Клінічні, реографічні та морфологічні зіставлення при хронічних вірусних гепатитах - Автореферат

Зокрема, у 70-85% хворих на гостру HCV-інфекцію та у 5-8% пацієнтів з HBV-інфекцією формуються хронічні форми гепатитів з розвитком надалі в значної частини з них цирозу та первинного раку печінки (Вовк А.Д, 2003; Niederau C. et al., 1998). Загальні шляхи передачі, значне поширення, висока частота формування хронічних форм створюють умови для виникнення значної кількості різних комбінацій мікст-гепатитів, в першу чергу, гепатитів В і С (Возіанова Ж.І та співавт., 2000). Хронічні вірусні гепатити, часто мають малосимптомний, латентний перебіг, що ускладнює діагностику (Жданов К.В., 2000). Вивчити основні зміни печінкового кровообігу за даними реогепатографії у хворих на хронічні вірусні гепатити на різних стадіях захворювання. Вперше розроблено неінвазивний спосіб оцінки ступеня фіброзу печінки у хворих на хронічні вірусні гепатити за допомогою інтегративного індексу, з використанням показників реогепатографії, ультразвукового дослідження та вмісту гамаглобулінів сироватки крові.Визначення вірусних маркерів (анти-HAV-IGM, HBSAG, HBEAG, анти-HBC-IGM, анти-HCCOR-IGM, анти-HCV-IGG), проводилося у всіх хворих за методом ІФА з використанням тест-систем Науково-дослідного інституту ім. У 15 хворих проведено вивчення печінкового кровообігу за допомогою дуплексного сканування з кольоровим допплерівським картуванням потоків у реальному масштабі на апараті “ALOKA SSD-2000”. У 53% хворих проведено черезшкірну пункційну біопсію печінки під контролем ультразвукового дослідження з використанням пункційної голки “UNICUT G16” (Німеччина). У 87% хворих на ХВГ виявлялися зміни печінкових проб, серед яких найчастіше були підвищені показники АЛАТ (78%), знижені показники протромбінового індексу (60%), виявлялася диспротеінемія (65%). Отримані дані свідчать про більш глибокі морфологічні зміни печінки, як за показниками активності, так і за ступенем фіброзу, у хворих на хронічний гепатит В С, в порівнянні з хворими, інфікованими лише одним типом вірусу.В дисертації проведено вивчення клінічної цінності реогепатографії у діагностиці порушень печінкового кровообігу на різних стадіях хронічних вірусних гепатитів. Оптимізовано неінвазивну діагностику ступеня фіброзу печінки при ХВГ на основі зіставлення клініко-лабораторних, сонографічних і морфологічних проявів хронічних вірусних гепатитів за допомогою інтегративного індексу, з використанням показників реогепатографії, ультразвукового дослідження та вмісту гамаглобулінів сироватки крові. Клінічні та біохімічні прояви моноінфекцій у хворих на ХГ С і ХГ В істотно не розрізняються і носять слабко виражений характер. У хворих на ХГ С переважає помірна і висока імунозапальна активність (А2-А3) і більш тяжкий фіброз (F2-F3) з вираженою колагенізацією сінусоїдів (82%) і жировою дистрофією гепатоцитів (55%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації проведено вивчення клінічної цінності реогепатографії у діагностиці порушень печінкового кровообігу на різних стадіях хронічних вірусних гепатитів. Оптимізовано неінвазивну діагностику ступеня фіброзу печінки при ХВГ на основі зіставлення клініко-лабораторних, сонографічних і морфологічних проявів хронічних вірусних гепатитів за допомогою інтегративного індексу, з використанням показників реогепатографії, ультразвукового дослідження та вмісту гамаглобулінів сироватки крові.

1. Клінічні та біохімічні прояви моноінфекцій у хворих на ХГ С і ХГ В істотно не розрізняються і носять слабко виражений характер. Мікст-інфекція ХГ В С характеризується більш високою частотою клінічної маніфестації, з переважанням помірної та високої активності гепатиту.

2. При патоморфологічному дослідженні у біоптатах печінки хворих на ХГ В виявляється переважно низька імунозапальна активність (А0-А1) та маловиражений фіброз (F0-F1) при виражених змінах ядер гепатоцитів (67%). У хворих на ХГ С переважає помірна і висока імунозапальна активність (А2-А3) і більш тяжкий фіброз (F2-F3) з вираженою колагенізацією сінусоїдів (82%) і жировою дистрофією гепатоцитів (55%). Для ХГ В С характерна найбільш висока імунозапальна активність (А2-А3) та виражений фіброз (F3-F4), глибокі зміни гепатоцитів, виражена колагенізація сінусоїдів і центральних вен.

3. За даними реогепатографії для хронічних вірусних гепатитів характерно зниження інтенсивності кровообігу печінки вже на початкових стадіях захворювання з прогресуванням паралельно розвитку фіброзу печінки незалежно від етіології ХВГ і його активності. Найбільш інформативними реографічними показниками при хронічних вірусних гепатитах виявилися РІ, АЧП, Тш, Ді, Vш, Vп.

4. При хронічних вірусних гепатитах між ступенем фіброзу печінки і показниками інтенсивності (РІ, АЧП), тривалості (Тш, Тс) і швидкості кровонаповнення (Vш, Vп) має місце висока (r = 0,73) і середня (r = 0,48) зворотна кореляція, а з показником портального кровообігу (Ді) - середня пряма (r = 0,42).

5. Розроблено неінвазивний спосіб оцінки ступеня фіброзу печінки при ХВГ за допомогою інтегративного індексу (математичної моделі) з використанням показників реогепатографії, а також даних ультрасонографічного дослідження та гамаглобулінемії на основі зіставлення клініко-біохімічних, реографічних, сонографічних та морфологічних показників.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Метод реогепатографії може використовуватися на різних стадіях хронічних вірусних гепатитів для виявлення порушень печінкового кровообігу, що диктує необхідність включення РГГ в алгоритм обстеження хворих на хронічні вірусні гепатити.

2. Використання неінвазивного способу оцінки ступеня фіброзу за допомогою інтегративного індексу з використанням показників реогепатографії, які відображають стан печінкового кровообігу, а також з урахуванням даних ультрасонографічного дослідження та показника гамаглобулінемії, дозволяє оцінити стадію захворювання у хворих на ХВГ без пункційної біопсії печінки з імовірністю 80%.

1. Живиця Л.В., Мірошниченко В.П., Таранцова Т.Ф., Басанська Л.В., Живиця Д.Г. Вікові особливості сучасної етіоструктури вірусних гепатитів // Інфекційні хвороби. - 2002. - №4. - С. 22-26 (збір клінічного матеріалу, статистична обробка матеріалу).

2. Живиця Д.Г., Живиця Г.Д. Інформативність сонографічного дослідження при хронічних вірусних гепатитах // Променева діагностика, Променева терапія: Зб. наук. пр. - 2003. - № 16. - С. 81-87 (збір клінічного матеріалу, клініко-лабораторне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, інтерпретація результатів).

3. Туманський В.О., Шишкін М.А, Живиця Д.Г. Морфогенез перебудови печінки при хронічному гепатиті-цирозі за даними трепанобіопсій // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики, Запоріжжя, 2003.- випуск IX - С. 305-310 (збір клінічного матеріалу, клініко-лабораторне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, інтерпретація результатів).

4. Живица Д.Г. Характеристика реогепатографических показателей при хронических вирусных гепатитах с разной степенью фиброза // Сучасні інфекції. - 2003. - №4. - С. 10-14.

5. Живица Д.Г. Современные аспекты печеночного фиброгенеза при хронических вирусных гепатитах // Сучасні інфекції. - 2004. - №1. - С. 21-24.

6. Живица Д.Г., Мирошниченко В.П., Живица Л.В. Диагностическое значение реогепатографии при хронических вирусных гепатитах // Актуальні питання медичної науки та практики, Запоріжжя, 2004.- випуск 65 - С. 106-111 (збір клінічного матеріалу, клініко-лабораторне обстеження хворих, реогепатографічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, інтерпретація результатів).

7. Живица Д.Г. Показатели реогепатографии при хроническом вирусном гепатите С // Зб. наук. пр. ЗДІУЛ. - Запоріжжя. - 2001. - С. 35-36.

8. Таранцова Т.В, Басанская Л.В., Живица Л.В., Живица Д.Г. Сравнительная характеристика этиоструктуры острых и хронических вирусных гепатитов // Тез. докл. 41 обл. научн.-практ. конф. эпидем. Запорож. обл. - Запорожье. - 2001. - С. 13-14 (збір клінічного матеріалу, статистична обробка матеріалу).

9. Мірошниченко В.П., Туманський В.О.,. Живиця Д.Г, Громенко Є.А. Клініко-морфологічні особливості хронічних вірусних гепатитів // Мат. VI зїзду інфекціоністів України - Одеса. - 2002. - С. 167-168 (клініко-лабораторне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, інтерпретація результатів).

10. Живица Д.Г. Характеристика печеночного кровотока у больных хроническим вирусным гепатитом С // Мат. науч.-практ. конф. “Сучасна терапія хворих інфекційною та паразитарною патологією на догоспітальному ті госпітальному етапі. Методи діагностики та профілактики - Харків. - 2002. - Ч.II. - С. 17-18.

11. Живица Л.В., Ипатова Д.П., Живица Д.Г., Царева Е.В. Опыт диспансеризации и лечения больных хроническими вирусными гепатитами в областном гепатоцентре / Мат. науч.-практ. конф. “Сучасна терапія хворих інфекційною та паразитарною патологією на догоспітальному та госпітальному етапі. Методи діагностики та профілактики - Харків. - 2002. - Ч.II. - С. 17 (збір клінічного матеріалу, клініко-лабораторне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу).

12. Живица Д.Г. Клинические особенности и выявляемость вирусных маркеров у больных хроническими вирусными гепатитами / Мат. I межвузов. конф. молод. ученых “Актуальные вопросы медицины и фармации”. - Запорожье. - 2003. - С. 11-12.

13. Живица Л.В., Ипатова Д.П., Живица Д.Г. Спектр вирусных маркеров у больных хроническими гепатитами / Мат. науч.-практ. конф. “Гепатиты в практике терапевта, семейного врача и инфекциониста. Современные методы диагностики и терапии” - Харьков. - 2003. - С. 78-81 (збір клінічного матеріалу, клініко-лабораторне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу).

14. Живиця Д.Г., Живиця Л.В. Особливості порушень печінкової гемодинаміки за даними реогепатографії на різних стадіях хронічних вірусних гепатитів / Мат. наук.-практ. конф. „Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз” - Тернопіль. - 2004. - С. 77-79 (збір клінічного матеріалу, клініко-лабораторне обстеження хворих, реогепатографічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, інтерпретація результатів).