерно-томографічних досліджень, залежали від тривалості захворювання.

У всіх хворих з епілептичними ГТКН різної етіології та ступеня тяжкості епілепсії виявлено стійке порушення плазмових показників ліпідного обміну: найбільш виражені зміни виявлено у загального ХС, ЛПВЩ, КА, при цьому найбільше підвищення КА при одночасному зниженні ЛПВЩ відзначено в хворих із судинними етіологічними факторами. Найбільш істотні атерогенні зміни спостерігалися при застосуванні карбамазепіну й фенобарбіталу, що вимагає періодичного контролю рівня показників ліпідного обміну.

У всіх хворих із епілептичними ГТКН різної етіології та тяжкості захворювання спостерігали зміни показників ОАС, які проявилися пригніченням антиоксидантної активації ВРО і розвитком оксидантного стресу.

Упровадження в клінічну епілептологію нового біофізичного методу біохемолюмінісценції дозволило нам у хворих із генералізованими тоніко-клонічними нападами визначити перевагу напруження оксидантної системи над антиоксидантною.

При визначенні БХЛ (СХЛ, індукована Fe та Н2О2) найбільш суттєві зміни, що були в 5 й більш разів вище за контрольні показники спостерігали при індукції Н2О2 у хворих на тяжкий перебіг ГТКН, що дає підставу вважати БХЛ, яка індукована Н2О2, маркером оксидантного стресу у хворих на епілепсію

Виявлені зміни свідчать про розвинутий оксидантний стрес, дисметаболічні мембранні ушкодження, у звязку із чим до комплексу лікувальних заходів доцільно включати антирадикальні мембраностабілізуючі засоби.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

1. Григорова И.А., Тихонова Л.В., Исмаил А.К. Абудайя. Состояние липидного обмена у больных с генерализованными тонико-клоническими судорогами // Медицина сегодня и завтра. 2003. № 3. С. 157-162 (Особистий внесок розробка плану дослідження, збирання первинного матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка до друку).

2. Григорова И.А., Исмаил А.К. Абудайя, Ескин А.Р. Дифференцированное применение антиконвульсантов у больных эпилепсией // Врачебная практика. 2003. № 5. С. 74-79 (Особистий внесок інформаційний пошук, обстеження та лікування хворих, підготовка статті до друку).

3. Григорова І.А., Ісмаіл А.К. Абудайя. Стан оксидантно-антиоксидантної системи у хворих з епілептичними тонко-клонічними судорогами // Український вісник психоневрології. 2003. Том 11, вип. 4 (37). С. 13 15 (Особистий внесок визначення мети, розробка плану, збирання первинного матеріалу з клінічним обстеженням, аналіз результатів дослідження).

4. Григорова И.А., Ескин А.Р., Исмаил А.К. Абудайя. Клинико-патогенетические механизмы эпилептогенеза у больных с тонико-клоническими судорогами // Український медичний альманах. 2003. № 6. С. 41-44. (Особистий внесок розробка плану дослідження, збирання первинного матеріалу, аналіз результатів дослідження).

5. Григорова И.А., Исмаил А.К. Абудайя, Некрасова Н.А. Состояние оксидантно-антиоксидантной системы при травматической эпилепсии // International Jounal on Immunorehabilitation. 2004. Том 6. № 1. С. 176 (Особистий внесок збирання первинного матеріалу, аналіз результатів дослідження).

6. Григорова И.А., Тихонова Л.В., Исмаил А.К. Абудайя. Состояние биохемилюминесценции у больных с генерализованными тонико-клоническими судорогами различного генеза // Експериментальна і клінічна медицина. 2004. № 1. С. 164-167 (Особистий внесок визначення мети та розробка плану дослідження, збирання первинного матеріалу з клінічним обстеженням, аналіз результатів дослідження).

7. Исмаил А.К. Абудайя. Судорожный синдром в структуре острого нарушения мозгового кровообращения у больных артериальной гипертензией // Тези доп. Міжнародної науково-практичної конференції “Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензіі та її ускладнень”. Харків, 2002. С. 101.

8. Ісмаіл А.К. Абудайя. Проблема епілептичного вогнища при абсансах // Тези доп. науково-практичної конференції “Внесок молодих вчених в медичну науку”. Харків: ХМАПО, 2003. С. 28.

9. Ісмаіл А.К. Абудайя. Оргазмолепсия как вариант рефлекторной эпилепсии // Тези доп. III Науково-практичної конференції “ Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. Харків: НФАУ, 2003. Ч. II. С. 87.

10. Исмаил А.К. Абудайя. Особенности применения стероидных гормонов при судорожном эпилептическом статусе // Зб. Тез конференції молодих вчених ХДМУ “Медицина третього тисячоліття”. Харків: ХДМУ, 2004. С. 160-161.