Клінічні, імунологічні та цитогенетичні діагностичні критерії донозологічних порушень здоров’я дітей з марганцеворудного регіону України - Автореферат

Крім цього, в роботах, що присвячені вивченню впливу екопатогенних факторів на стан здоровя дітей, частіше розглядався характер змін з боку показників імунної системи чи цитогенетичних порушень без визначення межі між адаптивною нормою, напруженням адаптації чи її зривом. Визначення чітких критеріїв перехідних станів з урахуванням регіональних особливостей цих показників допоможуть своєчасно виділити групи ризику дітей, найбільш чутливих до екопатогенної дії, та прогнозувати розвиток у них патологічних станів. Дослідженнями останнього десятиріччя визначена роль інгібіторів протеїназ у імунній відповіді (Веремеєнко К.Н. та співавт., 1988; Опізвоп К. еі а1., 1992; Виггіевкі М. еї а1., 1994), але вплив промислових забруднень на стан цих білків у взаємозвязку з цитогенетичними порушеннями у дітей практично ще не вивчався. Виявлено донозологічні порушення імунологічного, протеазінгібіторного балансів та цитогенетичного гомеостазу, їх взаємозвязок з накопиченням сполук важких металів у дитячому організмі, і, на цін основі, розкриті окремі ланки механізму дизадаптації та формування преморбідних станів у дітей. Дисертантом особисто проведено: розробку методики дослідження, динамічний аналіз захворюваності дитячого населення в марганцеворудному регіоні за останні 10 років, оцінку фізичного розвитку, стану здоровя дітей, оцінку імунологічного статусу, статистичну обробку даних, розробку критеріїв діагностики рівнів адаптації та обгрунтування профілактичних курсів для дітей з порушенням адаптації, організовано дослідження вмісту важких металів в біологічних середовищах організму та цитогенетичне обстеження.Аналіз територіальних особливостей розподілу дитячого населення по групах здоровя показав, що марганцеворудний регіон є одним з найбільш малочисельних в екологічно неблагополучному Придніпровї за наявністю дітей І групи здоровя. Звертає увагу вірогідно висока захворюваність дітей за певною патологією і її зростання за останні 10 років, а саме: захворювання системи крові, нервової системи, кістково-мязової системи, уроджених аномалій розвитку (в тому числі і з боку кісткової системи), гіперплазії щитовидної залози, алергопатології. Напруження адаптації імунної системи в умовах впливу забруднень марганцеворудного виробництва відмічається у 21,7% дітей з І та II груп здоровя і характеризується пригніченням фагоцитарної активності, підвищенням рівня Е-розеткоутворюючих клітин за рахунок багаторецепторних, підвищенням рівня. До групи ризику по розвитку дизадаптивних порушень у системі мутагенез-антимутагенез, як найбільш чутливі до мутагенної дії навколишнього середовища, відносяться діти з наявністю: вогнищ хронічної бактеріальної інфекції, гіперплазії щитовидної залози, більше 5 стигм дизембріогенезу, порушень екскреції з організму екотоксикантів, дисбалансу в імунному статусі. До групи з підвищеним ризиком по розвитку екологічної дизадаптації серед дітей першої та другої груп здоровя слід відносити дітей, що мають: обтяжений перинатальний анамнез; батьків, зайнятих у марганцеворудному виробництві; анемічні та бронхообструктивні стани в анамнезі; гострі респіраторні захворювання частіше 5 на рік; гіперплазію лімфоїдної тканини з ймовірною персистенцією хронічної бактеріальної інфекції в носоглотці; гіперплазію щитовидної залози та наявність більше 5 дизембріогенетичних стигм; дисгармонійний фізичний розвиток та порушення кістково-мязової системи, порушення екскреторної функції печінки.

1. Аналіз територіальних особливостей розподілу дитячого населення по групах здоровя показав, що марганцеворудний регіон є одним з найбільш малочисельних в екологічно неблагополучному Придніпровї за наявністю дітей І групи здоровя. Звертає увагу вірогідно висока захворюваність дітей за певною патологією і її зростання за останні 10 років, а саме: захворювання системи крові, нервової системи, кістково-мязової системи, уроджених аномалій розвитку (в тому числі і з боку кісткової системи), гіперплазії щитовидної залози, алергопатології.

2. Найбільш вагомими факторами ризику розвитку порушень адаптації до несприятливих умов марганцеворудного регіону у дітей дошкільного віку є: патологія вагітності у матері (анемії, гестози, загроза переривання), дія професійних шкідливостей до та під час вагітності, давність мешкання на території дітей та Їх батьків, несприятливий перинатальний період та алергологічний анамнез, пасивне паління в сімї, ГРЗ частіше 5 на рік, наявність 5 та більше дизембріогенетичних мікроаномалій, порушення вегетативного статусу.

3. До клінічних ознак синдрому екологічної дизадаптації в умовах марганцеворудного регіону слід відносити, насамперед, порушення кістково-мязової системи (порушення осанки, деформація хребта та грудної клітини, мязова дистонія). Сумарна дія екопатогенних факторів у регіоні має імуносупресивний ефект на клітинну ланку імунітету. Імунограми обстежених практично здорових дітей треба віднести до змішаного типу - з супресією клітинної та активацією гуморальної і фагоцитарної ланок. Використання матричного аналізу в інтерпретації Імунограми є корисним та доступним методом, що дозволяє оцінювати конкретні ефекторні ланки та імунну систему в цілому за допомогою нормування імунологічних показників.

4. Напруження адаптації імунної системи в умовах впливу забруднень марганцеворудного виробництва відмічається у 21,7% дітей з І та II груп здоровя і характеризується пригніченням фагоцитарної активності, підвищенням рівня Е-розеткоутворюючих клітин за рахунок багаторецепторних, підвищенням рівня. Незадовільна адаптація - у 16,4% дітей і характеризується перерозподілом у складі імунокомпетентних клітин за рахунок зниження функціонально активних клітин, декомпенсаційними процесами у гуморальній ланці - зниженням рівня продукції.

5. Підвищення рівня ос-1 - інгібітору протеаз у сироватці крові практично здорових дітей слід вважати компенсаторною реакцією на інактивуючу та руйнуючу дію екотоксикантів. Зниження рівня сх-І-інгібітору протеаз нижче середньорегіональних нормативів можна розцінювати як порушення гомеостазу в бік активації протеолізу, що є однією з причин відносно високої частоти бронхообструктивних синдромів серед дітей, на яких впливають промислові полютанти.

6. У дітей з марганцеворудного регіону в порівнянні з відносно "чистим" регіоном має місце вірогідне підвищення коефіцієнту пошкоджуваності цитогенетичних структур в соматичних клітинах. До групи ризику по розвитку дизадаптивних порушень у системі мутагенез-антимутагенез, як найбільш чутливі до мутагенної дії навколишнього середовища, відносяться діти з наявністю: вогнищ хронічної бактеріальної інфекції, гіперплазії щитовидної залози, більше 5 стигм дизембріогенезу, порушень екскреції з організму екотоксикантів, дисбалансу в імунному статусі.

7. Впровадження розроблених критеріїв по прогнозуванню зриву адаптації дітей до несприятливих умов навколишнього середовища під час імуноекологічного моніторинга дозволяє встановити дизадаптивні донозологічні зміни в стані здоровя у 58,7% з обстежених практично здорових дітей, що сприяє своєчасному проведенню у них профілактики екозалежної патології з урахуванням особливостей екотехногенних умов регіону; при цьому необхідність використання інвазивних методів обстеження знижується на 42%.

8. Проведення медикаментозної профілактики шляхом курсового призначення комплексу вітамінів (Р-каротин, С і Е) або природного адаптогену гумінату натрію, на фоні пектинопрофілактики, має мяку імунокорегуючу та антимутагенну дію; знижує рівень а-1-ІП в крові дітей до нормального. При наявності а-1-ІП-дефіцитних станів вказані профілактичні курси не мають нормалізуючої дії.

Практичні рекомендації

1. До групи з підвищеним ризиком по розвитку екологічної дизадаптації серед дітей першої та другої груп здоровя слід відносити дітей, що мають: обтяжений перинатальний анамнез; батьків, зайнятих у марганцеворудному виробництві; анемічні та бронхообструктивні стани в анамнезі; гострі респіраторні захворювання частіше 5 на рік; гіперплазію лімфоїдної тканини з ймовірною персистенцією хронічної бактеріальної інфекції в носоглотці; гіперплазію щитовидної залози та наявність більше 5 дизембріогенетичних стигм; дисгармонійний фізичний розвиток та порушення кістково-мязової системи, порушення екскреторної функції печінки.

2. При проведенні імуноекологічного моніторингу доцільно використовувати метод розширеної імунограми з визначенням рівня сироваткового а-1-інгібітору протеаз (для орієнтовної оцінки - рентгенплівний скринінг-метод). При оцінці імунограми необхідним є використання матричного аналізу, що дає змогу визначити функціональний стан кожної еферентної ланки та всієї імунної системи в цілому.

3. За адаптивну норму для дітей дошкільного віку з марганцеворудного регіону прийняти особливості імунограми у вигляді: супресії клітинної ланки, активації фагоцитарної та гуморальної ланок, в визначених нами межах середньостатистичних показників.

4. Для діагностики рівня адаптації до умов навколишнього середовища можуть бути використані визначені діагностичні критерії та прогностичні коефіцієнти (у вигляді диспансерно-діагностичних формалізованих інформаційних бланків).

5. Діти з встановленою задовільною адаптацією, але підпадаючі постійному впливу промислових токсикантів, повинні бути віднесені до першої групи здоровя, підгрупи уваги ("підгрупа потенційного екологічного ризику”) з заповненням інформаційних бланків для них 2 рази на рік під час диспансерних оглядів. Діти цієї групи потребують своєчасної санації вогнищ інфекції, загартовуючих процедур з урахуванням вегетативного статусу, введенні в раціон екологічно чистих овочів та фруктів, що містять пектин.

6. Діти з напруженням і незадовільною адаптацією можуть бути віднесеними до другої групи здоровя, але "підгрупи постійного медичного нагляду по ризику розвитку екообумовлених захворювань”. Для них диспансерні бланки заповнювати 1 раз у квартал, з подальшим проведенням своєчасної первинної профілактики умов зриву адаптації. Дітям з діагностичним зривом адаптації необхідне додаткове імунологічне обстеження в умовах регіональних імунологічних центрів

7. Визначення умовного показника пошкоджуваності цитогенетичних структур, за мікроядерним тестом серед соматичних клітин слизової оболонки ротової порожнини (що є доступним та неінвазивним методом), доцільно використовувати як маркер індивідуальної чутливості дитини до мутагенної дії чинників оточуючого середовища.

8. Для корекції дизадаптивних зсувів імунного та цитогенетичного гомеостазу на донозологічному рівні слід застосовувати розроблені профілактичні заходи, зокрема пектинові таблетки по 0,8-1,0 г на добу до прийняття їжі, а також вітаміни (Р-каротин, С, Е) у віковій дозі або гумінат натрію в дозі 0,05 г на добу після їжі, протягом 3 тижнів.

1. Особливості стану здоровя дітей дошкільного віку, що мешкають в умовах марганцеворудного регіону // Медичні перспективи. - 1997. - Т.2,№3. - С.83-85.

2.0 проблемо состояния костно-мьішечной системи у детей дошкольного возраста, проживающих в условиях марганцеворудного региона // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - №14. - С.83-86.

3. Концептуальні питання екологічної безпеки дитячого населення в умовах інтенсивно-промислового регіону // Медичні перспективи. - 1998. - Т. З, №2. - С.65 - 68 (співавт. Дука К.Д., Коренюк О.С., Єфанова А.А., Ширікіна М. В.).

4. Рівень сироваткового альфа - 1-антитрипсину та методи його корекції у клінічно здорових дітей в умовах промислового регіону // Там же. - Т. З, №3. - С.63-65.

5. Диагностика мутагенного фона территории по микроядерному тесту в клітках слизистой ротовой полости й состоянию щитовидной железьі // Актуальньїе вопросн морфологии й клинической медициньї. Сборник научньїх работ. - Днепропетровск, 1994. - С.108 (соавт. Горовая А.И., Рукавишникова Д. К.).

6. Імунологічні та цитогенетичні маркери дизадаптації дітей до умов марганцеворудного регіону // Матеріали І Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 1997. - С.318-319.

7. Нарушение гомеостаза в системах иммунитета й ингибиторов протеаз у клинически здоровьіх детей, как фактор, способствующий росту бронхолегочной патологии в условиях техногенного прессинга // Материальі І Национального конгресса Украйни по иммунологии, аллергологии й иммунореабилитации. - Алушта, 1998. - С.116-117.