Кисневий статус організму вагітних та його корекція в умовах техногенного навантаження важкими металами - Автореферат

Зберігається тенденція до зростання екстрагенітальної патології вагітних: у кожної третьої жінки є прояви анемії, у кожної десятої - гестозів; лише 32,2% пологів мають нормальний перебіг, а 67,8% - ускладнені. Серед негативних чинників довкілля значне місце належить важким металам, які здатні накопичуватися та депонуватися в організмі, мають тривалий час біологічного напіввиведення і віддалені наслідки для людини (І.М. Найчутливішим контингентом до патогенного впливу важких металів є вагітні, оскільки їх адаптаційно-пристосовані механізми, окрім перебудови функціональних систем організму до вагітності повинні витримати навантаження ще й з боку зовнішнього середовища (Л.В.Діденко, 2002). Цікавість до дослідження показників кисневого статусу організму вагітних в умовах техногенного навантаження важкими металами обумовлюється можливістю попередити розвиток гіпоксії та оцінити ступінь порушень обміну кисню на субклітинному рівні. Мета дослідження - поліпшення репродуктивного здоров?я вагітних і внутрішньоутробного стану плоду, зниження частоти ускладненого перебігу вагітності та пологів шляхом вияву особливостей кисневого статусу і вмісту важких металів у організмі вагітних, які мешкають в екологічно несприятливих умовах, та удосконалення профілактики виявлених порушень включенням пектиновмісних препаратів до комплексу традиційної превентивної терапії.Залежно від періоду, у якому знаходилися жінки, всі обстежені були розподілені на підгрупи: невагітні (Н), вагітні у першому триместрі (I), у другому (II) та третьому (III) триместрі вагітності. 60 вагітних основної групи у II триместрі було розподілено на 2 підгрупи: 40 вагітних, які отримували пектини, і 20 вагітних, котрим пектинопрофілактика не проводилася. Дніпропетровська супроводжується ускладненням: загрозою переривання вагітності (24,0±1,1%), анемією (25,6±1,2%), ранніми та пізніми гестозами (14,6±0,9% і 7,7±0,7% відповідно), що у 1,3-2 рази перевищує аналогічні показники у жінок м. Загальна кількість ускладнень вагітності у промисловому регіоні була в середньому на 29,4% вище за показники району порівняння (p<0,05), що співпадає з даними літератури щодо впливу забрудненого важкими металами атмосферного повітря на репродуктивну функцію жінок, в тому числі на «фонові» акушерські ускладнення - гестози, анемії, гіпертензивні стани (Л.П. Так, показник РО2 (а) у вагітних III триместру основної групи (77,90±0,98 мм рт. ст.) вірогідно відрізнявся (p<0,001) від невагітних цієї групи (89,79±0,56 мм рт. ст.) та вагітних у III триместрі контрольної групи (94,97±0,33 мм рт. ст.), але суттєво не змінився порівняно з попереднім періодом вагітності (79,60±0,54 мм рт. ст.).У дисертації наведені дані про особливості перебігу вагітності, пологів та внутрішньоутробного стану плоду у практично здорових жінок промислового регіону порівняно з містом, де екологічна ситуація не являється напруженою, стану кисневого статусу організму вагітних в умовах навантаження важкими металами, вмісту важких металів у біологічних субстратах вагітних, про розробку заходів щодо удосконалення профілактики порушень кисневого статусу та підвищеного вмісту важких металів в організмі вагітних на доклінічному рівні за допомогою пектиновмісних препаратів у складі традиційної терапії. Дніпропетровськ) найчастіше ускладнюється загрозою переривання вагітності, анемією, ранніми та пізніми гестозами, що у 1,3-2 рази перевищує аналогічні показники у вагітних контрольної групи (м. Дніпропетровську частіше, ніж у регіоні порівняння, спостерігаються: передчасні пологи - в 2,1 рази; передчасне відшарування плаценти - в 1,9 рази; дефект посліду - в 3,7 рази; слабкість пологової діяльності - в 1,4 рази; внутрішньоутробна гіпоксія плода - в 1,8 раз; асфіксія при пологах - в 1,4 рази. У вагітних промислового регіону кисневий статус знаходиться у стані функціонального напруження, що підтверджується у першому триместрі погіршенням дифузії газів через альвеоло-капілярну мембрану, зниженням доступності кисню тканинам, зменшенням спорідненості гемоглобіну до кисню; у другому триместрі - можливістю формування загрози прихованої кисневої недостатності, розвитком вираженого метаболічного ацидозу, зсувом кривої дисоціації оксигемоглобіну праворуч; у третьому - можливістю переходу загрози прихованої кисневої недостатності у явну, компенсацією метаболічного ацидозу дихальним алкалозом та подальшим зсувом кривої дисоціації оксигемоглобіну праворуч. Між показниками кисневого статусу організму вагітних та вмістом важких металів у біологічних субстратах встановлено взаємозвязок, що пояснює механізм функціонального напруження кисневого статусу в умовах техногенного навантаження важкими металами.

Основний зміст роботи

У дисертації наведені дані про особливості перебігу вагітності, пологів та внутрішньоутробного стану плоду у практично здорових жінок промислового регіону порівняно з містом, де екологічна ситуація не являється напруженою, стану кисневого статусу організму вагітних в умовах навантаження важкими металами, вмісту важких металів у біологічних субстратах вагітних, про розробку заходів щодо удосконалення профілактики порушень кисневого статусу та підвищеного вмісту важких металів в організмі вагітних на доклінічному рівні за допомогою пектиновмісних препаратів у складі традиційної терапії.

1. Частота ускладнень вагітності, пологів і внутрішньоутробного стану плоду пов?язана із антропогенним навантаженням навколишнього середовища, передусім із забрудненням важкими металами. Перебіг вагітності практично здорових жінок промислового регіону (м. Дніпропетровськ) найчастіше ускладнюється загрозою переривання вагітності, анемією, ранніми та пізніми гестозами, що у 1,3-2 рази перевищує аналогічні показники у вагітних контрольної групи (м. Новомосковськ). У м. Дніпропетровську частіше, ніж у регіоні порівняння, спостерігаються: передчасні пологи - в 2,1 рази; передчасне відшарування плаценти - в 1,9 рази; дефект посліду - в 3,7 рази; слабкість пологової діяльності - в 1,4 рази; внутрішньоутробна гіпоксія плода - в 1,8 раз; асфіксія при пологах - в 1,4 рази.

2. Кисневий статус організму вагітних змінюється як у динаміці від першого триместру до третього, так і залежно від місця проживання жінок. У вагітних промислового регіону кисневий статус знаходиться у стані функціонального напруження, що підтверджується у першому триместрі погіршенням дифузії газів через альвеоло-капілярну мембрану, зниженням доступності кисню тканинам, зменшенням спорідненості гемоглобіну до кисню; у другому триместрі - можливістю формування загрози прихованої кисневої недостатності, розвитком вираженого метаболічного ацидозу, зсувом кривої дисоціації оксигемоглобіну праворуч; у третьому - можливістю переходу загрози прихованої кисневої недостатності у явну, компенсацією метаболічного ацидозу дихальним алкалозом та подальшим зсувом кривої дисоціації оксигемоглобіну праворуч. Ці зміни носять односпрямований характер як в артеріальній, так і у венозній крові.

3. Концентрація металів токсикантів (кадмій, свинець) у крові та сечі вагітних основної групи вірогідно перевищує аналогічні дані у жінок контрольної групи, що обумовлено постійним їх надходженням із забрудненого довкілля. На фоні підвищеного вмісту металів-токсикантів у вагітних основної групи спостерігається зменшення концентрації у крові есенціальних мікроелементів (міді, цинку, заліза) та їх підвищена елімінація із сечею.

4. Між показниками кисневого статусу організму вагітних та вмістом важких металів у біологічних субстратах встановлено взаємозвязок, що пояснює механізм функціонального напруження кисневого статусу в умовах техногенного навантаження важкими металами.

5. Для профілактики порушень кисневого статусу організму вагітних в умовах техногенного навантаження важкими металами доцільно використовувати вітчизняний препарат «Таблетки пектинові». Результатом проведення пектинопрофілактики є зниження у крові вагітних вмісту металів-токсикантів (кадмій, свинець) з одночасним підвищенням їх елімінації із сечею. Рівень есенціальних життєвонеобхідних мікроелементів (мідь, цинк, залізо) у крові збільшується, а втрати з сечею зменшуються. Кисневий статус організму вагітних після одержання пектинів поліпшується як в артеріальній крові, так і у венозній, що виявляється у збільшенні доступності кисню тканинам та спорідненості гемоглобіну до кисню, зсувом кривої дисоціації оксигемоглобіну з правого положення ліворуч, вірогідним зниженням ознак метаболічного ацидозу і відновлюванням компенсаторних резервів транспорту кисню.

6. За даними антенатальної КТГ та УЗД функціональний стан плоду у вагітних після пектинопрофілактики був задовільний (9,18±0,08 балів за шкалою Фішера), у 36 тижнів спостерігалося прискорювання росту плоду. Вагітність цих жінок закінчилася пологами у строк живими доношеними дітьми з масою тіла 3550±60 г., довжиною - 51±1,2 см і оцінкою за шкалою Апгар 7-8 балів у 90% дітей. У плодів вагітних, яким пектинопрофілактика не проводилася, відзначалася напруга міокардіального рефлексу (7,25±0,22 балів за шкалою Фішера), у 36 тижнів була схильність до хронічної внутрішньоутробної гіпоксії (кісти у плаценті, мілко дисперсна звісь у навколоплідних водах). Середня вага тіла народжених ними дітей становила 3200±86 г., довжина 50±1,8 см; 75% дітей мали оцінку 7-8 балів за шкалою Апгар.

Практичні рекомендації

1. В жіночих консультаціях при ставленні вагітних на облік додатково відносити до групи ризику жінок, що постійно мешкають в умовах техногенного навантаження важкими металами, мають контакт із професійними шкідливостями.

2. З метою профілактики ускладнень вагітності, пологів, внутрішньоутробного формування плоду, зниження перинатальних втрат у складі комплексної традиційної превентивної корекції порушень показників кисневого статусу та підвищеного вмісту важких металів в організмі вагітних, що мешкають в умовах екологічного неблагополуччя, на границі другого та третього триместру, доцільно використовувати вітчизняний препарат «Таблетки пектинові» за схемою: 12 драже на добу (3 г пектину), після їжі, у 3-4 прийоми, запиваючи рідиною, курс 21 день.

Техногенне навантаження важкими металами та зміни глибокого кисневого статусу у вагітних в умовах інтенсивної промислової зони / Білецька Е.М., Воронін К.В., Лещева Т.В., Паранько М.М., Потапов В.О., Конопльова В.О. // Медичні перспективи. - 2000. - Т. V, №1. - С. 83-87.

Клігуненко О.М., Лещева Т.В. Вплив регіону на стан кисневого статусу // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. - 2001. - №4. - С. 9-13.

Воронін К.В., Лещева Т.В. Стан кисневого статусу організму вагітних в умовах м. Дніпропетровська // Вісн. наукових досліджень. - 2002. - №2 (26) (додаток). - С. 13-14.

Воронин К.В., Лещева Т.В. Превентивная коррекция изменений кислородного статуса у беременных, проживаючих в экологически неблагоприятных условиях // Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - №3. - С. 17-21.

Лещева Т.В. Биомониторинг тяжелых металлов, кислородный статус организма беременных интенсивной промышленной зоны // Збірка тез доповідей учасників IV Міжнародної наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія. Людина. Суспільство» (14-16 травня 2001 р., Київ) /Уклад. Д.Е. Бенатов. - К.: МТУУ «КПІ», 2001. - С. 35-36.

Лещева Т.В. Вміст свинцю у біологічних рідинах вагітних жінок промислового міста // Матеріали Першої Всеукраїнської наук.-практ. конф. «Україна наукова 2001». - Т.6. - Медичні та біологічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. - С. 20.

Лещева Т.В. Кислородный статус организма беременных, проживающих в зоне экологического риска // Збірник тезів Міжнародної наук. конф. студентів і молодих вчених, присвячена 85-й річниці ДДМА «Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини» 27-29 вересня 2001 р., Дніпропетровськ, Україна. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 166-167.

Воронин К.В., Лещева Т.В. Использование пектинов для снижения негативного влияния окружающей среды на организм беременных // Международная науч. - практ. конф. «Актуальные вопросы нутрициологии. Роль биологически активных пищевых добавок в обеспечении здоровья населения» 28-29 ноября 2002 г., Днепропетровск /Под ред. В.И. Диденко. - Днепропетровск, 2002. - С. 73-74.

Лещева Т.В. Кислородный статус организма женщин репродуктивного возраста в условиях Приднепровского региона // Збірка тез доповідей V Міжнародної наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія. Людина. Суспільство» (13-15 травня 2002 р. м. Київ) /Уклад. Д.Е. Бенатов. - К.: ІВЦ «Вид-во «Політехніка»», 2002. - С. 112-113.

Лещева Т.В. Влияние региона на содержание тяжелых металлов в организме беременных и женщин репродуктивного возраста // «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики»: Зб. наук. праць. - Вип.9. - Київ - Луганськ, 2003. - С. 51-57.

Размещено на .ru