Клінічні співвідношення у хворих на розсіяний склероз - Автореферат

Широке поширення, зріст захворюваності, труднощі ранньої діагностики, прогресуючий перебіг розсіяного склерозу (РС), що призводить до ранньої інвалідизації хворих молодого віку, а також великі соціальні витрати роблять РС актуальною проблемою клінічної неврології (Є.І. Зростає захворюваність на розсіяний склероз і на Україні (Г.М. В останні роки розсіяний склероз інтенсивно вивчається в імунологічному та клінічному аспектах, ці сторони є домінуючими при вивченні РС (Є.І. Метою даного дослідження є встановлення співвідношень між неврологічними, конституціонально-демографічними й медико-психологічними показниками у хворих на розсіяний склероз для прогнозування захворювання та раннього виявлення контингенту хворих на розсіяний склероз, які потребують проведення психокорекційних і психотерапевтичних лікувально-реабілітаційних заходів. Встановити якісні та кількісні співвідношення між неврологічними (важкість, тип перебігу, форма, тривалість, вік початку хвороби), конституціонально-демографічними (вік і стать) та медико-психологічними характеристиками розсіяного склерозу для уточнення критеріїв прогнозу перебігу захворювання й ефективності лікування та реабілітації хворих на розсіяний склероз.У 53 хворих спостерігався ремітируючий тип перебігу РС, у 12 хворих - первинно-прогредієнтний, у 43 хворих - вторинно-прогредієнтний тип перебігу. У 58 хворих тривалість хвороби до 6 років, 50 хворих хворіло на розсіяний склероз 6 і більше років. У 42 хворих РС дебютував у віці до 26 років, у 66 хворих - у віці 26 і більше років. Діагностовані 13 типів ставлень до хвороби класифікувалися за ступенем відповідності ВКХ її обєктивним клінічним ознакам на три типи психологічного реагування: Гармонічний (прагматичний) - хворі реально оцінюють свою хворобу, її прогноз; стосунки з лікарями будують прагматично; приділяють увагу оптимальній організації лікувальних і профілактичних заходів. Гіпонозогностичний - хворі применшують свою хворобу, недооцінюють важкість її клінічних проявів, надмірно оптимістично прогнозують результат, зневажливо ставляться до лікування, підвищують очікувані результати терапії.Розсіяний склероз як хронічне прогресуюче захворювання нервової системи супроводжується психологічними порушеннями, які включають емоційно-динамічні патерни: тип ставлення до хвороби та психологічне реагування на хворобу, рівень емоційної напруженості, тип вегетативного балансу та стан емоційно-мотиваційної сфери. У 70,4% хворих на розсіяний склероз є патологічний - гіпернозогностичний тип психологічного реагування на хворобу, що істотно порушує їхню соціально-психологічну адаптацію. Встановлено, що гармонічний тип психологічного реагування на хворобу значно частіше реєструється в хворих із легким (I-II) ступенем важкості, тривалістю хвороби до 6 років, первинно-прогредієнтному типі перебігу, переважно спинальній формі розсіяного склерозу, а також у віці хворих 26-35 років і в жінок. Нормативні типи профілів (17,6% усіх хворих) і лінійні конфігурації профілів (14,8% усіх хворих) вірогідніше зустрічалися у хворих із відносно сприятливими клініко-прогностичними ознаками розсіяного склерозу (ремітируючий тип перебігу, легкий (I-II) ступінь важкості, тривалість хвороби до 6 років), а також при дебюті хвороби у віці до 26 років, віці хворих до 36 років і в жінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розсіяний склероз як хронічне прогресуюче захворювання нервової системи супроводжується психологічними порушеннями, які включають емоційно-динамічні патерни: тип ставлення до хвороби та психологічне реагування на хворобу, рівень емоційної напруженості, тип вегетативного балансу та стан емоційно-мотиваційної сфери. Неврологічний органічний дефіцит у хворих на розсіяний склероз взаємоповязаний із психологічними показниками.

У 70,4% хворих на розсіяний склероз є патологічний - гіпернозогностичний тип психологічного реагування на хворобу, що істотно порушує їхню соціально-психологічну адаптацію. Незважаючи на прогредієнтний характер розсіяного склерозу, у частини хворих зустрічається гармонічний (19,4%) і захисно-компенсаторний - гіпонозогностичний (10,2%) типи психологічного реагування на хворобу. Встановлено, що гармонічний тип психологічного реагування на хворобу значно частіше реєструється в хворих із легким (I-II) ступенем важкості, тривалістю хвороби до 6 років, первинно-прогредієнтному типі перебігу, переважно спинальній формі розсіяного склерозу, а також у віці хворих 26-35 років і в жінок.

Аномальні типи профілів МБДО були виявлені у 82,4% хворих на розсіяний склероз, аномальні конфігурації профілів МБДО мали місце у 85,2% хворих. Нормативні типи профілів (17,6% усіх хворих) і лінійні конфігурації профілів (14,8% усіх хворих) вірогідніше зустрічалися у хворих із відносно сприятливими клініко-прогностичними ознаками розсіяного склерозу (ремітируючий тип перебігу, легкий (I-II) ступінь важкості, тривалість хвороби до 6 років), а також при дебюті хвороби у віці до 26 років, віці хворих до 36 років і в жінок.

Неврологічні та демографічні ознаки розсіяного склерозу були сполучені з динамікою рівня емоційної напруженості, типом вегетативного балансу та рівнем працездатності хворих. Сприятливий клінічний перебіг розсіяного склерозу (легкий (I-II) ступінь важкості, ремітируючий тип перебігу) статистично вірогідно співвідносився з невисоким рівнем емоційної напруженості без ознак її наростання, домінуванням ерготропних тенденцій у вегетативному балансі, високим рівнем працездатності.

Дослідження методом кольорових виборів виявило у психологічно дезадаптованих хворих на розсіяний склероз два типи емоційно-мотиваційних розладів: перший - із фрустрацією ведучих потреб, дистресом і малоефективною захисною поведінкою; другий - із гіпостенічним реагуванням. У хворих на розсіяний склероз без ознак психологічної дезадаптації домінує інший емоційно-мотиваційний патерн, головними ознаками якого є схоронність системи потреб, спрямованість на досягнення успіху та утримання своєї позиції, перевага позитивних, стенічних емоцій і почуттів, що свідчить про схоронність захисно-компенсаторних механізмів їх особистості.

Особистісний опитувальник Бехтерєвського інституту, методика багатопрофільного дослідження особистості та метод кольорових виборів повинні широко використовуватися в клініко-неврологічній практиці як експрес-методики, що дають різноманітну психофізіологічну інформацію про хворих на розсіяний склероз та сприяють визначенню обсягу клініко-психологічного та психіатричного втручання.

Результати проведених досліджень свідчать про необхідність проведення ранньої діагностики психологічних порушень у хворих на розсіяний склероз, з урахуванням яких проводити адекватні лікувально-реабілітаційні заходи з диференційованою психокорекцією та психотерапією.

1. Труфанов Е.А. Особенности конфигураций профилей MMPI у больных рассеянным склерозом // Український медичний альманах. - 2001. - №3. - С. 161-163.

2. Труфанов Е.А. О влиянии индивидных и социально-психологических факторов на внутреннюю картину болезни при рассеянном склерозе // Український медичний альманах. - 2001. - №4. - С. 162-164.

3. Труфанов Е.А. Особенности соотношения клинико-конституциональных и психометрических показателей у больных рассеянным склерозом // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2001. - №4. - С. 48-51.

4. Труфанов Е.А. Клинико-психометрические соотношения у больных рассеянным склерозом (по данным ММИЛ) // Медицина сьогодні і завтра. - 2002. - №4. - С. 102-105.

5. Труфанов Е.А. Особенности психологического реагирования больных рассеянным склерозом (по данным Методики многопрофильного исследования личности) // Український медичний альманах. - 2003. - №6 (додаток). - С. 39-40.

6. Труфанов Е.А., Михайленко С.И., Дзюба А.Н. Распределение типов профилей MMPI у больных рассеянным склерозом // Таврический журнал психиатрии. - 2001. - №2 (17). - С. 69-70. (Автором самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, зроблені статистичні розрахунки, сформульовані висновки. Самостійно підготовлений текст до друку).

7. Дзюба А.Н., Михайленко С.И., Труфанов Е.А. Клинико-психологические соотношения у больных рассеянным склерозом // Український медичний альманах. - 2000. - №6. - С. 81-83. (Автором самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, зроблені статистичні розрахунки, сформульовані висновки. Самостійно підготовлений текст до друку).

8. Дзюба А.Н., Михайленко С.И., Труфанов Е.А. Отношение к болезни при рассеянном склерозе // Український медичний альманах. - 2001. - №1. - С. 71-73. (Автором самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, зроблені статистичні розрахунки, сформульовані висновки. Самостійно підготовлений текст до друку).

9. Михайленко С.И., Дзюба А.Н., Труфанов Е.А. Субъективная картина болезни у пациентов с рассеянным склерозом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології (Ювілейний випуск). - 2001. - №6 (38). - С. 117-120. (Автором самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, зроблені статистичні розрахунки, сформульовані висновки. Самостійно підготовлений текст до друку).

10. Дзюба А.Н., Михайленко С.И., Труфанов Е.А. Особенности соотношения клинических показателей и психологических профилей личности у больных рассеянным склерозом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології (Ювілейний випуск). - 2002. - №1 (40). - С. 173-180. (Автором самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, зроблені статистичні розрахунки, сформульовані висновки. Самостійно підготовлений текст до друку).

11. Труфанов Е.А. Реагирование на болезнь при рассеянном склерозе // Тези доповідей “V міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, приурочений до 10-ї річниці незалежності України”. - Тернопіль: УКРМЕДКНИГА. - 2001. - С. 130.

12. Труфанов Є. Клініко-психометричні співвідношення у хворих на розсіяний склероз // Тези доповідей “VI міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених”. - Тернопіль: УКРМЕДКНИГА. - 2002. - С. 191.

13. Труфанов Є. Взаємозвязок клінічних проявів розсіяного склерозу з конфігураціями профілів ММИЛ // Тези доповідей “VII міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених”. - Тернопіль: УКРМЕДКНИГА. - 2003. - С. 176.