Прогностична значущість синдрому полікістозних яєчників в формуванні клінічних, гормональних та метаболічних порушень в період вікової перебудови нейроендокринної системи. Особливості перименопаузального періоду. Збільшення тривалості перименопаузи.
При низкой оригинальности работы "Клінічні, гормональні та метаболічні показники в перименопаузі у жінок з синдромом полікістозних яєчників в анамнезі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Відповідно до даних ВООЗ, до 2015 року 46% жіночого населення планети становитимуть жінки віком понад 45 років, тобто майже половина жіноцтва світу буде перебувати у клімактеричному періоді (WHO, 1996). В Україні на сьогодні жінки віком понад 50 років складають більш ніж третю частину жіночого населення та майже пяту частину всього населення країни (Я.П. Зважаючи на той факт, що клімактеричний період співпадає з періодом найбільшої професійної активності жінки, вивчення фізіологічного та патологічного перебігу клімактерію викликає підвищений інтерес вчених не тільки з медичної, але й соціальної точки зору (В.П. У той час як більшість дослідників вказують на актуальність вивчення клімактерію у жінок із СПКЯ в анамнезі, опубліковані дані нечисленні, суперечливі, тому що дослідження проводились без урахування форм захворювання, методів лікування, а також соматичного стану під час початку вікової перебудови нейроендокринної системи. Дисертаційна робота виконувалась в межах Національної програми "Поліпшення становища жінок, охорона материнства і дитинства" та Комплексної програми “Здоровя нації” і є частиною науково-дослідних робіт, що виконувались на кафедрі перинатології та гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (номер Державної реєстрації 0198U004321) та в Інституті проблем ендокринної патології ім.Для розвязування поставлених завдань проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 246 жінок віком від 38 до 50 років, серед яких 126 пацієнток у репродуктивному періоді отримали різні методи лікування з приводу СПКЯ. Серед них під час обстеження 25 жінок знаходились у пізньому репродуктивному віці, 48 перебували в пременопаузальній фазі клімактерію, 27 - у ранній постменопаузі. Групу порівняння склали 26 жінок із СПКЯ в анамнезі, котрі з метою нормалізації менструальної та дітородної функції в репродуктивному віці періодично отримували гормональну терапію тривалістю 2-5 років. Під час обстеження 6 жінок перебували в пізньому репродуктивному віці, 12 - в пременопаузі, 8 - в ранній постменопаузі. У жінок групи порівняння коефіцієнт ЛГ/ФСГ був підвищеним вже в пізньому репродуктивному віці, та зберігався вірогідно (р<0,001) вищим в пре-і ранній постменопаузі в порівнянні з жінками основної і контрольної груп.Дисертаційна робота дозволяє виявити прогностичну значущість СПКЯ у формуванні клінічних, гормональних та метаболічних порушень, які збільшують ризик розвитку клімактеричного синдрому, ожиріння, цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань у період вікової перебудови нейроендокринної системи та сприяє розробці програми профілактики виявлених порушень. Характерними ознаками перименопаузального періоду у жінок із СПКЯ в анамнезі є гіперандрогенемія на тлі нормального (у неоперованих) або зниженого (у оперованих) вмісту естрадіолу, підвищення рівню гонадотропних гормонів, що супроводжується зростанням коефіцієнту ЛГ/ФСГ>1 та збільшення продукції пролактину. У неоперованих жінок частота та ступінь виразності дисліпідемії у вигляді підвищення рівня холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької та дуже низької щільності, зниження ліпопротеїдів високої щільності та зростання коефіцієнта атерогенності вищі ніж у оперованих пацієнток і значно перевищують згадані показники жінок, які були здорові у репродуктивному віці. При цьому найбільш виражені порушення виникають у неоперованих жінок, серед яких у 45% випадків розвивається цукровий діабет 2 типу, що значно перевищує показники пацієнток після хірургічного лікування (10,7%) та жінок, які були здорові у репродуктивному віці (2,5%). Враховуючи схильність до розвитку гіперандрогенемії та підвищення рівня пролактину в перименопаузі у жінок із СПКЯ в анамнезі, їм доцільно визначати рівень тестостерону, естрадіолу та пролактину у сироватці крові не менш ніж один раз на рік з метою ранньої діагностики та своєчасної терапії можливих гормональних порушень.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Дисертаційна робота дозволяє виявити прогностичну значущість СПКЯ у формуванні клінічних, гормональних та метаболічних порушень, які збільшують ризик розвитку клімактеричного синдрому, ожиріння, цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань у період вікової перебудови нейроендокринної системи та сприяє розробці програми профілактики виявлених порушень.
1. Клінічні особливості перебігу перименопаузального періоду залежать від методів корекції СПКЯ в репродуктивному віці. У оперованих жінок настає рання менопауза в (42,8±0,2) роки з маніфестацією нейро-вегетативних та психоемоційних проявів клімактеричного синдрому в пременопаузі. У неоперованих пацієнток з полікістозом яєчників в анамнезі середній вік настання менопаузи (47,9±0,6) років, що відповідає середнім статистичним даним в Україні. У них в структурі клінічних проявів клімактеричного синдрому переважають метаболічні розлади на тлі соматичної патології.
2. Характерними ознаками перименопаузального періоду у жінок із СПКЯ в анамнезі є гіперандрогенемія на тлі нормального (у неоперованих) або зниженого (у оперованих) вмісту естрадіолу, підвищення рівню гонадотропних гормонів, що супроводжується зростанням коефіцієнту ЛГ/ФСГ>1 та збільшення продукції пролактину.
3. У 35,4% пацієнток після хірургічного лікування підвищений рівень пролактину відмічається лише в пременопаузальному періоді, тоді як у 46,2% неоперованих жінок гіперпролактинемія з однаковою частотою спостерігається як в пре-, так і в ранній постменопаузі. Гіперпролактинемія супроводжується зростанням частоти симпато-адреналових кризів та депресивних станів.
4. В перименопаузі у пацієнток із СПКЯ в анамнезі виникають порушення ліпідного обміну, що клінічно проявляється розвитком ожиріння у 100% неоперованих та у 56% оперованих жінок. У неоперованих жінок частота та ступінь виразності дисліпідемії у вигляді підвищення рівня холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької та дуже низької щільності, зниження ліпопротеїдів високої щільності та зростання коефіцієнта атерогенності вищі ніж у оперованих пацієнток і значно перевищують згадані показники жінок, які були здорові у репродуктивному віці.
5. У 48,4% жінок із СПКЯ в анамнезі, в перименопаузі відмічаються зміни вуглеводного обміну. При цьому найбільш виражені порушення виникають у неоперованих жінок, серед яких у 45% випадків розвивається цукровий діабет 2 типу, що значно перевищує показники пацієнток після хірургічного лікування (10,7%) та жінок, які були здорові у репродуктивному віці (2,5%). Існує пряма взаємозалежність між вмістом в сироватці крові глюкози, тестостерону та індексом маси тіла.
6. Перименопаузальний період у жінок, що страждали на СПКЯ, супроводжується збільшенням біологічного віку та швидким зростанням темпів старіння жіночого організму. У пацієнток після хірургічного лікування спостерігаються найбільш високі темпи старіння в пременопаузі за умов наявності менструальної дисфункції та залежать від ступеня вираженості клімактеричного синдрому. Неоперовані пацієнтки із СПКЯ в анамнезі починають старіти раніш, ніж обстежені після хірургічного лікування, а темпи їх старіння прискорюються відповідно до зростання календарного віку.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. З метою своєчасного проведення заходів для попередження розвитку патологічного клімаксу та метаболічних ускладнень жінки із СПКЯ в анамнезі протягом усього репродуктивного і перименопаузального віку повинні знаходитися під наглядом гінеколога та ендокринолога.
2. Враховуючи схильність до розвитку гіперандрогенемії та підвищення рівня пролактину в перименопаузі у жінок із СПКЯ в анамнезі, їм доцільно визначати рівень тестостерону, естрадіолу та пролактину у сироватці крові не менш ніж один раз на рік з метою ранньої діагностики та своєчасної терапії можливих гормональних порушень.
3. Для своєчасної діагностики метаболічних порушень у жінок, що страждали на СПКЯ варто визначати вагу тіла, а також виявляти абдомінальний тип ожиріння шляхом розрахунку індексу маси тіла та відношення окружності талії до окружності стегон.
4. Жінкам з полікістозом яєчників в анамнезі для раннього виявлення та корекції змін у ліпідному спектрі крові необхідно в перименопаузі визначати рівень загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої, низької, дуже низької щільності та розраховувати коефіцієнт атерогенності.
5. Зважаючи на велику частоту цукрового діабету 2 типу у пацієнток із СПКЯ в анамнезі доцільно проводити в перименопаузі не рідше одного разу на рік пероральний стандартизований глюкозо-толерантний тест. У випадку виявлення порушень вуглеводного обміну необхідне додаткове обстеження ендокринолога.
ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Особенности течения климактерического периода у больных с синдромом поликистозных яичников / О. В. Грищенко, Т. Л. Архипкина, Л. П. Любимова, М. С. Бирюкова // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. - Київ -Луганськ, 2002. - Випуск 7. - С. 180 - 189. (Автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).
2. Грищенко О. В., Архипкина Т. Л., Любимова Л. П. Темпы старения женщин перименопаузального возраста, оперированных по поводу синдрома поликистозных яичников // Проблеми медичної науки та освіти. - 2002. - № 4. - С. 27 - 29. (Автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).
3. Грищенко О. В., Архипкина Т. Л., Любимова Л. П. Динамика качества жизни женщин перименопаузального возраста с гиперпролактинемией на фоне лечения бромкриптином // Медицина сегодня и завтра. - 2003. - № 1. - С. 117 - 120. (Автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).
4. Грищенко О. В., Архипкина Т. Л., Любимова Л. П. Климактерический синдром у женщин, оперированных по поводу синдрома поликистозных яичников // Проблеми медичної науки та освіти. - 2003. - № 3. - С. 36 - 43. (Автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).
5. Архипкина Т. Л. Гормональный статус в перименопаузе у женщин, оперированных в репродуктивном возрасте по поводу синдрома поликистозных яичников // Проблеми ендокринної патології. - 2003. - № 4. - С. 37 - 43.
6. Архипкина Т. Л., Любимова Л. П., Кравчун Н. А. Особенности изменения массы тела и углеводного обмена в перименопаузе у женщин, оперированных по поводу синдрома поликистозных яичников // Проблеми ендокринної патології. - 2004. - № 1. - С. 49 - 54. (Автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).
7. Любимова Л. П., Бирюкова М. С., Архипкина Т. Л. Тестостерон-эстрадиоловые соотношения у женщин с климактерическим синдромом в пременопаузе // Ендокринологія. - 1999. - Т. 4, № 2. - С. 255. (Автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).
8. Любимова Л. П., Бирюкова М. С., Архипкина Т. Л. Гиперпролактинемия и особенности течения климактерического периода у женщин, прооперированных по поводу синдрома склерокистозных яичников // Ендокринологія. - 2001. - Т. 6, додаток. - С. 177. (Автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).
9. Liubimova L. P., Biriukova M. S., Arhipkina T. L. Steroid hormons and their interrelation at the women in the remote terms after the wedge-shaped resection of polycystic ovaries // Abstract of 5th European congress of endocrinology, Turin, Italy, June 9 - 13, 2001. - Turin, Italy. - 2001. - P.711. (Автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).
10. Архипкина Т. Л. Характер липидных нарушений у женщин, страдавших в репродуктвном возрасте синдромом поликистозных яичников // "Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії"; Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених, Харків, 1 жов., 2003 р. - Х., 2003.- С. 4 - 5.
11. Архипкіна Т.Л. Характер вуглеводних порушень в клімактерії у жінок, оперованих у репродуктивному віці з приводу синдрому полікістозних яєчників // "Внесок молодих вчених в медичну науку": Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяченої 80-річчю ХМАПО, Харків, 18-19 листопада, 2003 р. - Х., 2003. - С. 6.
12. Архипкина Т. Л., Любимова Л. П. Темпы инволюции женского организма в зависимости от состояния менструальной функции в период угасания репродуктивной системы у больных синдромом поликистозных яичников // "Сучасні напрямки розвитку ендокринології": Матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю, Харків, 26-27 лют., 2004 р. - Х., 2004. - С. 13 - 15. (Автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).
13. Архипкина Т. Л. Соматическая патология в период перименопаузы у женщин, страдавших в репродуктивном возрасте синдромом поликистозных яичников // Матеріали 8-го міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, приуроченого до 150-ліття від дня народження І. Я. Горбачевського, Тернопіль, 10-12 травня, 2004 р. - Тернопіль, 2004. - С. 255.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы