Клінічна характеристика загальносоматичних порушень та заходи їх профілактики у юнаків з різними умовами проживання - Автореферат

Стан здоровя молоді продовжує залишатися важливою медико-соціальною проблемою в усьому світі, в тому числі і в Україні (Малая Л.Т., 2000; Москаленко В.Ф., Коваленко В.М., 2001; Коренєв Н.М., 1999; Altman D.G., 1995; S. У Всесвітній декларації з охорони здоровя (1998) у сформульованих політиці та цілях програми “Здоровя для усіх у ХХІ сторіччі” майже половина з визначених задач стосується зміцненню здоровя дітей та молоді, як єдино розумної альтернативи й основи державної політики в галузі суспільної охорони здоровя на довгострокову перспективу (K.J. Виникнення вже в молодому віці серцево-судинних захворювань, розладів роботи органів травлення, порушень мозкового кровообігу, онкологічних уражень, ендокринної патології та інших хвороб диктує необхідність вивчення особливостей і причин розвитку захворюваності та формування профілактичних заходів із широким їх застосуванням ще в преморбідному періоді. Тому позитивних результатів в межах усієї системи охорони здоровя можна досягти лише за умов впровадження науково обґрунтованої політики профілактики, використання нових її методів та програм, зменшення впливу на організм факторів ризику, формування здорового способу життя, удосконалення діяльності кабінетів профілактики, активного застосування превентивних та реабілітаційних заходів. Як зясовано дослідженнями (Крадинов А.И., Павличук С.Н., Лопатева Е.В., Печерная Л.В., 1994), у структурі змін здоровя молоді поряд із соматичними порушеннями значне місце займають проблеми пристосування їх у суспільстві - у осіб цієї вікової категорії вдвічі частіше зустрічаються пограничні типи особистості, які сприяють зростанню психосоціальної дизадаптації та проявляються девіантними формами поведінки.Другу (ІІ) групу склали 240 юнаків, які постійно проживали в регіонах, де радіаційний фон перевищував 1 Кі/км2. Аналіз стану здоровя за показником загальної захворюваності свідчить, що здорових юнаків (І група здоровя) було 12,1% в контрольній групі, 10,1% в ІІ групі юнаків, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях і лише 6,6% серед юнаків, позбавлених волі. Достовірно не відрізняючись між групами, захворюваність за класом хвороб органів травлення була за абсолютними значеннями вища серед юнаків, засуджених до позбавлення волі (15,3%, порівняно з 14,2% в ІІ групі та 13% в основній групі). Переважно це були різного характеру зміни в ЩЗ, які на відміну від жителів “чистих” регіонів та юнаків, позбавлених волі (20,5% і 22,2% відповідно), частіше виявлялись у юнаків, які постійно мешкають в зонах радіаційного контролю (35,6%, р<0,05) і проявлялись насамперед зобом - 29,6 %, аутоімунним тиреоїдитом - 1,3%, кистами та вузликами ЩЗ - у 1,3 %. У всіх юнаків середній рівень вільної фракції тироксину був вищий, ніж у групі контролю (Р<0,01), а концентрація тироксинстимулюючого гормону збільшена (Р<0,01), що свідчить про субклінічну гіпофункцію гіпофізарно-тиреоїдної системи у мешканців забруднених радіонуклідами регіонів, які страждають вегетативними розладами (в 62% юнаків з ВД виявлений субклінічний гіпотиреоз).Серед обстежених юнаків 16-18 років загальносоматичні порушення переважають у групі юнаків, позбавлених волі (94,4%, р<0,05) та юнаків, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях (91,9%, р<0,05) порівняно з групою юнаків, які проживають в регіонах з природним радіаційним фоном (78,9%). В структурі загальної захворюваності всіх обстежених юнаків переважають хвороби органів дихання (30,3%, р<0,05), ендокринної системи (24,6%, р<0,05), розлади нервової системи (21,7%, р<0,05). У мешканців забруднених радіонуклідами регіонів переважають хвороби ендокринної системи (30,6%, р<0,05), серед юнаків, засуджених до позбавлення волі - хвороби нервової системи (24,6%, р<0,05). Серед патологічних станів нервової системи основну частину складають вегетативні дисфункції, частота яких достовірно переважає в групі засуджених юнаків - 77,2% проти 26,0% в основній групі і 27,1% серед мешканців забруднених радіонуклідами територій. Основні клінічні прояви вегетативних дисфункцій в усіх групах обстежених проявлялись порушеннями ритму і провідності (86%), кардіалгіями (23,4%), гіпертензивним синдром (35%), артеріальною гіпотензією (38%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Серед обстежених юнаків 16-18 років загальносоматичні порушення переважають у групі юнаків, позбавлених волі (94,4%, р<0,05) та юнаків, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях (91,9%, р<0,05) порівняно з групою юнаків, які проживають в регіонах з природним радіаційним фоном (78,9%). Більшість з виявлених порушень здоровя складають функціональні розлади: 63,7%, 59,4%, 57,2% відповідно.

2. В структурі загальної захворюваності всіх обстежених юнаків переважають хвороби органів дихання (30,3%, р<0,05), ендокринної системи (24,6%, р<0,05), розлади нервової системи (21,7%, р<0,05). Серед юнаків основної групи провідне місце займають хвороби органів дихання (30,1%). У мешканців забруднених радіонуклідами регіонів переважають хвороби ендокринної системи (30,6%, р<0,05), серед юнаків, засуджених до позбавлення волі - хвороби нервової системи (24,6%, р<0,05).

3. Хвороби органів дихання серед юнаків загальної популяції складають 30,3%. З них, суттєво не відрізняючись по структурі між групами обстежених, найчастіше зустрічаються ГРВІ (21,3%), хронічні хвороби мигдаликів та аденоїдів (4,9%), гострий та хронічний бронхіти (3,4%), а також фарингіт і синусіт (0,6%), пневмонії (0,34%) та бронхіальна астма (0,1%).

4. Різного характеру зміни в щитовидній залозі є найбільш поширеними серед мешканців забруднених радіонуклідами регіонів (35,6%, проти 22,2% у юнаків, позбавлених волі і 20,5% в основній групі). У них частіше діагностується зоб (29,6%), що здебільшого поєднується з субклінічною формою гіпотиреозу, рідше зустрічається аутоімунний тиреоїдит (1,3%).

5. Серед патологічних станів нервової системи основну частину складають вегетативні дисфункції, частота яких достовірно переважає в групі засуджених юнаків - 77,2% проти 26,0% в основній групі і 27,1% серед мешканців забруднених радіонуклідами територій. Основні клінічні прояви вегетативних дисфункцій в усіх групах обстежених проявлялись порушеннями ритму і провідності (86%), кардіалгіями (23,4%), гіпертензивним синдром (35%), артеріальною гіпотензією (38%).

6. Захворюваність за класом хвороб органів травлення за абсолютними значеннями була вищою у групі засуджених та мешканців забруднених радіонуклідами територій (15,3%; 14,2% відповідно). Переважну більшість з них складають функціональні розлади (у 86,4% обстежених).

7. Встановлено, що малі дози іонізуючого випромінювання стимулюють сомато-статевий розвиток 16-річних юнаків, який проявляється підвищенням рівня тестостерону та складових індексу маскулінізації (р<0,05). Несприятливі соціально-побутові умови утримання засуджених юнаків негативно впливають на показники їх фізичного розвитку. У переважної більшості цих юнаків має місце зниження маси тіла, а у третини - зниження зросту.

8. Найбільш стабільні показники психофізіологічних функцій вищої нервової системи виявляються при реалістичному, підприємницькому та інтелектуальному типах особистості, які частіше зустрічаються серед жителів “чистих” і забруднених радіонуклідами регіонів. Інші типи особистості (соціальний, конвенціальний, артистичний), які переважають в групі юнаків, позбавлених волі, характеризуються зниженням показників діяльності вищої нервової системи (р<0,05).

Практичні рекомендації

1. Враховуючи переважання в структурі захворюваності юнаків порушень з боку органів дихання, ендокринної та нервової систем доцільне опрацювання лікарських заходів щодо комплексного обстеження та оздоровлення юнаків із зосередженням уваги на цій патології.

2. Юнакам, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, слід проводити радіаційний контроль не менше 2 разів на рік. У випадках виявлення у них інкорпорованого радіоцезію, показане комплексне оздоровлення в спеціалізованих санаторіях.

3. З метою профілактики переходу субклінічної форми гіпотиреозу в розгорнуту клінічну картину юнакам, що мешкають на радіаційно-контрольованих територіях рекомендується проведення скринінг-контролю функції щитовидної залози за показниками тироксинстимулюючого гормону та вільної фракції тироксину.

4. При профілактичних оглядах юнаків 16-18 років слід обовязково проводити скринінгові тести на виявлення ранніх вегетативних порушень і рівня невротизації, а в лікарську комісію залучати психоневролога з метою подальшої індивідуальної корекції в залежності від типу особистості.

5. З метою профілактики професіогеній слід проводити медико-професійну консультацію з визначенням психоконституційного типу особистості та застосовувати тестування на виявлення професійних схильностей з метою адекватного вибору майбутнього фаху.

6. Враховуючи, що переважна більшість обстежених юнаків відноситься до ІІ групи здоровя необхідно широко застосовувати загальнооздоровчі профілактичні заходи та психокорекцію, а при їх неефективності обовязково і своєчасно включати комплекс медикаментозного лікування в залежності від глибини уражень для запобігання розвитку в майбутньому загальносоматичних захворювань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. О.М. Гиріна, Г.П. Мосієнко. Роль нейроендокринних механізмів в генезі вегетативних дисфункцій у юнаків 16-18 років залежно від регіону мешкання // Буковинський медичний вісник. - 2002. - №2-3. - Т.6, С. 20-24. (Набір матеріалу, статистична обробка і аналіз отриманих даних).

2. Мосієнко Г.П. Медико-професійна консультація - як метод профілактики соматичної патології // Український медичний альманах. - 2002. - №5 - Т.5, С. 49-51.

3. Макієнко Т.С., Павлюк В.П., Павлюк І.В., Мосієнко Г.П. Структурно-функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей, опромінених внутрішньоутробно // Лікарська справа. - 2001. - №5-6. - С. 13-16. (Статистична обробка і аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

4. Набухотний Т.К., Макієнко Т.С., Мосієнко Г.П., Павлюк В.П., Монтак Г.І. Неврозоподібні стани у підлітків з вегетативними дисфункціями // Лікарська справа. - 2002. - №2. - С. 81-83. (Набір матеріалу, підготовка до публікації).

5. Т.К. Набухотний, В.П. Павлюк, Т.С. Макієнко, О.В. Котілов, Г.П. Мосієнко. Стан соціально-психічного здоровя підлітків, які проходять соціальну реабілітацію в місціях позбавлення волі // Вісник соціальної гігієни та охорони здоровя України. - 2002. - №1. - С. 25-28. (Набір матеріалу, статистична обробка і аналіз отриманих даних).

6. Т.К. Набухотний, Т.С. Макієнко, В.П. Павлюк, Г.П. Мосієнко. Стан здоровя призовників, які постійно мешкають на контрольованих територіях внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС // Вісник соціальної гігієни та охорони здоровя України. - 2001. - №4. - С. 30-35. (Набір матеріалу, статистична обробка і аналіз отриманих даних).