Характеристика та періодизація археологічних пам’яток Кримського півострову. Аналіз керамічного посуду як основного матеріалу Кизил-кобинської культури, його класифікація і типологія. Виявлення основних історичних і етнічних процесів у даному регіоні.
Крим в етнокультурному аспекті ніколи не був замкненим регіоном, а тому питання синхронізації матеріальних комплексів прадавніх народів, що тут мешкали та вивчення впливу на них інших культур дозволить виявити закономірності у контексті історичного розвитку усього Надчорноморя. Роботу виконано в межах планових тем Відділу античної археології НАН України “Античні міста Північного Причорноморя: дослідження і матеріали” (Державний реєстр. На меті дана робота має встановлення основних механізмів формування матеріального комплексу памяток ККК Західного Криму, їх хронології та зясування чіткої періодизації відповідно до головного спрямування історичного процесу за доби раннього заліза, накреслення основних етнічних ознак населення, що їх полишило. Обєктом дослідження є матеріали памяток ККК Західного Криму, що не залучалися раніше до аналізу, а також інші матеріали, притаманні ККК. По результатам своїх досліджень автор доповідав на засіданнях Відділів археології раннього залізного віку і античної археології Інституту археології НАН України, а також на 8-ми наукових конференціях, у тому числі 4-х міжнародних („Дні науки в НАУКМА”, Київ, 2001; „Читання памяті Михайла Брайчевського”, Київ, 2001; „Дні науки в НАУКМА”, Київ, 2002; „Сурож, Сугдея, Солдайя в истории и культуре Руси-Украины”, Судак, 2002; „Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре”, Судак, 2004; „Боспорский феномен”, Санкт-Петербург, 2005; „Причорноморя, Крим, Русь в історії і культурі”, Судак, 2006; „Ранній залізний вік Євразії: до 100-річчя від дня народження О.І.Тереножкіна”, Чигирин, 2007).Памятки ККК у Західному Криму утворюють компактну територіальну групу (західна група), зосереджуючись у басейні р. Із 71 памятки, визначених у літературі, як кизил-кобинські, до дослідження було залучено лише 57, які дійсно містили кизил-кобинський матеріал. Кизил-кобинський матеріал, що зустрічається на античних памятках Західного Криму - у Керкінітиді, Херсонесі, Панському, Маслинах, також був залучений до аналізу. Наявність багатошарових поселень, що існували впродовж значного проміжку часу дозволяє диференціювати складові їх матеріальної культури та з певністю співвіднести останні з хронологічно відповідними їм поховальними памятками. За побудови класифікації було використано керамічні вироби (1500 одиниць, з них 250 цілих і реконструйованих посудин) зі 107 археологічних комплексів кизил-кобинських та античних поселень.Горизонти (хронологічні зрізи) VII-К і VIII-К виділено по матеріалах шарів із матеріалом ККК у будівельних горизонтах Керкінітіди. Горизонти І-УБ, Іа-УБ припадають на час НАА2 Центральної Європи, за особливостями керамічного комплексу синхронізуються з шаром Троя VIIB2 та фазою Бабадаг І, а отже вони визначаються другою половиною ХІ - початком Х ст. до н.е. Горизонт ІІ-УБ часу НАВ1 синхронізується з фазою Бабадаг І/ІІ і визначається першою половиною - серединою Х ст. до н.е. Керамічний комплекс цього горизонту свідчить про єдину лінію розвитку, що веде початок від типів першого горизонту. У комплексах цих горизонтів спостерігається заміна типів попереднього часу новими, що отримують розвиток у наступних горизонтах і маркують поступову інфільтрацію нового населення до Криму.Загальною рисою цього періоду є дуже показовий потужний вплив з боку населення кола культур некласичного гальштату (Гава, Бабадаг, Кишинеу-Корлатень), який виявився перш за все в традиціях використання вишуканої лискованої кераміки населенням, що полишило західну групу памяток ККК у басейні р. До періоду належить поселення Уч-Баш і Сахарна Головка. Центральна і східна група памяток цього періоду представлені поселеннями Ашлама-Дере, епонімною памяткою Кизил-Коба, Таш-Джарган-2, Дружне-1, можливо, до цього ж часу відноситься могильник Чуюнча та Дружне-1. Проте присутність цих типів на памятках центральної і східної груп ККК може вказувати на тенденцію появи населення Передкавказького регіону у Криму. Поза тим, поява кераміки цього періоду в курганних чорногорівських похованнях свідчить про тісні звязки населення Криму зі Степом, і Західний Крим тут, певно, не був виключенням.У результаті здійсненого дослідження можна констатувати, що памятки ККК у Західному Криму розподіляються за трьома основними їх періодами, матеріальна культура і, насамперед, кераміка яких мають істотні відмінності: старший дотаврський (СДП), молодший дотаврський (МДП) і таврський (ТП). Відмінність у матеріальній культурі і, насамперед, у кераміці окремих періодів ККК не дозволяє поширити на увесь її обсяг етнікон “таври”. Таврами, у справжньому етнічному визначенні, як виглядає, могло бути лише населення, яке залишило масові типи матеріальної культури, синхронні античним поселенням у регіоні. Чорна повязане із початком поширення на Західний Крим впливу культур некласичного гальштату, що знайшло вияв у кераміці. Така кераміка, що має прямі аналогії у балкано-дунайських культурах, не просто спорадично зявляється у комплексах, але й представлена провідними типами, що існували впродовж всього СДП.
Вывод
У результаті здійсненого дослідження можна констатувати, що памятки ККК у Західному Криму розподіляються за трьома основними їх періодами, матеріальна культура і, насамперед, кераміка яких мають істотні відмінності: старший дотаврський (СДП), молодший дотаврський (МДП) і таврський (ТП). СДП припадає на другу половину ХІ - кінець ІХ ст. до н.е, МДП - на кінець IX - середину VIII ст. до н.е. ТП починається не раніше другій половині VIII ст. до н.е. і закінчується для західної групи памяток у IV ст. до н.е. експансією Херсонесу, зникненням кизил-кобинських поселень і появою не властивих попереднім горизонтам типів матеріальної культури. Відмінність у матеріальній культурі і, насамперед, у кераміці окремих періодів ККК не дозволяє поширити на увесь її обсяг етнікон “таври”. Таврами, у справжньому етнічному визначенні, як виглядає, могло бути лише населення, яке залишило масові типи матеріальної культури, синхронні античним поселенням у регіоні.
Формування ККК у басейні р. Чорна повязане із початком поширення на Західний Крим впливу культур некласичного гальштату, що знайшло вияв у кераміці. Така кераміка, що має прямі аналогії у балкано-дунайських культурах, не просто спорадично зявляється у комплексах, але й представлена провідними типами, що існували впродовж всього СДП. Основною типологічною ознакою, що може свідчити про належність комплексу до ранньої ККК, є превалювання у наборі парадної кераміки якісно виготовленого лискованого посуду зі специфічним орнаментом. Такою ознакою характеризуються на ранніх етапах тільки комплекси памяток західної групи у басейні р. Чорна.
Дотаврськими періодами датуються майже всі достеменно визначені поселення, розташовані у важкодоступних місцях. Горизонти цих поселень містять залишки неодноразових пожеж, засвідчуючи складну історичну ситуацію у регіоні, що цілком збігається з історичними процесами, котрі синхронно відбувалися у Північному Причорноморї.
Матеріальну культуру ТП ККК створено населенням, відомим за античними джерелами як таври. На противагу дотаврським періодам, за таврської доби тубільний Західний Крим є периферією Центрального, де у пізніший час і постає центр варварської пізньоскіфської держави.
У Північно-Західному Криму кераміка ККК присутня у античних комплексах до кінця IV ст. до н.е. Враховуючи, що у цьому регіоні немає кизил-кобинських памяток, що існували під час виникнення античних, поява кераміки ТП ККК свідчить про міграцію таврів із передгірїв саме до античних поселень. Із постанням полісу і формуванням ранньої хори Херсонеса співпадає зникнення у кінці V - першій половині IV ст. до н.е. поселень на північному березі і загибель у пожежі поселень на сході Гераклейського півострова.
На античних памятках у Західному Криму і таврських поселеннях західної групи памяток кизил-кобинські типи речей існують до середини IV ст. до н.е. У Східному Криму вони трансформуються в своєрідну місцеву варварську еллінізовану культуру, а в Центральному - існують ще до ІІІ ст. до н.е. і зникають із уніфікацією та перетворенням племінної культури в державну.
Перспективними для подальших досліджень матеріальної культури населення, що повязується з ККК, є окреме узагальнююче дослідження старожитностей Східного і Центрального Криму в комплексі з матеріалом синхронних памяток Передкавказзя, Кубані та Приазовя, а також подальше вивчення умов формування пізньоскіфського матеріального комплексу.
Список литературы
Статті, опубліковані у фахових виданнях: 1. Кравченко Е.А. Карта памяток Гераклейського півострова, Інкерманської долини та межиріччя Бельбеку і Чорної рубежу VIII/VII-IV ст. до н.е. // Наукові записки НАУКМА.-К.: КМ Академія, 2002.-Т. 20. Спеціальний випуск. Ч.1.-С. 167-171.
2. Кравченко Е.А. Південний Крим за античними джерелами та легенда про таврів // Наукові записки НАУКМА. Історичні науки.-К.: КМ Академія, 2002.-Т. 20. Читання памяті Михайла Брайчевського.-Ч. І.-С. 28-34.
3. Кравченко Е.А. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Уч-Баш // Археологія.-2004.-№ 4.-С. 53-61.
4. Кравченко Э.А. Природная среда и население Западного Крыма до основания античных центров // Зубарь В.М., Буйских А.В., Кравченко Э.А., Русяева М.А. Херсонес Таврический во второй четверти VI - середине I вв. до н.э.-К.: Академпериодика, 2005.- С. 29-58.
5. Лесков О.М., Кравченко Е.А. Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму // Археологія.- 2007.-№ 4. - С. 11-22.
Статті у збірках наукових праць: 6. Кравченко Э.А. Материалы эпохи раннего железа с поселения Уч-Баш в Юго-Западном Крыму // Сугдейский сборник. Вып. ІІ.- Киев-Судак,: Академпериодика, 2005.- С. 485-495.
7. Кравченко Э.А. К вопросу об изменениях в материальной культуре населения Горного Крыма в предскифское время // REVISTA ARCHEOLOGIA. Vol. III. # 7-8.-Kishinau: ASM, 2007. Р. 282-294.
8. Zubar’ V. M., Kravchenko E.A. Interpretation of a Group of Archaeological Sites in the Vicinity of Tauric Chersonesos // The Cauldron of Ariantas. Studies presented to A.N. Sceglov on the occasion of his 70th birthday.-Aarhus: Aarhus University Press, 2003.-P. 185-196.
Матеріали конференцій і тези доповідей: 9. Кравченко Э.А. О методике датировки керамики кизил-кобинской культуры // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. М-лы ІІ Судакской междунар. науч. конф.-Киев-Судак: Академпериодика, 2004.-Ч. І.-С. 65-69.
10. Кравченко Э.А. Материалы эпохи раннего железа с поселения Уч-Баш в Юго-Западном Крыму // Боспорский феномен. М-лы международной научной конференции.-СПБ.: Изд-во Государственого Эрмитажа, 2005.- С. 299-305.
11. Кравченко Э.А. Керамика поселения кизил-кобинской культуры Альма-Кермен // Ранній залізний вік Євразії: до 100-річчя від дня народження Олексія Івановича Тереножкіна. М-ли Міжнародної наукової конференції (м.Чигирин, 16-19 травня 2007 р.).- Київ-Чигирин: Формат, 2007.- С. 92-95.
12. Филиппенко А.А., Кравченко Э.А., Ушаков С.В. Античное поселение с греко-варварской керамикой “Трактирный мост” // М-лы ІІІ Междунар. научн. конф. “Причорноморя, Крим, Русь в історії і культурі” (м.Судак, 18 - 21 вересня 2006). - Киев - Судак,: Академпериодика, 2006. - С. 58 - 67.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
