Клінічна ефективність аміодарона та його комбінацій з метопрололом або карведилолом в терапії пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь - Автореферат

У доступній літературі знайдено незначну кількість повідомлень, присвячених можливості призначення аміодарону та його комбінацій з метопрололом чи карведилолом у довгостроковій терапії пацієнтів з постійною ФП. Індивідуалізація терапії пацієнтів з ФП аміодароном та вказаними його комбінаціями вимагає ретельного розгляду результатів їх клінічного вживання, перш за все, з урахуванням сукупності гендерних і вікових чинників, якості життя пацієнтів, типу реакцій загальної потужності спектру варіабельності серцевого ритму (ВСР) в гострій фармакологічній пробі (ГФП), початкового функціонального класу хронічної серцевої недостатності (ХСН) та ін. Провести порівняльний аналіз ефективності терапії постійної ФП аміодароном та його комбінаціями з метопрололом або карведилолом у контролі ЧСС в залежності від сукупності клінічних ознак, таких як стать та вік пацієнтів; початковий рівень загального індексу якості життя, тип реакції загальної потужності спектру ВСР у гострій фармакологічній пробі з аміодароном та початкового функціонального класу хронічної серцевої недостатності пацієнтів. Розробити загальні рекомендації по прогнозуванню ефективного контролю ЧСС у пацієнтів з постійною ФП аміодароном та його комбінаціями з метопрололом або карведилолом. Показано ефективність контролю ЧСС у довгостроковій терапії постійної ФП аміодароном та його комбінаціями з метопрололом або карведилолом у пацієнтів з ІХС та АГ.У дослідження не включалися пацієнти з ІХС із стабільною стенокардією напруги IV ФК, АГ вище за II стадію, гострим коронарним синдромом, з клапанними вадами, ХСН вище II А стадій та III ФК, пацієнти з брадісистолічною формою ФП і синдромом тахи-брадікардії, імплантованими кардіостимуляторами, порушенням атріовентрикулярної провідності (брадикардії, паузи), ендокринними порушеннями, загостреннями хронічних захворювань, нирковою та печінковою недостатністю, з гострим порушенням мозкового кровообігу або його наслідками. Терапія постійної ФП аміодароном (А) та його комбінаціями з метопрололом (А М) або карведилолом (А К) без розвитку побічних ефектів і фатальних ускладнень була ефективною у 110 пацієнтів (84%). У 19 пацієнтів (14,5%) розвинулися побічні ефекти терапії аміодароном та його комбінаціями з метопрололом або карведилолом, тому вони були переведені на прийом препаратів інших груп (антагоністи кальцію, дигоксин та бета-адреноблокатори). Виділяли наступні фармакотерапевтичні групи пацієнтів: А - пацієнти, що одержували аміодарон (35 пацієнтів), група А М - пацієнти, що одержували аміодарон в комбінації з метопрололом (35 пацієнтів), група А К - пацієнти, що одержували аміодарон з карведилолом (40 пацієнтів). Залежно від терапії, що проводилась, кожна клінічна група пацієнтів підрозділялася додатково на підгрупи: підгрупа А - пацієнти, що одержували аміодарон, підгрупа А М - пацієнти, що одержували аміодарон в комбінації з метопрололом, підгрупа А К - пацієнти, що одержували аміодарон з карведилолом.В дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання, яке полягає в покращенні контролю ЧСС аміодароном та його комбінаціями з метопрололом або карведилолом у довгостроковій терапії постійної ФП на підставі вивчення взаємозвязку між її перебігом та якістю життя, із сукупністю клініко-інструментальних показників на різних етапах лікування, встановлено прогностичні критерії для ефективного контролю ЧСС аміодароном та його комбінаціями з бета-адреноблокаторами. Досягнення підвищення рівня якості життя, зниження функціонального класу ХСН та контролю ЧСС потребує комбінування аміодарону з метопрололом або карведилолом в 65% випадків у осіб чоловічої та в 74% випадків - жіночої статі, що обумовлено менш тривалим анамнезом ФП, низькою якістю життя, вищими ступенями АГ, функціональним класом ХСН та ЧСС з меншою загальною потужністю спектру ВСР у жінок. Забезпечення ефективного контролю ЧСС вимагає комбінування аміодарону з метопрололом або карведилолом в 73% випадків у пацієнтів з більш низькою та в 62% випадків - з більш високою якістю життя, що дозволяє також досягти однакового зниження функціонального класу ХСН з більшим підвищенням якості життя в другому випадку при початково більших аритмологічному анамнезі та ступенях АГ, вищих функціональному класі ХСН та ІХС із стабільною стенокардією напруги, менших ЧСС та загальної потужності спектру ВСР у перших. Аміодарон в комбінації з метопрололом або карведилолом забезпечує контроль ЧСС, підвищення якості життя із збереженням частотоадаптивних реакцій в ортостазі в 55% при позитивній реакції та в 78% випадків при негативній реакції загальної потужності спектру ВСР у гострій фармакологічній пробі з аміодароном при коротшому анамнезі ФП та менших ступенях АГ, нижчому функціональному класі ХСН та меншій ЧСС, більш вищій якості життя та ІХС із стабільною стенокардією напруги II - III функціональних класів у останніх. Досягнення контролю ЧСС потребує комбінації аміодарону з метопрололом або карведилолом у 57% випадків з II та в 76% випадків - з III фу

Основний зміст роботи